Корнісі (груз. ყორნისი, ос. Знауыр) — даба (містечко) у Карельському муніципалітеті, мхаре Шида-Картлі, Грузія, тимчасово окуповане Росією та перебуває у складі Знаурського району так званої «Республіки Південна Осетія».
даба Корнісі груз. ყორნისი | ||||
Пам’ятник Знауру Айдарову в Корнісі | ||||
Основні дані | ||||
---|---|---|---|---|
H G O | ||||
Країна | Грузія | |||
Мхаре | Шида-Картлі | |||
Муніципалітет | Карельський | |||
Адміністративний центр | d | |||
| ||||
Статус | з 1972 року | |||
| ||||
Водойма | річка Шуа-Проне (даба) | |||
Висота над р.м. | 786 м | |||
Населення | 451 (2015) | |||
Часовий пояс | () | |||
Поштовий індекс | ? пошук (Пошта Грузії) | |||
Місцева влада | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
GeoNames | 610838 | |||
Відстань | ||||
До центру краю | ||||
До Тбілісі | ||||
Карта | ||||
Корнісі Корнісі (Грузія) | ||||
Корнісі Корнісі (Шида-Картлі) | ||||
Корнісі у Вікісховищі |
Географія
Корнісі розташоване на річці Шуа-Проне, за 16,5 км від міста Цхінвалі, та за 36 км від Ґорі, на висоті 786 м. над рівнем моря.
Клімат
Клімат у Корнісі морський, з помірно холодною зимою та довгим теплим літом.
Середньорічна температура — 10,6 °C. Найтеплішим місяцем є липень, з середньою температурою 21.4 °C, найпрохолоднішим — січень, з середньою температурою -1.0 °C.
Середньорічна норма опадів — 603 мм. Найменше опадів випадає у січні — 34 мм, найбільше в травні, у середньому 76 мм.
Спочатку населений пункт називався Окона. 4 липня 1933 року більшовиками був перейменовано на Знаур, на честь осетинського більшовика-революціонера, одного з творців осетинської організації партії більшовиків, Знаура Айдарова.
У 1991 році містечко було перейменоване в Корнісі.
Історія
З 1846 року Корнісі входило до складу Ґорійського повіту Тифліської губернії.
Корнісі було адміністративним центром спочатку Оконського, а згодом Знаурського району (1933-1991).
1972 року Корнісі отримало статус селища міського типу.
27 квітня 1991 року Знаурський район було ліквідовано, територія увійшла до Карельського району.
У 2006—2008 роках Корнісі входило до складу Тіґвіського муніципалітету.
Інфраструктура
- Середня школа імені Івана Цховребова, у якій, станом на 2017 рік, навчалося 154 учням, 38 з яких були дітьми російських військовослужбовців.
- Народний драматичний театр
- Будинок-музей Коста Хетагуров
- Будинку культури
- Бібліотека
- Музична школа
- Лікарня
В Корнісі розташовані російські війська.
Демографія
Чисельність населення Корнісі, станом на 2015 рік, налічує 451 особу.
До війни населення містечка було змішаним осетино-грузинських. Влітку 2008 році, під час російсько-грузинської війни, близько 300 місцевих грузин стали біженцями, були вигнані російськими окупантами та осетинами в Грузію. Після окупації села російською армією частина будинків місцевих грузин була знищена.
Примітки
- «Підсумки перепису населення Республіки Південна Осетія 2015 року» [ 2017-08-07 у Wayback Machine.] (рос.)
- https://www.webcitation.org/6rr3L8GjN?url=http://ugosstat.ru/wp-content/uploads/2017/06/Itogi-perepisi-RYUO.pdf
- http://pop-stat.mashke.org/georgia-cities.htm
- . Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 20 квітня 2020.
- Трохи про життя Знаурського району [ 10 червня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kornisi gruz ყორნისი os Znauyr daba mistechko u Karelskomu municipaliteti mhare Shida Kartli Gruziya timchasovo okupovane Rosiyeyu ta perebuvaye u skladi Znaurskogo rajonu tak zvanoyi Respubliki Pivdenna Osetiya daba daba Kornisi gruz ყორნისი Pam yatnik Znauru Ajdarovu v KornisiPam yatnik Znauru Ajdarovu v KornisiOsnovni dani 42 11 39 pn sh 43 46 18 sh d H G O WD 42 11 39 N 43 46 18 EKrayina GruziyaMhare Shida KartliMunicipalitet Karelskij WD Karelskij municipalitetAdministrativnij centr dStatus z 1972 rokuVodojma richka Shua Prone daba Visota nad r m 786 mNaselennya 451 2015 WD 451 osib 2015 2 755 osib 12 sichnya 1989 3 763 osib 17 sichnya 1979 3 694 osib 15 sichnya 1970 3 594 osib 15 sichnya 1959 3 Chasovij poyas UTC 4 Poshtovij indeks poshuk Poshta Gruziyi Misceva vlada Identifikatori i posilannya GeoNames 610838Vidstan Do centru krayu Do Tbilisi KartaKornisiKornisi Gruziya KornisiKornisi Shida Kartli Kornisi u VikishovishiGeografiyaKornisi roztashovane na richci Shua Prone za 16 5 km vid mista Chinvali ta za 36 km vid Gori na visoti 786 m nad rivnem morya KlimatKlimat u Kornisi morskij z pomirno holodnoyu zimoyu ta dovgim teplim litom Serednorichna temperatura 10 6 C Najteplishim misyacem ye lipen z serednoyu temperaturoyu 21 4 C najproholodnishim sichen z serednoyu temperaturoyu 1 0 C Serednorichna norma opadiv 603 mm Najmenshe opadiv vipadaye u sichni 34 mm najbilshe v travni u serednomu 76 mm ToponimSpochatku naselenij punkt nazivavsya Okona 4 lipnya 1933 roku bilshovikami buv perejmenovano na Znaur na chest osetinskogo bilshovika revolyucionera odnogo z tvorciv osetinskoyi organizaciyi partiyi bilshovikiv Znaura Ajdarova U 1991 roci mistechko bulo perejmenovane v Kornisi IstoriyaZ 1846 roku Kornisi vhodilo do skladu Gorijskogo povitu Tifliskoyi guberniyi Kornisi bulo administrativnim centrom spochatku Okonskogo a zgodom Znaurskogo rajonu 1933 1991 1972 roku Kornisi otrimalo status selisha miskogo tipu 27 kvitnya 1991 roku Znaurskij rajon bulo likvidovano teritoriya uvijshla do Karelskogo rajonu U 2006 2008 rokah Kornisi vhodilo do skladu Tigviskogo municipalitetu InfrastrukturaSerednya shkola imeni Ivana Chovrebova u yakij stanom na 2017 rik navchalosya 154 uchnyam 38 z yakih buli ditmi rosijskih vijskovosluzhbovciv Narodnij dramatichnij teatr Budinok muzej Kosta Hetagurov Budinku kulturi Biblioteka Muzichna shkola Likarnya V Kornisi roztashovani rosijski vijska DemografiyaChiselnist naselennya Kornisi stanom na 2015 rik nalichuye 451 osobu Do vijni naselennya mistechka bulo zmishanim osetino gruzinskih Vlitku 2008 roci pid chas rosijsko gruzinskoyi vijni blizko 300 miscevih gruzin stali bizhencyami buli vignani rosijskimi okupantami ta osetinami v Gruziyu Pislya okupaciyi sela rosijskoyu armiyeyu chastina budinkiv miscevih gruzin bula znishena Primitki Pidsumki perepisu naselennya Respubliki Pivdenna Osetiya 2015 roku 2017 08 07 u Wayback Machine ros https www webcitation org 6rr3L8GjN url http ugosstat ru wp content uploads 2017 06 Itogi perepisi RYUO pdf http pop stat mashke org georgia cities htm Arhiv originalu za 7 bereznya 2019 Procitovano 20 kvitnya 2020 Trohi pro zhittya Znaurskogo rajonu 10 chervnya 2019 u Wayback Machine ros