Константин Владов Муравієв (5 березня 1893 — 31 січня 1965) — болгарський політичний діяч, прем'єр-міністр країни (вересень 1944). Тричі уряди з його участю усувались від влади в результаті переворотів.
Константин Муравієв болг. Константин Муравиев | |||
| |||
---|---|---|---|
2 — 9 вересня 1944 року | |||
Монарх: | Симеон II | ||
Попередник: | Іван Багрянов | ||
Наступник: | Кімон Георгієв | ||
Ім'я при народженні: | болг. Константин Владов Муравиев | ||
Народження: | 5 березня 1893 Пазарджик | ||
Смерть: | 31 січня 1965 (71 рік) Софія | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Болгарія | ||
Освіта: | d і Національний військовий університет Васила Левскі | ||
Партія: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Родина, освіта, військова служба
Племінник лідера Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС) та прем'єр-міністра Александра Стамболійського. Закінчив Роберт-коледж у Стамбулі (1912), військове училище в Софії (1915). Учасник Балканських війн та Першої світової війни, 1919 року вийшов у відставку в чині капітана.
Політична діяльність
З 1918 року — член БЗНС, у 1919 році — особистий секретар Стамболійського. За часів перебування останнього на посту прем'єр-міністра займав низку постів на державній службі: у 1919—1920 — начальник громадської безпеки, 1920 — консул в Роттердамі, 1921 — управляючий болгарською місією в Нідерландах, у 1922–1923 — в Туреччині. З 13 березня до 9 червня 1923 — військовий міністр в останньому складі уряду Стамболійського, депутат 20-их Звичайних Народних зборів.
Після військового перевороту 9 червня 1923 був заарештований і засуджений разом із іншими видатними діячами БЗНС. 1926 року був звільнений, став одним із лідерів БЗНС «Врабча 1» — правого крила партії. У 1927–1934 — депутат 22-их і 23-іх Звичайних Народних зборів. У 1931–1932 — міністр народної просвіти, у 1932–1934 — міністр землеробства і державного майна в кабінетах Народного блоку, які, відповідно очолювали, очолювали Александр Малинов та Нікола Мушанов.
19 травня 1934 уряд Мушанова був скинутий в результаті нового перевороту. У 1934–1944 роках Муравієв знову перебував в опозиції. За часів Другої світової війни критикував пронімецький курс уряду, при цьому відмовився вступати до альянсу з комуністами в межах Вітчизняного фронту. 7 серпня 1944 разом з іншими видатними опозиційними діячами виступив з декларацією, адресованою регентам та уряду. В ній містились вимоги створення народного конституційного уряду, радикальної зміни зовнішньополітичного курсу, виходу з війни, зближення з СРСР.
Прем'єр-міністр
2 вересня 1944 Муравієв став прем'єр-міністром, сформувавши уряд з представників ліберальних опозиційних сил. Упродовж кількох днів уряд Муравієва здійснив низку кроків з демократизації країни — було проголошено політичну амністію, припинено виконання смертних вироків, розформовано жандармерію та фашистські організації, скасовано антисемітське законодавство (рішення про це було прийнято ще урядом Івана Багрянова, але офіційно оголошено кабінетом Муравієва). Був змушений піти у відставку з посади регента один з основних провідників про німецької політики Богдан Філов. Одночасно уряд намагався завадити комуністам прийти до влади «силовим» шляхом.
Зовнішньополітичними завданнями його кабінету були досягнення перемир'я з США та Великою Британією та недопущення вступу на територію країни радянських військ. В межах виконання цих завдань Болгарія заявила про прагнення до перемир'я із західними країнами, розірвала дипломатичні відносини з Німеччиною. 5 вересня уряд Муравієва ухвалив рішення про оголошення війни Німеччині, оприлюднення якого, за наполяганням військового міністра генерала було відкладено на 72 години, що було мотивовано технічними проблемами його виконання. Насправді, Маринов до того часу вже узгодив свої дії з комуністами та іншими діячами Вітчизняного фронту — відтермінування оголошення війни Німеччині було використано радянським урядом для того, щоб звинуватити уряд Муравієва у брехні, оголосити того ж дня, 5 вересня, війну Болгарії та ввести на її територію свої війська. Коли 8 вересня Болгарія оприлюднила рішення про оголошення війни Німеччині, то склалась незвичайна ситуація — країна одночасно перебувала у стані війни з СРСР, США, Великою Британією та Німеччиною.
Однак вже за кілька годин, 9 вересня 1944, уряд Муравієва було скинуто комуністами й офіцерами — прибічниками — за активної участі військового міністра Маринова.
Життя за радянського режиму
Після ліквідації свого уряду Муравієв разом з іншими його членами (за винятком Маринова) був заарештований. 1945 року засуджений до довічного ув'язнення так званим «Народним судом» (реабілітований 1996). 1955 року звільнений з ув'язнення, але наступного року знову заарештований та відправлений до концтабору Белене, де перебував до 1961 року.
Посилання
- Атанас Буров і уряд Муравієва [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstantin Vladov Muraviyev 5 bereznya 1893 31 sichnya 1965 bolgarskij politichnij diyach prem yer ministr krayini veresen 1944 Trichi uryadi z jogo uchastyu usuvalis vid vladi v rezultati perevorotiv Konstantin Muraviyev bolg Konstantin MuravievKonstantin MuraviyevPrapor 42 j Golova Radi ministriv Bolgariyi2 9 veresnya 1944 rokuMonarh Simeon IIPoperednik Ivan BagryanovNastupnik Kimon Georgiyev Im ya pri narodzhenni bolg Konstantin Vladov MuravievNarodzhennya 5 bereznya 1893 1893 03 05 PazardzhikSmert 31 sichnya 1965 1965 01 31 71 rik SofiyaPohovannya dKrayina BolgariyaOsvita d i Nacionalnij vijskovij universitet Vasila LevskiPartiya d Mediafajli b u VikishovishiRodina osvita vijskova sluzhbaPleminnik lidera Bolgarskogo zemlerobskogo narodnogo soyuzu BZNS ta prem yer ministra Aleksandra Stambolijskogo Zakinchiv Robert koledzh u Stambuli 1912 vijskove uchilishe v Sofiyi 1915 Uchasnik Balkanskih vijn ta Pershoyi svitovoyi vijni 1919 roku vijshov u vidstavku v chini kapitana Politichna diyalnistZ 1918 roku chlen BZNS u 1919 roci osobistij sekretar Stambolijskogo Za chasiv perebuvannya ostannogo na postu prem yer ministra zajmav nizku postiv na derzhavnij sluzhbi u 1919 1920 nachalnik gromadskoyi bezpeki 1920 konsul v Rotterdami 1921 upravlyayuchij bolgarskoyu misiyeyu v Niderlandah u 1922 1923 v Turechchini Z 13 bereznya do 9 chervnya 1923 vijskovij ministr v ostannomu skladi uryadu Stambolijskogo deputat 20 ih Zvichajnih Narodnih zboriv Pislya vijskovogo perevorotu 9 chervnya 1923 buv zaareshtovanij i zasudzhenij razom iz inshimi vidatnimi diyachami BZNS 1926 roku buv zvilnenij stav odnim iz lideriv BZNS Vrabcha 1 pravogo krila partiyi U 1927 1934 deputat 22 ih i 23 ih Zvichajnih Narodnih zboriv U 1931 1932 ministr narodnoyi prosviti u 1932 1934 ministr zemlerobstva i derzhavnogo majna v kabinetah Narodnogo bloku yaki vidpovidno ocholyuvali ocholyuvali Aleksandr Malinov ta Nikola Mushanov 19 travnya 1934 uryad Mushanova buv skinutij v rezultati novogo perevorotu U 1934 1944 rokah Muraviyev znovu perebuvav v opoziciyi Za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni kritikuvav pronimeckij kurs uryadu pri comu vidmovivsya vstupati do alyansu z komunistami v mezhah Vitchiznyanogo frontu 7 serpnya 1944 razom z inshimi vidatnimi opozicijnimi diyachami vistupiv z deklaraciyeyu adresovanoyu regentam ta uryadu V nij mistilis vimogi stvorennya narodnogo konstitucijnogo uryadu radikalnoyi zmini zovnishnopolitichnogo kursu vihodu z vijni zblizhennya z SRSR Prem yer ministr 2 veresnya 1944 Muraviyev stav prem yer ministrom sformuvavshi uryad z predstavnikiv liberalnih opozicijnih sil Uprodovzh kilkoh dniv uryad Muraviyeva zdijsniv nizku krokiv z demokratizaciyi krayini bulo progolosheno politichnu amnistiyu pripineno vikonannya smertnih virokiv rozformovano zhandarmeriyu ta fashistski organizaciyi skasovano antisemitske zakonodavstvo rishennya pro ce bulo prijnyato she uryadom Ivana Bagryanova ale oficijno ogolosheno kabinetom Muraviyeva Buv zmushenij piti u vidstavku z posadi regenta odin z osnovnih providnikiv pro nimeckoyi politiki Bogdan Filov Odnochasno uryad namagavsya zavaditi komunistam prijti do vladi silovim shlyahom Zovnishnopolitichnimi zavdannyami jogo kabinetu buli dosyagnennya peremir ya z SShA ta Velikoyu Britaniyeyu ta nedopushennya vstupu na teritoriyu krayini radyanskih vijsk V mezhah vikonannya cih zavdan Bolgariya zayavila pro pragnennya do peremir ya iz zahidnimi krayinami rozirvala diplomatichni vidnosini z Nimechchinoyu 5 veresnya uryad Muraviyeva uhvaliv rishennya pro ogoloshennya vijni Nimechchini oprilyudnennya yakogo za napolyagannyam vijskovogo ministra generala bulo vidkladeno na 72 godini sho bulo motivovano tehnichnimi problemami jogo vikonannya Naspravdi Marinov do togo chasu vzhe uzgodiv svoyi diyi z komunistami ta inshimi diyachami Vitchiznyanogo frontu vidterminuvannya ogoloshennya vijni Nimechchini bulo vikoristano radyanskim uryadom dlya togo shob zvinuvatiti uryad Muraviyeva u brehni ogolositi togo zh dnya 5 veresnya vijnu Bolgariyi ta vvesti na yiyi teritoriyu svoyi vijska Koli 8 veresnya Bolgariya oprilyudnila rishennya pro ogoloshennya vijni Nimechchini to sklalas nezvichajna situaciya krayina odnochasno perebuvala u stani vijni z SRSR SShA Velikoyu Britaniyeyu ta Nimechchinoyu Odnak vzhe za kilka godin 9 veresnya 1944 uryad Muraviyeva bulo skinuto komunistami j oficerami pribichnikami za aktivnoyi uchasti vijskovogo ministra Marinova Zhittya za radyanskogo rezhimuPislya likvidaciyi svogo uryadu Muraviyev razom z inshimi jogo chlenami za vinyatkom Marinova buv zaareshtovanij 1945 roku zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya tak zvanim Narodnim sudom reabilitovanij 1996 1955 roku zvilnenij z uv yaznennya ale nastupnogo roku znovu zaareshtovanij ta vidpravlenij do konctaboru Belene de perebuvav do 1961 roku PosilannyaAtanas Burov i uryad Muraviyeva 4 bereznya 2016 u Wayback Machine