Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Євген Ерліх — творець «школи вільного права», основоположник, розробив свою теорію «вільного суддівського знаходження права». Здобув вищу правову освіту у Віденському університеті. За опубліковану в 1893 році в Берліні працю «Мовчазне волевиявлення» був удостоєний звання приват-доцента. Доктор соціології права, професор, ректор Чернівецького університету. Світове визнання серед теоретиків права професору Є. Ерліху принесли дослідження в галузі соціології права, які він виклав у 70 друкованих працях, найвизначніша з яких — «Основи соціології права». Погляди Ерліха зумовлені кількома вихідними засадами.
- По-перше, соціоцентричність — визнання соціуму «центром розвитку права».
- По-друге, емпіричність (зокрема емпіричність його досліджень) та історичність (знання історії права, закономірностей його еволюції) як засади обґрунтування висновків, зокрема соціальності прав
- По-третє, консервативність світогляду самого Ерліха — орієнтованість на збереження традицій, усталеностей, вироблених суспільством, відображене у поміркованості його думки.
Головні праці вченого — «Вільне знаходження права і вільна наука права», яка вважається вихідним пунктом всього вільно-правового руху та «Основи соціології права» («Grundlegung der Soziologie des Rechts»). У своїй теорії Ерліх поєднав суб'єктивні, природно-правові, психологічні та соціологічні чинники. За визнанням самого Ерліха, значну роль у формуванні його поглядів зіграло вивчення реального права тогочасної Буковині. При цьому він приділяв увагу не тільки законодавству, а й дослідженню звичаєвого права, судової практики, явищ господарського життя, зазначаючи, що «центр ваги розвитку права в наш час, як і у всі інші часи, знаходиться не в законодавстві, не в юриспруденції або судочинстві, а у самому суспільстві». В цьому, власне і полягав зміст будь-якої основи соціології права.
У концепції Ерліха право проявляється у подвійному порядку: один порядок містить норми, які виробляються при вирішенні спорів, другий норми, за якими здійснюється повсякденна людська діяльність. Перші він називає нормами рішень, другі — організаційними нормами, або суспільним правом. Суспільне право проявляється безпосередньо через суспільні сили, а правові положення виникають завдяки судовим рішенням і закону. Правопорядок, який створюється самостійно, суперечить правопорядку, який утворюється через правові положення і тільки через діяльність суду та державних установ проводиться в життя. «Тільки ті норми, які містять у собі обидва ці порядки, складають фактично ціле право суспільства», — підкреслював Ерліх.
Під суспільством вчений розумів сукупність людських об'єднань, які він поділяв на самобутні (генетичні) і нові. До перших належать рід, сім'я, родина. Вони зароджуються усередині самого людського суспільства і їхня поява зумовлена певними природними прагненнями. З об'єднання цих самобутніх спілок, які у примітивному суспільстві є єдиними організованими групами, які виконують всі суспільні завдання, будучи одночасно господарськими, релігійними, військовими і правовими спілками, зі спільністю мови та звичаїв, — і утворюється держава. Пізніше ці завдання, писав Ерліх, «приймають на себе інші спілки, що утворюються і які вже є усвідомленими, цілеспрямованими людськими творіннями. До таких належать магістрати, держави, релігійні громади, політичні партії, суспільні групи, які прагнуть досягнути своїх цілей, громадські об'єднання і виробничі спілки у сільському господарстві, в майстернях і фабриках, промислових товариствах, спілках спеціалістів, транспортних виробництвах». Суспільство з точки зору вченого це не сукупність окремих індивідів, а сплетіння людських спілок. Тому, підкреслює він, «щоб зрозуміти витоки, розвиток і сутність права, слід, перш за все, вивчити порядок, який існує у спілках».
Право завжди соціальне. Окремий індивід розглядається правом тільки як одна ланка багатьох спілок, і право вказує йому всередині кожної спілки його місце і завдання. Правом є норми, які самі по собі формуються у суспільстві, воно твориться не тільки законами, а й громадською самодіяльністю. Водночас, він відзначав роль держави у суспільстві, стверджуючи неможливість розвитку суспільства при повній анархії. «Все стає зрозумілим тоді, — підкреслював вчений, — коли держава розуміється не як сутність, яка висить у повітрі, а як орган суспільства… Зрозуміло, що все у суспільстві належить самому суспільству; все, що у суспільстві відбувається, стосується суспільства; тому виникає потреба всім самостійним суспільним спілкам встановлювати єдину правову основу через державу». Розуміючи право набагато ширше, ніж правотворчість держави, Ерліх заперечував примус як обов'язкову і специфічну ознаку права, оскільки правопорядок, як такий, що задовольняє в цілому все суспільство, підтримується ним і без примусу, завдяки «почуттю необхідності правопорядку». Право, зазначав Ерліх, не застигла догма, а мінлива, жива сила, і те, що законодавець мав на увазі вчора, може застаріти сьогодні.
Закон, за Ерліхом, не стільки право, скільки один зі способів забезпечення права. Приписи закону тільки тоді стають нормою права у власному розуміння слова, коли вони дійсно застосовуються, фактично впорядковують суспільні відносини. Шлях від «живої» фактично діючої норми до правового установлення кодексів — дуже довгий, гадав Ерліх. Нормування за допомогою закону, а тим паче кодифікації — пізніша стадія розвитку права. Їй передує право юристів, яке спирається на рішення і прецеденти. Суддя, на його думку, повинен завжди сам відшукати норму для вирішення конкретної справи, незалежно від того, вирішує він дану справу на основі правової норми чи без такої. Вільне правознаходження суддею в момент прийняття рішення щодо конкретного випадку — найкращий спосіб для вирішення проблеми правосуддя, [13, с. 140] тому, що «… особиста нота у всі часи була властива судовій практиці й у всі часи на неї необхідною мірою впливали суспільні, політичні й культурні течії». Крім того, «не можна аж ніяк заперечувати той факт, що особи, які покликані застосовувати право, діти свого народу і свого часу, будуть застосовувати право в дусі їхнього народу та їхнього часу, який є і їхнім духом, а не в дусі минулих століть згідно з намірами законодавця». Ерліх писав, що «вільне знаходження права не означає свободу суддів від закону», однак стверджував, що задача суддів і юристів не в тому, щоб логічно виводити рішення окремих випадків з розпоряджень закону. У правосудді вирішальна роль належить не «мертвим параграфам закону», а вільному слову кваліфікованих юристів. Цьому слову вирішальна роль повинна належати й у законотворчості, тому що «право юристів» завжди складається до прийняття закону, звідки ж інакше взятися життєвому закону, — звичайно ж, не з надуманої творчості депутатів парламенту.
Школа «вільного права» не дістала поширення в країнах англосаксонської системи, де судова практика могла досить оперативно реагувати на соціальні зміни без додаткового теоретичного обґрунтування. Однак вчення Євгена Ерліха вплинуло на соціологічну юриспруденцію Роско Паунда, США, а ідеї школи «вільного права» про судову правотворчість були співзвучні ідеям «реалістичної школи права».
Джерела та література
- Кормич А. І. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник. — К.: Правова єдність, 2009. — 312 с. [Архівовано 26 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- В. С. Бігун Євген Ерліх: життя і правознавча спадщина (актуальний наукознавчий нарис)
- Марчук В. П. Євген Єрліх: сторінки життя і творчості // Ерліхівський збірник. Вип. 1 — Чернівці, 1994.
- Нерсесянц В. С. История политических и правовых учений: Учебник для вузов / Под общ. ред. акад. РАН, д. ю. н., проф. В. С. Нерсесянца. −М.: Норма, 2004.
- Орач Є. М. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник. — К.: Атіка, 2005. — 560 с.
Посилання
- Живе право [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 429. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2013 Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2013 Yevgen Erlih tvorec shkoli vilnogo prava osnovopolozhnik rozrobiv svoyu teoriyu vilnogo suddivskogo znahodzhennya prava Zdobuv vishu pravovu osvitu u Videnskomu universiteti Za opublikovanu v 1893 roci v Berlini pracyu Movchazne voleviyavlennya buv udostoyenij zvannya privat docenta Doktor sociologiyi prava profesor rektor Cherniveckogo universitetu Svitove viznannya sered teoretikiv prava profesoru Ye Erlihu prinesli doslidzhennya v galuzi sociologiyi prava yaki vin viklav u 70 drukovanih pracyah najviznachnisha z yakih Osnovi sociologiyi prava Poglyadi Erliha zumovleni kilkoma vihidnimi zasadami Po pershe sociocentrichnist viznannya sociumu centrom rozvitku prava Po druge empirichnist zokrema empirichnist jogo doslidzhen ta istorichnist znannya istoriyi prava zakonomirnostej jogo evolyuciyi yak zasadi obgruntuvannya visnovkiv zokrema socialnosti prav Po tretye konservativnist svitoglyadu samogo Erliha oriyentovanist na zberezhennya tradicij ustalenostej viroblenih suspilstvom vidobrazhene u pomirkovanosti jogo dumki Golovni praci vchenogo Vilne znahodzhennya prava i vilna nauka prava yaka vvazhayetsya vihidnim punktom vsogo vilno pravovogo ruhu ta Osnovi sociologiyi prava Grundlegung der Soziologie des Rechts U svoyij teoriyi Erlih poyednav sub yektivni prirodno pravovi psihologichni ta sociologichni chinniki Za viznannyam samogo Erliha znachnu rol u formuvanni jogo poglyadiv zigralo vivchennya realnogo prava togochasnoyi Bukovini Pri comu vin pridilyav uvagu ne tilki zakonodavstvu a j doslidzhennyu zvichayevogo prava sudovoyi praktiki yavish gospodarskogo zhittya zaznachayuchi sho centr vagi rozvitku prava v nash chas yak i u vsi inshi chasi znahoditsya ne v zakonodavstvi ne v yurisprudenciyi abo sudochinstvi a u samomu suspilstvi V comu vlasne i polyagav zmist bud yakoyi osnovi sociologiyi prava U koncepciyi Erliha pravo proyavlyayetsya u podvijnomu poryadku odin poryadok mistit normi yaki viroblyayutsya pri virishenni sporiv drugij normi za yakimi zdijsnyuyetsya povsyakdenna lyudska diyalnist Pershi vin nazivaye normami rishen drugi organizacijnimi normami abo suspilnim pravom Suspilne pravo proyavlyayetsya bezposeredno cherez suspilni sili a pravovi polozhennya vinikayut zavdyaki sudovim rishennyam i zakonu Pravoporyadok yakij stvoryuyetsya samostijno superechit pravoporyadku yakij utvoryuyetsya cherez pravovi polozhennya i tilki cherez diyalnist sudu ta derzhavnih ustanov provoditsya v zhittya Tilki ti normi yaki mistyat u sobi obidva ci poryadki skladayut faktichno cile pravo suspilstva pidkreslyuvav Erlih Pid suspilstvom vchenij rozumiv sukupnist lyudskih ob yednan yaki vin podilyav na samobutni genetichni i novi Do pershih nalezhat rid sim ya rodina Voni zarodzhuyutsya useredini samogo lyudskogo suspilstva i yihnya poyava zumovlena pevnimi prirodnimi pragnennyami Z ob yednannya cih samobutnih spilok yaki u primitivnomu suspilstvi ye yedinimi organizovanimi grupami yaki vikonuyut vsi suspilni zavdannya buduchi odnochasno gospodarskimi religijnimi vijskovimi i pravovimi spilkami zi spilnistyu movi ta zvichayiv i utvoryuyetsya derzhava Piznishe ci zavdannya pisav Erlih prijmayut na sebe inshi spilki sho utvoryuyutsya i yaki vzhe ye usvidomlenimi cilespryamovanimi lyudskimi tvorinnyami Do takih nalezhat magistrati derzhavi religijni gromadi politichni partiyi suspilni grupi yaki pragnut dosyagnuti svoyih cilej gromadski ob yednannya i virobnichi spilki u silskomu gospodarstvi v majsternyah i fabrikah promislovih tovaristvah spilkah specialistiv transportnih virobnictvah Suspilstvo z tochki zoru vchenogo ce ne sukupnist okremih individiv a spletinnya lyudskih spilok Tomu pidkreslyuye vin shob zrozumiti vitoki rozvitok i sutnist prava slid persh za vse vivchiti poryadok yakij isnuye u spilkah Pravo zavzhdi socialne Okremij individ rozglyadayetsya pravom tilki yak odna lanka bagatoh spilok i pravo vkazuye jomu vseredini kozhnoyi spilki jogo misce i zavdannya Pravom ye normi yaki sami po sobi formuyutsya u suspilstvi vono tvoritsya ne tilki zakonami a j gromadskoyu samodiyalnistyu Vodnochas vin vidznachav rol derzhavi u suspilstvi stverdzhuyuchi nemozhlivist rozvitku suspilstva pri povnij anarhiyi Vse staye zrozumilim todi pidkreslyuvav vchenij koli derzhava rozumiyetsya ne yak sutnist yaka visit u povitri a yak organ suspilstva Zrozumilo sho vse u suspilstvi nalezhit samomu suspilstvu vse sho u suspilstvi vidbuvayetsya stosuyetsya suspilstva tomu vinikaye potreba vsim samostijnim suspilnim spilkam vstanovlyuvati yedinu pravovu osnovu cherez derzhavu Rozumiyuchi pravo nabagato shirshe nizh pravotvorchist derzhavi Erlih zaperechuvav primus yak obov yazkovu i specifichnu oznaku prava oskilki pravoporyadok yak takij sho zadovolnyaye v cilomu vse suspilstvo pidtrimuyetsya nim i bez primusu zavdyaki pochuttyu neobhidnosti pravoporyadku Pravo zaznachav Erlih ne zastigla dogma a minliva zhiva sila i te sho zakonodavec mav na uvazi vchora mozhe zastariti sogodni Zakon za Erlihom ne stilki pravo skilki odin zi sposobiv zabezpechennya prava Pripisi zakonu tilki todi stayut normoyu prava u vlasnomu rozuminnya slova koli voni dijsno zastosovuyutsya faktichno vporyadkovuyut suspilni vidnosini Shlyah vid zhivoyi faktichno diyuchoyi normi do pravovogo ustanovlennya kodeksiv duzhe dovgij gadav Erlih Normuvannya za dopomogoyu zakonu a tim pache kodifikaciyi piznisha stadiya rozvitku prava Yij pereduye pravo yuristiv yake spirayetsya na rishennya i precedenti Suddya na jogo dumku povinen zavzhdi sam vidshukati normu dlya virishennya konkretnoyi spravi nezalezhno vid togo virishuye vin danu spravu na osnovi pravovoyi normi chi bez takoyi Vilne pravoznahodzhennya suddeyu v moment prijnyattya rishennya shodo konkretnogo vipadku najkrashij sposib dlya virishennya problemi pravosuddya 13 s 140 tomu sho osobista nota u vsi chasi bula vlastiva sudovij praktici j u vsi chasi na neyi neobhidnoyu miroyu vplivali suspilni politichni j kulturni techiyi Krim togo ne mozhna azh niyak zaperechuvati toj fakt sho osobi yaki poklikani zastosovuvati pravo diti svogo narodu i svogo chasu budut zastosovuvati pravo v dusi yihnogo narodu ta yihnogo chasu yakij ye i yihnim duhom a ne v dusi minulih stolit zgidno z namirami zakonodavcya Erlih pisav sho vilne znahodzhennya prava ne oznachaye svobodu suddiv vid zakonu odnak stverdzhuvav sho zadacha suddiv i yuristiv ne v tomu shob logichno vivoditi rishennya okremih vipadkiv z rozporyadzhen zakonu U pravosuddi virishalna rol nalezhit ne mertvim paragrafam zakonu a vilnomu slovu kvalifikovanih yuristiv Comu slovu virishalna rol povinna nalezhati j u zakonotvorchosti tomu sho pravo yuristiv zavzhdi skladayetsya do prijnyattya zakonu zvidki zh inakshe vzyatisya zhittyevomu zakonu zvichajno zh ne z nadumanoyi tvorchosti deputativ parlamentu Shkola vilnogo prava ne distala poshirennya v krayinah anglosaksonskoyi sistemi de sudova praktika mogla dosit operativno reaguvati na socialni zmini bez dodatkovogo teoretichnogo obgruntuvannya Odnak vchennya Yevgena Erliha vplinulo na sociologichnu yurisprudenciyu Rosko Paunda SShA a ideyi shkoli vilnogo prava pro sudovu pravotvorchist buli spivzvuchni ideyam realistichnoyi shkoli prava Dzherela ta literaturared Kormich A I Istoriya vchen pro derzhavu i pravo Navch posibnik K Pravova yednist 2009 312 s Arhivovano 26 serpnya 2017 u Wayback Machine V S Bigun Yevgen Erlih zhittya i pravoznavcha spadshina aktualnij naukoznavchij naris Marchuk V P Yevgen Yerlih storinki zhittya i tvorchosti Erlihivskij zbirnik Vip 1 Chernivci 1994 Nersesyanc V S Istoriya politicheskih i pravovyh uchenij Uchebnik dlya vuzov Pod obsh red akad RAN d yu n prof V S Nersesyanca M Norma 2004 Orach Ye M Istoriya politichnih i pravovih vchen Navchalnij posibnik K Atika 2005 560 s Posilannyared Zhive pravo Arhivovano 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J S 429 ISBN 966 7492 00 8 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Koncepciya zhivogo prava