Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства або Конвенція SUA є багатостороннім договором, за яким держави погоджуються забороняти та карати поведінку, яка може загрожувати безпека морського судноплавства.
Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства | |
---|---|
Тип | Закон про Адміралтейство, Міжнародне кримінальне право, антитерористичне |
Підписано | 10 березня 1988 р |
Місце | Рим, Італія |
Мови | арабська, англійська, французька, російська та іспанська |
Вміст
Конвенція базується на Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації 1971 року та Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден і криміналізує подібну поведінку в контексті морського судноплавства.
Конвенція криміналізує таку поведінку:
- Захоплення контролю над судном силою чи загрозою застосування сили;
- вчинення акту насильства щодо особи на судні, якщо це може загрожувати безпеці судна;
- руйнування або пошкодження судна або його вантажу таким чином, що створює загрозу безпечному плаванню судна;
- розміщення або встановлення на судні пристрою чи речовини, які можуть знищити або завдати шкоди судну чи його вантажу;
- руйнування або пошкодження навігаційних засобів судна або втручання в їх роботу, якщо це може загрожувати безпеці судна;
- передача завідомо неправдивої інформації, що створює загрозу безпеці плавання судна;
- поранення або вбивство будь-кого під час вчинення 1–6;
- спроба будь-якого з 1–7;
- бути співучасником будь-якого з 1–8; і
- примушення іншого через погрози вчинити будь-яке з 1–9.
Конвенція встановлює принцип «aut dedere aut judicare» — що держава-учасниця договору повинна або (1) переслідувати особу, яка вчинила один із злочинів, або (2) відправити особу до іншого держава, яка просить його або її екстрадицію для кримінального переслідування за той самий злочин.
Конвенція не поширюється на:
- Військовий корабель; або
- судно, що належить або експлуатується державою, коли воно використовується як допоміжне морське або для митних чи поліцейських цілей; або
- судно, яке було знято з навігації або затримано.
Ніщо в Конвенції не впливає на імунітет військових кораблів та інших державних суден, що експлуатуються в некомерційних цілях.
Створення
Конвенція була прийнята Міжнародною конференцією з боротьби з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства в Римі 10 березня 1988 року. Вона набула чинності 1 березня 1992 року після того, як її ратифікували 15 держав.
Держави-учасники
Станом на червень 2015 року конвенція налічує 166 держав-учасниць, серед яких 164 держави-члени ООН, а також Острови Кука і Ніуе. 166 держав представляють 94,5 відсотка валового тоннажу світового торгового флоту.
Наступні 29 держав-членів ООН не є учасниками конвенції. Держави з береговою лінією позначені зірочками.
- Беліз*
- Бутан
- Бурунді
- Камерун*
- Центральноафриканська Республіка
- Чад
- Колумбія*
- Демократична Республіка Конго*
- Східний Тимор*
- Еритрея*
- Габон*
- Гаїті*
- Індонезія*
- Киргизстан
- Малайзія*
- Непал
- Північна Корея*
- *
- Руанда
- Сьєрра-Леоне*
- Соломонові Острови*
- Сомалі*
- Південний Судан
- Суринам*
- Таїланд*
- Венесуела*
- Замбія
- Зімбабве
Протокол
Одночасно з SUA було укладено Протокол про боротьбу з незаконними діями, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі (SUA PROT). Він набрав чинності одночасно з СУА. SUA PROT є додатковою конвенцією до SUA.
У Лондоні 14 жовтня 2005 року було представлено другий додатковий протокол, який називається «Протокол 2005 року до Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства», скорочено «SUA 2005». Він додає положення, які передбачають кримінальну відповідальність за використання суден для перевезення або розряду біологічної, хімічної або ядерної зброї (за винятком ядерної зброї, переданої підписантами Договір про нерозповсюдження ядерної зброї). Він забороняє суднам скидати нафту, зріджений природний газ, радіоактивні матеріали або інші небезпечні або шкідливі речовини в кількостях або концентраціях, які можуть спричинити смерть, серйозні травми чи пошкодження, або використовувати їх проти залучених суден у морському судноплавстві.
SUA 2005 набула чинності 28 липня 2010 року і станом на лютий 2016 року ратифікована 40 державами.
Див. також
Посилання
- Текст.
- Підписи та ратифікації, див. сторінка 419 і далі.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Konvenciya pro borotbu z nezakonnimi aktami spryamovanimi proti bezpeki morskogo sudnoplavstva abo Konvenciya SUA ye bagatostoronnim dogovorom za yakim derzhavi pogodzhuyutsya zaboronyati ta karati povedinku yaka mozhe zagrozhuvati bezpeka morskogo sudnoplavstva Konvenciya pro borotbu z nezakonnimi aktami spryamovanimi proti bezpeki morskogo sudnoplavstvaTipZakon pro Admiraltejstvo Mizhnarodne kriminalne pravo antiteroristichnePidpisano10 bereznya 1988 rMisceRim ItaliyaMoviarabska anglijska francuzka rosijska ta ispanska Zmist 1 Vmist 2 Stvorennya 3 Derzhavi uchasniki 4 Protokol 5 Div takozh 6 PosilannyaVmistred Konvenciya bazuyetsya na Konvenciyi pro borotbu z nezakonnimi aktami spryamovanimi proti bezpeki civilnoyi aviaciyi 1971 roku ta Konvenciyi pro borotbu z nezakonnim zahoplennyam povitryanih suden i kriminalizuye podibnu povedinku v konteksti morskogo sudnoplavstva Konvenciya kriminalizuye taku povedinku Zahoplennya kontrolyu nad sudnom siloyu chi zagrozoyu zastosuvannya sili vchinennya aktu nasilstva shodo osobi na sudni yaksho ce mozhe zagrozhuvati bezpeci sudna rujnuvannya abo poshkodzhennya sudna abo jogo vantazhu takim chinom sho stvoryuye zagrozu bezpechnomu plavannyu sudna rozmishennya abo vstanovlennya na sudni pristroyu chi rechovini yaki mozhut znishiti abo zavdati shkodi sudnu chi jogo vantazhu rujnuvannya abo poshkodzhennya navigacijnih zasobiv sudna abo vtruchannya v yih robotu yaksho ce mozhe zagrozhuvati bezpeci sudna peredacha zavidomo nepravdivoyi informaciyi sho stvoryuye zagrozu bezpeci plavannya sudna poranennya abo vbivstvo bud kogo pid chas vchinennya 1 6 sproba bud yakogo z 1 7 buti spivuchasnikom bud yakogo z 1 8 i primushennya inshogo cherez pogrozi vchiniti bud yake z 1 9 Konvenciya vstanovlyuye princip aut dedere aut judicare sho derzhava uchasnicya dogovoru povinna abo 1 peresliduvati osobu yaka vchinila odin iz zlochiniv abo 2 vidpraviti osobu do inshogo derzhava yaka prosit jogo abo yiyi ekstradiciyu dlya kriminalnogo peresliduvannya za toj samij zlochin Konvenciya ne poshiryuyetsya na Vijskovij korabel abo sudno sho nalezhit abo ekspluatuyetsya derzhavoyu koli vono vikoristovuyetsya yak dopomizhne morske abo dlya mitnih chi policejskih cilej abo sudno yake bulo znyato z navigaciyi abo zatrimano Nisho v Konvenciyi ne vplivaye na imunitet vijskovih korabliv ta inshih derzhavnih suden sho ekspluatuyutsya v nekomercijnih cilyah Stvorennyared Konvenciya bula prijnyata Mizhnarodnoyu konferenciyeyu z borotbi z nezakonnimi aktami spryamovanimi proti bezpeki morskogo sudnoplavstva v Rimi 10 bereznya 1988 roku Vona nabula chinnosti 1 bereznya 1992 roku pislya togo yak yiyi ratifikuvali 15 derzhav Derzhavi uchasnikired Stanom na cherven 2015 roku konvenciya nalichuye 166 derzhav uchasnic sered yakih 164 derzhavi chleni OON a takozh Ostrovi Kuka i Niue 166 derzhav predstavlyayut 94 5 vidsotka valovogo tonnazhu svitovogo torgovogo flotu Nastupni 29 derzhav chleniv OON ne ye uchasnikami konvenciyi Derzhavi z beregovoyu liniyeyu poznacheni zirochkami nbsp Angola nbsp Beliz nbsp Butan nbsp Burundi nbsp Kamerun nbsp Centralnoafrikanska Respublika nbsp Chad nbsp Kolumbiya nbsp Demokratichna Respublika Kongo nbsp Shidnij Timor nbsp Eritreya nbsp Gabon nbsp Gayiti nbsp Indoneziya nbsp Kirgizstan nbsp Malajziya nbsp Nepal nbsp Pivnichna Koreya Shablon Dani krayini Papua Nova Gvineya nbsp Ruanda nbsp Syerra Leone nbsp Solomonovi Ostrovi nbsp Somali nbsp Pivdennij Sudan nbsp Surinam nbsp Tayiland nbsp Venesuela nbsp Zambiya nbsp ZimbabveProtokolred Odnochasno z SUA bulo ukladeno Protokol pro borotbu z nezakonnimi diyami spryamovanimi proti bezpeki stacionarnih platform roztashovanih na kontinentalnomu shelfi SUA PROT Vin nabrav chinnosti odnochasno z SUA SUA PROT ye dodatkovoyu konvenciyeyu do SUA U Londoni 14 zhovtnya 2005 roku bulo predstavleno drugij dodatkovij protokol yakij nazivayetsya Protokol 2005 roku do Konvenciyi pro borotbu z nezakonnimi aktami spryamovanimi proti bezpeki morskogo sudnoplavstva skorocheno SUA 2005 Vin dodaye polozhennya yaki peredbachayut kriminalnu vidpovidalnist za vikoristannya suden dlya perevezennya abo rozryadu biologichnoyi himichnoyi abo yadernoyi zbroyi za vinyatkom yadernoyi zbroyi peredanoyi pidpisantami Dogovir pro nerozpovsyudzhennya yadernoyi zbroyi Vin zaboronyaye sudnam skidati naftu zridzhenij prirodnij gaz radioaktivni materiali abo inshi nebezpechni abo shkidlivi rechovini v kilkostyah abo koncentraciyah yaki mozhut sprichiniti smert serjozni travmi chi poshkodzhennya abo vikoristovuvati yih proti zaluchenih suden u morskomu sudnoplavstvi SUA 2005 nabula chinnosti 28 lipnya 2010 roku i stanom na lyutij 2016 roku ratifikovana 40 derzhavami Div takozhred Konvenciya pro vidkrite more Tokijska konvenciya Gaazka konvenciya pro vikradennya litakiv Konvenciya pro zaruchnikiv Pekinska konvenciyaPosilannyared Tekst Pidpisi ta ratifikaciyi div storinka 419 i dali Otrimano z https uk wikipedia org wiki Konvenciya pro borotbu z nezakonnimi aktami spryamovanimi proti bezpeki morskogo sudnoplavstva