Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Спожива́цтво, консюмери́зм (англ. consumerism) а також суспільство споживання (англ. consumer society) — сукупність суспільних відносин, заснованих на принципі індивідуального споживання. Характеризується масовим споживанням матеріальних благ і формуванням відповідної системи цінностей і установок. Масове споживання, яке виходить далеко за межі потреб для існування (виживання) людини, є однією з рис сучасного суспільства.
| Споживацтво/ Антиспоживацтво |
|---|
| Ідеї і теорії |
| Масове суспільство · Одновимірна людина · · Оніоманія · Культурне глушіння · · · День без покупок · · Спрощення · Зроби це сам · · Автономна будівля · · Товарний фетишизм · · · Демонстративне споживання · Ефект Веблена · |
| Соціальні рухи |
| Глобалізм · Антиспоживацтво · · · Альтерглобалізм · Антиглобалізм · Енвайронменталізм · Ситуаціонізм · Постмодернізм · Анархо-примітивізм · Захопи Волл-стріт |
| Популярні роботи |
| Суспільство спектаклю · · · Корпорація · · · Доктрина шоку · · Бійцівський клуб · Вони живуть · · · · · · Generation П |
| Персони і організації |
| Adbusters · · Ральф Нейдер · Партія зелених · Джон Зерзан · Ноам Чомскі · · Наомі Кляйн · · Торстейн Веблен · Уго Чавес · · · Майкл Мур · Жозе Бове · Мішель Фуко · · Rage Against the Machine · Джелло Біафра · The Yes Men · Фідель Кастро · · Вандана Шива · Білл Хікс · CounterCorp |
| Пов'язані теми |
| Реклама · Капіталізм · · Лівиця · Потогінне виробництво · · |
Термін «споживацтво» використовують для опису ефекту прирівняння особистого щастя з купівлею і споживанням матеріальних цінностей. Цей термін часто пов'язують з критикою економічної теорії споживання Карлом Марксом і Торстейном Вебленом.
Хоча споживацтво звичайно асоціюють з капіталізмом і Заходом, воно насправді мультикультурне й не географічне явище: його можна спостерігати на всіх континентах. Споживацтво, коли люди купують більше товарів, ніж їм потрібно для життєвих потреб, спостерігалося ще на початку цивілізації, наприклад в Стародавньому Єгипті, Вавилоні, Стародавньому Римі. Відколи виник консюмеризм, окремі особи і групи свідомо шукають альтернативний від звичайного стиль життя.
Масове споживацтво розвивається разом з розвитком капіталізму, який супроводжується бурхливим економічним і технічним розвитком, що призвело до зростання доходів та суттєво змінило структуру споживання.
Історія
Першим, хто серйозно заговорив про поняття споживацтва в близькому до сучасного розумінні, був американський соціолог Торстейн Веблен. У своєму дослідженні розповсюдженого тоді серед вищого прошарку США престижного споживання він виводить свою теорію «демонстративного споживання». Вона розглядає споживацьку поведінку як таку, що виходить далеко за межі задоволення первинних потреб і починає слугувати в першу чергу зростанню соціального престижу.
У 1920-1930-х роках у Сполучених Штатах формується справжня споживацька культура в суспільстві. У зв'язку з економічним процвітанням і фордизмом формується споживацький середній клас. Бурхливий технічний розвиток і широкий асортимент товарів споживання (передусім, приладів для домогосподарства, радіо та автівок) змушують споживача все більше прагнути до нових товарів. Через таку культуру нового матеріалізму традиційні норми та цінності малих міських спільнот скасовуються, як це довели у своїх «middletown studies» (1929 та 1937) соціологи Роберт і Гелен Лінди.
У розумінні Франкфуртської школи споживацька культура відбивається в понятті капіталістичної . Вона виробляє хибні потреби та «хибну свідомість», аби затуманювати класову свідомість робітників. В цьому сенсі споживацтво зображується таким, що інтегрує та утримує капіталістичну систему супроти соціалістичного поступу.
Після Другої світової війни у зв'язку зі зрослою індивідуалізацією суспільства культура споживання поширюється і на Європу. Споживацтво починає активно слугувати конструюванню ідентичностей. Люди більше не можуть виводити те, хто вони такі, із приналежності до груп чи походження, вони визначають себе самі через накопичення і споживання старанно підібраних продуктів.
15 березня 1962 року в США президент Джон Кеннеді ввів «Білль про права споживача» (тепер цей день відзначається як Всесвітній день захисту прав споживачів). Цей документ встановив, що споживча громадськість має право на захист, інформацію, вибір і, крім того, вона має право на те, щоб її вислухали. Поступово такі закони про захист прав споживачів утвердилися в більшості країн, що символізувало собою новий рівень культури споживання.
Риси суспільства споживання
- У споживанні, яке виходить за межі боротьби за фізичне існування, в різній мірі бере участь переважна більшість населення. За останні 40 років особисті видатки на товари та послуги у світі зросли більш ніж в чотири рази з 4,8 млрд доларів в 1960 році до 20 млрд в 2000 році.[1]
- У торгівлі та сфері обслуговування зменшується роль маленьких магазинів. З'являються великі торговельні центри (супермаркети, гіпермаркети). Шопінг стає популярною формою дозвілля значної частини населення.
- Економіка тісно переплітається з культурою споживання. Реклама товарів та послуг формує бажання, моду, норми поведінки, інтереси, навіть духовні цінності.
- Конкуренція виробників породжує конкуренцію споживачів. Людина в суспільстві споживання прагне споживати так, щоб, з одного боку, бути «не гірше за інших», а з іншого — «не зливатися з юрбою». Індивідуальне споживання відображає не тільки соціальні характеристики споживача, як демонстрація його соціального статусу, а й особливості його індивідуального способу життя (ідентичність).
- Суттєво змінюється структура вартості товарів. Нерідко до неї входить надбавка за торгівельну марку (бренд) відомої фірми-виробника. При цьому товари відомих фірм можуть коштувати в декілька разів більше, ніж їх аналоги від менш відомих виробників, які не поступаються їм за якістю.
- З'являється розвинена система кредитування, банківські картки, дорожні чеки, картки постійних покупців тощо. Все це прискорює процес прийняття рішень при покупках.
- Система кредитування перетворюється в основу соціального контролю, коли добробут ґрунтується на речах, придбаних в кредит, і залежить від стабільного заробітку. Крім прямих кредитів, споживач оплачує вартість кредитів виробників і реалізаторів. Згідно з дослідженнями, проведеними співробітниками системи банків (Швеція), у Німеччині до 1993 року середня «процентна» складова від загальної вартості на товари та послуги досягала 50 %. У 2000 році 80 % населення купуючи товари, зрештою понад 50 % суми сплачували за «процентну» складову, для 10 % це навантаження склала трохи менше 50 %, і тільки для решти 10 % додаткові накрутки були менше 30 % від кінцевої вартості покупки.
- Мода на одяг та інші товари змінюється майже щосезону. У суспільстві споживання людина, що «відстала» від моди часто ризикує почувати себе нещасною, хоча має достаток та гарні речі.
- Революція у сфері комунікацій призводить до формування нового інформаційного простору. Доступ до цього інформаційного простору є платним. Комунікації між людьми здійснюються через провайдерів, з якими треба укласти договори та платити за комунікації гроші.
- Освіта, насамперед вища, все більше стає звичайною платною послугою.
- Виглядати молодим і здоровим стає «модним», особливо серед еліти. З'являється так звана «індустрія краси». Широке поширення отримують омолоджувальні процедури та пластичні операції (див. ейджизм).
Погляди на суспільство споживання
Критика споживацтва
Споживацтво в сучасному світі споживання стає свого роду згубною залежністю, розвивається оніоманія. Для людини з такою залежністю, товари втрачають власну значущість і стають лише символом причетності до якоїсь суспільної групи. Ідея можливості досягнення соціальної переваги через споживання породжує у свідомості покупця віру в те, що сам акт купівлі здатний доставити більше задоволення, ніж власне продукт, який отримується. Людське щастя ставиться в залежність від рівня споживання, споживання стає метою і сенсом життя.
Значна критика ідеології споживацтва розвивається в релігійному середовищі. З релігійної точки зору, воно ігнорує духовні цінності, якщо вони поза сферою ринкових відносин, експлуатує і заохочує пристрасті, емоції, пороки, в той час, як всі основні релігії закликають до їх приборкання, обмеження. Прикладом критики споживацтва в християнстві є енцикліка папи римського Іоанна Павла II «Centesimus Annus» (1991), згідно з якою споживацтво — один з найнебезпечніших наслідків радикальної форми капіталізму.
Крім того, наявним станом споживацтва занепокоєні енвайронменталісти. Вони вважають, що споживацтво і продиктована ним маркетингова діяльність згубно впливають на і без того обмежені природні ресурси планети.
Контраргументи прихильників споживацтва
Прихильники споживацтва вважають, що процеси, які на їхню думку перекручено тлумачаться як прояв поганого смаку, маніакальний шопінг і показуха, зовсім не зводяться до названих прикрих проявів. Економіст початку XXI століття Олександр Долгін пише, що «неприйняття культурних трендів споживання викликано тим, що багато критиків в принципі не розібралися в устрої суспільства споживання … Сучасним суспільством все активніше управляє деяке розумне символічне начало, зовсім не менш владне, ніж конкуренція за матеріальні ресурси. З цього виростають інші життєві реалії й, до пари їм, інша мораль, про яку невірно судити з колишніх позицій». Речі говорять більше, ніж про багатство, одночасно вони маркують смак, ментальність, соціальну приналежність та інші якості індивіда[].
Споживче товариство надає в розпорядження людей сигнальну систему і практики, що обслуговують необхідність у зближенні та дистанціюванні. Причому ефективність цієї сигнальної системи залежить від швидкості, трудомісткості та повноти взаємного «просвічування». А це, своєю чергою, впливає на якість оточення, в якому живуть люди, на якість комунікацій і, зрештою, на якість життя.
Крім того, суспільства споживання тяжіють до мінімізації соціальних розбіжностей, таких як національні чи релігійні. Активне споживання та гонитва за модою переводять суспільні акценти, тим самим згладжуючи старі конфлікти.
Сучасні теорії споживацтва
Жан Бодріяр
В 1970 р. Бодріяр у своїй роботі «Суспільство споживання» сформулював побоювання щодо того, що продукований мас-медіа споживацький лиск веде до руйнування дійсності. Сучасні індивіди за ним живуть у фіктивній «реальності спектаклю».
Загалом, Бодріяр розглядає споживання як ланцюгову психологічну реакцію, яка керується сучасною магією, природа якої несвідома. Споживання предметів більше не пов'язане з їх сутністю — йдеться скоріше про відчужені знаки предметів, які існують лише у зв'язку один з одним. Надлишок предметів споживання вказує на «уявний» достаток, що Бодрійяр протиставляє «справжньому» достатку, що існував, на його думку, при збірному способі господарювання. Бодріяр вважає, що суспільство споживання — це суспільство самообману, де неможливі ні справжні почуття, ні культура, і де навіть достаток є наслідком ретельно замаскованого і захищеного дефіциту, що має зміст структурного закону виживання сучасного світу.
Елвін Тофлер
У своїй роботі «Третя хвиля», яка була написана в 1980 р., Тофлер оголошує про настання Третьої (постіндустріальної) хвилі, що приходить на зміну Другої (індустріальної) хвилі, як та колись прийшла на зміну Першої (доіндустріальної). Однією із засад нового типу суспільства, що пропонується Третьою хвилею, є різке зростання споживацьких благ. На відміну від Другої хвилі, де вони продукувались централізовано, в Третій хвилі вони у великій мірі повинні децентралізуватись і вироблятись в домашніх межах електронних котеджів у локалізованій системі «виробництва-споживання». Технічною та інформаційною базою для такої споживацької децентралізації повинні стати великі транснаціональні корпорації. Підстави для настання описаної ситуації Тофлер вбачає у суспільних трендах інформатизації, зростанні наукомісткості виробництва тощо. Він вважає, що Третя хвиля повинна остаточно змінити Другу вже в 2025 р.
Гі Дебор
У книзі «Суспільство спектаклю» (1967) суспільство споживання розглядається Гі Дебором як наступна стадія розвитку капіталізму. За ним це означає новий рівень відчуження, оскільки відчужуються не лише продукти праці (як це було раніше), але й вільний час, який робітник повинен відтепер тратити на споживання товарних фетишів або перегляд телепередач, що рекламують ці товарні фетиші. В результаті: «Сфера володіння розширюється тією мірою, в якій саме володіння стає все більш і більш фіктивним».
Дебор діагностує такий соціально-економічний стан як суспільство спектаклю. Під спектаклем він розуміє «суспільні відносини, які опосередковані образами». Саме завдяки їхній підміні реально пережитого уявленнями про реальне, що транслюються через мас-медіа, вдається нав'язувати людям споживання товарних фетишів.
Як вихід Дебор пропонує розхитувати систему «авторитетів» і «брендів», беручи щось із них та через багаторазове повторення та спотворення, доводячи оригінальний замисел до абсурду. Ці ідеї лягли в основу ситуаціонізму.
Див. також
- Affluenza
- Ефект Веблена
- Мшелоїмство
- Гедонізм
- Бійцівський клуб (фільм)
- як вид блага-споживання
- : дискурс, PR, та торгове: мерчандайзинг,
- ,
Використана література
Примітки
- Яшин, Микола. [ВІДСОТКОВЕ КРЕДИТУВАННЯ - СВІТОВА ВІЙНА?]. ww38.imperativ.net (рос.). Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 13 червня 2024.
- Jean Baudrillard: La Société de consommation. Ses mythes, ses structures. Éditions Denoël, Paris 1970.
- Тоффлер, Э. Шок будущего = Future Shock, 1970. — М.: АСТ, 2008. — 560 с.
- Поновлення в бібліотеці: Гі Дебор “Суспільство спектаклю”. Пряма Дія. 25 березня 2010. Процитовано 13 червня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spozhiva ctvo konsyumeri zm angl consumerism a takozh suspilstvo spozhivannya angl consumer society sukupnist suspilnih vidnosin zasnovanih na principi individualnogo spozhivannya Harakterizuyetsya masovim spozhivannyam materialnih blag i formuvannyam vidpovidnoyi sistemi cinnostej i ustanovok Masove spozhivannya yake vihodit daleko za mezhi potreb dlya isnuvannya vizhivannya lyudini ye odniyeyu z ris suchasnogo suspilstva Cherga v Apple Store za pershoyu modellyu iPhone Palo Alto SShA 2007 rik Spozhivactvo Antispozhivactvo Ideyi i teoriyi Masove suspilstvo Odnovimirna lyudina Oniomaniya Kulturne glushinnya Den bez pokupok Sproshennya Zrobi ce sam Avtonomna budivlya Tovarnij fetishizm Demonstrativne spozhivannya Efekt Veblena Socialni ruhi Globalizm Antispozhivactvo Alterglobalizm Antiglobalizm Envajronmentalizm Situacionizm Postmodernizm Anarho primitivizm Zahopi Voll strit Populyarni roboti Suspilstvo spektaklyu Korporaciya Doktrina shoku Bijcivskij klub Voni zhivut Generation P Personi i organizaciyi Adbusters Ralf Nejder Partiya zelenih Dzhon Zerzan Noam Chomski Naomi Klyajn Torstejn Veblen Ugo Chaves Majkl Mur Zhoze Bove Mishel Fuko Rage Against the Machine Dzhello Biafra The Yes Men Fidel Kastro Vandana Shiva Bill Hiks CounterCorp Pov yazani temi Reklama Kapitalizm Ekonomichni problemi Livicya Potoginne virobnictvo Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Termin spozhivactvo vikoristovuyut dlya opisu efektu pririvnyannya osobistogo shastya z kupivleyu i spozhivannyam materialnih cinnostej Cej termin chasto pov yazuyut z kritikoyu ekonomichnoyi teoriyi spozhivannya Karlom Marksom i Torstejnom Veblenom Hocha spozhivactvo zvichajno asociyuyut z kapitalizmom i Zahodom vono naspravdi multikulturne j ne geografichne yavishe jogo mozhna sposterigati na vsih kontinentah Spozhivactvo koli lyudi kupuyut bilshe tovariv nizh yim potribno dlya zhittyevih potreb sposterigalosya she na pochatku civilizaciyi napriklad v Starodavnomu Yegipti Vaviloni Starodavnomu Rimi Vidkoli vinik konsyumerizm okremi osobi i grupi svidomo shukayut alternativnij vid zvichajnogo stil zhittya Masove spozhivactvo rozvivayetsya razom z rozvitkom kapitalizmu yakij suprovodzhuyetsya burhlivim ekonomichnim i tehnichnim rozvitkom sho prizvelo do zrostannya dohodiv ta suttyevo zminilo strukturu spozhivannya IstoriyaPershim hto serjozno zagovoriv pro ponyattya spozhivactva v blizkomu do suchasnogo rozuminni buv amerikanskij sociolog Torstejn Veblen U svoyemu doslidzhenni rozpovsyudzhenogo todi sered vishogo prosharku SShA prestizhnogo spozhivannya vin vivodit svoyu teoriyu demonstrativnogo spozhivannya Vona rozglyadaye spozhivacku povedinku yak taku sho vihodit daleko za mezhi zadovolennya pervinnih potreb i pochinaye sluguvati v pershu chergu zrostannyu socialnogo prestizhu U 1920 1930 h rokah u Spoluchenih Shtatah formuyetsya spravzhnya spozhivacka kultura v suspilstvi U zv yazku z ekonomichnim procvitannyam i fordizmom formuyetsya spozhivackij serednij klas Burhlivij tehnichnij rozvitok i shirokij asortiment tovariv spozhivannya peredusim priladiv dlya domogospodarstva radio ta avtivok zmushuyut spozhivacha vse bilshe pragnuti do novih tovariv Cherez taku kulturu novogo materializmu tradicijni normi ta cinnosti malih miskih spilnot skasovuyutsya yak ce doveli u svoyih middletown studies 1929 ta 1937 sociologi Robert i Gelen Lindi U rozuminni Frankfurtskoyi shkoli spozhivacka kultura vidbivayetsya v ponyatti kapitalistichnoyi Vona viroblyaye hibni potrebi ta hibnu svidomist abi zatumanyuvati klasovu svidomist robitnikiv V comu sensi spozhivactvo zobrazhuyetsya takim sho integruye ta utrimuye kapitalistichnu sistemu suproti socialistichnogo postupu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni u zv yazku zi zrosloyu individualizaciyeyu suspilstva kultura spozhivannya poshiryuyetsya i na Yevropu Spozhivactvo pochinaye aktivno sluguvati konstruyuvannyu identichnostej Lyudi bilshe ne mozhut vivoditi te hto voni taki iz prinalezhnosti do grup chi pohodzhennya voni viznachayut sebe sami cherez nakopichennya i spozhivannya staranno pidibranih produktiv 15 bereznya 1962 roku v SShA prezident Dzhon Kennedi vviv Bill pro prava spozhivacha teper cej den vidznachayetsya yak Vsesvitnij den zahistu prav spozhivachiv Cej dokument vstanoviv sho spozhivcha gromadskist maye pravo na zahist informaciyu vibir i krim togo vona maye pravo na te shob yiyi visluhali Postupovo taki zakoni pro zahist prav spozhivachiv utverdilisya v bilshosti krayin sho simvolizuvalo soboyu novij riven kulturi spozhivannya Risi suspilstva spozhivannyaU spozhivanni yake vihodit za mezhi borotbi za fizichne isnuvannya v riznij miri bere uchast perevazhna bilshist naselennya Za ostanni 40 rokiv osobisti vidatki na tovari ta poslugi u sviti zrosli bilsh nizh v chotiri razi z 4 8 mlrd dolariv v 1960 roci do 20 mlrd v 2000 roci 1 U torgivli ta sferi obslugovuvannya zmenshuyetsya rol malenkih magaziniv Z yavlyayutsya veliki torgovelni centri supermarketi gipermarketi Shoping staye populyarnoyu formoyu dozvillya znachnoyi chastini naselennya Ekonomika tisno pereplitayetsya z kulturoyu spozhivannya Reklama tovariv ta poslug formuye bazhannya modu normi povedinki interesi navit duhovni cinnosti Torgovij centr Konkurenciya virobnikiv porodzhuye konkurenciyu spozhivachiv Lyudina v suspilstvi spozhivannya pragne spozhivati tak shob z odnogo boku buti ne girshe za inshih a z inshogo ne zlivatisya z yurboyu Individualne spozhivannya vidobrazhaye ne tilki socialni harakteristiki spozhivacha yak demonstraciya jogo socialnogo statusu a j osoblivosti jogo individualnogo sposobu zhittya identichnist Suttyevo zminyuyetsya struktura vartosti tovariv Neridko do neyi vhodit nadbavka za torgivelnu marku brend vidomoyi firmi virobnika Pri comu tovari vidomih firm mozhut koshtuvati v dekilka raziv bilshe nizh yih analogi vid mensh vidomih virobnikiv yaki ne postupayutsya yim za yakistyu Z yavlyayetsya rozvinena sistema kredituvannya bankivski kartki dorozhni cheki kartki postijnih pokupciv tosho Vse ce priskoryuye proces prijnyattya rishen pri pokupkah Sistema kredituvannya peretvoryuyetsya v osnovu socialnogo kontrolyu koli dobrobut gruntuyetsya na rechah pridbanih v kredit i zalezhit vid stabilnogo zarobitku Krim pryamih kreditiv spozhivach oplachuye vartist kreditiv virobnikiv i realizatoriv Zgidno z doslidzhennyami provedenimi spivrobitnikami sistemi bankiv Shveciya u Nimechchini do 1993 roku serednya procentna skladova vid zagalnoyi vartosti na tovari ta poslugi dosyagala 50 U 2000 roci 80 naselennya kupuyuchi tovari zreshtoyu ponad 50 sumi splachuvali za procentnu skladovu dlya 10 ce navantazhennya sklala trohi menshe 50 i tilki dlya reshti 10 dodatkovi nakrutki buli menshe 30 vid kincevoyi vartosti pokupki Moda na odyag ta inshi tovari zminyuyetsya majzhe shosezonu U suspilstvi spozhivannya lyudina sho vidstala vid modi chasto rizikuye pochuvati sebe neshasnoyu hocha maye dostatok ta garni rechi Revolyuciya u sferi komunikacij prizvodit do formuvannya novogo informacijnogo prostoru Dostup do cogo informacijnogo prostoru ye platnim Komunikaciyi mizh lyudmi zdijsnyuyutsya cherez provajderiv z yakimi treba uklasti dogovori ta platiti za komunikaciyi groshi Osvita nasampered visha vse bilshe staye zvichajnoyu platnoyu poslugoyu Viglyadati molodim i zdorovim staye modnim osoblivo sered eliti Z yavlyayetsya tak zvana industriya krasi Shiroke poshirennya otrimuyut omolodzhuvalni proceduri ta plastichni operaciyi div ejdzhizm Poglyadi na suspilstvo spozhivannyaKritika spozhivactva Antispozhivacke shablonne grafiti Spozhivactvo spozhivaye tebe Dokladnishe Antispozhivactvo Spozhivactvo v suchasnomu sviti spozhivannya staye svogo rodu zgubnoyu zalezhnistyu rozvivayetsya oniomaniya Dlya lyudini z takoyu zalezhnistyu tovari vtrachayut vlasnu znachushist i stayut lishe simvolom prichetnosti do yakoyis suspilnoyi grupi Ideya mozhlivosti dosyagnennya socialnoyi perevagi cherez spozhivannya porodzhuye u svidomosti pokupcya viru v te sho sam akt kupivli zdatnij dostaviti bilshe zadovolennya nizh vlasne produkt yakij otrimuyetsya Lyudske shastya stavitsya v zalezhnist vid rivnya spozhivannya spozhivannya staye metoyu i sensom zhittya Znachna kritika ideologiyi spozhivactva rozvivayetsya v religijnomu seredovishi Z religijnoyi tochki zoru vono ignoruye duhovni cinnosti yaksho voni poza sferoyu rinkovih vidnosin ekspluatuye i zaohochuye pristrasti emociyi poroki v toj chas yak vsi osnovni religiyi zaklikayut do yih priborkannya obmezhennya Prikladom kritiki spozhivactva v hristiyanstvi ye enciklika papi rimskogo Ioanna Pavla II Centesimus Annus 1991 zgidno z yakoyu spozhivactvo odin z najnebezpechnishih naslidkiv radikalnoyi formi kapitalizmu Krim togo nayavnim stanom spozhivactva zanepokoyeni envajronmentalisti Voni vvazhayut sho spozhivactvo i prodiktovana nim marketingova diyalnist zgubno vplivayut na i bez togo obmezheni prirodni resursi planeti Kontrargumenti prihilnikiv spozhivactva Prihilniki spozhivactva vvazhayut sho procesi yaki na yihnyu dumku perekrucheno tlumachatsya yak proyav poganogo smaku maniakalnij shoping i pokazuha zovsim ne zvodyatsya do nazvanih prikrih proyaviv Ekonomist pochatku XXI stolittya Oleksandr Dolgin pishe sho neprijnyattya kulturnih trendiv spozhivannya viklikano tim sho bagato kritikiv v principi ne rozibralisya v ustroyi suspilstva spozhivannya Suchasnim suspilstvom vse aktivnishe upravlyaye deyake rozumne simvolichne nachalo zovsim ne mensh vladne nizh konkurenciya za materialni resursi Z cogo virostayut inshi zhittyevi realiyi j do pari yim insha moral pro yaku nevirno suditi z kolishnih pozicij Rechi govoryat bilshe nizh pro bagatstvo odnochasno voni markuyut smak mentalnist socialnu prinalezhnist ta inshi yakosti individa dzherelo Spozhivche tovaristvo nadaye v rozporyadzhennya lyudej signalnu sistemu i praktiki sho obslugovuyut neobhidnist u zblizhenni ta distanciyuvanni Prichomu efektivnist ciyeyi signalnoyi sistemi zalezhit vid shvidkosti trudomistkosti ta povnoti vzayemnogo prosvichuvannya A ce svoyeyu chergoyu vplivaye na yakist otochennya v yakomu zhivut lyudi na yakist komunikacij i zreshtoyu na yakist zhittya Krim togo suspilstva spozhivannya tyazhiyut do minimizaciyi socialnih rozbizhnostej takih yak nacionalni chi religijni Aktivne spozhivannya ta gonitva za modoyu perevodyat suspilni akcenti tim samim zgladzhuyuchi stari konflikti Suchasni teoriyi spozhivactvaZhan Bodriyar Dokladnishe V 1970 r Bodriyar u svoyij roboti Suspilstvo spozhivannya sformulyuvav poboyuvannya shodo togo sho produkovanij mas media spozhivackij lisk vede do rujnuvannya dijsnosti Suchasni individi za nim zhivut u fiktivnij realnosti spektaklyu Zagalom Bodriyar rozglyadaye spozhivannya yak lancyugovu psihologichnu reakciyu yaka keruyetsya suchasnoyu magiyeyu priroda yakoyi nesvidoma Spozhivannya predmetiv bilshe ne pov yazane z yih sutnistyu jdetsya skorishe pro vidchuzheni znaki predmetiv yaki isnuyut lishe u zv yazku odin z odnim Nadlishok predmetiv spozhivannya vkazuye na uyavnij dostatok sho Bodrijyar protistavlyaye spravzhnomu dostatku sho isnuvav na jogo dumku pri zbirnomu sposobi gospodaryuvannya Bodriyar vvazhaye sho suspilstvo spozhivannya ce suspilstvo samoobmanu de nemozhlivi ni spravzhni pochuttya ni kultura i de navit dostatok ye naslidkom retelno zamaskovanogo i zahishenogo deficitu sho maye zmist strukturnogo zakonu vizhivannya suchasnogo svitu Elvin Tofler Dokladnishe Hvilova koncepciya Toflera U svoyij roboti Tretya hvilya yaka bula napisana v 1980 r Tofler ogoloshuye pro nastannya Tretoyi postindustrialnoyi hvili sho prihodit na zminu Drugoyi industrialnoyi hvili yak ta kolis prijshla na zminu Pershoyi doindustrialnoyi Odniyeyu iz zasad novogo tipu suspilstva sho proponuyetsya Tretoyu hvileyu ye rizke zrostannya spozhivackih blag Na vidminu vid Drugoyi hvili de voni produkuvalis centralizovano v Tretij hvili voni u velikij miri povinni decentralizuvatis i viroblyatis v domashnih mezhah elektronnih kotedzhiv u lokalizovanij sistemi virobnictva spozhivannya Tehnichnoyu ta informacijnoyu bazoyu dlya takoyi spozhivackoyi decentralizaciyi povinni stati veliki transnacionalni korporaciyi Pidstavi dlya nastannya opisanoyi situaciyi Tofler vbachaye u suspilnih trendah informatizaciyi zrostanni naukomistkosti virobnictva tosho Vin vvazhaye sho Tretya hvilya povinna ostatochno zminiti Drugu vzhe v 2025 r Gi Debor Dokladnishe Suspilstvo spektaklyu U knizi Suspilstvo spektaklyu 1967 suspilstvo spozhivannya rozglyadayetsya Gi Deborom yak nastupna stadiya rozvitku kapitalizmu Za nim ce oznachaye novij riven vidchuzhennya oskilki vidchuzhuyutsya ne lishe produkti praci yak ce bulo ranishe ale j vilnij chas yakij robitnik povinen vidteper tratiti na spozhivannya tovarnih fetishiv abo pereglyad teleperedach sho reklamuyut ci tovarni fetishi V rezultati Sfera volodinnya rozshiryuyetsya tiyeyu miroyu v yakij same volodinnya staye vse bilsh i bilsh fiktivnim Debor diagnostuye takij socialno ekonomichnij stan yak suspilstvo spektaklyu Pid spektaklem vin rozumiye suspilni vidnosini yaki oposeredkovani obrazami Same zavdyaki yihnij pidmini realno perezhitogo uyavlennyami pro realne sho translyuyutsya cherez mas media vdayetsya nav yazuvati lyudyam spozhivannya tovarnih fetishiv Yak vihid Debor proponuye rozhituvati sistemu avtoritetiv i brendiv beruchi shos iz nih ta cherez bagatorazove povtorennya ta spotvorennya dovodyachi originalnij zamisel do absurdu Ci ideyi lyagli v osnovu situacionizmu Div takozhAffluenza Efekt Veblena Msheloyimstvo Gedonizm Bijcivskij klub film yak vid blaga spozhivannya diskurs PR ta torgove merchandajzing Vikoristana literatura Lyedencov N Obshestvo potrebleniya nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Galdeckij V A Obshestvo potrebleniya i krizis socializma PrimitkiYashin Mikola VIDSOTKOVE KREDITUVANNYa SVITOVA VIJNA ww38 imperativ net ros Arhiv originalu za 29 travnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2024 Jean Baudrillard La Societe de consommation Ses mythes ses structures Editions Denoel Paris 1970 Toffler E Shok budushego Future Shock 1970 M AST 2008 560 s Ponovlennya v biblioteci Gi Debor Suspilstvo spektaklyu Pryama Diya 25 bereznya 2010 Procitovano 13 chervnya 2024