Копитів (Червоноградський район)

Ко́питів — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 256 осіб. Орган місцевого самоврядування - Тартаківська сільська рада.

село Копитів
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Червоноградський район
Громада	Сокальська міська
Код КАТОТТГ	UA46120110230062332
Основні дані
Населення	256
Площа	0,43 км²
Густота населення	595,35 осіб/км²
Поштовий індекс	80033
Телефонний код	+380 3257
Географічні дані
Географічні координати	50°28′48″ пн. ш. 24°23′41″ сх. д. / 50.48000° пн. ш. 24.39472° сх. д. / 50.48000; 24.39472Координати: 50°28′48″ пн. ш. 24°23′41″ сх. д. / 50.48000° пн. ш. 24.39472° сх. д. / 50.48000; 24.39472
Середня висота над рівнем моря	205 м
Місцева влада
Адреса ради	80033, Львівська обл., Червоноградський р-н, с.Тартаків
Староста	Козійчук Юрій Богданович
Карта
Копитів
Копитів
Мапа

Історія

Село Копитів розташоване на північний схід від міста Сокаль Львівської області. Сусідніми населеними пунктами є села: Горбків, Тартаків, Борок, Боб'ятин та Суховоля. Коли було засновано село Копитів та причини його заснування встановити важко.

Версії походження

Є декілька версій, як виникло село і його назва.

Версія перша

Поселення раніше було розташоване між Копитівським та Борокським лісами. Ця місцевість і по нині називається «Перша шия». Поселення тоді мало назву Копитко. Там щей сьогодні можна знайти куски цегли. В селі жив майстер-швець Копитко. Поміщик, що жив у селі, яке було розташоване на теперішньому місці, поселив шевця ближче свого двору, щоб той обслуговував його сім'ю.

Версія друга

На село напали татари і вигубили багато людей, особливо чоловічого населення. Закатованих людей похоронили за селом. Висипали велику могилу. Поставили хрест. Це поле і до сьогоднішнього часу носить назву «Могила». А жінки, що вижили, поклялися на «Могилі» носити вишиванки, вишиті тільки чорними і жовтими нитками. З приходом Радянської влади, хрест було знищено. Кругом села було багото слідів від кінських копит і від цього пішла назва села Копитів. З часом селом заволодів граф Збігнев Ланцкоронський, яке належало йому до першої світової війни.

Організації села

До 1939 року в селі діяла потужна організація «Просвіта» в яку входили: — гурток «Братства тверезості Святого Іллі», чисельністю 156 чоловік; — драматичний гурток; — церковний і сільський хори; — Союз Українок; — магазин і «Самопоміч»; — "Добрий господар". В селі діяла церква святого Іллі, яка згоріла у 1860 році. На цьому місці було збудовано нову церкву, яка булла привезена з села Межиріччя, і мала назву «Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці Анною». Церква почала діяти у 1882 році. Спочатку вона була парафіяльною, а згодом парафію перенесли в село Бобʼятин. Першим священиком був Степан Подляшецький, а після нього священиками були: Ємільян Криницький, Кароль Давидович, Василь Фартух, Володимир Ярко. В селі діє Народний Дім «Просвіта», а поруч з ним магазин. Старанням жителів села в 1994 році було відновлено памʼятник скасування панщини, який спорудили жителі села в 1848 році, а комуністи знищили його в 1961 році.

Населення

В 1909 році населення села Копитів становило 450 чоловік, 1935 рік – 455 чоловік, 1937 рік – 458 чоловік, 1939 рік – 510 чоловік.

Пам'ятки

Могила «Борцям за волю України» була висипана в 1932 році. Потім була знищена польськими шовіністами. Працюючи ночами, молоді люди відновили її. З приходом комуно-більшовицької влади, могила була знову зруйнована і відновлена в 1993 році. У 2007 році стараннями родини Парфенюків (Ганни Чижмар) збудована статуя «Покров Пресвятої Богородиці»

Джерела

Посилання

• Погода в селі Копитів [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]