Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рудоуправлі́ння ім. Ф. Е. Дзержи́нського (Саксага́нський рудни́к, Пролета́рський рудни́к) — колишнє підприємство гірничодобувної галузі з видобутку та переробки залізних руд на базі Криворізького залізорудного басейну, що розташовувалося в Кривому Розі.
| Саксаганський рудник рос. Саксаганский рудник | |
|---|---|
 | |
| Тип | рудоуправління |
| Галузь | гірнича промисловість |
| Засновано | 1881 |
| Засновник(и) | Поль Олександр Миколайович |
| Закриття (ліквідація) | 1989 |
| Штаб-квартира | Кривий Ріг |
| Продукція | залізна руда |
| Холдингова компанія | Кривбасруда і Дзержинськруда |
| Дочірні компанії | Шахта «Гігант-Глибока» і Саксагань |
Історія
Один з найстаріших рудників Кривого Рогу. Початок видобутку покладено в 1881 році з відкриттям Саксаганського рудника Олександра Поля. Видобуток вівся відкритим способом — кар'єрами, перша шахта рудника закладена в 1908 році.
У 1926 році, по смерті Ф. Е. Дзержинського, на прохання працівників, рудоуправлінню присвоєно його ім'я.
У радянські роки є у складі тресту «Дзержинськруда», після його реорганізації, у 1973, — у промисловому об'єднанні «Кривбасруда».
Від назви рудоуправління названа місцевість Дзержинка — місце проживання працівників рудника. У 1936 році новий район міста отримав назву — Дзержинського.
Характеристика
Рудоуправлінням розроблялося родовище багатих залізних руд, розташоване в центральній частині Криворізького залізорудного басейну. З 1978 року починають розроблятися і залізисті кварцити.
Багаті руди в основному гетит-гематит-мартитові (70 %) з вмістом Fe 46-69 % (балансові запаси на 1984 — 28,7 млн т). Залізисті кварцити в основному магнетитові, гематит-магнетитові і карбонат-магнетитові різновиди з середнім вмістом Fe 32,5 % (балансові запаси на 1984 в контурі шахтних полів — 516,500,000. т).
На базі рудника вироблялася агломераційна, доменна, мартенівська руда, залізорудний концентрат тощо.
Родовище рудника переважно розроблялося підземним способом — 91 %. Розкрите чотирма рудопідйомними, двома допоміжними і шістьма вентиляційними стволами на глибину 700—800 м. Розробка багатих руд велася по системі поверхового і підповерхового обвалення з відбійкою руди глибокими свердловинами; залізистих кварцитів — по поверхово-камерної системи із залишенням тимчасових целиків і відбійкою руди глибокими свердловинами.
Дрібні рудні тіла поблизу поверхні і частина раніше втрачених руд відпрацьовуються кар'єром (глибина 150 м). Розтин кар'єра — виїзна траншея з відвалами зовнішнього закладення. Система розробки — транспортна тупиковими заїздами. Відбійка руди проводилася буропідривним способом з навантаженням екскаваторами циклічної дії і транспортуванням автосамоскидами. Багата залізна руда дробилася і сортувалася по класах, магнетитові кварцити збагачувалися.
На 1986 рік річний видобуток сирої руди становив 5,5 млн т (в тому числі магнетитових кварцитів — 2 млн т).
Структура
До складу рудоуправління входило чотири рудопідйомні, дві допоміжні, шість вентиляційних шахт, кар'єр «Північний», збагачувальна фабрика, ремонтно-механічний та інші цехи. шахти: «Гігант», «Саксагань», «Побєда» («Комунар»), «Центральна», «Вентиляційна № 4» («В-4»).
Керуючі
- (1932—1933)
- (1944)
- (1944—1945)
- (1945)
- (195.—195.)
- Олейников Віктор Степанович (1955)
- (1957—1962)
- Саворський Петро Костянтинович (1969—1983)
- (1983—1990)
Примітки
- Новик Л. И. Кривой Рог: Путеводитель-справочник / Л. И. Новик, Д. И. Кан. — Днепропетровск: «Промінь», 1986. — 191 с., цв. ил.
- Історія рудника "Саксаганський" - kryvyi-rih.name (укр.). 16 вересня 2022. Процитовано 16 вересня 2022.
- Горная энциклопедия, том 4, стр. 421
Джерела
- Горная энциклопедия: В 5 т./ Гл. ред. Е. А. Козловский. — М.: Сов. энцикл., 1984—1991. Т. 4: Ортин-Социосфера. — 1989. — 623 с.: ил., цв. ил. — (в пер.).
- Новик Л. И. Кривой Рог: Путеводитель-справочник / Л. И. Новик, Д. И. Кан. — Днепропетровск: «Промінь», 1986. — 191 с., цв. ил.
- Куприн, О. Продолжение легенды [Текст] / О. Куприн, А. Узлян // Огонёк. — 1964 (7 июня). — № 24 (1929). — С. 7-9.
- Криворожский коллекционер. Выпуск 4. Лин В. Н., Петренко В. В. / Кривой Рог: «Октан-принт», 2014. — 21 с.
- Кривий Ріг: Фотоальбом. — Киев: «Мистецтво», 1976. — 146 с., цв. ил. (рудоуправление им. Ф. Э. Дзержинского на главной странице обложки).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudoupravli nnya im F E Dzerzhi nskogo Saksaga nskij rudni k Proleta rskij rudni k kolishnye pidpriyemstvo girnichodobuvnoyi galuzi z vidobutku ta pererobki zaliznih rud na bazi Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu sho roztashovuvalosya v Krivomu Rozi Saksaganskij rudnikSaksaganskij rudnik ros Saksaganskij rudnikTiprudoupravlinnyaGaluzgirnicha promislovistZasnovano1881Zasnovnik i Pol Oleksandr MikolajovichZakrittya likvidaciya 1989Shtab kvartiraKrivij RigProdukciyazalizna rudaHoldingova kompaniyaKrivbasruda i DzerzhinskrudaDochirni kompaniyiShahta Gigant Gliboka i SaksaganKoper shahti Gigant Gliboka Zmist 1 Istoriya 2 Harakteristika 3 Struktura 4 Keruyuchi 5 Primitki 6 DzherelaIstoriyared Odin z najstarishih rudnikiv Krivogo Rogu Pochatok vidobutku pokladeno v 1881 roci z vidkrittyam Saksaganskogo rudnika 1 Oleksandra Polya Vidobutok vivsya vidkritim sposobom kar yerami persha shahta rudnika zakladena v 1908 roci 2 U 1926 roci po smerti F E Dzerzhinskogo na prohannya pracivnikiv rudoupravlinnyu prisvoyeno jogo im ya 3 U radyanski roki ye u skladi trestu Dzerzhinskruda pislya jogo reorganizaciyi u 1973 u promislovomu ob yednanni Krivbasruda Vid nazvi rudoupravlinnya nazvana miscevist Dzerzhinka misce prozhivannya pracivnikiv rudnika U 1936 roci novij rajon mista otrimav nazvu Dzerzhinskogo Harakteristikared Rudoupravlinnyam rozroblyalosya rodovishe bagatih zaliznih rud roztashovane v centralnij chastini Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu Z 1978 roku pochinayut rozroblyatisya i zalizisti kvarciti Bagati rudi v osnovnomu getit gematit martitovi 70 z vmistom Fe 46 69 balansovi zapasi na 1984 28 7 mln t Zalizisti kvarciti v osnovnomu magnetitovi gematit magnetitovi i karbonat magnetitovi riznovidi z serednim vmistom Fe 32 5 balansovi zapasi na 1984 v konturi shahtnih poliv 516 500 000 t Na bazi rudnika viroblyalasya aglomeracijna domenna martenivska ruda zalizorudnij koncentrat tosho Rodovishe rudnika perevazhno rozroblyalosya pidzemnim sposobom 91 Rozkrite chotirma rudopidjomnimi dvoma dopomizhnimi i shistma ventilyacijnimi stvolami na glibinu 700 800 m Rozrobka bagatih rud velasya po sistemi poverhovogo i pidpoverhovogo obvalennya z vidbijkoyu rudi glibokimi sverdlovinami zalizistih kvarcitiv po poverhovo kamernoyi sistemi iz zalishennyam timchasovih celikiv i vidbijkoyu rudi glibokimi sverdlovinami Dribni rudni tila poblizu poverhni i chastina ranishe vtrachenih rud vidpracovuyutsya kar yerom glibina 150 m Roztin kar yera viyizna transheya z vidvalami zovnishnogo zakladennya Sistema rozrobki transportna tupikovimi zayizdami Vidbijka rudi provodilasya buropidrivnim sposobom z navantazhennyam ekskavatorami ciklichnoyi diyi i transportuvannyam avtosamoskidami Bagata zalizna ruda drobilasya i sortuvalasya po klasah magnetitovi kvarciti zbagachuvalisya Na 1986 rik richnij vidobutok siroyi rudi stanoviv 5 5 mln t v tomu chisli magnetitovih kvarcitiv 2 mln t Strukturared Do skladu rudoupravlinnya vhodilo chotiri rudopidjomni dvi dopomizhni shist ventilyacijnih shaht kar yer Pivnichnij zbagachuvalna fabrika remontno mehanichnij ta inshi cehi shahti Gigant Saksagan Pobyeda Komunar Centralna Ventilyacijna 4 V 4 Keruyuchired Zhelteckij Yevdokim Mikitovich 1932 1933 Guk Petro Yelisejovich 1944 Moskalkov Yevgen Fedorovich 1944 1945 Zhmajlo Andrij Pavlovich 1945 Kadirbayev Rashid Abdulovich 195 195 Olejnikov Viktor Stepanovich 1955 Svinarenko Dmitro Mihajlovich 1957 1962 Savorskij Petro Kostyantinovich 1969 1983 Semenko Mihajlo Ivanovich 1983 1990 Primitkired Novik L I Krivoj Rog Putevoditel spravochnik L I Novik D I Kan Dnepropetrovsk Promin 1986 191 s cv il Istoriya rudnika Saksaganskij kryvyi rih name ukr 16 veresnya 2022 Procitovano 16 veresnya 2022 Gornaya enciklopediya tom 4 str 421Dzherelared Gornaya enciklopediya V 5 t Gl red E A Kozlovskij M Sov encikl 1984 1991 T 4 Ortin Sociosfera 1989 623 s il cv il v per Novik L I Krivoj Rog Putevoditel spravochnik L I Novik D I Kan Dnepropetrovsk Promin 1986 191 s cv il Kuprin O Prodolzhenie legendy Tekst O Kuprin A Uzlyan Ogonyok 1964 7 iyunya 24 1929 S 7 9 Krivorozhskij kollekcioner Vypusk 4 Lin V N Petrenko V V Krivoj Rog Oktan print 2014 21 s Krivij Rig Fotoalbom Kiev Mistectvo 1976 146 s cv il rudoupravlenie im F E Dzerzhinskogo na glavnoj stranice oblozhki Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Saksaganskij rudnik amp oldid 41167846