Макси́м Володи́мирович Кондратю́к (нар. 24 липня 1993 — 14 вересня 2019) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Максим Кондратюк | |
---|---|
Старший сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 24 липня 1993 Красилів |
Смерть | 14 вересня 2019 (26 років) (помер від поранень) |
Військова служба | |
Роки служби | 2013-2019 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | ССО України |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Командування | |
Командир відділення | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1993 року в місті Красилів (Хмельницька область) у родині робітників. Протягом 2000—2004 років навчався у Красилівській ЗОШ № 2, у 2011 році закінчив спеціалізовану ЗОШ № 7 міста Хмельницького.
2013 року призваний на строкову службу — за контрактом, до 8-го окремого полку спеціального призначення. Займав посади розвідника-снайпера та командира 2-го відділення 2-ї групи, 8-а рота спеціального призначення.
З 16 травня 2014-го неодноразово брав участь у бойових діях на сході України; старший сержант.
10 вересня 2019 року група поверталася з виконання бойового завдання в районі проведення боїв на Луганщині. Максим підірвався на протипіхотній міні та зазнав чисельних вогнепальних осколкових поранень.
14 вересня 2019-го помер у Харківському військовому госпіталі.
17 вересня року похований на Центральному кладовищі Красилова. Красилівчани зустріли земляка кількакілометровим живим коридором — через усе місто..
Без Максима лишились батьки, вагітна на той час дружина та донька 2016 р.н.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 846/2019 від 14 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій та при виконанні службового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Почесний громадянин міста Хмельницького (27 вересня 2019; посмертно)
- нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня (2016).
Джерела
- Кондратюк Максим Володимирович [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 18 лютого 2020.
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2020.
- Указ Президента України від 14 листопада року № 846/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2020.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksi m Volodi mirovich Kondratyu k nar 24 lipnya 1993 19930724 14 veresnya 2019 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Maksim Kondratyuk Starshij serzhantZagalna informaciyaNarodzhennya24 lipnya 1993 1993 07 24 KrasilivSmert14 veresnya 2019 2019 09 14 26 rokiv pomer vid poranen Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi2013 2019Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk SSO UkrayiniFormuvannya 8 OP SpPVijni bitviRosijsko ukrayinska vijnaKomanduvannyaKomandir viddilennyaNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaNagrudnij znak Za vzircevist u vijskovij sluzhbi III stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kondratyuk ZhittyepisNarodivsya 1993 roku v misti Krasiliv Hmelnicka oblast u rodini robitnikiv Protyagom 2000 2004 rokiv navchavsya u Krasilivskij ZOSh 2 u 2011 roci zakinchiv specializovanu ZOSh 7 mista Hmelnickogo 2013 roku prizvanij na strokovu sluzhbu za kontraktom do 8 go okremogo polku specialnogo priznachennya Zajmav posadi rozvidnika snajpera ta komandira 2 go viddilennya 2 yi grupi 8 a rota specialnogo priznachennya Z 16 travnya 2014 go neodnorazovo brav uchast u bojovih diyah na shodi Ukrayini starshij serzhant 10 veresnya 2019 roku grupa povertalasya z vikonannya bojovogo zavdannya v rajoni provedennya boyiv na Luganshini Maksim pidirvavsya na protipihotnij mini ta zaznav chiselnih vognepalnih oskolkovih poranen 14 veresnya 2019 go pomer u Harkivskomu vijskovomu gospitali 17 veresnya roku pohovanij na Centralnomu kladovishi Krasilova Krasilivchani zustrili zemlyaka kilkakilometrovim zhivim koridorom cherez use misto Bez Maksima lishilis batki vagitna na toj chas druzhina ta donka 2016 r n Nagorodi ta vshanuvannyaUkazom Prezidenta Ukrayini 846 2019 vid 14 listopada 2019 roku za osobistu muzhnist i samoviddanist viyavleni pid chas bojovih dij ta pri vikonanni sluzhbovogo obov yazku nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Pochesnij gromadyanin mista Hmelnickogo 27 veresnya 2019 posmertno nagrudnij znak Za vzircevist u vijskovij sluzhbi III stupenya 2016 DzherelaKondratyuk Maksim Volodimirovich 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Kniga pam yatiPrimitki Arhiv originalu za 6 grudnya 2019 Procitovano 18 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 18 lyutogo 2020 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 14 listopada roku 846 2019 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 18 lyutogo 2020 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi