Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леонід Леон Йосипович Кордиш 22 липня 1874 Київ 11 червня 1932 Київ український фізик теоретик доктор фізико математични

Кордиш Леон Йосипович

Кордиш Леон Йосипович

Леонід (Леон) Йосипович Кордиш (22 липня 1874, Київ — 11 червня 1932, Київ) — український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор КПІ, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1926), почесний член Краківської АН (1929) [2][5].

Кордиш Леон Йосипович
image
Народився22 липня 1874(1874-07-22)
Київ, Російська імперія
Помер11 червня 1932(1932-06-11) (57 років)
Київ, Українська СРР, СРСР
Діяльністьфізик
Alma materd
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кордиш.

Біографія та наукова діяльність

Навчався в другій Київській гімназії з 1884—1892 рік, яку закінчив з медаллю. У 1895 році був зарахований в ратники ополчення другого розряду. 31 травня 1900 року закінчив Київський університет з курсу математичних наук на фізико-математичному факультеті та отримав диплом першого ступеня. В університеті Л. Й. Кордиш займався переважно механікою під керівництвом професора Г. К. Суслова та М. М. Шіллера. З 1 лютого 1901 року Л. Й. Кордиш згідно з постановою Ради Київського політехнічного інституту, призначається молодшим вільнонайманим лаборантом при кафедрі фізики. В 1902 році вчений їде закордон для прослуховування курсів з теорії світла, пружності та інших розділів фізики [1]. У 1904 році був відряджений до м. Берлін, де працював під керівництвом Макса Планка [2]. Аналізуючи лекції М. Планка Л. Кордиш пише, що «лекції Планка становлять інтерес за самим характером наукового світогляду. Планк, якщо можна судити з його друкованих праць, дотримується напрямку емпіріокритичного». У цьому ж році працював викладачем в Жіночій гімнаії Св. Катерини в м. Києві [4]. 6 лютого 1910 року Л. Й. Кордиш призначений штатним викладачем фізики в КПІ. У 1911—1912 рр. перебував у науковому відрядженні до Сарбонського університету (Париж) з метою дослідження вторинних коливань, де працював під керівництвом Анрі Пуанкаре. Обґрунтував оригінальну теорію вторинних коливань, узагальнив цю теорію на електромагнітні коливання і передбачив існування комбінаційних світлових коливань. У 1913 р. проходив наукове стажування в Німеччині у А. Зоммерфельда та в лабораторії електричних коливань Політехнічного інситуту в Мюнхені, де розробляв загальну теорію ефекту Зеємана. Після повернення до Києва (1916) започаткував в Україні дослідження у галузі атомної спектроскопії. Захистив докторську дисертацію «Аномальные явления Зеемана» (1916). У 1921 р. обраний професором теоретичної фізики Київського університету [2]. Працював із перервами в Київському університеті і в Київському політехнічному інституті. З 15 липня 1922 року займає посаду професора електротехнічого факультету КПІ. Від 1927 року керував секцією теоретичної фізики Київської науково-дослідної кафедри фізики, а після перетворення її 1929 року в Науково-дослідний інститут фізики (тепер Інститут фізики НАН України) очолював теоретичний відділ цього інституту[1]. Розробляв теорію ефекту Зеємана, вперше поклавши в її основу представлення про просторове розміщення орбіт електронів в атомі. Для пояснення аномального явища вченим було запропонована ідея, згідно якої на рух електрона у полі впливає крім зовнішнього поля і внутрішнє поле, обумовлене рухом інших електронів. Отримав рівняння, яке вказує на прецесію і мутацію в русі електрона при сумісній дії магнітного поля і центральної сили [8]. Л. Й. Кордиш займався теорією X-випромінювання («О волновой природе X-лучей», «X-трубки Куллиджа», «Остаточные X-лучи», «К вопросу о происхождении характеристических X-лучей»). У 1923 р. подає теорію неперервного спектра X-випромінювання, виводить залежність між довжиною хвилі найбільш інтенсивного X-випромінювання і величиною потенціалу. Визначив у 1924 році поляризацію складових, на які спеціальна лінія розщеплюється в магнітному полі. Але хибні припущення щодо кількості електронів в атомі і засновані на них спроби знайти величину внутрішнього магнітного поля не дали можливості створити повну теорію аномального ефекту Зеємана [2]. Л. Кордиш — один із перших, хто своїми роботами підтримував та розвивав нові теорії некласичної фізики [3].

Автор праць у галузі механіки, акустики, спектроскопії, атомної фізики, термодинаміки, квантової теорії, теорії відносності, квантової механіки [6][7].
Автор підручників «Електротехніка. Осно­­ви теоретичні» (1927), «Теорія електромагнітного поля. Курс лекцій, що читав проф. Кордиш Л. Й. в Київському Інституті народної освіти в 1926/27 учбовому році» (обидва — Київ), «Физические основы высоко­­частотной связи» (співавт.) і «Електротехніка високої частоти. Загальні теоретичні основи».

Найважливіші наукові досягнення

  • У 1906 році опублікував статтю в якій він використовуючи використовуючи теорію теплового випромінювання Планка, порівняв лінійчасті та смугасті спектри випромінювання і дійшов висновку, що смугасті спектри «виробляються» молекулами, а лінійчасті — атомами [1].
  • В 1911 році виходить його перша стаття з теорії відносності «Елементарний вивід основних формул теорії відносності». Вчений формулює принцип відносності: «Вираз або формулювання того закону, за яким протікає яке-небудь явище, не залежить від того, відносно якої системи координат оцінювати явище; взяті системи координат можуть знаходитись в відносному спокої або в відносному рівномірному поступальному русі». Далі він вказує, що другий постулат про сталість швидкості світла виходить як необхідний наслідок першого, що й доводить. Л. Й. Кордиш виводить перетворення Лоренца та отримує співвідношення поперечної та поздовжньої мас: «таке ж співвідношення, яке існує між поперечною і поздовжньою масами Лоренцевого електрону» [1].
  • У 1918 році виходить стаття Л. Й. Кордиша. присвячена питанням теорії відносності, «Гравітація й інерція», де він розглядає та дає характеристики існуючим на той час теоріям: теорії М. Абрагама: «… побудував теорію гравітації, що не узгоджується з елементарною теорією відносності в таких областях простору, в яких остання могла би мати застосування і таким чином, приймаючи цю теорію, ми повинні були б мати справу з усіма аргументами, що говорять на користь елементарної теорії відносності»: теорії Г. Нордстрема: "характерним для даної теорії є те що швидкість світла в порожнечі приймається незалежною від величини гравітаційного потенціалу; теорії Г. Мі: «… теорія гравітації, загалом доволі проста», яка «… не задовольняє постулату про тотожність інертної і важкої маси». У першій частині статті Л. Й. Кордиш виводить формули, що отримав Г. Нордстрем. і порівнює його підходи з іншими підходами: «Нордстрем при своїй побудові теорії гравітації припускає, як і Абрагам, що для гравітаційного поля мас місце рівняння Лапласа і Пуассона для електростатичного поля». У другій частині Л. Й. Кордиш розглядає теорію Ейнштейна і робить висновок, що «… інерція рухомого тіла збільшується від скупчення й наявності інших мас; енергія ж нерухомого тіла зменшується від наявності інших тіл. Але якщо інерція тіла залежить від наявності інших мас, збільшуючись разом з останніми, то існує можливість припустити, що інерція прямо обумовлена присутністю інших мас». У наступній праці «Гравітаційна теорія дифракційних явищ» Л. Й. Кордиш застосовує загальну теорію відносності до пояснення явища дифракції [1].
  • У 1924 році виходять дві праці вченого — «Електромагнітні хвилі зі швидкостями, більшими швидкості світла» та «Теорія відносності й теорія квант». У першій праці він, розв‘язуючи рівняння електромагнітного поля, розглянув можливість існування електромагнітних хвиль, що поширюються з надсвітовими швидкостями і підпорядковуються рівнянням Максвелла. У другій статті Л. Й. Кордиш висловив припущення щодо існування гравітаційних міжмолекулярних полів [1].

Основні праці Л. Й. Кордиша

1. Закономерности в спектрах // Физ. обозрение. — 1905. — Т.6. № 5. — С.193—216.

2. Полосатые спектры // Жури. Рус. физ.-хнм. об-ва. Физ. отдел. — 1906. — Т.38. — С.%—119.

3. О закономерностях в строении полосатых спектров // Журн. Pvc. физ.-хим. о-ва. — 1906. — Т.38, вып. 8.- С. 145—155.

4. К вопросу о происхождении вторичных колебаний // Изв. Киев, политехи, ин-та. — 1911. — Кн. З.

- С.189—211.

5. Элементарный вывод основных формул теории относительности // Там же. — 1911. — Кн.1. — С.43-51.

6. Движение света в средах, обладающих рассеивающей способностью // Унив. известия,—1912. — Август. — С. 1—25.

7. Дисперсия белого света. — К.. 1913. — 38 с. (отд.оттиск из протоколов Физико-математического общества при Университете Св. Владимира).

8. Аномальные явления Зеемана // Изв. Киев, политехи, ин-та. — 1915. — Кн.1. — С.55—223.

9. К теории физических размерностей // Там же. — 1915. — Кн.2. — С.411—418.

10. Аномальные явления Зеемана. — Киев: Типография т-ва «И. Н. Кушнерев и Ко» , 1915. — 171 с.

11. Х-лучи и их волновая природа // Физ. обозрение. — 1916. — Т.17, № 1-2. — С.54—75.

12. К вопросу о происхождении характеристических Х-лучей // Унив. изв. — 1916. — № 11/12. — С. 17-44.

13. Движение электрона в магнитном поле при действии центральной силы // Журн. Pvc. физ.-хим. о-ва. Ч. физ. — 1917. — Т.49. № I. — С.22-36.

14. Гравитация и инерция // Унив. изв. — 1918. — № 3/4. — С. 1—36.

15. Гравитационная теория дифракционных явлений // Там же. — 1918. — № 3/4. — С. 1—20.

16. Причины теории непрерывного спектра Х-лучей // Зап. фіз.-мат. відділу. — 1923. — Т.1, вип.2. — С.72-75.

17. Электромагнитные волны со скоростями, большими скорости света // Изв. Киев, политехн. и с.х. ин-тов. — 1924. — Кн.1, вып. 1. — С.9—10.

18. Теория относительности и теория квант // Там же. — С. 10—17.

19. Теорія релятивності й теорія кванта // Зап. фіз.-мат. відділу. — 1924. — Т.І, вип.2. — С. 75—80.

20. Die Epsiein-SommerfelJsche Quantenregel // Zeitschrift für Physik. — 1925. — Bd.33. — S.214—218.

21. До теорії надпровідності // Укр. фіз. зап. — 1926. — Т.І, зш.1. — С.56—69.

22. Закони теорії гравітації Ейнштейна, які можна вивести з ньютонівських потенціалів // Зап. Київ, ін-ту нар. освіти. — 1926. — Кн.1. — С. 127—128.

23. Умови рівноваги в системі, що складається з вільних і зв'язаних електронів, йонів і атомів і являє "наелектрований провідник* // Укр. фіз. зап. — 1927. — Т.І, зш.2. — С.28—35.

24. Основні характеристики процесів у провіднику зі струмом // Зап. Київ, ін-ту нар. освіти. — 1927.

- Кн.2. — С.107—112.

25. Електротехніка. Основи теоретичні. — К.: Держ. вид-во України, 1927. — 344 с.

26. Про деякі особливості хвилевої Бройля-Шрьодингера теорії // Укр. фіз. зап. — 1928. — Т.І, зш. З.

- С.21-28.

27. Характерні риси матричної теорії // Там само. — С. 11—20.

28. До зв'язку хвильової теорії з матричною // Зап. Київ, ін-ту нар. освіти. — 1928. — Кн. З. — С.219—224.

29. Теорія електромагнітного поля. (Курс лекцій, що читав проф. Кордиш Л. Й. в Київському Інституті народної освіти в 1926/27 учб. році]. — К.: Видавнича комісія І. Н.О. (надруковано всього в 50 примірниках).

30. До теорії феромагнетизму // До десятиріччя існування електротехнічного факультету Київського політехнічного інституту. — К.. 1929. — С.19—28.

31. Физические основы высокочастотной связи. — Харьков; Киев: Гос. науч.-техн. изд-во Украины, 1934. — 144 с. (спільно з Телеснін Р. В.. посмертне видання).

32. Електротехніка високої частоти. Загальні теоретичні основи. — Харків; Київ; Держ. наук.-техн. вид-во України. 1934. — 4.1. — 387 с. (посмертне видання) [1].

Література

  1. Колтачихіна О. Ю. Нові сторінки з життя фізика-теоретика Леона Йосифовича Кордиша [Текст] / О. Ю. Колтачихіна // Наука та наукознавство. — 2006. — № 4. — С. 61 — 70.
  2. Корсун І. В. Внесок українських вчених у розвиток квантової фізики.https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/06/І.В._Корсун_стаття.pdf
  3. Савчук В. С., Щербак О. А. нові матеріали до біографії та наукової діяльності Л. Й. Кордиша// Вісник Дніпропетровського університету.
  4. Янковский А. К. «Леон Иосифович Кордыш» (к 100-летию со дня рождения) // Очерки по истории математики и физики на Украине — К: Наук. думка, сборник научніх трудов. — 1978 — С. 167—171.https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e3/Стаття.pdf
  5. Колтачихіна О. Ю. КО́РДИШ Леон-Мар'ян Йосипович/ Енциклопедія сучасної України.http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3497
  6. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/49627/08-Koltachikhina-NEW.pdf?sequence=1 [ 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  7. http://savchuk.org.ua/publikacii/Kordush.html [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  8. Щербак О. А. Питання історії науки і техніки 1, 2 (2009).


image Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про фізика.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leonid Leon Josipovich Kordish 22 lipnya 1874 Kiyiv 11 chervnya 1932 Kiyiv ukrayinskij fizik teoretik doktor fiziko matematichnih nauk profesor KPI chlen korespondent Vseukrayinskoyi akademiyi nauk 1926 pochesnij chlen Krakivskoyi AN 1929 2 5 Kordish Leon JosipovichNarodivsya22 lipnya 1874 1874 07 22 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer11 chervnya 1932 1932 06 11 57 rokiv Kiyiv Ukrayinska SRR SRSRDiyalnistfizikAlma materdZakladKNU imeni Tarasa Shevchenka U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kordish Biografiya ta naukova diyalnistNavchavsya v drugij Kiyivskij gimnaziyi z 1884 1892 rik yaku zakinchiv z medallyu U 1895 roci buv zarahovanij v ratniki opolchennya drugogo rozryadu 31 travnya 1900 roku zakinchiv Kiyivskij universitet z kursu matematichnih nauk na fiziko matematichnomu fakulteti ta otrimav diplom pershogo stupenya V universiteti L J Kordish zajmavsya perevazhno mehanikoyu pid kerivnictvom profesora G K Suslova ta M M Shillera Z 1 lyutogo 1901 roku L J Kordish zgidno z postanovoyu Radi Kiyivskogo politehnichnogo institutu priznachayetsya molodshim vilnonajmanim laborantom pri kafedri fiziki V 1902 roci vchenij yide zakordon dlya prosluhovuvannya kursiv z teoriyi svitla pruzhnosti ta inshih rozdiliv fiziki 1 U 1904 roci buv vidryadzhenij do m Berlin de pracyuvav pid kerivnictvom Maksa Planka 2 Analizuyuchi lekciyi M Planka L Kordish pishe sho lekciyi Planka stanovlyat interes za samim harakterom naukovogo svitoglyadu Plank yaksho mozhna suditi z jogo drukovanih prac dotrimuyetsya napryamku empiriokritichnogo U comu zh roci pracyuvav vikladachem v Zhinochij gimnaiyi Sv Katerini v m Kiyevi 4 6 lyutogo 1910 roku L J Kordish priznachenij shtatnim vikladachem fiziki v KPI U 1911 1912 rr perebuvav u naukovomu vidryadzhenni do Sarbonskogo universitetu Parizh z metoyu doslidzhennya vtorinnih kolivan de pracyuvav pid kerivnictvom Anri Puankare Obgruntuvav originalnu teoriyu vtorinnih kolivan uzagalniv cyu teoriyu na elektromagnitni kolivannya i peredbachiv isnuvannya kombinacijnih svitlovih kolivan U 1913 r prohodiv naukove stazhuvannya v Nimechchini u A Zommerfelda ta v laboratoriyi elektrichnih kolivan Politehnichnogo insitutu v Myunheni de rozroblyav zagalnu teoriyu efektu Zeyemana Pislya povernennya do Kiyeva 1916 zapochatkuvav v Ukrayini doslidzhennya u galuzi atomnoyi spektroskopiyi Zahistiv doktorsku disertaciyu Anomalnye yavleniya Zeemana 1916 U 1921 r obranij profesorom teoretichnoyi fiziki Kiyivskogo universitetu 2 Pracyuvav iz perervami v Kiyivskomu universiteti i v Kiyivskomu politehnichnomu instituti Z 15 lipnya 1922 roku zajmaye posadu profesora elektrotehnichogo fakultetu KPI Vid 1927 roku keruvav sekciyeyu teoretichnoyi fiziki Kiyivskoyi naukovo doslidnoyi kafedri fiziki a pislya peretvorennya yiyi 1929 roku v Naukovo doslidnij institut fiziki teper Institut fiziki NAN Ukrayini ocholyuvav teoretichnij viddil cogo institutu 1 Rozroblyav teoriyu efektu Zeyemana vpershe poklavshi v yiyi osnovu predstavlennya pro prostorove rozmishennya orbit elektroniv v atomi Dlya poyasnennya anomalnogo yavisha vchenim bulo zaproponovana ideya zgidno yakoyi na ruh elektrona u poli vplivaye krim zovnishnogo polya i vnutrishnye pole obumovlene ruhom inshih elektroniv Otrimav rivnyannya yake vkazuye na precesiyu i mutaciyu v rusi elektrona pri sumisnij diyi magnitnogo polya i centralnoyi sili 8 L J Kordish zajmavsya teoriyeyu X viprominyuvannya O volnovoj prirode X luchej X trubki Kullidzha Ostatochnye X luchi K voprosu o proishozhdenii harakteristicheskih X luchej U 1923 r podaye teoriyu neperervnogo spektra X viprominyuvannya vivodit zalezhnist mizh dovzhinoyu hvili najbilsh intensivnogo X viprominyuvannya i velichinoyu potencialu Viznachiv u 1924 roci polyarizaciyu skladovih na yaki specialna liniya rozsheplyuyetsya v magnitnomu poli Ale hibni pripushennya shodo kilkosti elektroniv v atomi i zasnovani na nih sprobi znajti velichinu vnutrishnogo magnitnogo polya ne dali mozhlivosti stvoriti povnu teoriyu anomalnogo efektu Zeyemana 2 L Kordish odin iz pershih hto svoyimi robotami pidtrimuvav ta rozvivav novi teoriyi neklasichnoyi fiziki 3 Avtor prac u galuzi mehaniki akustiki spektroskopiyi atomnoyi fiziki termodinamiki kvantovoyi teoriyi teoriyi vidnosnosti kvantovoyi mehaniki 6 7 Avtor pidruchnikiv Elektrotehnika Osno vi teoretichni 1927 Teoriya elektromagnitnogo polya Kurs lekcij sho chitav prof Kordish L J v Kiyivskomu Instituti narodnoyi osviti v 1926 27 uchbovomu roci obidva Kiyiv Fizicheskie osnovy vysoko chastotnoj svyazi spivavt i Elektrotehnika visokoyi chastoti Zagalni teoretichni osnovi Najvazhlivishi naukovi dosyagnennyaU 1906 roci opublikuvav stattyu v yakij vin vikoristovuyuchi vikoristovuyuchi teoriyu teplovogo viprominyuvannya Planka porivnyav linijchasti ta smugasti spektri viprominyuvannya i dijshov visnovku sho smugasti spektri viroblyayutsya molekulami a linijchasti atomami 1 V 1911 roci vihodit jogo persha stattya z teoriyi vidnosnosti Elementarnij vivid osnovnih formul teoriyi vidnosnosti Vchenij formulyuye princip vidnosnosti Viraz abo formulyuvannya togo zakonu za yakim protikaye yake nebud yavishe ne zalezhit vid togo vidnosno yakoyi sistemi koordinat ocinyuvati yavishe vzyati sistemi koordinat mozhut znahoditis v vidnosnomu spokoyi abo v vidnosnomu rivnomirnomu postupalnomu rusi Dali vin vkazuye sho drugij postulat pro stalist shvidkosti svitla vihodit yak neobhidnij naslidok pershogo sho j dovodit L J Kordish vivodit peretvorennya Lorenca ta otrimuye spivvidnoshennya poperechnoyi ta pozdovzhnoyi mas take zh spivvidnoshennya yake isnuye mizh poperechnoyu i pozdovzhnoyu masami Lorencevogo elektronu 1 U 1918 roci vihodit stattya L J Kordisha prisvyachena pitannyam teoriyi vidnosnosti Gravitaciya j inerciya de vin rozglyadaye ta daye harakteristiki isnuyuchim na toj chas teoriyam teoriyi M Abragama pobuduvav teoriyu gravitaciyi sho ne uzgodzhuyetsya z elementarnoyu teoriyeyu vidnosnosti v takih oblastyah prostoru v yakih ostannya mogla bi mati zastosuvannya i takim chinom prijmayuchi cyu teoriyu mi povinni buli b mati spravu z usima argumentami sho govoryat na korist elementarnoyi teoriyi vidnosnosti teoriyi G Nordstrema harakternim dlya danoyi teoriyi ye te sho shvidkist svitla v porozhnechi prijmayetsya nezalezhnoyu vid velichini gravitacijnogo potencialu teoriyi G Mi teoriya gravitaciyi zagalom dovoli prosta yaka ne zadovolnyaye postulatu pro totozhnist inertnoyi i vazhkoyi masi U pershij chastini statti L J Kordish vivodit formuli sho otrimav G Nordstrem i porivnyuye jogo pidhodi z inshimi pidhodami Nordstrem pri svoyij pobudovi teoriyi gravitaciyi pripuskaye yak i Abragam sho dlya gravitacijnogo polya mas misce rivnyannya Laplasa i Puassona dlya elektrostatichnogo polya U drugij chastini L J Kordish rozglyadaye teoriyu Ejnshtejna i robit visnovok sho inerciya ruhomogo tila zbilshuyetsya vid skupchennya j nayavnosti inshih mas energiya zh neruhomogo tila zmenshuyetsya vid nayavnosti inshih til Ale yaksho inerciya tila zalezhit vid nayavnosti inshih mas zbilshuyuchis razom z ostannimi to isnuye mozhlivist pripustiti sho inerciya pryamo obumovlena prisutnistyu inshih mas U nastupnij praci Gravitacijna teoriya difrakcijnih yavish L J Kordish zastosovuye zagalnu teoriyu vidnosnosti do poyasnennya yavisha difrakciyi 1 U 1924 roci vihodyat dvi praci vchenogo Elektromagnitni hvili zi shvidkostyami bilshimi shvidkosti svitla ta Teoriya vidnosnosti j teoriya kvant U pershij praci vin rozv yazuyuchi rivnyannya elektromagnitnogo polya rozglyanuv mozhlivist isnuvannya elektromagnitnih hvil sho poshiryuyutsya z nadsvitovimi shvidkostyami i pidporyadkovuyutsya rivnyannyam Maksvella U drugij statti L J Kordish visloviv pripushennya shodo isnuvannya gravitacijnih mizhmolekulyarnih poliv 1 Osnovni praci L J Kordisha1 Zakonomernosti v spektrah Fiz obozrenie 1905 T 6 5 S 193 216 2 Polosatye spektry Zhuri Rus fiz hnm ob va Fiz otdel 1906 T 38 S 119 3 O zakonomernostyah v stroenii polosatyh spektrov Zhurn Pvc fiz him o va 1906 T 38 vyp 8 S 145 155 4 K voprosu o proishozhdenii vtorichnyh kolebanij Izv Kiev politehi in ta 1911 Kn Z S 189 211 5 Elementarnyj vyvod osnovnyh formul teorii otnositelnosti Tam zhe 1911 Kn 1 S 43 51 6 Dvizhenie sveta v sredah obladayushih rasseivayushej sposobnostyu Univ izvestiya 1912 Avgust S 1 25 7 Dispersiya belogo sveta K 1913 38 s otd ottisk iz protokolov Fiziko matematicheskogo obshestva pri Universitete Sv Vladimira 8 Anomalnye yavleniya Zeemana Izv Kiev politehi in ta 1915 Kn 1 S 55 223 9 K teorii fizicheskih razmernostej Tam zhe 1915 Kn 2 S 411 418 10 Anomalnye yavleniya Zeemana Kiev Tipografiya t va I N Kushnerev i Ko 1915 171 s 11 H luchi i ih volnovaya priroda Fiz obozrenie 1916 T 17 1 2 S 54 75 12 K voprosu o proishozhdenii harakteristicheskih H luchej Univ izv 1916 11 12 S 17 44 13 Dvizhenie elektrona v magnitnom pole pri dejstvii centralnoj sily Zhurn Pvc fiz him o va Ch fiz 1917 T 49 I S 22 36 14 Gravitaciya i inerciya Univ izv 1918 3 4 S 1 36 15 Gravitacionnaya teoriya difrakcionnyh yavlenij Tam zhe 1918 3 4 S 1 20 16 Prichiny teorii nepreryvnogo spektra H luchej Zap fiz mat viddilu 1923 T 1 vip 2 S 72 75 17 Elektromagnitnye volny so skorostyami bolshimi skorosti sveta Izv Kiev politehn i s h in tov 1924 Kn 1 vyp 1 S 9 10 18 Teoriya otnositelnosti i teoriya kvant Tam zhe S 10 17 19 Teoriya relyativnosti j teoriya kvanta Zap fiz mat viddilu 1924 T I vip 2 S 75 80 20 Die Epsiein SommerfelJsche Quantenregel Zeitschrift fur Physik 1925 Bd 33 S 214 218 21 Do teoriyi nadprovidnosti Ukr fiz zap 1926 T I zsh 1 S 56 69 22 Zakoni teoriyi gravitaciyi Ejnshtejna yaki mozhna vivesti z nyutonivskih potencialiv Zap Kiyiv in tu nar osviti 1926 Kn 1 S 127 128 23 Umovi rivnovagi v sistemi sho skladayetsya z vilnih i zv yazanih elektroniv joniv i atomiv i yavlyaye naelektrovanij providnik Ukr fiz zap 1927 T I zsh 2 S 28 35 24 Osnovni harakteristiki procesiv u providniku zi strumom Zap Kiyiv in tu nar osviti 1927 Kn 2 S 107 112 25 Elektrotehnika Osnovi teoretichni K Derzh vid vo Ukrayini 1927 344 s 26 Pro deyaki osoblivosti hvilevoyi Brojlya Shrodingera teoriyi Ukr fiz zap 1928 T I zsh Z S 21 28 27 Harakterni risi matrichnoyi teoriyi Tam samo S 11 20 28 Do zv yazku hvilovoyi teoriyi z matrichnoyu Zap Kiyiv in tu nar osviti 1928 Kn Z S 219 224 29 Teoriya elektromagnitnogo polya Kurs lekcij sho chitav prof Kordish L J v Kiyivskomu Instituti narodnoyi osviti v 1926 27 uchb roci K Vidavnicha komisiya I N O nadrukovano vsogo v 50 primirnikah 30 Do teoriyi feromagnetizmu Do desyatirichchya isnuvannya elektrotehnichnogo fakultetu Kiyivskogo politehnichnogo institutu K 1929 S 19 28 31 Fizicheskie osnovy vysokochastotnoj svyazi Harkov Kiev Gos nauch tehn izd vo Ukrainy 1934 144 s spilno z Telesnin R V posmertne vidannya 32 Elektrotehnika visokoyi chastoti Zagalni teoretichni osnovi Harkiv Kiyiv Derzh nauk tehn vid vo Ukrayini 1934 4 1 387 s posmertne vidannya 1 LiteraturaKoltachihina O Yu Novi storinki z zhittya fizika teoretika Leona Josifovicha Kordisha Tekst O Yu Koltachihina Nauka ta naukoznavstvo 2006 4 S 61 70 Korsun I V Vnesok ukrayinskih vchenih u rozvitok kvantovoyi fiziki https upload wikimedia org wikipedia commons 0 06 I V Korsun stattya pdf Savchuk V S Sherbak O A novi materiali do biografiyi ta naukovoyi diyalnosti L J Kordisha Visnik Dnipropetrovskogo universitetu Yankovskij A K Leon Iosifovich Kordysh k 100 letiyu so dnya rozhdeniya Ocherki po istorii matematiki i fiziki na Ukraine K Nauk dumka sbornik nauchnih trudov 1978 S 167 171 https upload wikimedia org wikipedia commons e e3 Stattya pdf Koltachihina O Yu KO RDISh Leon Mar yan Josipovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini http esu com ua search articles php id 3497 http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 49627 08 Koltachikhina NEW pdf sequence 1 13 grudnya 2013 u Wayback Machine http savchuk org ua publikacii Kordush html 15 grudnya 2013 u Wayback Machine Sherbak O A Pitannya istoriyi nauki i tehniki 1 2 2009 Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro fizika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ