Конвенційна система — австрійська монетна система, запроваджена за реформою графа Ф. фон Гаугвітца від 7 жовтня 1750 та австро-баварською монетною конвенцією від 20 вересня 1753, до якої до 1760 приєдналися держави Південної та Західної Німеччини. За К.с. лічильний флорин, якому як обіговій монеті відповідав гульден, містив: два півгульдени або чвертьталери, чи чвертаки, три двадцятикрейцеровики, 3,75 сімнадцятикрейцеровика, 6 десятикрейцеровиків, 8,57 зібенера (семикрейцеровика), 12 п'ятикрейцеровиків, 20 трьохкрейцеровиків, 60 крейцерів та 120 денаріїв, карбованих за двадцятигульденовою стопою з кельнської марки срібла (233,89 г срібла). Два флорини або гульдени складали 1 талер, а 4,5 флорина (1786) — 1 дукат. Ці високоякісні монети отримали назву «конвенційні монети». Їх доповнювали мідні розмінні монети: крейцер, його 3/4 (грешль), 1/2, 1/4 (пфеніг), 1/8 (гелер). Конвенційні монети були замінені 1857 монетами австрійської валюти.
Див. також
Література
- Зварич В. В. До питання про грошовий обіг у Галичині під пануванням Австро-Угорщини. «Історичні джерела та їх використання» (К.), 1966, вип. 2
- Його ж. Нумизматический словарь. Львов, 1978
- Szaivert E. Münzkatalog Österreich. Von 1740 (Maria Theresia) — 1990. Augsburg, 1991
- Krause Ch., Mishler C. Standard world coins: 1701—1800. Iola, 1994
- Probszt G. Österreichische Münz- und Geldgeschichte: Von den Anfängen bis 1918. In 2 Teilen. 3. Aufl. Wien–Kӧln–Weimar, 1994
- Зварич В., Шуст Р. Нумізматика: Довідник. Тернопіль–Львів, 1998.
Джерела
- Огуй, О. (2008). Конвенційна система // Енциклопедія історії України, т. 5 (Українська) . Київ. с. 11. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konvencijna sistema avstrijska monetna sistema zaprovadzhena za reformoyu grafa F fon Gaugvitca vid 7 zhovtnya 1750 ta avstro bavarskoyu monetnoyu konvenciyeyu vid 20 veresnya 1753 do yakoyi do 1760 priyednalisya derzhavi Pivdennoyi ta Zahidnoyi Nimechchini Za K s lichilnij florin yakomu yak obigovij moneti vidpovidav gulden mistiv dva pivguldeni abo chverttaleri chi chvertaki tri dvadcyatikrejceroviki 3 75 simnadcyatikrejcerovika 6 desyatikrejcerovikiv 8 57 zibenera semikrejcerovika 12 p yatikrejcerovikiv 20 trohkrejcerovikiv 60 krejceriv ta 120 denariyiv karbovanih za dvadcyatiguldenovoyu stopoyu z kelnskoyi marki sribla 233 89 g sribla Dva florini abo guldeni skladali 1 taler a 4 5 florina 1786 1 dukat Ci visokoyakisni moneti otrimali nazvu konvencijni moneti Yih dopovnyuvali midni rozminni moneti krejcer jogo 3 4 greshl 1 2 1 4 pfenig 1 8 geler Konvencijni moneti buli zamineni 1857 monetami avstrijskoyi valyuti Div takozhVidenskij monetnij soyuz Obminni biletiLiteraturaZvarich V V Do pitannya pro groshovij obig u Galichini pid panuvannyam Avstro Ugorshini Istorichni dzherela ta yih vikoristannya K 1966 vip 2 Jogo zh Numizmaticheskij slovar Lvov 1978 Szaivert E Munzkatalog Osterreich Von 1740 Maria Theresia 1990 Augsburg 1991 Krause Ch Mishler C Standard world coins 1701 1800 Iola 1994 Probszt G Osterreichische Munz und Geldgeschichte Von den Anfangen bis 1918 In 2 Teilen 3 Aufl Wien Kӧln Weimar 1994 Zvarich V Shust R Numizmatika Dovidnik Ternopil Lviv 1998 DzherelaOguj O 2008 Konvencijna sistema Enciklopediya istoriyi Ukrayini t 5 Ukrayinska Kiyiv s 11 ISBN 966 00 0632 2