Королівський театр Ла Монне/Де Мунт (фр. Théâtre Royal de la Monnaie, нід. Koninklijke Muntschouwburg) — оперний театр в Брюсселі, провідний культурний центр Бельгії, підтримуваний державою.
Королівський театр Ла Монне | |
---|---|
50°50′58″ пн. ш. 4°21′15″ сх. д. / 50.8495830000277778° пн. ш. 4.35416700002777812° сх. д.Координати: 50°50′58″ пн. ш. 4°21′15″ сх. д. / 50.8495830000277778° пн. ш. 4.35416700002777812° сх. д. | |
Країна | Бельгія[1][2] |
Розташування | Брюссель[1][2] |
Тип | оперний театр |
Стиль | архітектура неокласицизму і постмодерна архітектура[3] |
Архітектор | d[4][3] і Жозеф Пуларт[3] |
Адреса | d, d, d і d |
Королівський театр Ла Монне Королівський театр Ла Монне (Бельгія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Перша будівля опери в Брюсселі була збудована біля 1700 венеційськими архітекторами Паоло й П'єтро Бецці на запрошення італійського фінансиста та музиканта Джіо Паоло Бомбарда на місці старого монетного двору. Театр зазнав реконструкції в 1818 та 1855, остання під орудою Полларта. По останній реконструкції, здійсненій у 1986, зал театр вміщує 1700 глядачів і є одним з найбільших в Європі.
Театр Ла-Монне зіграв особливу роль й у політичній історії Бельгії. 25 серпня 1830 на день народження короля Нідерландів Вільгельма І, під час дії опери Обера «Німа з Портічі», при виконанні арії Назарелло пролунало гасло Aux armes! (До зброї!), що каталізувало Бельгійську революцію, що закінчилася проголошенням незалежності Бельгії.
(псевдонім — Жанневаль), автор Гімну Бельгії, був актором Королівського театру Ла Монне.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- archINFORM — 1994.
- https://monument.heritage.brussels/nl/Brussel_Vijfhoek/Munt/1/33686
- Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
Посилання
- Офіційний сайт [ 2 липня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivskij teatr La Monne De Munt fr Theatre Royal de la Monnaie nid Koninklijke Muntschouwburg opernij teatr v Bryusseli providnij kulturnij centr Belgiyi pidtrimuvanij derzhavoyu Korolivskij teatr La Monne50 50 58 pn sh 4 21 15 sh d 50 8495830000277778 pn sh 4 35416700002777812 sh d 50 8495830000277778 4 35416700002777812 Koordinati 50 50 58 pn sh 4 21 15 sh d 50 8495830000277778 pn sh 4 35416700002777812 sh d 50 8495830000277778 4 35416700002777812Krayina Belgiya 1 2 RoztashuvannyaBryussel 1 2 Tipopernij teatrStilarhitektura neoklasicizmu i postmoderna arhitektura 3 Arhitektord 4 3 i Zhozef Pulart 3 Adresad d d i dKorolivskij teatr La MonneKorolivskij teatr La Monne Belgiya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korolivskij teatr Teatr La Monne De Munt Persha budivlya operi v Bryusseli bula zbudovana bilya 1700 venecijskimi arhitektorami Paolo j P yetro Becci na zaproshennya italijskogo finansista ta muzikanta Dzhio Paolo Bombarda na misci starogo monetnogo dvoru Teatr zaznav rekonstrukciyi v 1818 ta 1855 ostannya pid orudoyu Pollarta Po ostannij rekonstrukciyi zdijsnenij u 1986 zal teatr vmishuye 1700 glyadachiv i ye odnim z najbilshih v Yevropi Teatr La Monne zigrav osoblivu rol j u politichnij istoriyi Belgiyi 25 serpnya 1830 na den narodzhennya korolya Niderlandiv Vilgelma I pid chas diyi operi Obera Nima z Portichi pri vikonanni ariyi Nazarello prolunalo gaslo Aux armes Do zbroyi sho katalizuvalo Belgijsku revolyuciyu sho zakinchilasya progoloshennyam nezalezhnosti Belgiyi psevdonim Zhanneval avtor Gimnu Belgiyi buv aktorom Korolivskogo teatru La Monne PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 archINFORM 1994 d Track Q265049 https monument heritage brussels nl Brussel Vijfhoek Munt 1 33686 Yevropejska teatralna arhitektura Arts and Theatre Institute d Track Q12021673d Track Q43003820PosilannyaOficijnij sajt 2 lipnya 2016 u Wayback Machine