Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Яків Абрамович Корнфельд Яків Хаїм Абрамович Коренфельд нар 12 24 лютого 1896 Бердичів нині Житомирської області пом 4 ч

Корнфельд Яків Абрамович

Корнфельд Яків Абрамович

Яків Абрамович Корнфельд (Яків Хаїм-Абрамович Коренфельд; нар. 12 [24] лютого 1896, Бердичів (нині — Житомирської області) — пом. 4 червня 1962, Москва) — радянський архітектор, архітектурний критик і викладач. Член-кореспондент Академії архітектури СРСР.

Корнфельд Яків Абрамович

Яків Хаїм-Абрамович Коренфельд
image
Народження12 (24) лютого 1896
Смерть4 червня 1962(1962-06-04) (66 років)
ПохованняНове Донське кладовище
Країнаimage СРСР
НавчанняВищі художньо-технічні майстерні
Діяльністьархітектор
Праця в містахДрезна, Свердловськ, Сталінград, Магнітогорськ, Орел, Перм
Архітектурний стильпостконструктивізм, неокласицизм
ЗакладМосковський архітектурний інститут
image Корнфельд Яків Абрамович у Вікісховищі

Біографія

Народився 12 (24) лютого 1896 року в Бердичеві Київської губернії. В 1909—1914 роках навчався на архітектурному відділенні Київського художнього училища. Після закінчення училища був удостоєний звання архітекторського помічника і вчителя малювання та креслення в середніх навчальних закладах. У 1915 році вступив до Вищого художнього училища при Імператорській академії мистецтв. У 1921—1924 роках навчався у вищих художньо-технічних майстернях (вхутемасі).

У 1920-х роках працював у стилістиці конструктивізму, став одним із засновників Об'єднання сучасних архітекторів (1925), брав участь у Першій виставці сучасної архітектури (1927). У 1926—1928 роках був членом правління Московського архітектурного товариства. У 1929 році увійшов до складу Архітектурно-консультаційного бюро при ВЦРПС. У 1930-х роках працював архітектором «Союзкінопроєкта». З 1934 року викладав у Московському архітектурному інституті.

Жив у Москві у будинку по Великому Каретному провулку, № 20 (1920-1930-ті), в «будинку архітекторів» на Ростовській набережній, № 5 (1938—1962).

Похований у колумбарії Донського кладовища в Москві.

Проекти і споруди

Я. Корнфельд, В. Калмиков. Кінотеатр «Батьківщина». Проєкт 1934 р.
  • Електростанція Микільської бавовняної фабрики в Орєхово-Зуєво (1927);
  • Палац культури імені Горбунова в Москві (1929 р.; побудований у 1931—1938 рр., вулиця Новозаводська, 27);
  • Палац культури ім. Волкова в Дрезні Московської обл. (1929, знесений в 2016);
  • Клуб будівельників у Свердловську (1929—1933 рр.; нині Свердловська кіностудія);
  • Палац культури у Воронежі (1930, співавтори П. Блохін, А. Зальцман);
  • Палац праці в Москві (1932, конкурс);
  • Будинок промисловості у Свердловську (співавтори: Афанасьєв, В. Ф. Мілініс; конкурс);
  • Кінотеатр «Батьківщина» (чотиризальний) в Москві (проєкт 1934 р.; здійснено у 1938 р.);
image
Палац культури моторобудівного заводу в Рибінську
  • Палац культури моторобудівного заводу в Рибінську (1932—1937 рр.);
  • Палац культури «Металург» в Челябінської області (1955 р.);
  • Кінотеатр імені О. С. Пушкіна (двозальний) в Челябінську (1937 р., здійснено);
  • Будинок культури заводу імені Петрова в Сталінграді (1949—1954 рр.);
  • Кінотеатр ім. О. М. Горького (двозальний) у Магнітогорську (1950 р.);
  • Кінотеатр «Перемога» на вул. Леніна, буд. № 22 в Орлі (1952 р.);
  • Будинок культури імені Леніна заводу «Червоний Жовтень» у Сталінграді;
  • Будинок культури тракторного заводу в Сталінграді (1954 р.);
  • Палац культури ім. Леніна в Пермі по Уральській вул., буд. № 93 (1963 р., співавтор Заїкін М. Т.)

Бібліографія

Книги

  • Корнфельд Я. А. Театры. — М. : Изд-во Акад. архитектуры СССР, 1948. — 27 с.
  • Союз архітекторів СРСР. Правління. Пленум 1950 р. Редактор. Москва. 1951 р.
  • Былинкин Н. П., Корнфельд Я. А., Михайлов А. И. и др. История советской архитектуры. — М. : Акад. архитектуры СССР. Ин-т истории и теории архитектуры, 1951. — 827 с.
  • Корнфельд Я. А. Лауреаты Сталинской премии в архитектуре. 1941—1950. — М. : Гос. изд-во лит-ры по строительству и архитектуре, 1953. — 237 с.
  • Быков В. Е., Домшлак И. П., Корнфельд Я. А. Архитектура рабочих клубов и дворцов культуры. — М. : Гос. изд-во лит. по строительству и архитектуре, 1953. — 311 с.
  • Дружинина-Георгиевская Е. В., Корнфельд Я. А. Зодчий А. В. Щусев. — М. : Издательство Академии наук СССР, 1955.

Статті

  • Корнфельд Я. А. Архитектура на Первом всесоюзном съезде по гражданскому и инженерному строительству/ // Современная архитектура. — 1926. — № 2 (18 вересня). — С. 58.
  • Корнфельд Я. А. Вопросы организации проектирования. Заметки архитектора // Архитектура СССР. — 1937. — № 12 (18 вересня). — С. 54—57.
  • «Архитектура Свердловска». Архитектура СССР. 1938 г. № 2. Стр. 44-49.
  • «Интерьеры Дворца Советов». Архитектура СССР. 1938 г. № 11. Стр. 38-43.
  • «Архитектура выставки». Архитектура СССР. 1939 г. № 9. Стр. 4-29.
  • «Центральный театр Красной армии». Архитектура СССР. 1940 г. № 8. Стр. 26-.
  • «Ансамбль улицы Горького в Москве». Архитектура СССР. 1940 г. № 12. Стр. 4-14.
  • «Театр оперы и балета в Ташкенте». Архитектура и строительство. 1948 г. № 2. Стр. 12-16.
  • «Творчество академика А. В. Щусева». Архитектура и строительство. 1948 г. № 9. Стр. 4-
  • Корнфельд Я. А. Выдающиеся произведения советской архитектуры // Архитектура и строительство. — 1949. — № 12 (18 вересня).
  • «Сталинские премии за 1950 г.». Архитектура СССР. 1952 г. № 1. Стр. 14-18.

Примітки

  1. Московская энциклопедия, 2008, с. 258.
  2. Хан-Магомедов, 1996, с. 398.
  3. Хан-Магомедов, 1996, с. 416.
  4. Казусь И. А. Советская архитектура 1920-х годов: организация проектирования. — Прогресс-Традиция, 2009. — С. 209. — .
  5. Хан-Магомедов, 1996, с. 461.
  6. Хан-Магомедов, 1996, с. 450.

Література

  • Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 2. Soviet Avant-garde: 1917–1933. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. С.38.
  • Московская энциклопедия / С. О. Шмидт. — М. : Фонд «Московские энциклопедии», 2008. — Т. I, Книга 2. — С. 258. — 10000 прим. — .
  • Архитектура советского авангарда: Книга 1: Проблемы формообразования. Мастера и течения. — М. : Стройиздат, 1996. — 709 с. — .
  • Архитектура кинотеатров. Москва. 1955 г.
  • КИНОТЕАТР им. А. С. ПУШКИНА [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.] // Энциклопедия «Челябинск»
  • Дворец культуры ОАО «АМЗ» [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] //Энциклопедия Ашинского района
  • Токменинова Л. И. Корнфельд Яков Абрамович // Уральская историческая энциклопедия. Екатеринбург, 1998. С. 277—278.

Архівні джерела

  • РДІА, ф. 789, оп. 13, 1915 р., д. 110. Особову справу, заведену в Імператорській академії мистецтв.
  • РДАЛМ, ф. 3321, дд. — всі. Особистий фонд Корнфельд Я. А.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yakiv Abramovich Kornfeld Yakiv Hayim Abramovich Korenfeld nar 12 24 lyutogo 1896 Berdichiv nini Zhitomirskoyi oblasti pom 4 chervnya 1962 Moskva radyanskij arhitektor arhitekturnij kritik i vikladach Chlen korespondent Akademiyi arhitekturi SRSR Kornfeld Yakiv AbramovichYakiv Hayim Abramovich KorenfeldNarodzhennya12 24 lyutogo 1896 Berdichiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaSmert4 chervnya 1962 1962 06 04 66 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina SRSRNavchannyaVishi hudozhno tehnichni majsterniDiyalnistarhitektorPracya v mistahDrezna Sverdlovsk Stalingrad Magnitogorsk Orel PermArhitekturnij stilpostkonstruktivizm neoklasicizmZakladMoskovskij arhitekturnij institut Kornfeld Yakiv Abramovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 12 24 lyutogo 1896 roku v Berdichevi Kiyivskoyi guberniyi V 1909 1914 rokah navchavsya na arhitekturnomu viddilenni Kiyivskogo hudozhnogo uchilisha Pislya zakinchennya uchilisha buv udostoyenij zvannya arhitektorskogo pomichnika i vchitelya malyuvannya ta kreslennya v serednih navchalnih zakladah U 1915 roci vstupiv do Vishogo hudozhnogo uchilisha pri Imperatorskij akademiyi mistectv U 1921 1924 rokah navchavsya u vishih hudozhno tehnichnih majsternyah vhutemasi U 1920 h rokah pracyuvav u stilistici konstruktivizmu stav odnim iz zasnovnikiv Ob yednannya suchasnih arhitektoriv 1925 brav uchast u Pershij vistavci suchasnoyi arhitekturi 1927 U 1926 1928 rokah buv chlenom pravlinnya Moskovskogo arhitekturnogo tovaristva U 1929 roci uvijshov do skladu Arhitekturno konsultacijnogo byuro pri VCRPS U 1930 h rokah pracyuvav arhitektorom Soyuzkinoproyekta Z 1934 roku vikladav u Moskovskomu arhitekturnomu instituti Zhiv u Moskvi u budinku po Velikomu Karetnomu provulku 20 1920 1930 ti v budinku arhitektoriv na Rostovskij naberezhnij 5 1938 1962 Pohovanij u kolumbariyi Donskogo kladovisha v Moskvi Proekti i sporudiYa Kornfeld V Kalmikov Kinoteatr Batkivshina Proyekt 1934 r Elektrostanciya Mikilskoyi bavovnyanoyi fabriki v Oryehovo Zuyevo 1927 Palac kulturi imeni Gorbunova v Moskvi 1929 r pobudovanij u 1931 1938 rr vulicya Novozavodska 27 Palac kulturi im Volkova v Drezni Moskovskoyi obl 1929 znesenij v 2016 Klub budivelnikiv u Sverdlovsku 1929 1933 rr nini Sverdlovska kinostudiya Palac kulturi u Voronezhi 1930 spivavtori P Blohin A Zalcman Palac praci v Moskvi 1932 konkurs Budinok promislovosti u Sverdlovsku spivavtori Afanasyev V F Milinis konkurs Kinoteatr Batkivshina chotirizalnij v Moskvi proyekt 1934 r zdijsneno u 1938 r Palac kulturi motorobudivnogo zavodu v Ribinsku Palac kulturi motorobudivnogo zavodu v Ribinsku 1932 1937 rr Palac kulturi Metalurg v Chelyabinskoyi oblasti 1955 r Kinoteatr imeni O S Pushkina dvozalnij v Chelyabinsku 1937 r zdijsneno Budinok kulturi zavodu imeni Petrova v Stalingradi 1949 1954 rr Kinoteatr im O M Gorkogo dvozalnij u Magnitogorsku 1950 r Kinoteatr Peremoga na vul Lenina bud 22 v Orli 1952 r Budinok kulturi imeni Lenina zavodu Chervonij Zhovten u Stalingradi Budinok kulturi traktornogo zavodu v Stalingradi 1954 r Palac kulturi im Lenina v Permi po Uralskij vul bud 93 1963 r spivavtor Zayikin M T BibliografiyaKnigi Kornfeld Ya A Teatry M Izd vo Akad arhitektury SSSR 1948 27 s Soyuz arhitektoriv SRSR Pravlinnya Plenum 1950 r Redaktor Moskva 1951 r Bylinkin N P Kornfeld Ya A Mihajlov A I i dr Istoriya sovetskoj arhitektury M Akad arhitektury SSSR In t istorii i teorii arhitektury 1951 827 s Kornfeld Ya A Laureaty Stalinskoj premii v arhitekture 1941 1950 M Gos izd vo lit ry po stroitelstvu i arhitekture 1953 237 s Bykov V E Domshlak I P Kornfeld Ya A Arhitektura rabochih klubov i dvorcov kultury M Gos izd vo lit po stroitelstvu i arhitekture 1953 311 s Druzhinina Georgievskaya E V Kornfeld Ya A Zodchij A V Shusev M Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1955 Statti Kornfeld Ya A Arhitektura na Pervom vsesoyuznom sezde po grazhdanskomu i inzhenernomu stroitelstvu Sovremennaya arhitektura 1926 2 18 veresnya S 58 Kornfeld Ya A Voprosy organizacii proektirovaniya Zametki arhitektora Arhitektura SSSR 1937 12 18 veresnya S 54 57 Arhitektura Sverdlovska Arhitektura SSSR 1938 g 2 Str 44 49 Interery Dvorca Sovetov Arhitektura SSSR 1938 g 11 Str 38 43 Arhitektura vystavki Arhitektura SSSR 1939 g 9 Str 4 29 Centralnyj teatr Krasnoj armii Arhitektura SSSR 1940 g 8 Str 26 Ansambl ulicy Gorkogo v Moskve Arhitektura SSSR 1940 g 12 Str 4 14 Teatr opery i baleta v Tashkente Arhitektura i stroitelstvo 1948 g 2 Str 12 16 Tvorchestvo akademika A V Shuseva Arhitektura i stroitelstvo 1948 g 9 Str 4 Kornfeld Ya A Vydayushiesya proizvedeniya sovetskoj arhitektury Arhitektura i stroitelstvo 1949 12 18 veresnya Stalinskie premii za 1950 g Arhitektura SSSR 1952 g 1 Str 14 18 PrimitkiMoskovskaya enciklopediya 2008 s 258 Han Magomedov 1996 s 398 Han Magomedov 1996 s 416 Kazus I A Sovetskaya arhitektura 1920 h godov organizaciya proektirovaniya Progress Tradiciya 2009 S 209 ISBN 5 89826 291 1 Han Magomedov 1996 s 461 Han Magomedov 1996 s 450 LiteraturaBerkovich Gary Reclaiming a History Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR Volume 2 Soviet Avant garde 1917 1933 Weimar und Rostock Grunberg Verlag 2021 S 38 ISBN 978 3 933713 63 6 Moskovskaya enciklopediya S O Shmidt M Fond Moskovskie enciklopedii 2008 T I Kniga 2 S 258 10000 prim ISBN 978 5 903633 02 9 Arhitektura sovetskogo avangarda Kniga 1 Problemy formoobrazovaniya Mastera i techeniya M Strojizdat 1996 709 s ISBN 5 274 02045 3 Arhitektura kinoteatrov Moskva 1955 g KINOTEATR im A S PUShKINA Arhivovano 17 sichnya 2021 u Wayback Machine Enciklopediya Chelyabinsk Dvorec kultury OAO AMZ Arhivovano 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya Ashinskogo rajona Tokmeninova L I Kornfeld Yakov Abramovich Uralskaya istoricheskaya enciklopediya Ekaterinburg 1998 S 277 278 Arhivni dzherelaRDIA f 789 op 13 1915 r d 110 Osobovu spravu zavedenu v Imperatorskij akademiyi mistectv RDALM f 3321 dd vsi Osobistij fond Kornfeld Ya A

Дата публікації:
Топ