Корнієнко Євген Анатолійович

Євге́н Анато́лійович Корніє́нко (5 березня 1992(19920305) — 12 серпня 2014) — солдат 25-ї окремої повітрянодесантної бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Корнієнко Євген Анатолійович
Солдат
Загальна інформація
Народження	5 березня 1992(1992-03-05) Підгородне
Смерть	12 серпня 2014(2014-08-12) (22 роки) Вуглегірськ
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнієнко.

З життєпису

Народився 1992 року в селі Підгородне (за іншими даними — в місті Дніпро). 2005-го закінчив 7 класів дніпропетровської ЗОШ № 142, у 2007 році — 9 класів ЗОШ № 1 міста Підгородне. 2011 року — Дніпропетровський індустріальний коледж за спеціальністю «монтаж і експлуатація електроустаткування електростанцій і енергосистем» та здобув кваліфікацію технік-електрик. В 2010—2011 роках проходив виробничу практику на посаді електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання електричного цеху ВАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод». В 201—2012 роках походив службу на посаді курсанта 354-го навчального полку 169-го навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1048. Старший механік-водій — гранатометник, по тому — механік-водій 21-го батальйону 128-ї бригади (військова частина А1673). 11 жовтня 2012 року звільнений у запас. Працював на посаді електрика дільниці ТзОВ «МАЙСТЕР-БУД» міста Дніпропетровськ.

У квітні 2014-го пішов до військкомату добровольцем. Механік-водій, 25-та окрема повітрянодесантна бригада.

12 серпня 2014 року загинув поблизу Вуглегірська — десантники повертались на базу після виконання бойового завдання — відбиття блокпосту — та потрапили під мінометний обстріл терористів.

15 серпня 2014 року похований в Підгородному. Вдома залишився батько, брат, сестри Юлія і Тоня. Батько Корнієнко Анатолій Петрович — учасник бойових дій.

Нагороди та вшанування

• 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• Вшановується 13 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії.
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 2, місце 39.
• 6 травня 2016 року у місті Підгородне на фасаді будівлі НВК № 1 та 8 травня 2019 року в місті Дніпро на фасаді будівлі Дніпровського індустріального коледжу, де навчався Євген Корнієнко, йому відкриті меморіальні дошки.

Примітки

1. Дзвін Пам'яті пролунав двадцять чотири рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

• Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
• Корнієнко Євген Анатолійович [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
• Євген Корнієнко [ 11 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Timenote.info
•  Присвячується загиблому у АТО Євгену Корнієнку на YouTube (рос.)
• Український Меморіал