Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Королі́вка — село Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області, розташоване на відстані 12 км на північ від центру громади та за 65 км від обласного центру.
| село Королівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Бучанський район | ||||
| Громада | Макарівська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA32080190190074411 | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 1645 | ||||
| Площа | 0,143 км² | ||||
| Густота населення | 7307,69 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08012 | ||||
| Телефонний код | +380 4578 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°32′59″ пн. ш. 29°43′52″ сх. д. / 50.54972° пн. ш. 29.73111° сх. д.Координати: 50°32′59″ пн. ш. 29°43′52″ сх. д. / 50.54972° пн. ш. 29.73111° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 169 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | с.Королівка, вул.Олександра Кравченка, 93б | ||||
| Карта | |||||
  Королівка | |||||
 Королівка | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Через Королівку протікає річка Вабля, що бере початок в урочищі В'юне і впадає в річку Здвиж. У селі є два ставки.
Відстань від с. Королівки до шосейної дороги Київ — Житомир — 17 км. Найближча залізнична станція — за 15 км. Площа населеного пункту — 410 га. Кількість населення — 885 осіб. У селі 610 дворів.
Історія
Перші поселення існували на території сільської ради ще в період кам'яної доби. Про це свідчать кам'яні знаряддя праці, знайдені неподалік. Приблизно у ХІІІ-XIV ст. село було розташоване на лівому березі річки Буян, що північніше, ніж зараз, поселення було досить багате.
Переселення відбулося після монгольського нашестя. Збереглися перекази, що біля села, на місці нинішнього кладовища, стояла церква. Коли в 1240 р. монголи захопили Київ і підходили до села, жителі винесли всі коштовні речі з церкви і кинули їх у болото (тепер це ставок у центрі Королівки). Загарбники спалили все та пішли на захід. Уцілілі жителі заснували нове село в іншому місці. Про достовірність переказів свідчить той факт, що у 1840 р. в болоті було знайдено великий церковний дзвін.
У центрі села розташований могильник XIII ст. Нині тут стоїть магазин, а ще раніше був клуб. Коли в 1926 р. будували клуб, то викопали багато черепів людей різного віку і статі, а також кам'яне та рогове намисто. Черепи людей знаходили тут і в 1962 р., коли прокладали через село шосейну дорогу. Проте документальних підтверджень існування села до XVII століття не знайдено.
Макарівський ключ, до якого належало село в середньовіччі, став власністю Кшиштофа Харлінського 1643 року, тож село, найімовірніше, було засноване в найближчі після цієї дати роки. Сучасну назву воно отримало дещо пізніше, коли стало власністю Кароля Тишкевича. Вперше Каролівка у власності Тишкевича згадується в 1679 році.
Найдавнішим старожили називають місцеве прізвище Левченко.
Лаврентій Похилевич писав про село наступне:
«Королівка, знаходиться у 5 верстах. від Липівки, у верхів'ях струмка Вабля. Проживає 768 душ, У минулому столітті село належало до маєтків Овруцького Базилянського монастиря, згідно з майновим записом одного з Харлінських, яким у XVII ст. належав Макарівский ключ.
Харлінський віддав село в заставу за 30000 злотих Каролю Тишкевичу з Логайська, а Овруцький монастир допоміг Харлінському виплатити борги, а через деякий час одержав і сам маєток. Коли і як Королівка (вірніше Каролівка, від Кароля з Логайська) знову зробилася, ще при покійній Ляхії (Польщі), приватним маєтком, невідомо. Знаємо тільки, що вже з кінця минулого століття вона належала Маршицьким, а в 1862 р. від одного з них була куплена Філіцією Адамівною Модзелевською, який тут нині належить 1897 десятин усякого роду землі.
У 1857 році біля села знайдено у болоті древній церковний дзвін, що свідчить про церкву в Королівці, яка була ще при ченцях. У 1857 році була збудована громадою невелика дерев'яна церква на честь св. Миколи».
Поміщиця Модзелевська після смерті чоловіка продала землю Савченку, який у свою чергу перед російсько-японською війною розпродав землі поміщику Каленському, багатію Якову Омельчуку, липівському священику Жуковському, нотаріусу з Макарова та іншим багатіям. Отже, перед 1917 р. великих землевласників у селі не було. Проте були великі селянські господарства, що мали десятки гектарів землі, сільськогосподарські машини. До початку колективізації люди проживали хуторами (родинами). У селі були молоко-пункти та маслозавод, олійниця (олію брали з кользи, яку вирощували у великій кількості). Також було два вітряних млини, один навпроти кладовища, інший — по теперішній вулиці Петровського. У 1984 р. на городі, за хатою М. Г. Міщенка, розкопали фундамент від вітряка. Про промислові підприємства відомо, що у XIX ст. в центрі села був винокурний завод. Це місце називають Винниця.
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
Після українсько-більшовицької війни активну роль у селі відігравав комнезам. Оскільки панської землі не було, то комнезам розподіляв між малоземельними селянами так звану «лісофондівську» землю, встановлював розміри продподатку тощо.
У 1923—1934 рр. були організовані споживче, кредитове, молочарське товариства, які кооперували жителів села для збуту сільськогосподарської продукції, а також постачали їм промислові товари. Так, кредитове товариство надавало гроші, сільськогосподарські машини, сортовий посівний матеріал, реманент, племінну худобу. Селяни повертали кредити грошима.
У 1929 р. ініціативна група з п'яти осіб створила комуну «Ленінський шлях», до якої входили, зокрема, Т. С. Степанчук, П. Н. Заєць, С. П. Левченко. Незабаром членами комуни стали приблизно 85 % господарств села. У 1932 р. комуну було реорганізовано в колгосп. Разом з тим у селі виник другий колгосп.
Отже, перед Німецько-радянською війною і після неї, аж до 1950 р., у селі було два колгоспи. Після укрупнення вони об'єдналися в колгосп «Росія».
Першим головою колгоспу «Ленінський шлях» був Терентій Ісакович Степанчук. Під час колективізації на селі йшла жорстока боротьба. У 1930 р. проходило розкуркулювання. На загальних зборах села було затверджено списки розкуркулених — визначено 28 господарств. З активу було створено спеціальні бригади, які проводили розкуркулювання. Люди, звісно, чинили опір, було вбито активіста села Д. М. Петренка.
Перед Німецько-радянською війною своїми досягненнями славилися передовики колгоспного виробництва. Серед них А. М. Сидоренко нагороджена медаллю «За трудову доблесть», Ф. А. Заєць неодноразово премійована колгоспом за добру працю.
В 1932—1933 роках село пережило сталінський геноцид.
У 1941 р. частина жителів працювала на будівництві військового аеродрому в районі м. Києва.
Німці (розвідка мотоциклістів) уперше з'явилися в селі 14 липня 1941 р.
Далі за Королівку розгорілися жорстокі бої, що тривали декілька тижнів. Бої в липні-серпні 1941 р. проходили в основному на полях поміж селами Королівкою і Наливайківкою. Основна маса жителів села перебувала в цей час у Ніжиловському лісі.
Німецька окупація тривала до 8-9 листопада 1943 р., коли в село повернулася радянська влада. Німці завдали величезних збитків господарству і культурі села, чинили звірства і злочини над людьми. Повісили голову колгоспу Петра Івановича Шкоденка, закатували Ничипора Прокоповича Зайця. 150 жителів Королівки німці вивезли на рабську працю до Німеччини. Гітлерівці спалили приміщення семирічної школи, майже всі колгоспні будівлі, знищили колгоспний сад площею 180 га, колгоспну ферму, спалили 178 хат. Заарештовано й розстріляно 15 підпільників. 483 чоловіки з Королівки було примусово мобілізовано до складу Червоної Армії, 186 з них загинуло на полі бою, 367 нагороджені орденами та медалями СРСР.
Церкву Казанської Божої Матері збудовано жителями села під час німецької окупації. На місці нинішнього храму стояв великий дерев'яний, що мав позолочений купол і великий шпиль. Церкву розібрали перед війною. Люди не хотіли цього робити, багатьох тоді було заарештовано. Під час війни німці забрали деревину на будівництво окопів у с. Голе (с. Жовтневе) та с. Дружню Бородянського району.
У 60-х роках на місцевому цвинтарі збудовано пам'ятник воїнам, загиблим під час Великої Вітчизняної війни. У центрі села височить пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули під час війни.
Після закінчення війни тривало відродження села. У 1964 р. відкрито Будинок культури, а в 1967 р. побудовано нове приміщення школи-десятирічки. На 1968 р. в селі діяли фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячий садок, універмаг, підвісна дорога на птахоферму, пожежне депо.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Королівку початку 1970-х було подано таку інформацію:
Королівка - село, центр сільської Ради, розташоване за 12 км від районного центру та за 12 км від залізничної станції Буян. Населення - 1183 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Новомирівка, Ферма. У Королівці - центральна садиба колгоспу «Росія», що має близько 4 тис. га землі, у т. ч. орної - 2827 га. Основний напрям господарства-вирощування зернових культур і картоплі. Розвинуте також тваринництво, садівництво і птахівництво. У селі - середня школа, будинок культури, бібліотека, пологовий будинок.
У 1986 р. в Королівці побудовано 165 будинків для переселенців з Чорнобильської зони.
Сучасність
У 2000 р. утворено СВК «Росія». Також на території села діє ДП «Сортнасіннєовочі». Історію Королівки зберігає краєзнавчий музей.
Село згадується в книзі Андрія Кокотюхи — Багряний рейд.
Постаті
- Кравченко Олександр Дмитрович (1979—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Королівка (Бучанський район) |
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 313—314.
- Інформація про Королівку [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] на
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korolivka Koroli vka selo Makarivskoyi selishnoyi gromadi Buchanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti roztashovane na vidstani 12 km na pivnich vid centru gromadi ta za 65 km vid oblasnogo centru selo Korolivka Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Buchanskij rajon Gromada Makarivska selishna gromada Kod KATOTTG UA32080190190074411 Osnovni dani Naselennya 1645 Plosha 0 143 km Gustota naselennya 7307 69 osib km Poshtovij indeks 08012 Telefonnij kod 380 4578 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 32 59 pn sh 29 43 52 sh d 50 54972 pn sh 29 73111 sh d 50 54972 29 73111 Koordinati 50 32 59 pn sh 29 43 52 sh d 50 54972 pn sh 29 73111 sh d 50 54972 29 73111 Serednya visota nad rivnem morya 169 m Misceva vlada Adresa radi s Korolivka vul Oleksandra Kravchenka 93b Karta Korolivka Korolivka Mapa Korolivka u Vikishovishi Cherez Korolivku protikaye richka Vablya sho bere pochatok v urochishi V yune i vpadaye v richku Zdvizh U seli ye dva stavki Vidstan vid s Korolivki do shosejnoyi dorogi Kiyiv Zhitomir 17 km Najblizhcha zaliznichna stanciya za 15 km Plosha naselenogo punktu 410 ga Kilkist naselennya 885 osib U seli 610 dvoriv IstoriyaPershi poselennya isnuvali na teritoriyi silskoyi radi she v period kam yanoyi dobi Pro ce svidchat kam yani znaryaddya praci znajdeni nepodalik Priblizno u HIII XIV st selo bulo roztashovane na livomu berezi richki Buyan sho pivnichnishe nizh zaraz poselennya bulo dosit bagate Pereselennya vidbulosya pislya mongolskogo nashestya Zbereglisya perekazi sho bilya sela na misci ninishnogo kladovisha stoyala cerkva Koli v 1240 r mongoli zahopili Kiyiv i pidhodili do sela zhiteli vinesli vsi koshtovni rechi z cerkvi i kinuli yih u boloto teper ce stavok u centri Korolivki Zagarbniki spalili vse ta pishli na zahid Ucilili zhiteli zasnuvali nove selo v inshomu misci Pro dostovirnist perekaziv svidchit toj fakt sho u 1840 r v boloti bulo znajdeno velikij cerkovnij dzvin U centri sela roztashovanij mogilnik XIII st Nini tut stoyit magazin a she ranishe buv klub Koli v 1926 r buduvali klub to vikopali bagato cherepiv lyudej riznogo viku i stati a takozh kam yane ta rogove namisto Cherepi lyudej znahodili tut i v 1962 r koli prokladali cherez selo shosejnu dorogu Prote dokumentalnih pidtverdzhen isnuvannya sela do XVII stolittya ne znajdeno Makarivskij klyuch do yakogo nalezhalo selo v serednovichchi stav vlasnistyu Kshishtofa Harlinskogo 1643 roku tozh selo najimovirnishe bulo zasnovane v najblizhchi pislya ciyeyi dati roki Suchasnu nazvu vono otrimalo desho piznishe koli stalo vlasnistyu Karolya Tishkevicha Vpershe Karolivka u vlasnosti Tishkevicha zgaduyetsya v 1679 roci Najdavnishim starozhili nazivayut misceve prizvishe Levchenko Lavrentij Pohilevich pisav pro selo nastupne Korolivka znahoditsya u 5 verstah vid Lipivki u verhiv yah strumka Vablya Prozhivaye 768 dush U minulomu stolitti selo nalezhalo do mayetkiv Ovruckogo Bazilyanskogo monastirya zgidno z majnovim zapisom odnogo z Harlinskih yakim u XVII st nalezhav Makarivskij klyuch Harlinskij viddav selo v zastavu za 30000 zlotih Karolyu Tishkevichu z Logajska a Ovruckij monastir dopomig Harlinskomu viplatiti borgi a cherez deyakij chas oderzhav i sam mayetok Koli i yak Korolivka virnishe Karolivka vid Karolya z Logajska znovu zrobilasya she pri pokijnij Lyahiyi Polshi privatnim mayetkom nevidomo Znayemo tilki sho vzhe z kincya minulogo stolittya vona nalezhala Marshickim a v 1862 r vid odnogo z nih bula kuplena Filiciyeyu Adamivnoyu Modzelevskoyu yakij tut nini nalezhit 1897 desyatin usyakogo rodu zemli U 1857 roci bilya sela znajdeno u boloti drevnij cerkovnij dzvin sho svidchit pro cerkvu v Korolivci yaka bula she pri chencyah U 1857 roci bula zbudovana gromadoyu nevelika derev yana cerkva na chest sv Mikoli Pomishicya Modzelevska pislya smerti cholovika prodala zemlyu Savchenku yakij u svoyu chergu pered rosijsko yaponskoyu vijnoyu rozprodav zemli pomishiku Kalenskomu bagatiyu Yakovu Omelchuku lipivskomu svyasheniku Zhukovskomu notariusu z Makarova ta inshim bagatiyam Otzhe pered 1917 r velikih zemlevlasnikiv u seli ne bulo Prote buli veliki selyanski gospodarstva sho mali desyatki gektariv zemli silskogospodarski mashini Do pochatku kolektivizaciyi lyudi prozhivali hutorami rodinami U seli buli moloko punkti ta maslozavod olijnicya oliyu brali z kolzi yaku viroshuvali u velikij kilkosti Takozh bulo dva vitryanih mlini odin navproti kladovisha inshij po teperishnij vulici Petrovskogo U 1984 r na gorodi za hatoyu M G Mishenka rozkopali fundament vid vitryaka Pro promislovi pidpriyemstva vidomo sho u XIX st v centri sela buv vinokurnij zavod Ce misce nazivayut Vinnicya V 1917 roci selo vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan selo nadovgo okupovane bilshovickimi zagarbnikami Pislya ukrayinsko bilshovickoyi vijni aktivnu rol u seli vidigravav komnezam Oskilki panskoyi zemli ne bulo to komnezam rozpodilyav mizh malozemelnimi selyanami tak zvanu lisofondivsku zemlyu vstanovlyuvav rozmiri prodpodatku tosho U 1923 1934 rr buli organizovani spozhivche kreditove molocharske tovaristva yaki kooperuvali zhiteliv sela dlya zbutu silskogospodarskoyi produkciyi a takozh postachali yim promislovi tovari Tak kreditove tovaristvo nadavalo groshi silskogospodarski mashini sortovij posivnij material remanent pleminnu hudobu Selyani povertali krediti groshima U 1929 r iniciativna grupa z p yati osib stvorila komunu Leninskij shlyah do yakoyi vhodili zokrema T S Stepanchuk P N Zayec S P Levchenko Nezabarom chlenami komuni stali priblizno 85 gospodarstv sela U 1932 r komunu bulo reorganizovano v kolgosp Razom z tim u seli vinik drugij kolgosp Otzhe pered Nimecko radyanskoyu vijnoyu i pislya neyi azh do 1950 r u seli bulo dva kolgospi Pislya ukrupnennya voni ob yednalisya v kolgosp Rosiya Pershim golovoyu kolgospu Leninskij shlyah buv Terentij Isakovich Stepanchuk Pid chas kolektivizaciyi na seli jshla zhorstoka borotba U 1930 r prohodilo rozkurkulyuvannya Na zagalnih zborah sela bulo zatverdzheno spiski rozkurkulenih viznacheno 28 gospodarstv Z aktivu bulo stvoreno specialni brigadi yaki provodili rozkurkulyuvannya Lyudi zvisno chinili opir bulo vbito aktivista sela D M Petrenka Pered Nimecko radyanskoyu vijnoyu svoyimi dosyagnennyami slavilisya peredoviki kolgospnogo virobnictva Sered nih A M Sidorenko nagorodzhena medallyu Za trudovu doblest F A Zayec neodnorazovo premijovana kolgospom za dobru pracyu V 1932 1933 rokah selo perezhilo stalinskij genocid U 1941 r chastina zhiteliv pracyuvala na budivnictvi vijskovogo aerodromu v rajoni m Kiyeva Nimci rozvidka motociklistiv upershe z yavilisya v seli 14 lipnya 1941 r Dali za Korolivku rozgorilisya zhorstoki boyi sho trivali dekilka tizhniv Boyi v lipni serpni 1941 r prohodili v osnovnomu na polyah pomizh selami Korolivkoyu i Nalivajkivkoyu Osnovna masa zhiteliv sela perebuvala v cej chas u Nizhilovskomu lisi Nimecka okupaciya trivala do 8 9 listopada 1943 r koli v selo povernulasya radyanska vlada Nimci zavdali velicheznih zbitkiv gospodarstvu i kulturi sela chinili zvirstva i zlochini nad lyudmi Povisili golovu kolgospu Petra Ivanovicha Shkodenka zakatuvali Nichipora Prokopovicha Zajcya 150 zhiteliv Korolivki nimci vivezli na rabsku pracyu do Nimechchini Gitlerivci spalili primishennya semirichnoyi shkoli majzhe vsi kolgospni budivli znishili kolgospnij sad plosheyu 180 ga kolgospnu fermu spalili 178 hat Zaareshtovano j rozstrilyano 15 pidpilnikiv 483 choloviki z Korolivki bulo primusovo mobilizovano do skladu Chervonoyi Armiyi 186 z nih zaginulo na poli boyu 367 nagorodzheni ordenami ta medalyami SRSR Cerkvu Kazanskoyi Bozhoyi Materi zbudovano zhitelyami sela pid chas nimeckoyi okupaciyi Na misci ninishnogo hramu stoyav velikij derev yanij sho mav pozolochenij kupol i velikij shpil Cerkvu rozibrali pered vijnoyu Lyudi ne hotili cogo robiti bagatoh todi bulo zaareshtovano Pid chas vijni nimci zabrali derevinu na budivnictvo okopiv u s Gole s Zhovtneve ta s Druzhnyu Borodyanskogo rajonu U 60 h rokah na miscevomu cvintari zbudovano pam yatnik voyinam zagiblim pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni U centri sela visochit pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki zaginuli pid chas vijni Pislya zakinchennya vijni trivalo vidrodzhennya sela U 1964 r vidkrito Budinok kulturi a v 1967 r pobudovano nove primishennya shkoli desyatirichki Na 1968 r v seli diyali feldshersko akusherskij punkt pologovij budinok dityachij sadok univermag pidvisna doroga na ptahofermu pozhezhne depo V Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR pro Korolivku pochatku 1970 h bulo podano taku informaciyu Korolivka selo centr silskoyi Radi roztashovane za 12 km vid rajonnogo centru ta za 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Buyan Naselennya 1183 cholovika Silradi pidporyadkovani naseleni punkti Novomirivka Ferma U Korolivci centralna sadiba kolgospu Rosiya sho maye blizko 4 tis ga zemli u t ch ornoyi 2827 ga Osnovnij napryam gospodarstva viroshuvannya zernovih kultur i kartopli Rozvinute takozh tvarinnictvo sadivnictvo i ptahivnictvo U seli serednya shkola budinok kulturi biblioteka pologovij budinok U 1986 r v Korolivci pobudovano 165 budinkiv dlya pereselenciv z Chornobilskoyi zoni SuchasnistU 2000 r utvoreno SVK Rosiya Takozh na teritoriyi sela diye DP Sortnasinnyeovochi Istoriyu Korolivki zberigaye krayeznavchij muzej Selo zgaduyetsya v knizi Andriya Kokotyuhi Bagryanij rejd PostatiKravchenko Oleksandr Dmitrovich 1979 2015 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiBuket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivka Buchanskij rajon ros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 Ashenko N V Buket Ye V Netreba D S ta in Uporyad Buket Ye V Narisi z istoriyi Makarivskogo rajonu Do 15 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini Kiyiv Logos 2006 S 313 314 Informaciya pro Korolivku 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine na Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5