Кордишівка (Вінницький район)

Ко́рдишівка — село в Україні, у Вороновицькій селищній громаді Вінницького району Вінницької області, за 3 км від станції «Вороновиці».

село Кордишівка
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Вінницький район
Громада	Вороновицька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA05020050090033487
Основні дані
Засноване	1600
Населення	363
Площа	1,08 км²
Густота населення	336,11 осіб/км²
Поштовий індекс	23257
Телефонний код	+380 432
Географічні дані
Географічні координати	49°05′30″ пн. ш. 28°45′16″ сх. д. / 49.09167° пн. ш. 28.75444° сх. д. / 49.09167; 28.75444Координати: 49°05′30″ пн. ш. 28°45′16″ сх. д. / 49.09167° пн. ш. 28.75444° сх. д. / 49.09167; 28.75444
Середня висота над рівнем моря	295 м
Найближча залізнична станція	Вороновиці
Відстань до залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Побережне, вул. Шевченка, 1
Карта
Кордишівка
Кордишівка
Мапа
Кордишівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кордишівка.

Історія

Після Січневого повстання 1863 року село було конфісковане у власника-поляка, поміщика Кароля Сєдроцького (Karol Siedrocki) ніби-то за участь у повстанні і взято у державну власність. Насправжді ж привідом для засудження став аркуш паперу з символікою повстанців. Сєдроцького було заслано до Сибіру, до Красноярська, потім до Вятки.

Після цього на деякий час орендарем села став Ф.М. Чернявський, помісний дворянин Катеринославської губернії, мировий суддя, батько майбутньої революціонерки Г.Ф. Чернявської-Бохановської. У своїх спогадах вона так згадує село:

Кордишівка була дійсний перл і до цих пір малюється в моїй уяві як рай земний. Прекрасний комфортабельний будинок, що виходить головним фасадом і одною із сторін на обширний двір з величезним круглим "газоном" посеред, в центрі якого красувалася клумба красивих кольорів, а по всьому колу були симетрично розсаджені піони і помаранчеві corona imperialis; двома іншими сторонами будинок виходив в сад, частково фруктовий, частково парк, що переходив потім в гай, — ліс, як ми її звали.

Також Г.ф. Чернявська згадує, що, за переказами, у селі переховувалися учасники Січневого повстання. За описом, у будинку поміщика були прекрасні склепінчасті погреби з нишами для вина та фруктів.

Ф.М. Чернявський був орендарем села до осені 1868 року.

У кінці ХІХ ст. село мало 70 будинків, 348 мешканців, належало частково Долінським, частково Старицьким.

Під час другого Голодомору у 1932–1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 50 осіб.

Особистості

• Грицюк Іван Григорович — ректор Київського технологічного інституту харчової промисловості.
• Стаднюк Іван Фотійович (1920—1994) — радянський прозаїк, сценарист, драматург і військовий журналіст, автор сценаріїв радянських фільмів «Максим Перепелиця», «Війна» та ін.

Примітки

1. Iwaszkiewicz J (1929). (пол) . Warzsawa: RNOZ. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 19 січня 2022.
2. Lasocki W., (1934). (сайт Genealogia Polaków) (пол) . Kraków. с. т.ІІ. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
3. Giller Agaton,. (пол) . Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
4. Dei︠a︡teli SSSR i revoli︠u︡t︠s︡ionnogo dvizhenii︠a︡ Rossii : ėnt︠s︡iklopedicheskiĭ slovarʹ Granat (рос) (вид. Reprintnoe izd). Moskva: Sov. ėnt︠s︡iklopedii︠a︡. 1989. с. 303. ISBN . OCLC 21336788.
5. . dir.icm.edu.pl (пол) . с. 400. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
6. Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4

Література

• Степа́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.191

Посилання

• Розклад руху приміських поїздів по ст. Вороновиця [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.]