Координаційний центр біобезпеки (КЦБ)— міжнародний механізм обміну інформацією про переміщення генетично модифікованих організмів, створений відповідно до Картахенського протоколу з біобезпеки. Він допомагає Сторонам (тобто урядам, які ратифікували Протокол) у виконанні положень протоколу та сприянні обміну інформацією та досвідом щодо живих модифікованих організмів (також відомих як генетично модифіковані організми, ГМО). Він також допомагає Сторонам та іншим зацікавленим сторонам приймати обґрунтовані рішення щодо імпорту або випуску ГМО.
Координаційний центр біобезпеки |
Центральний портал Координаційного центру з біобезпеки доступний через Інтернет. Портал є розподіленою системою, і інформація в ній належить і оновлюється самими користувачами через систему аутентифікації, що забезпечує своєчасність і точність.
Мандат
Пункт 1 статті 20 Картахенського протоколу з біобезпеки заснував КЦБ як частину механізму обміну даними Конвенції про біологічне різноманіття, щоб: (a) сприяти обміну науковою, технічною, екологічною та правовою інформацією про живі змінені організми та досвідом роботи з ними; та (b) Допомога Сторонам у впровадженні Протоколу, беручи до уваги особливі потреби Сторін, що розвиваються, зокрема найменш розвинених і малих острівних держав, що розвиваються серед них, і країн з перехідною економікою, а також країн, які є центрами походження і центри генетичного різноманіття.
Перше використання в міжнародному праві
КЦБ відрізняється від інших подібних механізмів, створених згідно з іншими міжнародно-правовими угодами, оскільки він фактично є важливим для успішної реалізації його головного органу, Протоколу. Це був перший створений механізм обміну інформацією в Інтернеті, який необхідно використовувати для виконання певних міжнародно-правових зобов'язань — не тільки Сторони Протоколу мають юридичне зобов'язання надавати певні типи інформації КЦБ протягом визначених часових проміжків, але деякі положення неможливо реалізувати без використання КЦБ.
Наприклад, згідно зі статтею 11.1 Протоколу, рішення щодо внутрішнього використання ГМО, яке може перетинати міжнародні кордони (це включає розміщення на ринку), має бути повідомлено іншим потенційно зачепленим Сторонам через КЦБ протягом 15 днів після прийняття рішення. щоб дозволити їм оцінити потенційний вплив на їхні власні території. Це відрізняється від процедури попередньої обґрунтованої угоди, яка є більш традиційною двосторонньою дискусією між імпортерами та експортерами для отримання попередньої інформованої згоди перед випуском ГМО в навколишнє середовище.
Інтероперабельність та Центральний портал КЦБ
Координаційний центр біобезпеки розроблено таким чином, щоб він міг працювати з іншими базами даних, тому уряди можуть реєструвати свою інформацію в центральній базі даних Мережі обміну біобезпекою або в іншій (сумісній) базі даних на свій вибір. Розташування інформації не має значення для користувача, який може отримати всю інформацію через Центральний портал Механізму обміну інформацією з біобезпеки.
На сьогоднішній день визначено низку відповідних баз даних, які сумісні з Центральним порталом, включаючи національні сайти, такі як Уніфікований веб-сайт регуляторних органів Сполучених Штатів з питань біотехнології та Швейцарський центр обміну інформацією з біобезпеки, а також міжнародні бази даних, такі як Організація економічної співпраці -операція та розвиток (OECР) унікальна ідентифікаційна база даних, база даних публікацій Міжнародного центру генної інженерії та біотехнології (International Centre for Genetic Engineering and Biotechnology — ICGEB) про біобезпеку та Продовольча та сільськогосподарська організація GM Foods Platform.
Інформація в Центрі обміну інформацією з біобезпеки
Категорії інформації в КЦБ
BCH містить інформацію, яку мають надати Сторони Протоколу, наприклад рішення щодо випуску або імпорту ГМО, оцінки ризику, компетентні національні органи та національне законодавство; а також іншу відповідну інформацію та ресурси, включаючи інформацію про розбудову потенціалу, реєстр призначених урядом експертів у цій галузі та посилання на інші веб-сайти та бази даних через Центр інформаційних ресурсів з біобезпеки.
Уряди, які не є Сторонами Протоколу, також заохочуються вносити інформацію до BCH, і фактично велика кількість рішень у BCH була зареєстрована двома урядами, що не є Сторонами (Канада та Сполучені Штати).
Організація інформації в КЦБ
BCH використовує загальні формати для подання інформації з розподілених джерел і стандартизовану термінологію або «контрольований словник» для класифікації інформації, що міститься в базах даних. Це дозволяє багатьом користувачам КЦБ використовувати однакові терміни незалежно від того, реєструють вони інформацію чи шукають її, включаючи синоніми в межах мови; відношення між термінами; і між мовами. Щоб забезпечити доступ до глобальної інформації, КЦБ працює всіма шістьма мовами ООН як для звітування, так і для отримання даних (англійською, французькою, іспанською, російською, арабською та китайською).
Розбудова потенціалу для участі в КЦБ
Визнаючи важливість використання та участі Сторін у КЦБ, Глобальний екологічний фонд схвалив у березні 2004 року проект вартістю 13 мільйонів доларів США під назвою «Розбудова потенціалу для ефективної участі в Інформаційному центрі з біобезпеки (БКБ) Картахенського протоколу» для надання допомоги правомочними Сторонами Протоколу. 139 країн мають право на фінансування в рамках цього проєкту.
Посилання
- Центральний портал механізму обміну інформацією з біобезпеки
- Домашня сторінка протоколу біобезпеки
Список літератури
- Secretariat of the Convention on Biological Diversity (2000) Cartagena Protocol on Biosafety to the Convention on Biological Diversity: text and annexes. Montreal, Canada.
- Galloway McLean, K (2005): 'Bridging the gap between researchers and policy-makers: International collaboration through the Biosafety Clearing-House[недоступне посилання з 01.11.2018]' Environmental Biosafety Research 4 (2005) 123—126
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinacijnij centr biobezpeki KCB mizhnarodnij mehanizm obminu informaciyeyu pro peremishennya genetichno modifikovanih organizmiv stvorenij vidpovidno do Kartahenskogo protokolu z biobezpeki Vin dopomagaye Storonam tobto uryadam yaki ratifikuvali Protokol u vikonanni polozhen protokolu ta spriyanni obminu informaciyeyu ta dosvidom shodo zhivih modifikovanih organizmiv takozh vidomih yak genetichno modifikovani organizmi GMO Vin takozh dopomagaye Storonam ta inshim zacikavlenim storonam prijmati obgruntovani rishennya shodo importu abo vipusku GMO Koordinacijnij centr biobezpeki Centralnij portal Koordinacijnogo centru z biobezpeki dostupnij cherez Internet Portal ye rozpodilenoyu sistemoyu i informaciya v nij nalezhit i onovlyuyetsya samimi koristuvachami cherez sistemu autentifikaciyi sho zabezpechuye svoyechasnist i tochnist MandatPunkt 1 statti 20 Kartahenskogo protokolu z biobezpeki zasnuvav KCB yak chastinu mehanizmu obminu danimi Konvenciyi pro biologichne riznomanittya shob a spriyati obminu naukovoyu tehnichnoyu ekologichnoyu ta pravovoyu informaciyeyu pro zhivi zmineni organizmi ta dosvidom roboti z nimi ta b Dopomoga Storonam u vprovadzhenni Protokolu beruchi do uvagi osoblivi potrebi Storin sho rozvivayutsya zokrema najmensh rozvinenih i malih ostrivnih derzhav sho rozvivayutsya sered nih i krayin z perehidnoyu ekonomikoyu a takozh krayin yaki ye centrami pohodzhennya i centri genetichnogo riznomanittya Pershe vikoristannya v mizhnarodnomu pravi KCB vidriznyayetsya vid inshih podibnih mehanizmiv stvorenih zgidno z inshimi mizhnarodno pravovimi ugodami oskilki vin faktichno ye vazhlivim dlya uspishnoyi realizaciyi jogo golovnogo organu Protokolu Ce buv pershij stvorenij mehanizm obminu informaciyeyu v Interneti yakij neobhidno vikoristovuvati dlya vikonannya pevnih mizhnarodno pravovih zobov yazan ne tilki Storoni Protokolu mayut yuridichne zobov yazannya nadavati pevni tipi informaciyi KCB protyagom viznachenih chasovih promizhkiv ale deyaki polozhennya nemozhlivo realizuvati bez vikoristannya KCB Napriklad zgidno zi statteyu 11 1 Protokolu rishennya shodo vnutrishnogo vikoristannya GMO yake mozhe peretinati mizhnarodni kordoni ce vklyuchaye rozmishennya na rinku maye buti povidomleno inshim potencijno zacheplenim Storonam cherez KCB protyagom 15 dniv pislya prijnyattya rishennya shob dozvoliti yim ociniti potencijnij vpliv na yihni vlasni teritoriyi Ce vidriznyayetsya vid proceduri poperednoyi obgruntovanoyi ugodi yaka ye bilsh tradicijnoyu dvostoronnoyu diskusiyeyu mizh importerami ta eksporterami dlya otrimannya poperednoyi informovanoyi zgodi pered vipuskom GMO v navkolishnye seredovishe Interoperabelnist ta Centralnij portal KCBKoordinacijnij centr biobezpeki rozrobleno takim chinom shob vin mig pracyuvati z inshimi bazami danih tomu uryadi mozhut reyestruvati svoyu informaciyu v centralnij bazi danih Merezhi obminu biobezpekoyu abo v inshij sumisnij bazi danih na svij vibir Roztashuvannya informaciyi ne maye znachennya dlya koristuvacha yakij mozhe otrimati vsyu informaciyu cherez Centralnij portal Mehanizmu obminu informaciyeyu z biobezpeki Na sogodnishnij den viznacheno nizku vidpovidnih baz danih yaki sumisni z Centralnim portalom vklyuchayuchi nacionalni sajti taki yak Unifikovanij veb sajt regulyatornih organiv Spoluchenih Shtativ z pitan biotehnologiyi ta Shvejcarskij centr obminu informaciyeyu z biobezpeki a takozh mizhnarodni bazi danih taki yak Organizaciya ekonomichnoyi spivpraci operaciya ta rozvitok OECR unikalna identifikacijna baza danih baza danih publikacij Mizhnarodnogo centru gennoyi inzheneriyi ta biotehnologiyi International Centre for Genetic Engineering and Biotechnology ICGEB pro biobezpeku ta Prodovolcha ta silskogospodarska organizaciya GM Foods Platform Informaciya v Centri obminu informaciyeyu z biobezpekiKategoriyi informaciyi v KCB BCH mistit informaciyu yaku mayut nadati Storoni Protokolu napriklad rishennya shodo vipusku abo importu GMO ocinki riziku kompetentni nacionalni organi ta nacionalne zakonodavstvo a takozh inshu vidpovidnu informaciyu ta resursi vklyuchayuchi informaciyu pro rozbudovu potencialu reyestr priznachenih uryadom ekspertiv u cij galuzi ta posilannya na inshi veb sajti ta bazi danih cherez Centr informacijnih resursiv z biobezpeki Uryadi yaki ne ye Storonami Protokolu takozh zaohochuyutsya vnositi informaciyu do BCH i faktichno velika kilkist rishen u BCH bula zareyestrovana dvoma uryadami sho ne ye Storonami Kanada ta Spolucheni Shtati Organizaciya informaciyi v KCB BCH vikoristovuye zagalni formati dlya podannya informaciyi z rozpodilenih dzherel i standartizovanu terminologiyu abo kontrolovanij slovnik dlya klasifikaciyi informaciyi sho mistitsya v bazah danih Ce dozvolyaye bagatom koristuvacham KCB vikoristovuvati odnakovi termini nezalezhno vid togo reyestruyut voni informaciyu chi shukayut yiyi vklyuchayuchi sinonimi v mezhah movi vidnoshennya mizh terminami i mizh movami Shob zabezpechiti dostup do globalnoyi informaciyi KCB pracyuye vsima shistma movami OON yak dlya zvituvannya tak i dlya otrimannya danih anglijskoyu francuzkoyu ispanskoyu rosijskoyu arabskoyu ta kitajskoyu Rozbudova potencialu dlya uchasti v KCBViznayuchi vazhlivist vikoristannya ta uchasti Storin u KCB Globalnij ekologichnij fond shvaliv u berezni 2004 roku proekt vartistyu 13 miljoniv dolariv SShA pid nazvoyu Rozbudova potencialu dlya efektivnoyi uchasti v Informacijnomu centri z biobezpeki BKB Kartahenskogo protokolu dlya nadannya dopomogi pravomochnimi Storonami Protokolu 139 krayin mayut pravo na finansuvannya v ramkah cogo proyektu PosilannyaCentralnij portal mehanizmu obminu informaciyeyu z biobezpeki Domashnya storinka protokolu biobezpekiSpisok literaturiSecretariat of the Convention on Biological Diversity 2000 Cartagena Protocol on Biosafety to the Convention on Biological Diversity text and annexes Montreal Canada ISBN 978 92 807 1924 6 Galloway McLean K 2005 Bridging the gap between researchers and policy makers International collaboration through the Biosafety Clearing House nedostupne posilannya z 01 11 2018 Environmental Biosafety Research 4 2005 123 126