Конституція Швеції (швед. Sveriges grundlagar) — основний закон Швеції.
Конституція складається з чотирьох нормативних актів:
- Акт про престолонаслідування (швед. Successionsordningen), схвалений риксдагом 26 вересня 1810)
- Акт про свободу друку (швед. Tryckfrihetsförordningen), схвалений у 1949 році
- Акт про форму правління (швед. Regeringsformen), схвалений у 1974 році
- Акт про свободу вираження поглядів (швед. Yttrandefrihetsgrundlagen), схвалений у 1991 році
Акт про риксдаг 1947 займає проміжне положення між основним законом і звичайним статутним правом.
Акт про форму правління є найважливішим конституційним документом. Він набрав чинності 1 січня 1975 р., змінивши Акт про форму правління від 1809 року.
Історія
Конституційна реформа з прийняттям нового Акта про форму правління від 1975 року не закінчилася: у 1976 і 1979 роках риксдаг проголосував за введення окремих поправок до конституції, головною метою яких стало зміцнення конституційного захисту прав і основних свобод людини.
Закон про престолонаслідування, прийнятий в 1810, був доповнений в 1979 положенням, яке дозволяє жінці керувати країною як монарху.
Чотири основних акта можуть бути змінені тільки при схваленні на двох послідовних сесіях законодавчого органу, між якими повинні пройти загальні вибори.
Див. також
Посилання
- Конституція Швеції (Королівства Швеція) від 27 лютого 1974 [ 29 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- «Швеция» — Большая советская энциклопедия (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstituciya Shveciyi shved Sveriges grundlagar osnovnij zakon Shveciyi Konstituciya skladayetsya z chotiroh normativnih aktiv Akt pro prestolonasliduvannya shved Successionsordningen shvalenij riksdagom 26 veresnya 1810 Akt pro svobodu druku shved Tryckfrihetsforordningen shvalenij u 1949 roci Akt pro formu pravlinnya shved Regeringsformen shvalenij u 1974 roci Akt pro svobodu virazhennya poglyadiv shved Yttrandefrihetsgrundlagen shvalenij u 1991 roci Akt pro riksdag 1947 zajmaye promizhne polozhennya mizh osnovnim zakonom i zvichajnim statutnim pravom Akt pro formu pravlinnya ye najvazhlivishim konstitucijnim dokumentom Vin nabrav chinnosti 1 sichnya 1975 r zminivshi Akt pro formu pravlinnya vid 1809 roku IstoriyaKonstitucijna reforma z prijnyattyam novogo Akta pro formu pravlinnya vid 1975 roku ne zakinchilasya u 1976 i 1979 rokah riksdag progolosuvav za vvedennya okremih popravok do konstituciyi golovnoyu metoyu yakih stalo zmicnennya konstitucijnogo zahistu prav i osnovnih svobod lyudini Zakon pro prestolonasliduvannya prijnyatij v 1810 buv dopovnenij v 1979 polozhennyam yake dozvolyaye zhinci keruvati krayinoyu yak monarhu Chotiri osnovnih akta mozhut buti zmineni tilki pri shvalenni na dvoh poslidovnih sesiyah zakonodavchogo organu mizh yakimi povinni projti zagalni vibori Div takozhEpoha Svobodi Derzhavnij lad ShveciyiPosilannyaKonstituciya Shveciyi Korolivstva Shveciya vid 27 lyutogo 1974 29 veresnya 2012 u Wayback Machine ros Dzherela Shveciya Bolshaya sovetskaya enciklopediya ros