Копачі́вка — село в Україні, у Деражнянській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 872 особи.
село Копачівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Панорамне фото село Копачівка | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Хмельницький район | ||||
Громада | Деражнянська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA68040150150053144 | ||||
Облікова картка | картка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1650 | ||||
Населення | 728 | ||||
Площа | 2,54 км² | ||||
Густота населення | 343,31 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32210 | ||||
Телефонний код | +380 3856 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°21′07″ пн. ш. 27°21′15″ сх. д. / 49.35194° пн. ш. 27.35417° сх. д.Координати: 49°21′07″ пн. ш. 27°21′15″ сх. д. / 49.35194° пн. ш. 27.35417° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 295 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32200, Україна, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Деражня, вул. Миру, 37 | ||||
Карта | |||||
Копачівка | |||||
Копачівка | |||||
Мапа | |||||
Копачівка у Вікісховищі |
Історія
Археологічні дослідження
На південний захід від села біля казенного лісу було урочище Замчисько, там у 1901 році виявлені земляні вали. За переказом, це було укріплення проти татар, а за іншими — замок князів Чарторийських. Місцеві були переконані, що під землею є залізні ворота. Вали збережені й досі.
Після проведення археологічних досліджень було визначено, що то оборонна споруда — городище, яке займає мис правого корінного берега притоки річки Південний Буг з крутими схилами над широкою болотистою заплавою річки. Мис оточений з трьох сторін ярами. Територія городища овальна, у плані, оточена валом висотою 3—4 м. та ровом глибиною 1—1,5 м. На деяких ділянках рів замулений. Загальна площа об'єкта 10 га. У відслоненнях ґрунту на глибині до 50 см В. А. Захар’єв, якого запросили для консультації восени 2014 року, зібрав фрагменти посуду трипільської культури і ранньої залізної доби. Вочевидь, городище споруджене у ранньому залізному віці на залишках поселення пізнього етапу трипільської культури.
Об'єкт археології «Городище (трипільська культура, рання залізна доба» взято на державний облік згідно з наказом управління культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації від 04 вересня 2014 року № 172-н. Пам'ятку археології було віднесено до Масівецької сільської ради, Хмельницького району.
Церква Покрови
Церква Покрови була дерев'яна — згоріла 1811 року від удару блискавки. Нова кам'яна одноверха церква споруджена у 1816 році за 64 метри на південь від старого місця. Спочатку мала лише вівтар та середню частину; у 1840-х роках прибудовано західний притвор з дзвіницею. Не збереглася понині.
Історія і сучасність
Про точну дату заснування села Копачівка в історичних документах нічого не відомо. На мапі України військового інженера Ґійома Левассера де Боплана 1650 року село позначене. Одна із версій заснування села, яку використовують краєзнавці говорить "Із переказів старожилів час заснування села припадає на 1760–1770 роки. Місцевість, яку займає село являло собою щовесни болото, на відстані 2-3 км були розташовані хутори: «Селище», «Дашківці» та «Журавлинці». 1760 року усіх мешканців хуторів примусово переселено на болота, які було обкопано глибокими ровами. Так почалося осушення боліт. Люди копалися в землі, за що їх прозвали «копачами», від чого пішла і сама назва села."
Проаналізувавши низку картографічних джерел 17-19 ст. версія про осушення боліт не може бути прийнятною. Рельєф на якому розміщене село здебільшого горбистий із незначними струмочками, які протікають в долинах. При дослідженнях навколишніх територій слідів валів не виявлено.
Як видно із фрагментів мап різних років навколишні села Дашківці і Журавлинці не були хуторами, а мали значні розміри, існували вони до 1840-41років, потім їх силоміць розселили, частина пересилилась в Копачівку, а частину силою відправили в Херсонську область та на Сибір.
З часу заснування до 1831 року село входило до складу Меджибізького ключа князів Чорторийських, а згодом реорганізоване у військове поселення. Із заснуванням села на кошти селян була споруджена церква Святої Покрови.
У 1930 році, під час примусової колективізації, було створено 2 колгоспи — імені Шевченка та імені Ворошилова. В німецькій окупації село перебувало від 1941 року і звільнене 25 березня 1944 року. У 1952 році два колгоспи було об'єднано в один імені Шевченка, яким керував Крилач Іван Сергійович. На той час головою сільської ради працював Кримський Яків Федорович, секретарем Кисілюк Оксана Андріанівна з 1957 року по 1981 рік.
За адміністративними поділами: XVI—початок ХХ століття — Летичівський повіт; ХХ століття — Деражнянський район. У 1954 році в селі розпочалася електрифікація, була побудована перша сільська електростанція.
25 січня 1966 року головою колгоспу було обрано Абрамчук Ганну Іванівну і 22 березня 1966 року їй було присвоєно звання Героя соціалістичної праці. Від 1983 року й понині її справу продовжує Шаповалов Сергій Васильович, якому було присвоєно звання Заслужений працівник сільського господарства Української РСР.
На території сільської ради працюють Копачівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, дошкільна група, амбулаторія сімейного лікаря, СТОВ імені Шевченка, сільський будинок культури, музей історії села (найбільший сільській музей Хмельницької області), бібліотека, 2 торгових точки.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Деражнянської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Деражнянського району, село увійшло до складу Хмельницького району.
Відомі люди
- Абрамчук Ганна Іванівна — Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради УРСР 6-9-го скликань.
- Прокопович Борис Васильович — професор Львівського лісотехнічного інституту
Світлини
- Вигляд на центральну частину села
- Вигляд на вулицю Миру і сільський став
- Вигляд в сторону м. Хмельницький
- Вигляд на тваринницький комплекс
- Вигляд на південну частину села
- Вигляд в сторону м. Деражня
Примітки
- Погода в селі Копачівка
- Жарких М. І. Храми Поділля. Каталог-довідник християнських храмів Поділля. — Київ, 2007.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Kopaczówka (2) przy drodze z Żurawliniec do Hołoskowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 369. (пол.). — S. 369.
Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kopachi vka selo v Ukrayini u Derazhnyanskij miskij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 872 osobi selo Kopachivka Gerb Prapor Panoramne foto selo KopachivkaPanoramne foto selo Kopachivka Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Derazhnyanska miska gromada Kod KATOTTG UA68040150150053144 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1650 Naselennya 728 Plosha 2 54 km Gustota naselennya 343 31 osib km Poshtovij indeks 32210 Telefonnij kod 380 3856 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 21 07 pn sh 27 21 15 sh d 49 35194 pn sh 27 35417 sh d 49 35194 27 35417 Koordinati 49 21 07 pn sh 27 21 15 sh d 49 35194 pn sh 27 35417 sh d 49 35194 27 35417 Serednya visota nad rivnem morya 295 m Misceva vlada Adresa radi 32200 Ukrayina Hmelnicka obl Hmelnickij r n m Derazhnya vul Miru 37 Karta Kopachivka Kopachivka Mapa Kopachivka u VikishovishiIstoriyaArheologichni doslidzhennya Na pivdennij zahid vid sela bilya kazennogo lisu bulo urochishe Zamchisko tam u 1901 roci viyavleni zemlyani vali Za perekazom ce bulo ukriplennya proti tatar a za inshimi zamok knyaziv Chartorijskih Miscevi buli perekonani sho pid zemleyu ye zalizni vorota Vali zberezheni j dosi Pislya provedennya arheologichnih doslidzhen bulo viznacheno sho to oboronna sporuda gorodishe yake zajmaye mis pravogo korinnogo berega pritoki richki Pivdennij Bug z krutimi shilami nad shirokoyu bolotistoyu zaplavoyu richki Mis otochenij z troh storin yarami Teritoriya gorodisha ovalna u plani otochena valom visotoyu 3 4 m ta rovom glibinoyu 1 1 5 m Na deyakih dilyankah riv zamulenij Zagalna plosha ob yekta 10 ga U vidslonennyah gruntu na glibini do 50 sm V A Zahar yev yakogo zaprosili dlya konsultaciyi voseni 2014 roku zibrav fragmenti posudu tripilskoyi kulturi i rannoyi zaliznoyi dobi Vochevid gorodishe sporudzhene u rannomu zaliznomu vici na zalishkah poselennya piznogo etapu tripilskoyi kulturi Ob yekt arheologiyi Gorodishe tripilska kultura rannya zalizna doba vzyato na derzhavnij oblik zgidno z nakazom upravlinnya kulturi nacionalnostej ta religij Hmelnickoyi oblderzhadministraciyi vid 04 veresnya 2014 roku 172 n Pam yatku arheologiyi bulo vidneseno do Masiveckoyi silskoyi radi Hmelnickogo rajonu Cerkva Pokrovi Cerkva Pokrovi bula derev yana zgorila 1811 roku vid udaru bliskavki Nova kam yana odnoverha cerkva sporudzhena u 1816 roci za 64 metri na pivden vid starogo miscya Spochatku mala lishe vivtar ta serednyu chastinu u 1840 h rokah pribudovano zahidnij pritvor z dzviniceyu Ne zbereglasya ponini Istoriya i suchasnist Opis sela v knizi Naselenni punkti Podolskoj Guberniyi vidannya 1903 roku Pro tochnu datu zasnuvannya sela Kopachivka v istorichnih dokumentah nichogo ne vidomo Na mapi Ukrayini vijskovogo inzhenera Gijoma Levassera de Boplana 1650 roku selo poznachene Odna iz versij zasnuvannya sela yaku vikoristovuyut krayeznavci govorit Iz perekaziv starozhiliv chas zasnuvannya sela pripadaye na 1760 1770 roki Miscevist yaku zajmaye selo yavlyalo soboyu shovesni boloto na vidstani 2 3 km buli roztashovani hutori Selishe Dashkivci ta Zhuravlinci 1760 roku usih meshkanciv hutoriv primusovo pereseleno na bolota yaki bulo obkopano glibokimi rovami Tak pochalosya osushennya bolit Lyudi kopalisya v zemli za sho yih prozvali kopachami vid chogo pishla i sama nazva sela Proanalizuvavshi nizku kartografichnih dzherel 17 19 st versiya pro osushennya bolit ne mozhe buti prijnyatnoyu Relyef na yakomu rozmishene selo zdebilshogo gorbistij iz neznachnimi strumochkami yaki protikayut v dolinah Pri doslidzhennyah navkolishnih teritorij slidiv valiv ne viyavleno Yak vidno iz fragmentiv map riznih rokiv navkolishni sela Dashkivci i Zhuravlinci ne buli hutorami a mali znachni rozmiri isnuvali voni do 1840 41rokiv potim yih silomic rozselili chastina peresililas v Kopachivku a chastinu siloyu vidpravili v Hersonsku oblast ta na Sibir Z chasu zasnuvannya do 1831 roku selo vhodilo do skladu Medzhibizkogo klyucha knyaziv Chortorijskih a zgodom reorganizovane u vijskove poselennya Iz zasnuvannyam sela na koshti selyan bula sporudzhena cerkva Svyatoyi Pokrovi U 1930 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi bulo stvoreno 2 kolgospi imeni Shevchenka ta imeni Voroshilova V nimeckij okupaciyi selo perebuvalo vid 1941 roku i zvilnene 25 bereznya 1944 roku U 1952 roci dva kolgospi bulo ob yednano v odin imeni Shevchenka yakim keruvav Krilach Ivan Sergijovich Na toj chas golovoyu silskoyi radi pracyuvav Krimskij Yakiv Fedorovich sekretarem Kisilyuk Oksana Andrianivna z 1957 roku po 1981 rik Za administrativnimi podilami XVI pochatok HH stolittya Letichivskij povit HH stolittya Derazhnyanskij rajon U 1954 roci v seli rozpochalasya elektrifikaciya bula pobudovana persha silska elektrostanciya 25 sichnya 1966 roku golovoyu kolgospu bulo obrano Abramchuk Gannu Ivanivnu i 22 bereznya 1966 roku yij bulo prisvoyeno zvannya Geroya socialistichnoyi praci Vid 1983 roku j ponini yiyi spravu prodovzhuye Shapovalov Sergij Vasilovich yakomu bulo prisvoyeno zvannya Zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayinskoyi RSR Na teritoriyi silskoyi radi pracyuyut Kopachivska ZOSh I III stupeniv doshkilna grupa ambulatoriya simejnogo likarya STOV imeni Shevchenka silskij budinok kulturi muzej istoriyi sela najbilshij silskij muzej Hmelnickoyi oblasti biblioteka 2 torgovih tochki 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Derazhnyanskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Derazhnyanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Hmelnickogo rajonu Vidomi lyudiAbramchuk Ganna Ivanivna Geroj Socialistichnoyi praci deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 9 go sklikan Prokopovich Boris Vasilovich profesor Lvivskogo lisotehnichnogo institutuSvitliniViglyad na centralnu chastinu sela Viglyad na vulicyu Miru i silskij stav Viglyad v storonu m Hmelnickij Viglyad na tvarinnickij kompleks Viglyad na pivdennu chastinu sela Viglyad v storonu m DerazhnyaPrimitkiPogoda v seli Kopachivka Zharkih M I Hrami Podillya Katalog dovidnik hristiyanskih hramiv Podillya Kiyiv 2007 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv DzherelaKopaczowka 2 przy drodze z Zurawliniec do Holoskowa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 369 pol S 369 Ce nezavershena stattya z geografiyi Hmelnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi