Король слов'ян або король склавінів (лат. Rex Sclavorum, Sclavorum rex) — титул, що позначав деяких слов'янських правителів, а також німецьких монархів, які пізніше завоювали слов'ян в Центральній Європі. Зустрічався у Середні віки в європейських джерелах, в тому числі в кореспонденції Папи Римського.
Поряд з титулом король слов'ян також в середньовічних джерелах використовувався титул "Король венедів" (Vendes rex), що позначав правителів вендів, народ, який історично населяв західнослов'янські землі південних узбереж Балтійського моря, які інакше називали Лужицькі слов'яни та інші племена, що мешкали в районах Мекленбурга, Гольштейн та Померанії.
Якщо титул король венедів стосувався слов'янських племен, що жили на схід від Рейну на Балтійському узбережжі, то титул король слов'ян або король склавінів відносився до центрально-європейських слов'ян.
Королі слов'ян
Монархи, що носили титул Король слов'ян:
- Само, правитель слов’ян (623–658); називався так у літописі франків.
- Драговіт, правитель велетів (789); згадується в Annales Mettenses priores, 805 р.
- Трпимир I, правитель Хорватії (845–864); у саксонського літописця Готшалька з Орбе, в 840-х роках.
- Святоплук I, правитель Моравії (870–894); називався так Папою Стефаном V у 885 р.
- Михайло Вишевич, правитель Загум'я (913–926); згадується в Annales Barenses.
- Михайло Воїславовичів, правитель Дуклі (1050–1081); називався так Папою Григорієм VII у 1077 р.
- Бодін Воїславовичів, правитель Дуклі (1081–1101); за хронікою Ордерік Віталій, що стосується подій 1096 р.
- Стефан Драгутин, правитель Сербії (1276–1282) та Сирмії (1282–1316); називається так Папою Миколою IV у 1288 р.
- Кнуд Лавард, данський князь (1120–1131); називається так після 1129 р.
Джерела
- (2004). . Malden: Blackwell Publishing. Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
- Jireček, Constantin (1911). . Т. 1. Gotha: Perthes. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 14 жовтня 2020.
- Christian Raffensperger. Reimagining Europe: Kievan Rus’ in the Medieval World. Harvard University Press. .
- John V. A. Fine. When Ethnicity Did Not Matter in the Balkans: Croatia, Dalmatia, and Slavonia in the Medieval and Early-Modern Periods. University of Michigan Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korol slov yan abo korol sklaviniv lat Rex Sclavorum Sclavorum rex titul sho poznachav deyakih slov yanskih praviteliv a takozh nimeckih monarhiv yaki piznishe zavoyuvali slov yan v Centralnij Yevropi Zustrichavsya u Seredni viki v yevropejskih dzherelah v tomu chisli v korespondenciyi Papi Rimskogo Korol Mihajlo Voyislavovichiv Poryad z titulom korol slov yan takozh v serednovichnih dzherelah vikoristovuvavsya titul Korol venediv Vendes rex sho poznachav praviteliv vendiv narod yakij istorichno naselyav zahidnoslov yanski zemli pivdennih uzberezh Baltijskogo morya yaki inakshe nazivali Luzhicki slov yani ta inshi plemena sho meshkali v rajonah Meklenburga Golshtejn ta Pomeraniyi Yaksho titul korol venediv stosuvavsya slov yanskih plemen sho zhili na shid vid Rejnu na Baltijskomu uzberezhzhi to titul korol slov yan abo korol sklaviniv vidnosivsya do centralno yevropejskih slov yan Koroli slov yanMonarhi sho nosili titul Korol slov yan Samo pravitel slov yan 623 658 nazivavsya tak u litopisi frankiv Dragovit pravitel veletiv 789 zgaduyetsya v Annales Mettenses priores 805 r Trpimir I pravitel Horvatiyi 845 864 u saksonskogo litopiscya Gotshalka z Orbe v 840 h rokah Svyatopluk I pravitel Moraviyi 870 894 nazivavsya tak Papoyu Stefanom V u 885 r Mihajlo Vishevich pravitel Zagum ya 913 926 zgaduyetsya v Annales Barenses Mihajlo Voyislavovichiv pravitel Dukli 1050 1081 nazivavsya tak Papoyu Grigoriyem VII u 1077 r Bodin Voyislavovichiv pravitel Dukli 1081 1101 za hronikoyu Orderik Vitalij sho stosuyetsya podij 1096 r Stefan Dragutin pravitel Serbiyi 1276 1282 ta Sirmiyi 1282 1316 nazivayetsya tak Papoyu Mikoloyu IV u 1288 r Knud Lavard danskij knyaz 1120 1131 nazivayetsya tak pislya 1129 r Dzherela 2004 Malden Blackwell Publishing Arhiv originalu za 15 bereznya 2020 Procitovano 14 zhovtnya 2020 Jirecek Constantin 1911 T 1 Gotha Perthes Arhiv originalu za 8 grudnya 2021 Procitovano 14 zhovtnya 2020 Christian Raffensperger Reimagining Europe Kievan Rus in the Medieval World Harvard University Press ISBN 978 0 674 06546 8 John V A Fine When Ethnicity Did Not Matter in the Balkans Croatia Dalmatia and Slavonia in the Medieval and Early Modern Periods University of Michigan Press ISBN 0 472 02560 0