Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про комісію країн Балтійського моря Про урядове агентство США див Комісія з питань безпеки та співробітництва

Комісія із захисту морського середовища Балтійського моря

Комісія із захисту морського середовища Балтійського моря
Ця стаття про комісію країн Балтійського моря. Про урядове агентство США див. Комісія з питань безпеки та співробітництва в Європі.

Комісія із захисту морського середовища Балтійського моря або Гельсінська комісія — ГЕЛКОМ (HELCOM — Baltic marine environment protection commission, Helsinki Commission) — міжурядова комісія, відповідальна за дотримання Гельсінської конвенції та сталий розвиток екологічної системи Балтійського моря.

Комісія із захисту морського середовища Балтійського моря
image
країни-члени ГЕЛКОМ
Типміжурядова організація
Засновано9 квітня 1992
Сферагідроекологія, Балтійське море і d
Країнаimage Фінляндія
Штаб-квартираГельсінкі (60°09′55″ пн. ш. 24°57′50″ сх. д. / 60.16547600002777330° пн. ш. 24.96392400002777734° сх. д. / 60.16547600002777330; 24.96392400002777734)
Вебсайт: helcom.fi

Історія створення

У 1974 році проблема забруднення Балтійського моря постала дуже гостро, тому країни, які мали вихід до моря підписали Конвенцію з захисту морського середовища району Балтійського моря, а в 1977 році утворили керівний орган Конвенції — Комісію з захисту морського середовища Балтійського моря або Гельсінську комісію.

У 1992 р. на геополітичному просторі відбувалися зміни, як наслідок, міжнародне екологічне та морське право теж зазнало змін. Виникла необхідність підписання нової Конвенції про захист морського середовища, морського дна та басейнів річок району Балтійського моря. Підписали Конвенцію усі країни, які мали вихід до Балтійського моря: Данія, Латвія, Литва, Естонія, Німеччина, Польща, Фінляндія, Швеція, Росія. І, відповідно, набули членства в Гельсінській комісії.

Комісія з захисту морського середовища Балтійського моря сприяє збереженню, поліпшенню стану екології довкілля та біосистеми Балтійського моря для того, щоб забезпечити безпечні умови для життєдіяльності людини та тварин, надати допомогу країнам-учасницям у соціально-економічному розвитку.

Діяльність

ГЕЛКОМ зосереджується на багатьох напрямках роботи, серед них:

Морське сміття

Відповідно до Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, територія Балтійського моря відноситься до особливих районів, де суворо обмежуються зливи нафти та нафтовмісних сполук, скидання баластних вод з пасажирських суден.

Проблема морського сміття набуває загрозливих масштабів, бо негативно впливає на здоров'я людей, стан довкілля, призводить до погіршення умов життя морських тварин.

Ліквідування виливів

Починаючи з 1980 року, щороку проводиться спільні регіональні тренінги BALEX DELTA, які спрямовані на: підвищення злагодженості дій, оперативне реагування під час виникнення великих аварій, підтвердження вміння проводити великомасштабні ліквідаційні операції з виливів у Балтійському морі кожним учасником ГЕЛКОМ

Морські райони, які перебувають під охороною

Зусиллями ГЕЛКОМ створено 174 морських районів, які перебувають під охороною і охоплюють загальну площу 53 642 км² включно з узбережними та морськими районами. 

Плани управління для таких районів спрямовані на врегулювання або компенсування шкідливих наслідків діяльності людини за допомогою різноманітних засобів, наприклад: обмеження робіт протягом останнього часу, заборона деяких видів діяльності для повного поновлення деградованих територій, розробка та реалізація екологічних проектів.

Члени

Членами Гельсінської комісії є 9 країн: Данія, Латвія, Литва, Естонія, Німеччина, Польща, Фінляндія, Швеція, Росія.

Україна має статус наглядача під час проведення засідань Комісії.

За наданням статусу наглядача до Комісії можуть звернутися міжнародні та міжурядові організації. Держави, які не є членами ГЕЛКОМ можуть бути запрошені Комісією для участі в її засіданнях.

Примітки

  1. . Международные и Морские Органиации. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
  2. . zakon3.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
  3. . zakon3.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.

Джерела

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Cya stattya pro komisiyu krayin Baltijskogo morya Pro uryadove agentstvo SShA div Komisiya z pitan bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi Komisiya iz zahistu morskogo seredovisha Baltijskogo morya abo Gelsinska komisiya GELKOM HELCOM Baltic marine environment protection commission Helsinki Commission mizhuryadova komisiya vidpovidalna za dotrimannya Gelsinskoyi konvenciyi ta stalij rozvitok ekologichnoyi sistemi Baltijskogo morya Komisiya iz zahistu morskogo seredovisha Baltijskogo moryakrayini chleni GELKOMTipmizhuryadova organizaciyaZasnovano9 kvitnya 1992Sferagidroekologiya Baltijske more i dKrayina FinlyandiyaShtab kvartiraGelsinki 60 09 55 pn sh 24 57 50 sh d 60 16547600002777330 pn sh 24 96392400002777734 sh d 60 16547600002777330 24 96392400002777734 Vebsajt helcom fiIstoriya stvorennyaU 1974 roci problema zabrudnennya Baltijskogo morya postala duzhe gostro tomu krayini yaki mali vihid do morya pidpisali Konvenciyu z zahistu morskogo seredovisha rajonu Baltijskogo morya a v 1977 roci utvorili kerivnij organ Konvenciyi Komisiyu z zahistu morskogo seredovisha Baltijskogo morya abo Gelsinsku komisiyu U 1992 r na geopolitichnomu prostori vidbuvalisya zmini yak naslidok mizhnarodne ekologichne ta morske pravo tezh zaznalo zmin Vinikla neobhidnist pidpisannya novoyi Konvenciyi pro zahist morskogo seredovisha morskogo dna ta basejniv richok rajonu Baltijskogo morya Pidpisali Konvenciyu usi krayini yaki mali vihid do Baltijskogo morya Daniya Latviya Litva Estoniya Nimechchina Polsha Finlyandiya Shveciya Rosiya I vidpovidno nabuli chlenstva v Gelsinskij komisiyi Komisiya z zahistu morskogo seredovisha Baltijskogo morya spriyaye zberezhennyu polipshennyu stanu ekologiyi dovkillya ta biosistemi Baltijskogo morya dlya togo shob zabezpechiti bezpechni umovi dlya zhittyediyalnosti lyudini ta tvarin nadati dopomogu krayinam uchasnicyam u socialno ekonomichnomu rozvitku DiyalnistGELKOM zoseredzhuyetsya na bagatoh napryamkah roboti sered nih Morske smittya Vidpovidno do Mizhnarodnoyi konvenciyi po zapobigannyu zabrudnennyu z suden 1973 roku teritoriya Baltijskogo morya vidnositsya do osoblivih rajoniv de suvoro obmezhuyutsya zlivi nafti ta naftovmisnih spoluk skidannya balastnih vod z pasazhirskih suden Problema morskogo smittya nabuvaye zagrozlivih masshtabiv bo negativno vplivaye na zdorov ya lyudej stan dovkillya prizvodit do pogirshennya umov zhittya morskih tvarin Likviduvannya viliviv Pochinayuchi z 1980 roku shoroku provoditsya spilni regionalni treningi BALEX DELTA yaki spryamovani na pidvishennya zlagodzhenosti dij operativne reaguvannya pid chas viniknennya velikih avarij pidtverdzhennya vminnya provoditi velikomasshtabni likvidacijni operaciyi z viliviv u Baltijskomu mori kozhnim uchasnikom GELKOM Morski rajoni yaki perebuvayut pid ohoronoyu Zusillyami GELKOM stvoreno 174 morskih rajoniv yaki perebuvayut pid ohoronoyu i ohoplyuyut zagalnu ploshu 53 642 km vklyuchno z uzberezhnimi ta morskimi rajonami Plani upravlinnya dlya takih rajoniv spryamovani na vregulyuvannya abo kompensuvannya shkidlivih naslidkiv diyalnosti lyudini za dopomogoyu riznomanitnih zasobiv napriklad obmezhennya robit protyagom ostannogo chasu zaborona deyakih vidiv diyalnosti dlya povnogo ponovlennya degradovanih teritorij rozrobka ta realizaciya ekologichnih proektiv ChleniChlenami Gelsinskoyi komisiyi ye 9 krayin Daniya Latviya Litva Estoniya Nimechchina Polsha Finlyandiya Shveciya Rosiya Ukrayina maye status naglyadacha pid chas provedennya zasidan Komisiyi Za nadannyam statusu naglyadacha do Komisiyi mozhut zvernutisya mizhnarodni ta mizhuryadovi organizaciyi Derzhavi yaki ne ye chlenami GELKOM mozhut buti zaprosheni Komisiyeyu dlya uchasti v yiyi zasidannyah Primitki Mezhdunarodnye i Morskie Organiacii Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 zakon3 rada gov ua Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 zakon3 rada gov ua Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 Dzherela

    Дата публікації:
    Топ