Про королева Франції див Констанція Кастильська королева Франції Конста нція Касти льська герцоги ня Ланкастер 1355 24 б

Констанція Кастильська народилася 1354 року в Кастрохерісі й була другою з трьох доньок короля Кастилії і Леону Педро I та його коханки Марії Падільської. Педро I таємно одружився з нею 1353 року, оскільки був сильно прив'язаний. Однак, влітку того ж року мати Педро і вельможі примусили молодого короля одружитися з Бланкою Бурбонською, яку Педро полишив невдовзі після весілля заради Марії. Аж до смерті Бланки 1361 року політичні мотиви шлюбу з нею вимагали від Педро заперечення того факту, що він вже одружений; попри це, його стосунки з Падільєю тривали і вона народила йому чотирьох дітей .

Батько Констанції став королем у шістнадцять років, і перші роки його правління були затьмарені протистоянням з інфантами Арагону і бастардами його покійного батька, які володіли багатством і високими титулами. Найвпливовішим із бастардів Альфонсо XI був Енріке Трастамарський, який двічі захоплював владу в країні. У 1369 році, коли її батька вбив Енріке II, Констанція майже два місяці провела в обложеній фортеці Кармона, поки її не звільнили англійські війська. Саме Констанція мала успадкувати корону Кастилії, оскільки інших, більш легітимних спадкоємців, Педро I не залишив: старша з доньок Педро I, Беатріс, черниця монастиря Святої Клари в Тордесильясі, померла того самого року, що й батько; син Педро від Падільї, Альфонсо, помер у три роки через кілька місяців після оголошення його спадкоємцем; інші діти Педро були народжені від коханок і померли, не залишивши нащадків.

Герцогиня Ланкастерська

21 вересня 1371 року в Рокфорі, неподалік від Бордо, Констанція вийшла заміж за четвертого сина Едуарда III, Джона Гонта, герцога Ланкастера. В Англію Констанцію супроводжувала молодша сестра Ізабелла. 11 липня 1372 року у віці близько 17 років вона вийшла заміж за молодшого брата Джона Гонта, ; шлюб сестри Констанції, укладений у Воллінгфорді, був покликаний підтримати домагання Гонта на кастильську корону.

Капитуляция Сантьяго-де-Компостела. Хроніки Фруассара. (Джон і Констанція на конях)

9 лютого 1472 року Констанція здійснила урочистий в'їзд у Лондон як королева Кастилії; її супроводжували Едуард Чорний Принц і значний ескорт, що складався з англійських і кастильських слуг і сановників. Натовпи людей зібралися, щоб побачити як вона проїжджає до ^[en] на Стренді, де її урочисто прийняв чоловік, який проголосив себе королем Кастилії і Леону ще 29 Січня.

Упродовж усього свого життя Гонт намагався зі зброєю в руках реалізувати свої домагання на кастильський престол, оскільки від корони Англії його відокремлювали племінник Річард II і нащадки його брата ^[en]. Він проголосив себе королем по праву дружини і наполягав, щоб англійські придворні зверталися до нього my lord of Spain, хоча він провалив усі спроби дістати реальну корону.

Скориставшись поразкою Хуана I в 1385 року, Гонт відновив претензії дружини на кастильську корону, таким чином спробувавши втягнути Кастилію в столітню війну. 9 травня наступного року Португалія уклала союз з Англією і 25 червня Гонт висадився в Ла-Коруньї разом з Констанцією і їхньою донькою. Війська рушили в бік Галісії і розбили табір на зиму в Оренсе. Разом з португальським королем Гонту вдалося захопити Леон, але потім війська були зупинені іспанцями. В результаті, між Хуаном з одного боку та Гонтом і Констанцією з іншого, був підписаний ^[es], за яким Констанція відмовлялася від прав на Кастилію, а її донька, Катерина Ланкастерська, мала вийти заміж за старшого сина Хуана I, який став королем Енріке III.

Крім Катерини Констанція і Гонт мали ще сина Джона, який помер у віці близько року.

Констанція померла 24 березня 1394 року в Лестері. Вона похована в абатстві Ньюарк, Лестершир.

Примітки

Weir, 2011, с. 102—103.
Weir, 2011, с. 102.
Sotheby, 1810, с. 178.
Richardson, 2011, с. 75—77.
Pugh, 1988, с. 89.
Armesto, 1971, с. 364.
Tuck, 2004.
Pugh, 1988, с. 89—90.
Sumption, 2011, с. 122.
Weir, 2011, с. 101.
Leese, 1996, с. 222.

Література

Armesto V. Galicia feudal. — Editorial Galaxia, 1971. — P. 364.
Cokayne G. E. The Complete Peerage / ed. by Geoffrey H. White. — London : St. Catherine Press, 1910. — Vol. XII(2). — P. 898.
Emery A. Greater Medieval Houses of England and Wales, 1300-1500: East Anglia, Central England and Wales. — Cambridge University Press, 1996. — Vol. 2. — P. 240. — , 9780521581318.
Leese T. A. Blood Royal: Issue of the Kings and Queens of Medieval England, 1066-1399. — Heritage Books, 1996. — 467 p. — , 9780788405259.
Pugh T. B. Henry V and the Southampton Plot of 1415. — Sutton Pub Limited, 1988. — P. 79—94. — , 9780862995416.
Richardson D. Magna Carta Ancestry: A Study in Colonial and Medieval Families / ed. Kimball G. Everingham. — Salt Lake City, 2011. — Vol. II. — P. 75—78, 496—535. — .
Sumption J. Hundred Years War Vol 3: Divided Houses. — Faber & Faber, 2011. — 1024 p. — , 9780571266562.
Sotheby W. Constance de Castile. — T. Cadell and W. Davies, 1810. — P. 177—178.
Tuck A. Edmund , first duke of York (1341–1402) // Oxford Dictionary of National Biography. — OUP Oxford, 2004. — 61472 p. — , 9780198614111.
Weir A. Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. — London : Random House, 2011. — P. 111—114. — , 9781446449110.

[FOOTNOTEWeir2011102—103-1] Weir, 2011, с. 102—103.

[FOOTNOTEWeir2011102-2] Weir, 2011, с. 102.

[FOOTNOTESotheby1810178-3] Sotheby, 1810, с. 178.

[FOOTNOTERichardson201175—77-4] Richardson, 2011, с. 75—77.

[FOOTNOTEPugh198889-5] Pugh, 1988, с. 89.

[FOOTNOTEArmesto1971364-6] Armesto, 1971, с. 364.

[FOOTNOTETuck2004-7] Tuck, 2004.

[FOOTNOTEPugh198889—90-8] Pugh, 1988, с. 89—90.

[FOOTNOTESumption2011122-9] Sumption, 2011, с. 122.

[FOOTNOTEWeir2011101-10] Weir, 2011, с. 101.

[FOOTNOTELeese1996222-11] Leese, 1996, с. 222.