Не плутати з Кондратюк Василь Федорович У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Кондратюк Васи ль Фе

Не плутати з Кондратюк Василь Федорович.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Кондратюк.

Васи́ль Фе́дорович Кондратю́к (10 лютого 1914, Сквира — 20 січня 2001, Київ) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1956 року. Чоловік скульпторки Олени Кальницької.

Кондратюк Василь Федорович



Народження	28 січня (10 лютого) 1914 Сквира, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	20 січня 2001(2001-01-20) (86 років)
	Київ, Україна
Країна	Російська імперія УНР СРСР Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет і натюрморт
Навчання	Київський державний художній інститут (1952)
Діяльність	художник
Вчитель	Шовкуненко Олексій Олексійович, Костецький Володимир Миколайович, Єлева Костянтин Миколайович і Яблонська Тетяна Нилівна
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Кальницька Олена Миколаївна
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 28 січня [10 лютого] 1914(19140210) року в містечку Сквирі (нині місто в Білоцерківському районі Київської області, Україна). У 1933 році навчався у Київському художньому технікумі, 1939 року закінчив Харківську художню школу. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985).

Упродовж 1946—1952 років навчався в Київському художньому інституті у Володимира Костецького, Костянтина Єлеви, Тетяни Яблонської. Дипломна робота — картина «Земляки» (керівник Олексій Шовкуненко).

Після здобуття фахової освіти працював у Києві: у видавництві «Радянська школа»; у 1953—1956 роках — у художньо-промисловій майстерні при Художньому фонді УРСР. Одночасно протягом 1954—1958 років викдадав у студії клубу «Більшовик».

Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 22, квартира № 97. Помер у Києві 20 січня 2001 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису. У реалістичному стилі створював тематичні картини, портрети, натюрморти. Серед робіт:

«Гусяча птахоферма» (1950);
«Молодіжна бригада в ковальському цеху» (1952, у співавторстві з Олександром Вовком; Полтавський художній музей);
«Земляки» (1952);
«Кобзар кличе війська Богдана Хмельницького» (1960, Сумський художній музей);
«На дозвіллі» (1960);
«Тарасова наука» (1961, у співавторстві з Олександром Вовком; Національний музей Тараса Шевченка);
«Подруги» (1963, у співавторстві з Олександром Вовком);
«Портрет партизана В. І. Шельменка» (1973);
серія «Натюрморти» (1980–1990-ті).

Брав участь у республіканських виставках з 1952 року.

Примітки

Кондратюк Василий Федорович / Память народа. Юбилейная картотека. (рос.)

Література

Кондратюк Василь Федорович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 216—217.;
Кондратюк, Василий Федорович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Санкт-Петербург: Академический проект, 2002. — Том 5 (Кобозева—Коняхин). — С. 279. (рос.);
В. І. Івченко. Кондратюк Василь Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — .

[1] Кондратюк Василий Федорович / Память народа. Юбилейная картотека. (рос.)