Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Копальні Бешар (Béchar) – комплекс гірничодобувних об’єктів, що здійснювали або здійснюють видобуток вугілля на заході Алжиру в районі міста Бешар.
Головні алжирські вугільні родовища розвідані неподалік від марокканського кордону, в басейнах Кенадса-Бешар (Kenadsa-Béchar), Ксі-Ксоу (Ksi-Ksou) та Sfaïa-Abadla, при цьому на перші два припадає біля 10% та 60% із загальних запасів, що оцінюються від кількох десятків до 100 млн тон. Для Кенадса-Бешар властиве коксівне вугілля із виходом літучих речовин до 25% (вміст сірки 4 – 5%), тоді як у Ксі-Ксоу залягає жирне вугілля з виходом літучих речовин 35% (вміст сірки 3%).
Поклади вугілля в цьому регіоні виявили в 1907 році. Їх розробка почалась в 1918-му з району Кенадси (два десятки кілометрів на захід від Бешару), при цьому споживачем виступала залізнична компанія, яка ще в 1905-му дотягнула до Бешару вузькоколійну («метрову») залізницю від алжирського узбережжя. Первісно розробку вели відкритим способом, а потім перейшли до підземного. Потужність копальні в Кенадсі не перевищувала 100 тон вугілля на добу, при цьому в 1929-му звідси отримали 16 тисяч тон, в 1938-му – 13 тисяч тон.
На тлі дефіциту палива під час Другої світової війни в 1942-го зпочали видобуток вугілля на південній околиці Бешару, де виникло містечко Бешар-Джедід (Новий Бешар). Це дозволило довести добову потужність до 500 тон на добу, при цьому в Бешарі-Джедіді також ввели в дію теплову електростанцію (у підсумку отримала 5 турбін загальною потужністю понад 8 МВт). В 1946-му загальний видобуток вугілля у регіоні склав 215 тисяч тон. Станом на 1948-й тут існувало 6 шахт – 4 в Кенадсі та 2 в Бешар-Джедіді.
Ще в 1940-му залізницю доповнили ділянкою Бешар – Абадла, яка пройшла через Ксі-Ксоу (приблизно півсотні кілометрів на південний захід від Бешару). Наявність залізниці сприяла початку в 1948-му розробки покладів у Ксі-Ксоу, що довело загальну добову потужність вугільних підприємств регіону до 1100 тон. Фактичний рівень видобутку досягнув 258 тисяч тон в 1950-му та 303 тисяч тон (рекордний показник за вся історію басейну) в 1953-му. В цей період головними споживачами стали оранські теплоелектростанції (передусім ТЕС Равін-Бланк), цементні та цегляні заводи. Також частину вугілля (до 15 – 20%) могли експортувати до Марокко та Іспанії, при цьому ще в 1942-му до до Бешару продовжили залізницю стандартної колії, що починалась так само на узбережжі Середземного моря, але на території Марокко (все це було частиною проекту Середземномор’я – Нігер, що у підсумку так і не був завершений). Що стосується алжирської залізниці, то вона перейшла на тепловози та дизельне пальне.
Ще з 1943-го вугільні копальні перейшли від залізниці до «Régie des Charbonnages de Colomb-Béchar», а з 1947-го до Houillères du Sud Oranais. Діяльність останньої станом на другу половину 1950-х була стабільно збитковою та залежала від державних субсидій. Електростанція (на той момент вона вже мала мережу ЛЕП завдовжки 70 км, що живила копальні у Кенадсі та Ксі-Ксоу) перебувала у поганому технічному стані та продукувала лише 17 млн кВт-год на рік. На цьому тлі відбувалось стрімке скорочення виробництва – з 297 тисяч тон у 1956-му до 122 тисяч тон у 1959-му.
В 1961-му прийняли рішення про закриття копалень у Ксі-Ксоу та Кенадсі. Видобуток вугілля в 1980-х роках оцінювався від 7 до 15 тисяч тон на рік.
В 2022-му права на видобуток вугілля в Бешарі отримала турецька компанія Sarl Tunch, яка потребує це паливо для свого нового заводу прямого відновлення заліза у алжирській Тамзурі (наприкінці 1923-го знаходився на фінальному етапі будівництва). В межах цього проекту планується видобуток 150 тисяч тон на рік.
Примітки
- Etienne Dalmasso Une cité minière au Nord-Sahara: Béchar-Djedid
- Tinthoin Robert. Un centre minier moderne à la limite du Sahara oranais
- Issue1/358 (PDF).
- 1961_1962_0056_06 (PDF).
- Turkiye's Ozmert Algeria completes construction of DRI plant in Algeria — News — GMK Center. GMK (амер.). Процитовано 6 червня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kopalni Beshar Bechar kompleks girnichodobuvnih ob yektiv sho zdijsnyuvali abo zdijsnyuyut vidobutok vugillya na zahodi Alzhiru v rajoni mista Beshar Beshar DzhedidRajon roztashuvannya kompalen Beshar Dzhedid Golovni alzhirski vugilni rodovisha rozvidani nepodalik vid marokkanskogo kordonu v basejnah Kenadsa Beshar Kenadsa Bechar Ksi Ksou Ksi Ksou ta Sfaia Abadla pri comu na pershi dva pripadaye bilya 10 ta 60 iz zagalnih zapasiv sho ocinyuyutsya vid kilkoh desyatkiv do 100 mln ton Dlya Kenadsa Beshar vlastive koksivne vugillya iz vihodom lituchih rechovin do 25 vmist sirki 4 5 todi yak u Ksi Ksou zalyagaye zhirne vugillya z vihodom lituchih rechovin 35 vmist sirki 3 Pokladi vugillya v comu regioni viyavili v 1907 roci Yih rozrobka pochalas v 1918 mu z rajonu Kenadsi dva desyatki kilometriv na zahid vid Besharu pri comu spozhivachem vistupala zaliznichna kompaniya yaka she v 1905 mu dotyagnula do Besharu vuzkokolijnu metrovu zaliznicyu vid alzhirskogo uzberezhzhya Pervisno rozrobku veli vidkritim sposobom a potim perejshli do pidzemnogo Potuzhnist kopalni v Kenadsi ne perevishuvala 100 ton vugillya na dobu pri comu v 1929 mu zvidsi otrimali 16 tisyach ton v 1938 mu 13 tisyach ton Na tli deficitu paliva pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v 1942 go zpochali vidobutok vugillya na pivdennij okolici Besharu de viniklo mistechko Beshar Dzhedid Novij Beshar Ce dozvolilo dovesti dobovu potuzhnist do 500 ton na dobu pri comu v Beshari Dzhedidi takozh vveli v diyu teplovu elektrostanciyu u pidsumku otrimala 5 turbin zagalnoyu potuzhnistyu ponad 8 MVt V 1946 mu zagalnij vidobutok vugillya u regioni sklav 215 tisyach ton Stanom na 1948 j tut isnuvalo 6 shaht 4 v Kenadsi ta 2 v Beshar Dzhedidi She v 1940 mu zaliznicyu dopovnili dilyankoyu Beshar Abadla yaka projshla cherez Ksi Ksou priblizno pivsotni kilometriv na pivdennij zahid vid Besharu Nayavnist zaliznici spriyala pochatku v 1948 mu rozrobki pokladiv u Ksi Ksou sho dovelo zagalnu dobovu potuzhnist vugilnih pidpriyemstv regionu do 1100 ton Faktichnij riven vidobutku dosyagnuv 258 tisyach ton v 1950 mu ta 303 tisyach ton rekordnij pokaznik za vsya istoriyu basejnu v 1953 mu V cej period golovnimi spozhivachami stali oranski teploelektrostanciyi peredusim TES Ravin Blank cementni ta ceglyani zavodi Takozh chastinu vugillya do 15 20 mogli eksportuvati do Marokko ta Ispaniyi pri comu she v 1942 mu do do Besharu prodovzhili zaliznicyu standartnoyi koliyi sho pochinalas tak samo na uzberezhzhi Seredzemnogo morya ale na teritoriyi Marokko vse ce bulo chastinoyu proektu Seredzemnomor ya Niger sho u pidsumku tak i ne buv zavershenij Sho stosuyetsya alzhirskoyi zaliznici to vona perejshla na teplovozi ta dizelne palne She z 1943 go vugilni kopalni perejshli vid zaliznici do Regie des Charbonnages de Colomb Bechar a z 1947 go do Houilleres du Sud Oranais Diyalnist ostannoyi stanom na drugu polovinu 1950 h bula stabilno zbitkovoyu ta zalezhala vid derzhavnih subsidij Elektrostanciya na toj moment vona vzhe mala merezhu LEP zavdovzhki 70 km sho zhivila kopalni u Kenadsi ta Ksi Ksou perebuvala u poganomu tehnichnomu stani ta produkuvala lishe 17 mln kVt god na rik Na comu tli vidbuvalos strimke skorochennya virobnictva z 297 tisyach ton u 1956 mu do 122 tisyach ton u 1959 mu V 1961 mu prijnyali rishennya pro zakrittya kopalen u Ksi Ksou ta Kenadsi Vidobutok vugillya v 1980 h rokah ocinyuvavsya vid 7 do 15 tisyach ton na rik V 2022 mu prava na vidobutok vugillya v Beshari otrimala turecka kompaniya Sarl Tunch yaka potrebuye ce palivo dlya svogo novogo zavodu pryamogo vidnovlennya zaliza u alzhirskij Tamzuri naprikinci 1923 go znahodivsya na finalnomu etapi budivnictva V mezhah cogo proektu planuyetsya vidobutok 150 tisyach ton na rik PrimitkiEtienne Dalmasso Une cite miniere au Nord Sahara Bechar Djedid Tinthoin Robert Un centre minier moderne a la limite du Sahara oranais Issue1 358 PDF 1961 1962 0056 06 PDF Turkiye s Ozmert Algeria completes construction of DRI plant in Algeria News GMK Center GMK amer Procitovano 6 chervnya 2024