Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Конференція зі скорочення та обмеження озброєнь 1932—1934 (англ. Conference for the Reduction and Limitation of Armaments).
Перші спроби досягти на міжнародному рівні домовленостей про обмеження озброєнь були здійснені на Гаазьких конференціях 1899 та 1907. Країни Антанти, окрім США, взяли на себе зобов'язання розпочати процес роззброєння за Версальським мирним договором 1919. 1925 Ліга Націй створила підготовчу комісію з роззброєння (1926–32), завданням якої стало визначення переліку озброєнь, що підлягатимуть обмеженням, та розроблення заходів з роззброєння. До 1931 ця комісія розробила проект для дискусії, який став основою роботи конференції. Перше її спільне засідання відбулося 2–24 лютого 1932 в Женеві (Швейцарія) і проходило за участю представників держав-членів Ліги Націй, а також Афганістану, Бразилії, Єгипту, Еквадору, Коста-Рики, Мексики, СРСР, США та Туреччини. Франція висунула пропозицію про інтернаціоналізацію деяких видів озброєнь (зокрема, бомбардувальної авіації, лінкорів тоннажем понад 10 тис. т, далекобійної артилерії тощо) та створення міжнародних військових сил під егідою Ліги Націй. Водночас вона виступила проти обговорення загального скорочення сухопутних та повітряних озброєнь і наполягала на збереженні диференційованого підходу до різних держав залежно від їхньої ролі в європейській безпеці. Велика Британія і Японія виступили проти включення питання про скорочення морських озброєнь в обговорення в принципі. СРСР запропонував два плани – негайного повного роззброєння і пропорційно-послідовного скорочення всіх озброєнь. Німеччина пропонувала взяти за основу підходу щодо визначення параметрів скорочення озброєнь та ЗС кількісні обмеження, подібні до тих, що були накладені на неї Версальським мирним договором 1919; у разі незгоди з такою пропозицією Берлін залишав за собою право збільшити кількісні параметри власних ЗС для досягнення паритету з ін. великими д-вами. Принцип "рівності в озброєннях" разом з Німеччиною підтримала також Італія. 22 червня 1932 американська делегація висунула проект паритетного скорочення озброєнь на 1/3 всіма державами світу (план Г.-К.Гувера). Однак жоден із планів не дістав значної підтримки учасників конференції. Більшість делегацій наполягала на необхідності в першу чергу провести скорочення тих озброєнь, які могли використовуватися для наступальних дій і становили безпосередню загрозу міжнар. миру. У зв'язку з цим основне обговорення зосередилося навколо визначення понять "агресивна" та "неагресивна" зброя. Після того, як учасникам не вдалося дійти згоди і в цьому питанні, 23 лип. 1932 в роботі була оголошена перерва. Заг. сесії не проводилися, а обговорення проблем роззброєння відбувалося в комісіях та групах експертів. Відновлення роботи конференції блокувалося Німеччиною, яка наполягала на якомога швидшому вирішенні питання про рівні з ін. д-вами права щодо озброєнь. 14 верес. 1932 Німеччина офіційно припинила участь у конференції і повернулася до неї лише після підписання 11 груд. 1932 п'ятьма д-вами (Великою Британією, Італією, Німеччиною, США та Францією) протоколу про надання Німеччині рівних з ін. великими д-вами прав у рамках майбутньої єдиної системи безпеки. Одночасно Велика Британія, Італія, Німеччина та Франція підписали декларацію про відмову від застосування сили для вирішення міждерж. спорів.
Після відновлення обговорення проектів роззброєння ключовим планом став т. зв. план Е.Eppio-Ж.Поль-Бонкура, що передбачав організацію системи взаємних гарантій безпеки, заборону далекобійної артилерії та важких танків, встановлення єдиного 3-місячного терміну військової служби. У плані повторювалися французькі пропозиції про створення міжнародних військових формувань під проводом Ліги Націй, встановлення міжнародного контролю над європейськими повітряними шляхами та цивільною авіацією, а також пропонувалося скоротити морські озброєння. Оскільки план надавав однобічні переваги Франції, проти нього виступили представники Великої Британії, Італії та Німеччини, і в лютому 1933 сесія генеральної комісії конференції відхилила план Е.Eppio-Ж.Поль-Бонкура, формально вмотивувавши це невідповідністю плану до формату конференції, оскільки він передбачав заходи, спрямовані лише на скорочення, і жодних заходів щодо обмеження озброєнь. У березні 1933 британська делегація запропонувала план Дж.Макдональда, що передбачав встановлення граничних рівнів сухопутних озброєнь для д-в континентальної Європи, однакових рівнів повітряних озброєнь для всіх великих д-в, встановлення короткострокового (8–12 місяців) військ. обов'язку та створення постійної міжнар. комісії з роззброєння, яка мала перебрати на себе вирішення питань, що залишалися б нерозв'язаними після закриття конференції. 8 квіт. 1933 ген. комісія прийняла план Дж.Макдональда за основу майбутньої конвенції з роззброєння, але 14 жовт. 1933 Німеччина, яка взяла курс на ремілітаризацію, відкликала своїх представників із Женеви та офіційно припинила участь у конференції. Остання сесія ген. комісії конференції відбулася 29 трав. – 11 черв. 1934 і завершилася фактично без результату.
Джерела та література
- Константинов В.Ю. Конференція зі скорочення та обмеження озброєнь 1932—1934 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Konferenciya zi skorochennya ta obmezhennya ozbroyen 1932 1934 angl Conference for the Reduction and Limitation of Armaments Pershi sprobi dosyagti na mizhnarodnomu rivni domovlenostej pro obmezhennya ozbroyen buli zdijsneni na Gaazkih konferenciyah 1899 ta 1907 Krayini Antanti okrim SShA vzyali na sebe zobov yazannya rozpochati proces rozzbroyennya za Versalskim mirnim dogovorom 1919 1925 Liga Nacij stvorila pidgotovchu komisiyu z rozzbroyennya 1926 32 zavdannyam yakoyi stalo viznachennya pereliku ozbroyen sho pidlyagatimut obmezhennyam ta rozroblennya zahodiv z rozzbroyennya Do 1931 cya komisiya rozrobila proekt dlya diskusiyi yakij stav osnovoyu roboti konferenciyi Pershe yiyi spilne zasidannya vidbulosya 2 24 lyutogo 1932 v Zhenevi Shvejcariya i prohodilo za uchastyu predstavnikiv derzhav chleniv Ligi Nacij a takozh Afganistanu Braziliyi Yegiptu Ekvadoru Kosta Riki Meksiki SRSR SShA ta Turechchini Franciya visunula propoziciyu pro internacionalizaciyu deyakih vidiv ozbroyen zokrema bombarduvalnoyi aviaciyi linkoriv tonnazhem ponad 10 tis t dalekobijnoyi artileriyi tosho ta stvorennya mizhnarodnih vijskovih sil pid egidoyu Ligi Nacij Vodnochas vona vistupila proti obgovorennya zagalnogo skorochennya suhoputnih ta povitryanih ozbroyen i napolyagala na zberezhenni diferencijovanogo pidhodu do riznih derzhav zalezhno vid yihnoyi roli v yevropejskij bezpeci Velika Britaniya i Yaponiya vistupili proti vklyuchennya pitannya pro skorochennya morskih ozbroyen v obgovorennya v principi SRSR zaproponuvav dva plani negajnogo povnogo rozzbroyennya i proporcijno poslidovnogo skorochennya vsih ozbroyen Nimechchina proponuvala vzyati za osnovu pidhodu shodo viznachennya parametriv skorochennya ozbroyen ta ZS kilkisni obmezhennya podibni do tih sho buli nakladeni na neyi Versalskim mirnim dogovorom 1919 u razi nezgodi z takoyu propoziciyeyu Berlin zalishav za soboyu pravo zbilshiti kilkisni parametri vlasnih ZS dlya dosyagnennya paritetu z in velikimi d vami Princip rivnosti v ozbroyennyah razom z Nimechchinoyu pidtrimala takozh Italiya 22 chervnya 1932 amerikanska delegaciya visunula proekt paritetnogo skorochennya ozbroyen na 1 3 vsima derzhavami svitu plan G K Guvera Odnak zhoden iz planiv ne distav znachnoyi pidtrimki uchasnikiv konferenciyi Bilshist delegacij napolyagala na neobhidnosti v pershu chergu provesti skorochennya tih ozbroyen yaki mogli vikoristovuvatisya dlya nastupalnih dij i stanovili bezposerednyu zagrozu mizhnar miru U zv yazku z cim osnovne obgovorennya zoseredilosya navkolo viznachennya ponyat agresivna ta neagresivna zbroya Pislya togo yak uchasnikam ne vdalosya dijti zgodi i v comu pitanni 23 lip 1932 v roboti bula ogoloshena pererva Zag sesiyi ne provodilisya a obgovorennya problem rozzbroyennya vidbuvalosya v komisiyah ta grupah ekspertiv Vidnovlennya roboti konferenciyi blokuvalosya Nimechchinoyu yaka napolyagala na yakomoga shvidshomu virishenni pitannya pro rivni z in d vami prava shodo ozbroyen 14 veres 1932 Nimechchina oficijno pripinila uchast u konferenciyi i povernulasya do neyi lishe pislya pidpisannya 11 grud 1932 p yatma d vami Velikoyu Britaniyeyu Italiyeyu Nimechchinoyu SShA ta Franciyeyu protokolu pro nadannya Nimechchini rivnih z in velikimi d vami prav u ramkah majbutnoyi yedinoyi sistemi bezpeki Odnochasno Velika Britaniya Italiya Nimechchina ta Franciya pidpisali deklaraciyu pro vidmovu vid zastosuvannya sili dlya virishennya mizhderzh sporiv Pislya vidnovlennya obgovorennya proektiv rozzbroyennya klyuchovim planom stav t zv plan E Eppio Zh Pol Bonkura sho peredbachav organizaciyu sistemi vzayemnih garantij bezpeki zaboronu dalekobijnoyi artileriyi ta vazhkih tankiv vstanovlennya yedinogo 3 misyachnogo terminu vijskovoyi sluzhbi U plani povtoryuvalisya francuzki propoziciyi pro stvorennya mizhnarodnih vijskovih formuvan pid provodom Ligi Nacij vstanovlennya mizhnarodnogo kontrolyu nad yevropejskimi povitryanimi shlyahami ta civilnoyu aviaciyeyu a takozh proponuvalosya skorotiti morski ozbroyennya Oskilki plan nadavav odnobichni perevagi Franciyi proti nogo vistupili predstavniki Velikoyi Britaniyi Italiyi ta Nimechchini i v lyutomu 1933 sesiya generalnoyi komisiyi konferenciyi vidhilila plan E Eppio Zh Pol Bonkura formalno vmotivuvavshi ce nevidpovidnistyu planu do formatu konferenciyi oskilki vin peredbachav zahodi spryamovani lishe na skorochennya i zhodnih zahodiv shodo obmezhennya ozbroyen U berezni 1933 britanska delegaciya zaproponuvala plan Dzh Makdonalda sho peredbachav vstanovlennya granichnih rivniv suhoputnih ozbroyen dlya d v kontinentalnoyi Yevropi odnakovih rivniv povitryanih ozbroyen dlya vsih velikih d v vstanovlennya korotkostrokovogo 8 12 misyaciv vijsk obov yazku ta stvorennya postijnoyi mizhnar komisiyi z rozzbroyennya yaka mala perebrati na sebe virishennya pitan sho zalishalisya b nerozv yazanimi pislya zakrittya konferenciyi 8 kvit 1933 gen komisiya prijnyala plan Dzh Makdonalda za osnovu majbutnoyi konvenciyi z rozzbroyennya ale 14 zhovt 1933 Nimechchina yaka vzyala kurs na remilitarizaciyu vidklikala svoyih predstavnikiv iz Zhenevi ta oficijno pripinila uchast u konferenciyi Ostannya sesiya gen komisiyi konferenciyi vidbulasya 29 trav 11 cherv 1934 i zavershilasya faktichno bez rezultatu Dzherela ta literaturaKonstantinov V Yu Konferenciya zi skorochennya ta obmezhennya ozbroyen 1932 1934 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8