Корні́ївка — село в Україні, у Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 545 осіб. Входить до складу Гребінківської міської громади.
село Корніївка | |
---|---|
У Корніївці Гребінківського р-ну, літо 2011 року. | |
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Лубенський район |
Громада | Гребінківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53040010110085585 |
Основні дані | |
Населення | 545 |
Площа | 3,087 км² |
Густота населення | 176,55 осіб/км² |
Поштовий індекс | 37406 |
Телефонний код | +380 5359 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°05′28″ пн. ш. 32°26′34″ сх. д. / 50.09111° пн. ш. 32.44278° сх. д.Координати: 50°05′28″ пн. ш. 32°26′34″ сх. д. / 50.09111° пн. ш. 32.44278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 100 м |
Водойми | Гнила Оржиця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37441, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Березівка |
Карта | |
Корніївка | |
Корніївка | |
Мапа | |
Географія
Село Корніївка знаходиться на лівому березі річки Гнила Оржиця, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване місто Гребінка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Березівка, на протилежному березі - села Загребелля, Гулаківка та Покровщина.
Історія
Корніївка має давню історію свого існування. Лубенський історик М.Г. Астряб в своїй праці «Малороссийский Лубенский полк» так писав про неї: «Корніївка село, показане вже на карті Боплана (1650 року на його карті вона показана селом); але замість неї на більш високому і більш зручному місці, за 3 версти від неї, розвернувся хутір, влаштований Лубенським полковником Леонтієм Свічкою, який назвав цей хутір Городищем, а його нащадки навіть намагалися, у честь старшого Полковникова сина Василя, іменувати це Городище Васильковим.
Тепер це нове селище вже титулується містечком і в майбутньому, ймовірно, стане значним містом, так як до м. Городища примикає залізнична станція Гребінка, що стоїть на перетині двох великих залізничних ліній. Так часто слабке стає жертвою сильного і більш придатного людству.
Вже по ревізії 1721 р козаки Корніївського приписані до Городища, з припискою: «Городище пусте, Слобідка осажена в минулому 1690 році від полковника Свічки, а село Корніївка давнє, нератушне, (нератушна - нікім із козацьких старшин НЕ зайнята - прим, авт.) дана універсалом гетьмана Мазепи полковнику Свічці...»
Із приведеного запису видно, що на відміну від Городища, яке було заселено полковником Свічкою на пустому місці, Корніївку він одержав уже заселеною. Слід звернути увагу на те, що за ревізією (переписом) 1721 р. в Корніївці було 6 козацьких сімей і майже стільки ж посполитих (7 сімей). Це наводить на думку, що в далекі часи (коли Корніївка була селом) Корніївка була козацьким селом, яке внаслідок постійних війн з часом опустіло.
З 1648 р. почалася визвольна боротьба українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти польського панування і після його смерті війна в Україні ще довго продовжувалась (був так званий період «Руїни»), Головними силами в цих війнах були козаки, які несли великі втрати. За тих чи інших обставин сім'ї залишали насиджені місця і поселялись в інших місцях. Все це не обійшло стороною і корніївських козаків, внаслідок чого село опустіло. Мабуть таку Корнівку одержав полковник Свічка.
За часів ревізії 1726 р., коли в Україні ще була гетьманська влада,; Свічки не побоялись ревізорам сказати правду, що Корніївка була одержана полковником Свічкою «давней деревией». А уже в часи ревізії 1767 р. володар Городища і Корніївки Петро Олексійович Свічка сказав ревізорам: «...деревня (Корнеевка) предками моїми на купленных и занятих ґрунтах осажена от сотворения мира в 1798 году 25 августа (в 1690 р. від Різдва Христового) жалованною грамотою полковнику Свечке».
Чому Петро Свічка пішов на обман ревізорів, визначивши час заснування Корніївки 1690 роком? Мабуть тому, що гетьманська влада в той час була скасована і царська влада в 1767 році організувала проведення ревізії силами військових на чолі з генералом (а з 1774 р. фельдмаршалом) Рум'янцевим, метою якої було: встановлення законності володіння маєтностями та величини їх доходностей. Якби Петро Свічка зізнався ревізорам, що Корніївка існувала давно і значна частина мешканців була козаками, то це могло б привести до втрати Свічками значної частини землі корніївської з передачею її «в казну». Адже козаки з їх землею не входили до поміщицької маєтності, вони були самостійними господарями.
За описом 1767 р. (який ще називався Рум'янцевським) в Корніївці було: 1 посполитський двір і бездвірних хат - 91. Серед прізвищ посполитих тут були: Бондаренко, Горбенко, Дузь, Журавленко, Кириченко, Коломієць, Кузьменко, Лемешенко, Лисенко, Литвин, Мороз, Мостовенко, Микитенко, Павленко, Педоряка, Підгірний, Радченко, Ринденко, Сисенко, Собко, Швець і багато інших.
Швидко зростала кількість населення Корніївки: за матеріалами сповідальних відомостей в 1774 році тут мешкало 620 чоловік обох статей, а в 1802 році - 840 чоловік.
Поля орної і сінокісної земель свічківської Корніївки простягались в довжину 9 верств 300 саженів, а в ширину - 8 верств 160 саженів. На цій землі висівалося в рік різного хліба до 150 чвертей (одна чверть містила в собі 152 кілограма зерна пшениці) і сіна становилось більше 80 скирт.
В 1802 р. помер Петро Олексійович Свічка, який залишив дітям велику спадщину. Господарями всіх свічківських маєтностей стали його сини Микола і Яків. їх сестри: Марія Петрівна ще за життя батька вийшла заміж за статського радника Шимкова Ф.А., одержала в придане 20 тисяч карбованців; Ганна Петрівна у 1803 році вийшла заміж за князя Уракова Ф.М., одержала в придане від братів частину с. Короваїв, яку в свій час Свічки відсудили у Марковичів; Катерина Петрівна в 1804 р. вийшла заміж за надвірного радника Пригару Я.Г., у придане від братів одержала 20 тис. крб.
Микола і Яків Свічки були марнотратами, вони не визнавали лічби грошам. В 1805 році за ними значилося боргів на загальну суму 205 тис. 465 крб.
У 1809 р. повітовий суд визнав Миколу Свічку неспроможним боржником. Війна проти Наполеона (1812- 1815 р.р.), у якій Микола Свічка брав участь як командир 6-го полку Полтавського ополчення, на деякий час затримала розтринькування і розтягування свічківських володінь. Після повернення з війни Микола Свічка продовжував розтринькувати свою частину спадщини, а після смерті брата Якова (1818 р.) - і його частину.
Корніївські землі були розтягнуті різними кредиторами: 1000 десятин землі придбав Г.І. Худолій (за борг Свічок у 54 тис. крб.), 400 дес. - дружина власника Щербаківки (нині с. Тарасівка) Є. Щербак (за борг у 10 тис. крб.), 400 дес. купили Янковичі, а у них у 1833р. купив С.Я. Яблунівський. Корніївські землі дістались також генеральшам Поліновій і Яхонтовій, поміщикам Лубенського повіту Боярському, Полторацькому, Троцькому і ін. Кредитори перепродували цю землю в роздріб іншим поміщикам, офіцерам у відставці і ін.
Пізніше на цих землях заснувались хутори Іванівський (нині с. Березівка), Корсаківка (нині с. Бесідівщина), Піщанського (на 1 км західніше Корсаківки), Свірського (у різні часи він називався хутором Щіпки, Довгозірщиною і був розташований на 1,5 км південніше Корсаківки); можливо, частина корніївських земель була прикуплена власниками сусідніх хуторів - Салівки (нині с. Ульяновка), Сотниківки (нині с. Жовтневе), Осаульщини і Олександрівни. Багато селян-кріпаків з Корніївки були продані в інші маєтності, і кількість населення тут набагато зменшилась. Якщо в 1808 р. по сповідальних відомостях у Корнивці налічувалося 827 чол. обох статей, то в 1827 р. тут залишилось всього 250 чол., а за переписом населення 1859 р. тут налічувалося всього 188 чол.
На час проведення реформи 1861 р. в Корніївці мешкали селяни, які належали поміщикам Яблунівським і Куракіну-Текелі (синові генеральші Яхонтової від третього шлюбу). У Яблунівських було 39 ревізьких душ (кількість душ чоловічої статі за переписом 1859 р.), яким продавалась земля в розмірі 64,875 дес., у тім числі 10,38 дес. присадибної.
Повільний ріст населення Корніївки в перші роки після реформи 1861 р. можна пояснити тим, що селяни ще не вийшли із шокового стану після огульного продажу землі і кріпаків свічківських маєтностей. Швидкому росту населення Корніївки 1910-1926 р.р. сприяли Столипінська реформа (1906 р.), а також передача частини панської землі селянам у перші роки радянської влади. Цей ріст загальмувався колективізацією в 1930 р. і голодомором 1932-1933 р.р.
У період з 1921 до 1923 р.р. проводились відчуження (експропріація) частини майна і будівель у заможних селян і передача їх бідним селянам. Були складені списки, у кого скільки коней, худоби чи будівель відбиралось і кому саме це передавалось. По Корніївці експропріації майна підлягали селяни: П.І. Нетрипайло, В.Г. Нетрипайло, П.А. Гавриш, П.П. Гавриш, Т.А. Охотник, Євдоким, Марко і Антон Безхлібні, П.С. Головко, Г.Д. Писанка, У.Є. Безвиненко, П.П. Якименко. Мабуть, більшість із них потім у 1930 р. була «розкуркулена» і вивезена на північ.
Оскільки цих заможних селян нікуди не висилали в 1921-1923 р.р. (вони продовжували жити в своїх садибах), то бідні селяни не наважувалися брати приписане їм чуже майно, а якщо доставили у їх двір це майно, то вони повертали його законному власникові. Керівники сільських рад і актив сіл зверталися в міліцію, прокуратуру і суд, щоб за їх допомогою виконати урядову постанову. Але марно.
В одній із відповідей судового органу (Полтавський облдержархів, фонд №5548, оп. 1 спр. 44) говорилось: «Настоящее дело, как относящееся осуществлению процесса раскулачивания, не подсудно судебным органам». Цей невдаліий досвід початку 1920-х років владні структури врахували в 1930 році: під озброєною охороною вивезли куркулів з їх сім'ями в ліси Вологодщини та інші північні місця, їх майно передали в створювані колгоспи, а будівлі - в сільради.
При Корніївці були хутори: Безхлібного, Хорольського і Яблунівського. Хутір Безхлібного вперше з'явився в списках Населених місць у 1910 р., у ньому тоді було 5 козацьких господарств і мешкало 38 чол. обох статей, в 1926 р. - 59 чол. Час його заснування - після Столипінської реформи 1906 р. Цей хутір знаходився між Корніївкою і ст. Гребінка. З ростом Корніївки будівлі її з'єдналися з хутором, тепер там проходить вулиця Гребінківська с. Корніївки.
Хутір Яблунівка (Яблунівський): в 1871 р. це була панська садиба поміщиків Яблунівських, у якій мешкало 7 чол. Хутір був розташований між Корніївкою і х. Іванівським (нині Березівка). В 1910 р. тут, крім панського двору, був один селянський двір і мешкало тут всього 35 чол. У 1913 р. тут побудовано новий панський будинок, у якому з 1919 по 1965 р.р. функціонувала Корніївська початкова школа.
У роки Великої Вітчизняної війни відзначились уродженці с. Корніївка: генерал-майор Л.О. Мироненко (до війни був командиром полку, що дислокувався в Пирятині) і О.Т. Яценко, який став повним кавалером трьох орденів Слави.
Економіка
- Виробничий комплекс «ВІНДЕЛЕКТРИК».
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячий садочок.
Посилання
- Історія села Корніївка [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Корніївка [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korniyivka Korni yivka selo v Ukrayini u Lubenskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 545 osib Vhodit do skladu Grebinkivskoyi miskoyi gromadi selo KorniyivkaU Korniyivci Grebinkivskogo r nu lito 2011 roku U Korniyivci Grebinkivskogo r nu lito 2011 roku Krayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Lubenskij rajonGromada Grebinkivska miska gromadaKod KATOTTG UA53040010110085585Osnovni daniNaselennya 545Plosha 3 087 km Gustota naselennya 176 55 osib km Poshtovij indeks 37406Telefonnij kod 380 5359Geografichni daniGeografichni koordinati 50 05 28 pn sh 32 26 34 sh d 50 09111 pn sh 32 44278 sh d 50 09111 32 44278 Koordinati 50 05 28 pn sh 32 26 34 sh d 50 09111 pn sh 32 44278 sh d 50 09111 32 44278Serednya visota nad rivnem morya 100 mVodojmi Gnila OrzhicyaMisceva vladaAdresa radi 37441 Poltavska obl Grebinkivskij r n s BerezivkaKartaKorniyivkaKorniyivkaMapaGeografiyaSelo Korniyivka znahoditsya na livomu berezi richki Gnila Orzhicya vishe za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane misto Grebinka nizhche za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Berezivka na protilezhnomu berezi sela Zagrebellya Gulakivka ta Pokrovshina IstoriyaKorniyivka maye davnyu istoriyu svogo isnuvannya Lubenskij istorik M G Astryab v svoyij praci Malorossijskij Lubenskij polk tak pisav pro neyi Korniyivka selo pokazane vzhe na karti Boplana 1650 roku na jogo karti vona pokazana selom ale zamist neyi na bilsh visokomu i bilsh zruchnomu misci za 3 versti vid neyi rozvernuvsya hutir vlashtovanij Lubenskim polkovnikom Leontiyem Svichkoyu yakij nazvav cej hutir Gorodishem a jogo nashadki navit namagalisya u chest starshogo Polkovnikova sina Vasilya imenuvati ce Gorodishe Vasilkovim Teper ce nove selishe vzhe tituluyetsya mistechkom i v majbutnomu jmovirno stane znachnim mistom tak yak do m Gorodisha primikaye zaliznichna stanciya Grebinka sho stoyit na peretini dvoh velikih zaliznichnih linij Tak chasto slabke staye zhertvoyu silnogo i bilsh pridatnogo lyudstvu Vzhe po reviziyi 1721 r kozaki Korniyivskogo pripisani do Gorodisha z pripiskoyu Gorodishe puste Slobidka osazhena v minulomu 1690 roci vid polkovnika Svichki a selo Korniyivka davnye neratushne neratushna nikim iz kozackih starshin NE zajnyata prim avt dana universalom getmana Mazepi polkovniku Svichci Iz privedenogo zapisu vidno sho na vidminu vid Gorodisha yake bulo zaseleno polkovnikom Svichkoyu na pustomu misci Korniyivku vin oderzhav uzhe zaselenoyu Slid zvernuti uvagu na te sho za reviziyeyu perepisom 1721 r v Korniyivci bulo 6 kozackih simej i majzhe stilki zh pospolitih 7 simej Ce navodit na dumku sho v daleki chasi koli Korniyivka bula selom Korniyivka bula kozackim selom yake vnaslidok postijnih vijn z chasom opustilo Z 1648 r pochalasya vizvolna borotba ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo proti polskogo panuvannya i pislya jogo smerti vijna v Ukrayini she dovgo prodovzhuvalas buv tak zvanij period Ruyini Golovnimi silami v cih vijnah buli kozaki yaki nesli veliki vtrati Za tih chi inshih obstavin sim yi zalishali nasidzheni miscya i poselyalis v inshih miscyah Vse ce ne obijshlo storonoyu i korniyivskih kozakiv vnaslidok chogo selo opustilo Mabut taku Kornivku oderzhav polkovnik Svichka Za chasiv reviziyi 1726 r koli v Ukrayini she bula getmanska vlada Svichki ne poboyalis revizoram skazati pravdu sho Korniyivka bula oderzhana polkovnikom Svichkoyu davnej dereviej A uzhe v chasi reviziyi 1767 r volodar Gorodisha i Korniyivki Petro Oleksijovich Svichka skazav revizoram derevnya Korneevka predkami moyimi na kuplennyh i zanyatih gruntah osazhena ot sotvoreniya mira v 1798 godu 25 avgusta v 1690 r vid Rizdva Hristovogo zhalovannoyu gramotoyu polkovniku Svechke Chomu Petro Svichka pishov na obman revizoriv viznachivshi chas zasnuvannya Korniyivki 1690 rokom Mabut tomu sho getmanska vlada v toj chas bula skasovana i carska vlada v 1767 roci organizuvala provedennya reviziyi silami vijskovih na choli z generalom a z 1774 r feldmarshalom Rum yancevim metoyu yakoyi bulo vstanovlennya zakonnosti volodinnya mayetnostyami ta velichini yih dohodnostej Yakbi Petro Svichka ziznavsya revizoram sho Korniyivka isnuvala davno i znachna chastina meshkanciv bula kozakami to ce moglo b privesti do vtrati Svichkami znachnoyi chastini zemli korniyivskoyi z peredacheyu yiyi v kaznu Adzhe kozaki z yih zemleyu ne vhodili do pomishickoyi mayetnosti voni buli samostijnimi gospodaryami Za opisom 1767 r yakij she nazivavsya Rum yancevskim v Korniyivci bulo 1 pospolitskij dvir i bezdvirnih hat 91 Sered prizvish pospolitih tut buli Bondarenko Gorbenko Duz Zhuravlenko Kirichenko Kolomiyec Kuzmenko Lemeshenko Lisenko Litvin Moroz Mostovenko Mikitenko Pavlenko Pedoryaka Pidgirnij Radchenko Rindenko Sisenko Sobko Shvec i bagato inshih Shvidko zrostala kilkist naselennya Korniyivki za materialami spovidalnih vidomostej v 1774 roci tut meshkalo 620 cholovik oboh statej a v 1802 roci 840 cholovik Polya ornoyi i sinokisnoyi zemel svichkivskoyi Korniyivki prostyagalis v dovzhinu 9 verstv 300 sazheniv a v shirinu 8 verstv 160 sazheniv Na cij zemli visivalosya v rik riznogo hliba do 150 chvertej odna chvert mistila v sobi 152 kilograma zerna pshenici i sina stanovilos bilshe 80 skirt V 1802 r pomer Petro Oleksijovich Svichka yakij zalishiv dityam veliku spadshinu Gospodaryami vsih svichkivskih mayetnostej stali jogo sini Mikola i Yakiv yih sestri Mariya Petrivna she za zhittya batka vijshla zamizh za statskogo radnika Shimkova F A oderzhala v pridane 20 tisyach karbovanciv Ganna Petrivna u 1803 roci vijshla zamizh za knyazya Urakova F M oderzhala v pridane vid brativ chastinu s Korovayiv yaku v svij chas Svichki vidsudili u Markovichiv Katerina Petrivna v 1804 r vijshla zamizh za nadvirnogo radnika Prigaru Ya G u pridane vid brativ oderzhala 20 tis krb Mikola i Yakiv Svichki buli marnotratami voni ne viznavali lichbi grosham V 1805 roci za nimi znachilosya borgiv na zagalnu sumu 205 tis 465 krb U 1809 r povitovij sud viznav Mikolu Svichku nespromozhnim borzhnikom Vijna proti Napoleona 1812 1815 r r u yakij Mikola Svichka brav uchast yak komandir 6 go polku Poltavskogo opolchennya na deyakij chas zatrimala roztrinkuvannya i roztyaguvannya svichkivskih volodin Pislya povernennya z vijni Mikola Svichka prodovzhuvav roztrinkuvati svoyu chastinu spadshini a pislya smerti brata Yakova 1818 r i jogo chastinu Korniyivski zemli buli roztyagnuti riznimi kreditorami 1000 desyatin zemli pridbav G I Hudolij za borg Svichok u 54 tis krb 400 des druzhina vlasnika Sherbakivki nini s Tarasivka Ye Sherbak za borg u 10 tis krb 400 des kupili Yankovichi a u nih u 1833r kupiv S Ya Yablunivskij Korniyivski zemli distalis takozh generalsham Polinovij i Yahontovij pomishikam Lubenskogo povitu Boyarskomu Poltorackomu Trockomu i in Kreditori pereproduvali cyu zemlyu v rozdrib inshim pomishikam oficeram u vidstavci i in Piznishe na cih zemlyah zasnuvalis hutori Ivanivskij nini s Berezivka Korsakivka nini s Besidivshina Pishanskogo na 1 km zahidnishe Korsakivki Svirskogo u rizni chasi vin nazivavsya hutorom Shipki Dovgozirshinoyu i buv roztashovanij na 1 5 km pivdennishe Korsakivki mozhlivo chastina korniyivskih zemel bula prikuplena vlasnikami susidnih hutoriv Salivki nini s Ulyanovka Sotnikivki nini s Zhovtneve Osaulshini i Oleksandrivni Bagato selyan kripakiv z Korniyivki buli prodani v inshi mayetnosti i kilkist naselennya tut nabagato zmenshilas Yaksho v 1808 r po spovidalnih vidomostyah u Kornivci nalichuvalosya 827 chol oboh statej to v 1827 r tut zalishilos vsogo 250 chol a za perepisom naselennya 1859 r tut nalichuvalosya vsogo 188 chol Na chas provedennya reformi 1861 r v Korniyivci meshkali selyani yaki nalezhali pomishikam Yablunivskim i Kurakinu Tekeli sinovi generalshi Yahontovoyi vid tretogo shlyubu U Yablunivskih bulo 39 revizkih dush kilkist dush cholovichoyi stati za perepisom 1859 r yakim prodavalas zemlya v rozmiri 64 875 des u tim chisli 10 38 des prisadibnoyi Povilnij rist naselennya Korniyivki v pershi roki pislya reformi 1861 r mozhna poyasniti tim sho selyani she ne vijshli iz shokovogo stanu pislya ogulnogo prodazhu zemli i kripakiv svichkivskih mayetnostej Shvidkomu rostu naselennya Korniyivki 1910 1926 r r spriyali Stolipinska reforma 1906 r a takozh peredacha chastini panskoyi zemli selyanam u pershi roki radyanskoyi vladi Cej rist zagalmuvavsya kolektivizaciyeyu v 1930 r i golodomorom 1932 1933 r r U period z 1921 do 1923 r r provodilis vidchuzhennya ekspropriaciya chastini majna i budivel u zamozhnih selyan i peredacha yih bidnim selyanam Buli skladeni spiski u kogo skilki konej hudobi chi budivel vidbiralos i komu same ce peredavalos Po Korniyivci ekspropriaciyi majna pidlyagali selyani P I Netripajlo V G Netripajlo P A Gavrish P P Gavrish T A Ohotnik Yevdokim Marko i Anton Bezhlibni P S Golovko G D Pisanka U Ye Bezvinenko P P Yakimenko Mabut bilshist iz nih potim u 1930 r bula rozkurkulena i vivezena na pivnich Oskilki cih zamozhnih selyan nikudi ne visilali v 1921 1923 r r voni prodovzhuvali zhiti v svoyih sadibah to bidni selyani ne navazhuvalisya brati pripisane yim chuzhe majno a yaksho dostavili u yih dvir ce majno to voni povertali jogo zakonnomu vlasnikovi Kerivniki silskih rad i aktiv sil zvertalisya v miliciyu prokuraturu i sud shob za yih dopomogoyu vikonati uryadovu postanovu Ale marno V odnij iz vidpovidej sudovogo organu Poltavskij oblderzharhiv fond 5548 op 1 spr 44 govorilos Nastoyashee delo kak otnosyasheesya osushestvleniyu processa raskulachivaniya ne podsudno sudebnym organam Cej nevdaliij dosvid pochatku 1920 h rokiv vladni strukturi vrahuvali v 1930 roci pid ozbroyenoyu ohoronoyu vivezli kurkuliv z yih sim yami v lisi Vologodshini ta inshi pivnichni miscya yih majno peredali v stvoryuvani kolgospi a budivli v silradi Pri Korniyivci buli hutori Bezhlibnogo Horolskogo i Yablunivskogo Hutir Bezhlibnogo vpershe z yavivsya v spiskah Naselenih misc u 1910 r u nomu todi bulo 5 kozackih gospodarstv i meshkalo 38 chol oboh statej v 1926 r 59 chol Chas jogo zasnuvannya pislya Stolipinskoyi reformi 1906 r Cej hutir znahodivsya mizh Korniyivkoyu i st Grebinka Z rostom Korniyivki budivli yiyi z yednalisya z hutorom teper tam prohodit vulicya Grebinkivska s Korniyivki Hutir Yablunivka Yablunivskij v 1871 r ce bula panska sadiba pomishikiv Yablunivskih u yakij meshkalo 7 chol Hutir buv roztashovanij mizh Korniyivkoyu i h Ivanivskim nini Berezivka V 1910 r tut krim panskogo dvoru buv odin selyanskij dvir i meshkalo tut vsogo 35 chol U 1913 r tut pobudovano novij panskij budinok u yakomu z 1919 po 1965 r r funkcionuvala Korniyivska pochatkova shkola Memorialnij kompleks U roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni vidznachilis urodzhenci s Korniyivka general major L O Mironenko do vijni buv komandirom polku sho dislokuvavsya v Piryatini i O T Yacenko yakij stav povnim kavalerom troh ordeniv Slavi EkonomikaVirobnichij kompleks VINDELEKTRIK Ob yekti socialnoyi sferiDityachij sadochok PosilannyaIstoriya sela Korniyivka 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Pogoda v seli Korniyivka 25 chervnya 2008 u Wayback Machine