Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конституційно-правові відносини — це врегульовані нормами конституційного права і гарантовані державою суспільні відносини, які виникають між суб'єктами з приводу реалізації їх конституційних прав та обов'язків.
Ознаки конституційно-правових відносин
- пов'язані з відносинами публічної влади;
- є різновидом правових відносин, оскільки існують поряд із кримінальними, господарськими та іншими правовідносинами;
- виникають між суб'єктами правовідносин з приводу реалізації конституційних прав та обов'язків;
- мають переважно імперативний характер;
- регулюються та охороняються конституційними нормами і принципами;
- є різновидом політико-правових зв'язків, оскільки тісно пов'язані з суб'єктами політичного процесу, з реалізацією владних повноважень органів державної влади, правовим статусом людини і громадянина;
- здебільшого мають виключно загальнодержавний, а не локальний (місцевий) характер (наприклад, вибори Президента України, Верховної Ради України, всеукраїнський референдум);
- порівняно з іншими галузями права охоплюють найширше коло суспільних відносин: політичні, економічні, культурні, екологічні, соціальні та ін.;
- здійснюються свідомо і цілеспрямовано в результаті волевиявлення суб'єктів конституційно-правових відносин. Проте у певних випадках причиною або наслідком виникнення, зміни або припинення конституційно-правових відносин є об'єктивні явища — стихійні лиха, аварії, епідемії, епізоотії, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення та можуть призвести до масових порушень правопорядку. Виникнення саме таких правовідносин не залежить від волі суб'єктів, але їх настання передбачає певні юридичні наслідки для учасників конституційних правовідносин;
- гарантуються та забезпечуються державно-правовим примусом, основний зміст якого полягає у позбавленні відповідних суб'єктів блага політичного, матеріального чи іншого характеру.
Класифікація конституційно-правових відносин
За цільовим призначенням
- установчі відносини — це переважно загальні відносини, що виникають на основі конституційних принципів, дефінітивних та інших норм;
- правовстановлюючі відносини — це такі, в яких їх суб'єкти здійснюють свої права та виконують свої обов'язки, встановлені правовою нормою;
- правоохоронні відносини — це відносини, метою яких є охорона приписів правової норми. Вони можуть бути як загальними, так і конкретними. Загальні, наприклад, забезпечують передбачений ст. 6 Конституції України поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову гілки, а конкретні, зокрема, забезпечують недоторканність народних депутатів України;
За змістом
- матеріальні правовідносини — ті, що складаються в процесі реалізації матеріальних норм конституційного права. Наприклад, такі відносини виникають у процесі реалізації норм Конституції України, що визначають взаємовідносини між Президентом України та Верховною Радою України;
- процесуальні правовідносини виникають при реалізації процесуальних норм. Такі норми містяться, наприклад, у Регламенті Верховної Ради України, який встановлює порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради, її засідань, формування державних органів, визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради;
За формою
- правовідносини у власному розумінні, які характеризуються тим, що в них чітко визначені права та обов'язки суб'єктів і кожен суб'єкт здійснює свої права та обов'язки особисто;
- правові стани, які характеризуються тим, що права та обов'язки суб'єктів мають менш визначений характер. Вони встановлюються правовими нормами, на підставі яких складаються інші правові відносини (наприклад, стан громадянства);
За часом дії
- строкові правовідносини — це більшість конституційно-правових відносин; вони діють протягом чіткого, встановленого в нормі строку (наприклад, правовідносини, що виникають під час виборчої кампанії, проведення референдуму тощо);
- безстрокові правовідносини — це правовідносини, необмежені в часі, які, однак, можуть припинити своє існування за певних умов (наприклад, смерть громадянина припиняє всі відносини з приводу його громадянства). До безстрокових належать усі відносини, що за формою є правовими етапами, відносини, пов'язані із забезпеченням державою основних прав і свобод громадян тощо.
Структура конституційно-правових відносин
Суб'єкти конституційно-правових відносин
Суб'єкти конституційно-правових відносин — це учасники конституційно-правових відносин, наділені конституційною правосуб'єктністю (правоздатністю, дієздатністю і деліктоздатністю), яка встановлюється нормами і принципами конституційного права.
У сучасній науці конституційного права досить складною і невирішеною є проблема визначення кола суб'єктів конституційно-правових відносин та їх правового статусу. Проблема ускладнюється нерівністю правового статусу суб'єктного складу, зокрема Українська держава та особа без громадянства є суб'єктами конституційно-правових відносин, проте їхній правовий статус різний.
Важливими суб'єктами конституційно-правових відносин є юридичні особи, які згідно зі ст. 81 Цивільного кодексу України поділяються на юридичних осіб публічного права і юридичних осіб приватного права. Юридичними особами публічного права визнано організації, створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим (далі — АРК) або органу місцевого самоврядування. Правовий статус юридичної особи публічного права, необхідно надати територіальним громадам, АРК, Українській державі тощо.
У чинному законодавстві України не існує жодного нормативно-правового акта, в якому сформульовано вичерпний перелік суб'єктів конституційного права, навіть Конституція України не містить такого переліку. Вчені по-різному розглядають суб'єктний склад галузі конституційного права.
- Суб'єктами конституційно-правових відносин є:
- фізичні особи — громадяни України, апатриди, біпатриди , біженці, іноземці;
- юридичні особи — органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи державної влади. До органів державної влади належить уся система органів виконавчої влади — від Кабінету Міністрів України до районних державних адміністрацій, Верховна Рада України, глава держави, правоохоронні органи, органи правосуддя та ін.;
- посадові особи — представники влади, наділені відповідними державно-владними повноваженнями;
- соціальні організації — держава, трудові колективи, органи місцевого самоврядування, адміністративно-територіальні одиниці, об'єднання громадян (громадські організації, профспілки, територіальні громади, політичні партії, релігійні громади, органи самоорганізації населення та ін.;
- соціальні спільноти — український народ, корінні народи, населення, нація, національні меншини, етнічні групи.
Суб'єктний склад учасників конституційно-правових відносин, порівняно з іншими галузями права, є не лише найбільший за кількістю, але й різний за правовим статусом.
Об'єкт конституційно-правових відносин
Об'єкт конституційно-правових відносин - це сфера (інститут) суспільної взаємодії, яка передбачена та врегульована нормами конституційного права. У структурі конституційних відносин об'єктом є "відносини у певній сфері", які врегульовують визначений предмет. Наприклад, якщо об'єктом виступають відносини у сфері законотворчості, то предметом буде процедура голосування або законодавчий процес. Якщо об'єктом виступають відносини у сфері судочинства, то предметом може бути організація та функціонування конституційного суду.
Об'єктами конституційно-правових відносин можуть виступати врегульовані конституційним правом суспільні сфери: основні засади конституційного ладу України та їх гарантії, державний та суспільний лад, суверенітет (державний, національний, народний), публічна влада, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність суспільного життя, волевиявлення народу, форми прямої демократії, організація та функціонування системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, конституційні права, свободи і обов'язки людини та громадянина, правовий статус людини і громадянина, право власності, міжнародне співробітництво державних інституцій, політичні партії та інші громадські організації, податкова, банківська і фінансова системи, культурно-духовні надбання окремих індивідів та суспільства загалом, природні об'єкти (земля, рекреаційні зони, природні ресурси, атмосферний простір у законодавчо визначених межах), адміністративно-територіальні одиниці та ін.
Такий перелік об'єктів конституційно-правових відносин є не вичерпним. До речі, вичерпним він і не може бути через об'єктивні причини. Це підтверджується низкою аргументів:
- конституційно-правові відносини охоплюють правовим регулюванням практично усі сфери суспільних відносин, що прямо впливає на множинність об'єктів;
- конституційно-правові відносини мають системотвірний і установчий характер для об'єктного складу правовідносин усіх інших галузей права.
Предмет конституційно-правових відносин
Предмет конституційно-правових відносин — це закріплені і гарантовані нормами та принципами конституційного права загальнодержавні і соціальні блага, з приводу яких суб'єкти конституційно-правових відносин вступають в юридичні зв'язки і на що спрямовані їхні суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Предметом інтересів суб'єктів конституційних правовідносин є не тільки конкретні матеріальні речі, а й загальносуспільні публічні цінності.
Класифікація предметів конституційно-правових відносин:'
- політичні блага — державний суверенітет, територіальна цілісність держави, влада українського народу (вибори, референдум), державна влада (комітети парламенту, суди першої інстанції та апеляційні суди), політична багатоманітність, політичні партії та їх блоки, народний і національний суверенітети, громадянство, демократія та ін.;
- матеріальні блага — майно, цінні папери, гроші, природні ресурси, земля та ін.;
- нематеріальні блага — честь, гідність, ділова репутація, право інтелектуальної власності, право на віросповідання, право на таємницю телефонних розмов, листування, право на отримання освіти та ін.;
- дії (бездіяльність) — участь у виборах, референдумах, страйках, реалізація активного чи пасивного виборчого права та ін.;
- результати дій (бездіяльності) — статус судді, президента, народного депутата, депутата місцевих рад.
Зміст конституційно-правових відносин
Зміст конституційно-правових відносин — це визначені й гарантовані конституційно-правовими нормами і принципами суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників цих відносин.
Зміст конституційно-правових відносин має двояку складову, зокрема в науці конституційного права розрізняють юридичний і фактичний зміст. Це змістовно близькі, але не тотожні поняття.
Юридичний зміст — це можливість суб'єктів конституційно-правових відносин вчиняти відповідні дії або утриматися від їх вчинення. Юридичні факти дають нормативні варіанти вибору правомірної поведінки. Юридичний зміст становлять:
- суб'єктивне право — юридична гарантія можливості використання чи невикористання конституційних прав вступати у конституційні правовідносини, наприклад, балотуватися на певну посаду чи ні, подавати конституційне звернення до Конституційного Суду України чи утриматися від учинення таких дій;
- юридичні обов'язки — це вид і міра належної поведінки суб'єкта правовідносин, визначена і гарантована конституційним законодавством. Наприклад, конституційним обов'язком громадян України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 65 Конституції України).
Фактичний зміст (Матеріальний зміст)— це конкретно обраний варіант юридичних можливостей. Відображається через поведінку суб'єкта, яка у свою чергу має зовнішній та внутрішній прояв. Зовнішній прояв - це вольова дія або бездіяльність суб'єкта конституційних відносин. Внутрішній прояв - це застосування суб'єктом конституційних відносин своїх знань, умінь, навичок та досвіду у процесі реалізації прав, обов'язків та інших елементів відповідного правового статусу. У цьому аспектів відображається функціонування .
Юридичні факти
Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, з якими конституційно-правові норми пов'язують виникнення, зміну або припинення конституційних правовідносин.
- Класифікація юридичних фактів:
- 1) за юридичними наслідками:
- правоутворюючі — прийняття громадянами України закону на всеукраїнському референдумі;
- правозмінюючі — Кабінет Міністрів України, згідно з положеннями ст. 115 Конституції України, складає повноваження перед новообраним Президентом України і набуває статусу виконуючого обов'язки;
- правоприпиняючі — у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду (ч. 4 ст. 81 Конституції України);
- 2) за суб'єктивно-об'єктивним походженням:
- Дії — це юридичні факти, які залежать від волі людини. Дії можуть бути правомірними, які відповідають конституційно-правовим приписам, і неправомірні, які суперечать вимогам конституційних норм. Наприклад, правомірні дії — реалізація конституційного права на участь у виборах (активне, пасивне виборче право), неправомірні дії — нівелювання волі виборців через підміну виборчих бюлетенів. Неправомірна поведінка — це правопорушення, за вчинення якого передбачена юридична відповідальність.
- Події — це юридичні факти, що не залежать від волі та свідомості суб'єкта, проте конституційно-правове закріплення надає їм юридичної значущості та пов'язує з ними міру можливої і навіть необхідної поведінки. Наприклад, досягнення суддею 65-річного віку означає юридичну необхідність припинення його суддівських повноважень.
- Обставини — це складні юридичні факти, які є сукупним вираженням дії і події. Наприклад, втрата громадянином України конституційної дієздатності призводить до неможливості реалізації його політичних прав на виборах, референдумах тощо.
Див. також
Примітки
- Шаптала Н. К. Конституційне право України: [навч. посіб.] / Н. К. Шаптала, Г. В. Задорожня — Запоріжжя: Дике Поле, 2012. — Режим доступу до посібн. : http://pidruchniki.ws/1584072046851/pravo/konstitutsiyne_pravo_ukrayini_-_shaptala_nk [ 27 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Совгиря О. В. Конституційне право України: [навч. посіб.] / О. В. Совгиря, Н. Г. Шукліна. — К.: Юрінком Інтер, 2007 — Режим доступу до посібн. : http://pidruchniki.ws/1584072046786/pravo/konstitutsiyne_pravo_ukrayini_-_sovgirya_ov [ 27 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Кафарський В. І. Конституційне право України у схемах :навчальний посібник / В. І. Кафарський, І. І. Припхан. – Київ: Видавництво Ліра, 2013. – 272 с. –c.14
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstitucijno pravovi vidnosini ce vregulovani normami konstitucijnogo prava i garantovani derzhavoyu suspilni vidnosini yaki vinikayut mizh sub yektami z privodu realizaciyi yih konstitucijnih prav ta obov yazkiv Oznaki konstitucijno pravovih vidnosinpov yazani z vidnosinami publichnoyi vladi ye riznovidom pravovih vidnosin oskilki isnuyut poryad iz kriminalnimi gospodarskimi ta inshimi pravovidnosinami vinikayut mizh sub yektami pravovidnosin z privodu realizaciyi konstitucijnih prav ta obov yazkiv mayut perevazhno imperativnij harakter regulyuyutsya ta ohoronyayutsya konstitucijnimi normami i principami ye riznovidom politiko pravovih zv yazkiv oskilki tisno pov yazani z sub yektami politichnogo procesu z realizaciyeyu vladnih povnovazhen organiv derzhavnoyi vladi pravovim statusom lyudini i gromadyanina zdebilshogo mayut viklyuchno zagalnoderzhavnij a ne lokalnij miscevij harakter napriklad vibori Prezidenta Ukrayini Verhovnoyi Radi Ukrayini vseukrayinskij referendum porivnyano z inshimi galuzyami prava ohoplyuyut najshirshe kolo suspilnih vidnosin politichni ekonomichni kulturni ekologichni socialni ta in zdijsnyuyutsya svidomo i cilespryamovano v rezultati voleviyavlennya sub yektiv konstitucijno pravovih vidnosin Prote u pevnih vipadkah prichinoyu abo naslidkom viniknennya zmini abo pripinennya konstitucijno pravovih vidnosin ye ob yektivni yavisha stihijni liha avariyi epidemiyi epizootiyi sho stvoryuyut zagrozu zhittyu i zdorov yu naselennya ta mozhut prizvesti do masovih porushen pravoporyadku Viniknennya same takih pravovidnosin ne zalezhit vid voli sub yektiv ale yih nastannya peredbachaye pevni yuridichni naslidki dlya uchasnikiv konstitucijnih pravovidnosin garantuyutsya ta zabezpechuyutsya derzhavno pravovim primusom osnovnij zmist yakogo polyagaye u pozbavlenni vidpovidnih sub yektiv blaga politichnogo materialnogo chi inshogo harakteru Klasifikaciya konstitucijno pravovih vidnosinZa cilovim priznachennyam ustanovchi vidnosini ce perevazhno zagalni vidnosini sho vinikayut na osnovi konstitucijnih principiv definitivnih ta inshih norm pravovstanovlyuyuchi vidnosini ce taki v yakih yih sub yekti zdijsnyuyut svoyi prava ta vikonuyut svoyi obov yazki vstanovleni pravovoyu normoyu pravoohoronni vidnosini ce vidnosini metoyu yakih ye ohorona pripisiv pravovoyi normi Voni mozhut buti yak zagalnimi tak i konkretnimi Zagalni napriklad zabezpechuyut peredbachenij st 6 Konstituciyi Ukrayini podil derzhavnoyi vladi na zakonodavchu vikonavchu sudovu gilki a konkretni zokrema zabezpechuyut nedotorkannist narodnih deputativ Ukrayini Za zmistom materialni pravovidnosini ti sho skladayutsya v procesi realizaciyi materialnih norm konstitucijnogo prava Napriklad taki vidnosini vinikayut u procesi realizaciyi norm Konstituciyi Ukrayini sho viznachayut vzayemovidnosini mizh Prezidentom Ukrayini ta Verhovnoyu Radoyu Ukrayini procesualni pravovidnosini vinikayut pri realizaciyi procesualnih norm Taki normi mistyatsya napriklad u Reglamenti Verhovnoyi Radi Ukrayini yakij vstanovlyuye poryadok pidgotovki i provedennya sesij Verhovnoyi Radi yiyi zasidan formuvannya derzhavnih organiv viznachaye zakonodavchu proceduru proceduru rozglyadu inshih pitan vidnesenih do yiyi povnovazhen ta poryadok zdijsnennya kontrolnih funkcij Verhovnoyi Radi Za formoyu pravovidnosini u vlasnomu rozuminni yaki harakterizuyutsya tim sho v nih chitko viznacheni prava ta obov yazki sub yektiv i kozhen sub yekt zdijsnyuye svoyi prava ta obov yazki osobisto pravovi stani yaki harakterizuyutsya tim sho prava ta obov yazki sub yektiv mayut mensh viznachenij harakter Voni vstanovlyuyutsya pravovimi normami na pidstavi yakih skladayutsya inshi pravovi vidnosini napriklad stan gromadyanstva Za chasom diyi strokovi pravovidnosini ce bilshist konstitucijno pravovih vidnosin voni diyut protyagom chitkogo vstanovlenogo v normi stroku napriklad pravovidnosini sho vinikayut pid chas viborchoyi kampaniyi provedennya referendumu tosho bezstrokovi pravovidnosini ce pravovidnosini neobmezheni v chasi yaki odnak mozhut pripiniti svoye isnuvannya za pevnih umov napriklad smert gromadyanina pripinyaye vsi vidnosini z privodu jogo gromadyanstva Do bezstrokovih nalezhat usi vidnosini sho za formoyu ye pravovimi etapami vidnosini pov yazani iz zabezpechennyam derzhavoyu osnovnih prav i svobod gromadyan tosho Struktura konstitucijno pravovih vidnosinElementi konstitucijno pravovih vidnosinSub yekti konstitucijno pravovih vidnosin Sub yekti konstitucijno pravovih vidnosin ce uchasniki konstitucijno pravovih vidnosin nadileni konstitucijnoyu pravosub yektnistyu pravozdatnistyu diyezdatnistyu i deliktozdatnistyu yaka vstanovlyuyetsya normami i principami konstitucijnogo prava U suchasnij nauci konstitucijnogo prava dosit skladnoyu i nevirishenoyu ye problema viznachennya kola sub yektiv konstitucijno pravovih vidnosin ta yih pravovogo statusu Problema uskladnyuyetsya nerivnistyu pravovogo statusu sub yektnogo skladu zokrema Ukrayinska derzhava ta osoba bez gromadyanstva ye sub yektami konstitucijno pravovih vidnosin prote yihnij pravovij status riznij Vazhlivimi sub yektami konstitucijno pravovih vidnosin ye yuridichni osobi yaki zgidno zi st 81 Civilnogo kodeksu Ukrayini podilyayutsya na yuridichnih osib publichnogo prava i yuridichnih osib privatnogo prava Yuridichnimi osobami publichnogo prava viznano organizaciyi stvoreni rozporyadchim aktom Prezidenta Ukrayini organu derzhavnoyi vladi organu vladi Avtonomnoyi Respubliki Krim dali ARK abo organu miscevogo samovryaduvannya Pravovij status yuridichnoyi osobi publichnogo prava neobhidno nadati teritorialnim gromadam ARK Ukrayinskij derzhavi tosho U chinnomu zakonodavstvi Ukrayini ne isnuye zhodnogo normativno pravovogo akta v yakomu sformulovano vicherpnij perelik sub yektiv konstitucijnogo prava navit Konstituciya Ukrayini ne mistit takogo pereliku Vcheni po riznomu rozglyadayut sub yektnij sklad galuzi konstitucijnogo prava Sub yektami konstitucijno pravovih vidnosin ye fizichni osobi gromadyani Ukrayini apatridi bipatridi bizhenci inozemci yuridichni osobi organi miscevogo samovryaduvannya pidpriyemstva ustanovi organizaciyi organi derzhavnoyi vladi Do organiv derzhavnoyi vladi nalezhit usya sistema organiv vikonavchoyi vladi vid Kabinetu Ministriv Ukrayini do rajonnih derzhavnih administracij Verhovna Rada Ukrayini glava derzhavi pravoohoronni organi organi pravosuddya ta in posadovi osobi predstavniki vladi nadileni vidpovidnimi derzhavno vladnimi povnovazhennyami socialni organizaciyi derzhava trudovi kolektivi organi miscevogo samovryaduvannya administrativno teritorialni odinici ob yednannya gromadyan gromadski organizaciyi profspilki teritorialni gromadi politichni partiyi religijni gromadi organi samoorganizaciyi naselennya ta in socialni spilnoti ukrayinskij narod korinni narodi naselennya naciya nacionalni menshini etnichni grupi Sub yektnij sklad uchasnikiv konstitucijno pravovih vidnosin porivnyano z inshimi galuzyami prava ye ne lishe najbilshij za kilkistyu ale j riznij za pravovim statusom Ob yekt konstitucijno pravovih vidnosin Ob yekt konstitucijno pravovih vidnosin ce sfera institut suspilnoyi vzayemodiyi yaka peredbachena ta vregulovana normami konstitucijnogo prava U strukturi konstitucijnih vidnosin ob yektom ye vidnosini u pevnij sferi yaki vregulovuyut viznachenij predmet Napriklad yaksho ob yektom vistupayut vidnosini u sferi zakonotvorchosti to predmetom bude procedura golosuvannya abo zakonodavchij proces Yaksho ob yektom vistupayut vidnosini u sferi sudochinstva to predmetom mozhe buti organizaciya ta funkcionuvannya konstitucijnogo sudu Ob yektami konstitucijno pravovih vidnosin mozhut vistupati vregulovani konstitucijnim pravom suspilni sferi osnovni zasadi konstitucijnogo ladu Ukrayini ta yih garantiyi derzhavnij ta suspilnij lad suverenitet derzhavnij nacionalnij narodnij publichna vlada politichna ekonomichna ta ideologichna bagatomanitnist suspilnogo zhittya voleviyavlennya narodu formi pryamoyi demokratiyi organizaciya ta funkcionuvannya sistemi organiv derzhavnoyi vladi ta organiv miscevogo samovryaduvannya konstitucijni prava svobodi i obov yazki lyudini ta gromadyanina pravovij status lyudini i gromadyanina pravo vlasnosti mizhnarodne spivrobitnictvo derzhavnih institucij politichni partiyi ta inshi gromadski organizaciyi podatkova bankivska i finansova sistemi kulturno duhovni nadbannya okremih individiv ta suspilstva zagalom prirodni ob yekti zemlya rekreacijni zoni prirodni resursi atmosfernij prostir u zakonodavcho viznachenih mezhah administrativno teritorialni odinici ta in Takij perelik ob yektiv konstitucijno pravovih vidnosin ye ne vicherpnim Do rechi vicherpnim vin i ne mozhe buti cherez ob yektivni prichini Ce pidtverdzhuyetsya nizkoyu argumentiv konstitucijno pravovi vidnosini ohoplyuyut pravovim regulyuvannyam praktichno usi sferi suspilnih vidnosin sho pryamo vplivaye na mnozhinnist ob yektiv konstitucijno pravovi vidnosini mayut sistemotvirnij i ustanovchij harakter dlya ob yektnogo skladu pravovidnosin usih inshih galuzej prava Predmet konstitucijno pravovih vidnosin Predmet konstitucijno pravovih vidnosin ce zakripleni i garantovani normami ta principami konstitucijnogo prava zagalnoderzhavni i socialni blaga z privodu yakih sub yekti konstitucijno pravovih vidnosin vstupayut v yuridichni zv yazki i na sho spryamovani yihni sub yektivni prava ta yuridichni obov yazki Predmetom interesiv sub yektiv konstitucijnih pravovidnosin ye ne tilki konkretni materialni rechi a j zagalnosuspilni publichni cinnosti Klasifikaciya predmetiv konstitucijno pravovih vidnosin politichni blaga derzhavnij suverenitet teritorialna cilisnist derzhavi vlada ukrayinskogo narodu vibori referendum derzhavna vlada komiteti parlamentu sudi pershoyi instanciyi ta apelyacijni sudi politichna bagatomanitnist politichni partiyi ta yih bloki narodnij i nacionalnij suvereniteti gromadyanstvo demokratiya ta in materialni blaga majno cinni paperi groshi prirodni resursi zemlya ta in nematerialni blaga chest gidnist dilova reputaciya pravo intelektualnoyi vlasnosti pravo na virospovidannya pravo na tayemnicyu telefonnih rozmov listuvannya pravo na otrimannya osviti ta in diyi bezdiyalnist uchast u viborah referendumah strajkah realizaciya aktivnogo chi pasivnogo viborchogo prava ta in rezultati dij bezdiyalnosti status suddi prezidenta narodnogo deputata deputata miscevih rad Zmist konstitucijno pravovih vidnosin Zmist konstitucijno pravovih vidnosin ce viznacheni j garantovani konstitucijno pravovimi normami i principami sub yektivni prava ta yuridichni obov yazki uchasnikiv cih vidnosin Zmist konstitucijno pravovih vidnosin maye dvoyaku skladovu zokrema v nauci konstitucijnogo prava rozriznyayut yuridichnij i faktichnij zmist Ce zmistovno blizki ale ne totozhni ponyattya Yuridichnij zmist ce mozhlivist sub yektiv konstitucijno pravovih vidnosin vchinyati vidpovidni diyi abo utrimatisya vid yih vchinennya Yuridichni fakti dayut normativni varianti viboru pravomirnoyi povedinki Yuridichnij zmist stanovlyat sub yektivne pravo yuridichna garantiya mozhlivosti vikoristannya chi nevikoristannya konstitucijnih prav vstupati u konstitucijni pravovidnosini napriklad balotuvatisya na pevnu posadu chi ni podavati konstitucijne zvernennya do Konstitucijnogo Sudu Ukrayini chi utrimatisya vid uchinennya takih dij yuridichni obov yazki ce vid i mira nalezhnoyi povedinki sub yekta pravovidnosin viznachena i garantovana konstitucijnim zakonodavstvom Napriklad konstitucijnim obov yazkom gromadyan Ukrayini ye zahist Vitchizni nezalezhnosti ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini shanuvannya yiyi derzhavnih simvoliv st 65 Konstituciyi Ukrayini Faktichnij zmist Materialnij zmist ce konkretno obranij variant yuridichnih mozhlivostej Vidobrazhayetsya cherez povedinku sub yekta yaka u svoyu chergu maye zovnishnij ta vnutrishnij proyav Zovnishnij proyav ce volova diya abo bezdiyalnist sub yekta konstitucijnih vidnosin Vnutrishnij proyav ce zastosuvannya sub yektom konstitucijnih vidnosin svoyih znan umin navichok ta dosvidu u procesi realizaciyi prav obov yazkiv ta inshih elementiv vidpovidnogo pravovogo statusu U comu aspektiv vidobrazhayetsya funkcionuvannya Yuridichni fakti Yuridichni fakti ce konkretni zhittyevi obstavini z yakimi konstitucijno pravovi normi pov yazuyut viniknennya zminu abo pripinennya konstitucijnih pravovidnosin Klasifikaciya yuridichnih faktiv 1 za yuridichnimi naslidkami dd pravoutvoryuyuchi prijnyattya gromadyanami Ukrayini zakonu na vseukrayinskomu referendumi pravozminyuyuchi Kabinet Ministriv Ukrayini zgidno z polozhennyami st 115 Konstituciyi Ukrayini skladaye povnovazhennya pered novoobranim Prezidentom Ukrayini i nabuvaye statusu vikonuyuchogo obov yazki pravopripinyayuchi u razi nevikonannya vimogi shodo nesumisnosti deputatskogo mandata z inshimi vidami diyalnosti povnovazhennya narodnogo deputata Ukrayini pripinyayutsya dostrokovo na pidstavi zakonu za rishennyam sudu ch 4 st 81 Konstituciyi Ukrayini 2 za sub yektivno ob yektivnim pohodzhennyam dd Diyi ce yuridichni fakti yaki zalezhat vid voli lyudini Diyi mozhut buti pravomirnimi yaki vidpovidayut konstitucijno pravovim pripisam i nepravomirni yaki superechat vimogam konstitucijnih norm Napriklad pravomirni diyi realizaciya konstitucijnogo prava na uchast u viborah aktivne pasivne viborche pravo nepravomirni diyi nivelyuvannya voli viborciv cherez pidminu viborchih byuleteniv Nepravomirna povedinka ce pravoporushennya za vchinennya yakogo peredbachena yuridichna vidpovidalnist Podiyi ce yuridichni fakti sho ne zalezhat vid voli ta svidomosti sub yekta prote konstitucijno pravove zakriplennya nadaye yim yuridichnoyi znachushosti ta pov yazuye z nimi miru mozhlivoyi i navit neobhidnoyi povedinki Napriklad dosyagnennya suddeyu 65 richnogo viku oznachaye yuridichnu neobhidnist pripinennya jogo suddivskih povnovazhen Obstavini ce skladni yuridichni fakti yaki ye sukupnim virazhennyam diyi i podiyi Napriklad vtrata gromadyaninom Ukrayini konstitucijnoyi diyezdatnosti prizvodit do nemozhlivosti realizaciyi jogo politichnih prav na viborah referendumah tosho Div takozhKonstitucijne pravo Ukrayini Pravotvorcha diyalnistPrimitkiShaptala N K Konstitucijne pravo Ukrayini navch posib N K Shaptala G V Zadorozhnya Zaporizhzhya Dike Pole 2012 Rezhim dostupu do posibn http pidruchniki ws 1584072046851 pravo konstitutsiyne pravo ukrayini shaptala nk 27 listopada 2013 u Wayback Machine Sovgirya O V Konstitucijne pravo Ukrayini navch posib O V Sovgirya N G Shuklina K Yurinkom Inter 2007 Rezhim dostupu do posibn http pidruchniki ws 1584072046786 pravo konstitutsiyne pravo ukrayini sovgirya ov 27 listopada 2013 u Wayback Machine Kafarskij V I Konstitucijne pravo Ukrayini u shemah navchalnij posibnik V I Kafarskij I I Priphan Kiyiv Vidavnictvo Lira 2013 272 s c 14