Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Колірна гама, палітра кольорів, гамут (англ. Gamut) — низка гармонійно взаємопов'язаних відтінків кольору в образотворчому й декоративному мистецтві.
Термін
Термін гама був прийнятий зі сфери музики, де в середні віки латинська «гама» означала весь діапазон музичних нот, з яких складені музичні мелодії. Вживання терміна Шекспіром у «Приборканні землерийки» іноді приписується автору / музиканту Томасу Морлі. У 1850-х цей термін застосовувався до ряду кольорів або відтінків, наприклад Томас Де Квінсі, який написав: «Порфирій, я чув, проходить через таку велику гаму відтінків, як мармур». У теорії кольорів гама пристрою або процесу — це та частина колірного простору, яку можна представити або відтворити. Як правило, колірна гама визначається в площині насиченості відтінку, оскільки система може виробляти кольори в широкому діапазоні інтенсивності в межах своєї колірної гами. Для субтрактивної колірної системи (наприклад, що використовується в друці) діапазон інтенсивності, доступний у системі, не враховує специфічні для системи властивості. Пристрій, який може відтворювати видимий колірний простір, є нереалізованою метою в області розробки кольорових дисплеїв та процесів друку. Сучасні методи дозволяють дедалі більше наближати, але складність цих систем часто робить їх непрактичними.
У передачі кольору, зокрема й в комп'ютерній графіці та фотографії, гамут, або колірна гамма, є певна підмножина кольорів. Найпоширеніше використання належить до підгрупи кольорів, які можуть бути точно представлені, наприклад, в межах заданого колірного простору або на певному пристрої виводу. Інший зміст, рідше, але не менш правильно, стосується повних наборів кольорів, наявних у зображенні в цей момент часу. У цьому контексті оцифровки фотографії, перетворення оцифрованого зображення в інший колірний простір, або виведення його в цьому середовищі з використанням певного пристрою виводу зазвичай змінює свою гаму, в тому сенсі, що деякі кольори в оригіналі губляться в процесі відтворення.
Гама колірного простору
Доступна гама залежить від яскравості; тому повна гама повинна бути представлена у тривимірному просторі. Гама колірного простору залежить як від точних властивостей барвників, так і від джерела світла. На практиці завдяки тому, як друковані кольори взаємодіють між собою та папером, а також завдяки їх неідеальним спектрам поглинання, гама менша і має закруглені кути. Гама сітловідбивальних кольорів у природі має подібну, хоча і більш округлу форму. Об'єкт, який відображає лише вузьку смугу довжин хвиль, матиме колір, близький до краю діаграми CIE, але водночас матиме дуже низьку світність. При більшій освітленості доступна область стає все меншою і меншою, аж до однієї точки білого, де всі довжини хвиль відображаються рівно на 100 відсотків; точні координати білого визначаються кольором джерела світла.
Дослідження
На початку 20 століття промислові вимоги до керованого способу опису кольорів та нова можливість вимірювання світлових спектрів започаткували інтенсивні дослідження математичних описів кольорів. Ідею оптимальних кольорів ввів балтійський хімік Вільгельм Оствальд. Ервін Шредінгер показав у своїй статті 1919 р. «Теорія пігментів з найвищою світністю», що найбільш насичені кольори, які можна створити із заданою сумарною відбивною здатністю, генеруються поверхнями, що мають або нульове, або повне відбиття на будь-якій заданій довжині хвилі, а спектр відбивної здатності повинен мати не більше двох переходів між нулем та повним. Таким чином, можливі два типи «оптимального колірного» спектру: або перехід переходить від нуля на обох кінцях спектра до одного посередині, або йде від одного на кінцях до нуля в середній. Перший тип виробляє кольори, подібні до спектральних кольорів і приблизно відповідає підковоподібній частині діаграми колірності, але, як правило, менш насичені. Другий тип виробляє кольори, подібні (але загалом менш насичені, ніж кольори на прямій лінії), що призводить до пурпуроподібних кольорів. Роботи Шредінгера далі розвивали Девід МакАдам і Зиґфрід Реш. МакАдам був першим, хто розрахував точні координати вибраних точок на межі оптимального кольорового твердого тіла в колірному просторі для рівнів освітленості від Y = 10 до 95 з кроком по 10 одиниць. Це дозволило йому намалювати оптимальний колір твердої речовини з прийнятним ступенем точності. Через його досягнення межа оптимального твердого тіла називається межею Макадама. На сучасних комп'ютерах можна з великою точністю за лічені секунди або хвилини розрахувати оптимальний колір твердої речовини. Обмеження Макадама, на якому перебувають найбільш насичені кольори, показує, що кольори, близькі до одноколірних, можуть бути досягнуті лише при дуже низьких рівнях яскравості, за винятком жовтого, оскільки суміш довжин хвиль від довгої прямої — лінійна частина спектрального локусу між зеленим і червоним буде поєднуватися, щоб зробити колір дуже близьким до однотонного жовтого.
Джерела світла
Джерела світла, що використовуються як основні речовини в адитивній системі відтворення кольорів, повинні бути яскравими, тому вони, як правило, не близькі до однотонних. Колірну гаму більшості джерел світла зі змінним кольором можна зрозуміти як результат труднощів з виробленням чистого монохроматичного світла (однієї довжини хвилі). Найкращим технологічним джерелом монохроматичного світла є лазер, який може бути досить дорогим і непрактичним для багатьох систем. Системи, що використовують адитивні колірні процеси, зазвичай мають колірну гаму, яка є приблизно опуклим багатокутником у площині насиченості відтінку. Вершини багатокутника — це найбільш насичені кольори, які може створити система.
Див. також
| Ця стаття не містить . (липень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolirna gama palitra koloriv gamut angl Gamut nizka garmonijno vzayemopov yazanih vidtinkiv koloru v obrazotvorchomu j dekorativnomu mistectvi TerminTermin gama buv prijnyatij zi sferi muziki de v seredni viki latinska gama oznachala ves diapazon muzichnih not z yakih skladeni muzichni melodiyi Vzhivannya termina Shekspirom u Priborkanni zemlerijki inodi pripisuyetsya avtoru muzikantu Tomasu Morli U 1850 h cej termin zastosovuvavsya do ryadu koloriv abo vidtinkiv napriklad Tomas De Kvinsi yakij napisav Porfirij ya chuv prohodit cherez taku veliku gamu vidtinkiv yak marmur U teoriyi koloriv gama pristroyu abo procesu ce ta chastina kolirnogo prostoru yaku mozhna predstaviti abo vidtvoriti Yak pravilo kolirna gama viznachayetsya v ploshini nasichenosti vidtinku oskilki sistema mozhe viroblyati kolori v shirokomu diapazoni intensivnosti v mezhah svoyeyi kolirnoyi gami Dlya subtraktivnoyi kolirnoyi sistemi napriklad sho vikoristovuyetsya v druci diapazon intensivnosti dostupnij u sistemi ne vrahovuye specifichni dlya sistemi vlastivosti Pristrij yakij mozhe vidtvoryuvati vidimij kolirnij prostir ye nerealizovanoyu metoyu v oblasti rozrobki kolorovih displeyiv ta procesiv druku Suchasni metodi dozvolyayut dedali bilshe nablizhati ale skladnist cih sistem chasto robit yih nepraktichnimi U peredachi koloru zokrema j v komp yuternij grafici ta fotografiyi gamut abo kolirna gamma ye pevna pidmnozhina koloriv Najposhirenishe vikoristannya nalezhit do pidgrupi koloriv yaki mozhut buti tochno predstavleni napriklad v mezhah zadanogo kolirnogo prostoru abo na pevnomu pristroyi vivodu Inshij zmist ridshe ale ne mensh pravilno stosuyetsya povnih naboriv koloriv nayavnih u zobrazhenni v cej moment chasu U comu konteksti ocifrovki fotografiyi peretvorennya ocifrovanogo zobrazhennya v inshij kolirnij prostir abo vivedennya jogo v comu seredovishi z vikoristannyam pevnogo pristroyu vivodu zazvichaj zminyuye svoyu gamu v tomu sensi sho deyaki kolori v originali gublyatsya v procesi vidtvorennya Gama kolirnogo prostoruDostupna gama zalezhit vid yaskravosti tomu povna gama povinna buti predstavlena u trivimirnomu prostori Gama kolirnogo prostoru zalezhit yak vid tochnih vlastivostej barvnikiv tak i vid dzherela svitla Na praktici zavdyaki tomu yak drukovani kolori vzayemodiyut mizh soboyu ta paperom a takozh zavdyaki yih neidealnim spektram poglinannya gama mensha i maye zakrugleni kuti Gama sitlovidbivalnih koloriv u prirodi maye podibnu hocha i bilsh okruglu formu Ob yekt yakij vidobrazhaye lishe vuzku smugu dovzhin hvil matime kolir blizkij do krayu diagrami CIE ale vodnochas matime duzhe nizku svitnist Pri bilshij osvitlenosti dostupna oblast staye vse menshoyu i menshoyu azh do odniyeyi tochki bilogo de vsi dovzhini hvil vidobrazhayutsya rivno na 100 vidsotkiv tochni koordinati bilogo viznachayutsya kolorom dzherela svitla DoslidzhennyaNa pochatku 20 stolittya promislovi vimogi do kerovanogo sposobu opisu koloriv ta nova mozhlivist vimiryuvannya svitlovih spektriv zapochatkuvali intensivni doslidzhennya matematichnih opisiv koloriv Ideyu optimalnih koloriv vviv baltijskij himik Vilgelm Ostvald Ervin Shredinger pokazav u svoyij statti 1919 r Teoriya pigmentiv z najvishoyu svitnistyu sho najbilsh nasicheni kolori yaki mozhna stvoriti iz zadanoyu sumarnoyu vidbivnoyu zdatnistyu generuyutsya poverhnyami sho mayut abo nulove abo povne vidbittya na bud yakij zadanij dovzhini hvili a spektr vidbivnoyi zdatnosti povinen mati ne bilshe dvoh perehodiv mizh nulem ta povnim Takim chinom mozhlivi dva tipi optimalnogo kolirnogo spektru abo perehid perehodit vid nulya na oboh kincyah spektra do odnogo poseredini abo jde vid odnogo na kincyah do nulya v serednij Pershij tip viroblyaye kolori podibni do spektralnih koloriv i priblizno vidpovidaye pidkovopodibnij chastini diagrami kolirnosti ale yak pravilo mensh nasicheni Drugij tip viroblyaye kolori podibni ale zagalom mensh nasicheni nizh kolori na pryamij liniyi sho prizvodit do purpuropodibnih koloriv Roboti Shredingera dali rozvivali Devid MakAdam i Zigfrid Resh MakAdam buv pershim hto rozrahuvav tochni koordinati vibranih tochok na mezhi optimalnogo kolorovogo tverdogo tila v kolirnomu prostori dlya rivniv osvitlenosti vid Y 10 do 95 z krokom po 10 odinic Ce dozvolilo jomu namalyuvati optimalnij kolir tverdoyi rechovini z prijnyatnim stupenem tochnosti Cherez jogo dosyagnennya mezha optimalnogo tverdogo tila nazivayetsya mezheyu Makadama Na suchasnih komp yuterah mozhna z velikoyu tochnistyu za licheni sekundi abo hvilini rozrahuvati optimalnij kolir tverdoyi rechovini Obmezhennya Makadama na yakomu perebuvayut najbilsh nasicheni kolori pokazuye sho kolori blizki do odnokolirnih mozhut buti dosyagnuti lishe pri duzhe nizkih rivnyah yaskravosti za vinyatkom zhovtogo oskilki sumish dovzhin hvil vid dovgoyi pryamoyi linijna chastina spektralnogo lokusu mizh zelenim i chervonim bude poyednuvatisya shob zrobiti kolir duzhe blizkim do odnotonnogo zhovtogo Dzherela svitlaDzherela svitla sho vikoristovuyutsya yak osnovni rechovini v aditivnij sistemi vidtvorennya koloriv povinni buti yaskravimi tomu voni yak pravilo ne blizki do odnotonnih Kolirnu gamu bilshosti dzherel svitla zi zminnim kolorom mozhna zrozumiti yak rezultat trudnoshiv z viroblennyam chistogo monohromatichnogo svitla odniyeyi dovzhini hvili Najkrashim tehnologichnim dzherelom monohromatichnogo svitla ye lazer yakij mozhe buti dosit dorogim i nepraktichnim dlya bagatoh sistem Sistemi sho vikoristovuyut aditivni kolirni procesi zazvichaj mayut kolirnu gamu yaka ye priblizno opuklim bagatokutnikom u ploshini nasichenosti vidtinku Vershini bagatokutnika ce najbilsh nasicheni kolori yaki mozhe stvoriti sistema Div takozhGama Spisok koloriv Kolirnij prostir Kolirna model Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2015 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim