Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коломієць Трохим Калинович 28 вересня 1894 Єлизаветград 4 квітня 1971 Волгоград радянський воєначальник генерал лейтенан

Коломієць Трохим Калинович

Коломієць Трохим Калинович

Коломієць Трохим Калинович (28 вересня 1894, Єлизаветград, — 4 квітня 1971, Волгоград) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант (1943).

Коломієць Трохим Калинович
image
Народження 28 вересня 1894(1894-09-28)
Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть 4 квітня 1971(1971-04-04) (76 років)
Волгоград, РРФСР, СРСР
Поховання d
Країна image СРСР
Приналежність image Російська імперія → image СРСР
Рід військ Піхота
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби image Російська імперія 1915—1917
image СРСР 1918–1948
Партія КПРС
Звання image Російська імперія
image СРСР генерал-лейтенант
Командування 25-а стрілецька дивізія і 51-а армія
Війни / битви Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Нагороди
imageimageimageimage
imageimageimageimage
imageimage image image
image
Медаль «За оборону Севастополя»
 image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коломієць.

Життєпис

Трохим Калинович Коломієць народився 28 вересня 1894 року в Єлисаветграді (нині Кропивницький). Освіта початкова. Працював в Єлисаветграді литейщиком на заводі сільськогосподарських машин Булгарта, з 1913 року на заводі Краузе, а у 1914 році перейшов на завод Клочко.

Під час Першої світової війни був призваний до Російської імператорської армії в серпні 1915 року. Служив у 31-му запасному батальйону в Сімферополі, потім у 42-му піхотному Якутському полку 11-ї піхотної дивізії. Брав участь у Першій світовій війні. З червня 1916 роки воював в 657-му Прутському піхотному полку 165-ї піхотної дивізії на Південно-Західному фронті. Дослужився на фронті до унтерофіцера. У 1917 році служив на посаді командира взводу.

Після Лютневої революції брав активну участь у революційних подіях на фронті, був обраний до складу ротного і полкового солдатських комітетів. Після Жовтневої революції вступив до загону Червоної Гвардії 8-ї армії, став там начальником кулеметної команди.

У 1918 році Трохим Коломієць вступив до лав Червоної армії. Брав участь у Громадянській війні. З початку 1918 року був командиром взводу і помічником командира особливого загону при штабі 45-ї стрілецької дивізії в 12-й армії, воював на Південному фронті. З жовтня 1919 року — комісар 400-го стрілецького полку 14-й армії. Воював з військами Директорії УНР під командуванням Симона Петлюри, а також з білогвардійцями Антона Денікіна, в 1920 році — проти польсько-українських військ, в 1921 році — проти загонів Нестора Махна. За особисту хоробрість нагороджений орденом Червоного Прапора.

Після війни продовжував служити комісаром 33-го і 135-го стрілецьких полків 45-ї стрілецької дивізії. У 1924 році навчався в повторній школі старшого командирського складу в Харкові, яку не закінчив через те, що школу розформували. Коломієць повернувся на колишню посаду. З лютого по грудень 1926 року обіймав посаду командира-комісара 134-го стрілецького полку в тій же 45-ї стрілецької дивізії Українського військового округу.

У 1927 році закінчив Стрілково-тактичні курси удосконалення комскладу РККА «Постріл» імені Комінтерну. З серпня 1927 року — командир-комісар 299-го стрілецького полку 100-ї стрілецької дивізії Українського військового округу, з травня 1929 по листопад 1932 років — командир-комісар 19-го стрілецького полку 7-ї стрілецької дивізії Українського військового округу.

У 1934 році Трохим Коломієць закінчив Військову академію РСЧА імені М. В. Фрунзе. У листопаді 1934 року був призначений помічником командира 7-ї стрілецької дивізії Українського ВО. З вересня 1937 року командував 46-ю стрілецькою дивізією Київського військового округу. З листопада 1939 року командував 32-м стрілецьким корпусом (16-та армія Забайкальського військового округу).

З початком німецько-радянської війни корпус був перекинутий на Західний фронт, де брав участь в Смоленській битві. У серпні 1941 року Трохим Коломієць було знято з посади та направлено на навчання до особливої групи при Академії Генерального штабу РСЧА.

У жовтні 1941 року він знову був направлений на фронт і призначений начальником тилу Приморської армії. Добре проявив себе при обороні Одеси.

А з 5 жовтня 1941 року по 30 липня 1942 року командував 25-ю стрілецькою дивізією. Дивізія під командуванням Трохима Коломійця беззмінно боролася в ході оборони Севастополя, будучи основою його північно-східного сектора оборони в районі Мекензієвих гір. Одночасно Т. К. Коломієць був комендантом 3-го сектора оборони Севастополя. В останні дні оборони міста був легко поранений, а 1 липня 1942 року був евакуйований з Севастополя літаком. До кінця липня його дивізія була розформована, оскільки практично вся загинула в Севастополі.

29 липня 1942 року Коломієць був призначений на посаду командувача 51-ю армією Північно-Кавказького фронту, з 1 серпня — на Сталінградському фронті. 7 жовтня 1942 року знижений до заступника командувача цією армією. На чолі армії брав участь в оборонному етапі Сталінградської битви, на такому високому посту проявити себе не зміг і за невдалі дії ще був знижений на посаді. Як заступник командувача брав участь в контрнаступ радянських військ під Сталінградом, в Котельниковській та Ростовській наступальних операціях і в подальших діях на Міус-фронті .

У червні 1943 року був призначений на посаду командира 54-го стрілецького корпусу 51-ї армії, успішно діяв під час Міуської, Донбаської, Мелітопольської операцій, а також при звільненні Дебальцевого, Мелітополя. У лютому 1944 року корпус передали до складу 2-ї гвардійської армії, в якій вона боролася в ході Кримської наступальної операції і відзначилася при звільненні Бахчисарая, Севастополя та інших міст. У липні 1944 року корпус був переведений на 1-й Прибалтійський фронт, де взяв участь у Білоруській наступальній операції. 28 серпня 1944 роеку Трохим Коломієцьсбув направлений госпіталь через хворобу. У жовтні 1944 року його призначили на посаду заступника командувача 2-ю гвардійською армією. З 27 квітня по 5 травня 1945 року тимчасово виконував посаду командира 60-го стрілецького корпусу цієї армії. Брав участь в Східно-Прусській наступальній операції.

Із закінченням війни генерал Трохим Коломієць після розформування армії з серпня 1945 року був в розпорядженні Головного управління кадрів НКО СРСР, в січні 1946 року призначений заступником командувача 57-ї армії Південної групи військ. Пізніше на її базі була сформована 9-та механізована армія, в якій Т. К. Коломієць залишився заступником командувача. У грудні 1948 року генерал-лейтенант Т. К. Коломієць звільнений у відставку через хворобу.

Жив в Волгограді. Автор мемуарів.

Помер Трохим Коломієць 4 квітня 1971 року. Похований на Димитріївському кладовищі Волгограда.

Його ім'ям названа вулиця в Севастополі (1974).

Військові звання

Нагороди

Праці

  • Коломієць Т. К. На бастіонах — чапаєвці. — Сімферополь: Крим, 1970.

Примітки

  1. У публікаціях іноді вказується, що Трохим Коломієць мав чин підпрапорщика.
  2. Савченко В. А. Оборона Одессы: 73 дня героической обороны города. — Москва: Центрполиграф, 2011. — 445 с. — (На линии фронта. Правда о войне).; .
  3. . Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 8 грудня 2019.
  4. Нуждин О. И. Севастополь в июне 1942 года: хроника осажденного города. — Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2013. — 749 с.; .
  5. . Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 8 грудня 2019.
  6. . . Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 9 лютого 2014. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= ()

Література

  • Коллектив авторов. Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — С. 98—99. — ISBN 5-86090-113-5.
  • Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. — М.: Кучково поле, 2015. — Т. 4. — С. 313—315. — 330 экз. — ISBN 978-5-9950-0602-2.
  • Соловьев Д. Ю. Все генералы Сталина. Том 6. — М., 2019. — С.24-26.
  • Сталинградская битва. Энциклопедия. — Волгоград, ОАО "Альянс «Югполиграфиздат», 2010. — С.292.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kolomiyec Trohim Kalinovich 28 veresnya 1894 Yelizavetgrad 4 kvitnya 1971 Volgograd radyanskij voyenachalnik general lejtenant 1943 Kolomiyec Trohim KalinovichNarodzhennya 28 veresnya 1894 1894 09 28 Yelisavetgrad Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert 4 kvitnya 1971 1971 04 04 76 rokiv Volgograd RRFSR SRSRPohovannya dKrayina SRSRPrinalezhnist Rosijska imperiya SRSRRid vijsk PihotaOsvita Vijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi Rosijska imperiya 1915 1917 SRSR 1918 1948Partiya KPRSZvannya Rosijska imperiya SRSR general lejtenantKomanduvannya 25 a strilecka diviziya i 51 a armiyaVijni bitvi Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi i nimecko radyanska vijnaNagorodi Medal Za oboronu Sevastopolya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolomiyec ZhittyepisTrohim Kalinovich Kolomiyec narodivsya 28 veresnya 1894 roku v Yelisavetgradi nini Kropivnickij Osvita pochatkova Pracyuvav v Yelisavetgradi litejshikom na zavodi silskogospodarskih mashin Bulgarta z 1913 roku na zavodi Krauze a u 1914 roci perejshov na zavod Klochko Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv prizvanij do Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi v serpni 1915 roku Sluzhiv u 31 mu zapasnomu bataljonu v Simferopoli potim u 42 mu pihotnomu Yakutskomu polku 11 yi pihotnoyi diviziyi Brav uchast u Pershij svitovij vijni Z chervnya 1916 roki voyuvav v 657 mu Prutskomu pihotnomu polku 165 yi pihotnoyi diviziyi na Pivdenno Zahidnomu fronti Dosluzhivsya na fronti do unteroficera U 1917 roci sluzhiv na posadi komandira vzvodu Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi brav aktivnu uchast u revolyucijnih podiyah na fronti buv obranij do skladu rotnogo i polkovogo soldatskih komitetiv Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi vstupiv do zagonu Chervonoyi Gvardiyi 8 yi armiyi stav tam nachalnikom kulemetnoyi komandi U 1918 roci Trohim Kolomiyec vstupiv do lav Chervonoyi armiyi Brav uchast u Gromadyanskij vijni Z pochatku 1918 roku buv komandirom vzvodu i pomichnikom komandira osoblivogo zagonu pri shtabi 45 yi strileckoyi diviziyi v 12 j armiyi voyuvav na Pivdennomu fronti Z zhovtnya 1919 roku komisar 400 go strileckogo polku 14 j armiyi Voyuvav z vijskami Direktoriyi UNR pid komanduvannyam Simona Petlyuri a takozh z bilogvardijcyami Antona Denikina v 1920 roci proti polsko ukrayinskih vijsk v 1921 roci proti zagoniv Nestora Mahna Za osobistu horobrist nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Pislya vijni prodovzhuvav sluzhiti komisarom 33 go i 135 go strileckih polkiv 45 yi strileckoyi diviziyi U 1924 roci navchavsya v povtornij shkoli starshogo komandirskogo skladu v Harkovi yaku ne zakinchiv cherez te sho shkolu rozformuvali Kolomiyec povernuvsya na kolishnyu posadu Z lyutogo po gruden 1926 roku obijmav posadu komandira komisara 134 go strileckogo polku v tij zhe 45 yi strileckoyi diviziyi Ukrayinskogo vijskovogo okrugu U 1927 roci zakinchiv Strilkovo taktichni kursi udoskonalennya komskladu RKKA Postril imeni Kominternu Z serpnya 1927 roku komandir komisar 299 go strileckogo polku 100 yi strileckoyi diviziyi Ukrayinskogo vijskovogo okrugu z travnya 1929 po listopad 1932 rokiv komandir komisar 19 go strileckogo polku 7 yi strileckoyi diviziyi Ukrayinskogo vijskovogo okrugu U 1934 roci Trohim Kolomiyec zakinchiv Vijskovu akademiyu RSChA imeni M V Frunze U listopadi 1934 roku buv priznachenij pomichnikom komandira 7 yi strileckoyi diviziyi Ukrayinskogo VO Z veresnya 1937 roku komanduvav 46 yu strileckoyu diviziyeyu Kiyivskogo vijskovogo okrugu Z listopada 1939 roku komanduvav 32 m strileckim korpusom 16 ta armiya Zabajkalskogo vijskovogo okrugu Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni korpus buv perekinutij na Zahidnij front de brav uchast v Smolenskij bitvi U serpni 1941 roku Trohim Kolomiyec bulo znyato z posadi ta napravleno na navchannya do osoblivoyi grupi pri Akademiyi Generalnogo shtabu RSChA U zhovtni 1941 roku vin znovu buv napravlenij na front i priznachenij nachalnikom tilu Primorskoyi armiyi Dobre proyaviv sebe pri oboroni Odesi A z 5 zhovtnya 1941 roku po 30 lipnya 1942 roku komanduvav 25 yu strileckoyu diviziyeyu Diviziya pid komanduvannyam Trohima Kolomijcya bezzminno borolasya v hodi oboroni Sevastopolya buduchi osnovoyu jogo pivnichno shidnogo sektora oboroni v rajoni Mekenziyevih gir Odnochasno T K Kolomiyec buv komendantom 3 go sektora oboroni Sevastopolya V ostanni dni oboroni mista buv legko poranenij a 1 lipnya 1942 roku buv evakujovanij z Sevastopolya litakom Do kincya lipnya jogo diviziya bula rozformovana oskilki praktichno vsya zaginula v Sevastopoli 29 lipnya 1942 roku Kolomiyec buv priznachenij na posadu komanduvacha 51 yu armiyeyu Pivnichno Kavkazkogo frontu z 1 serpnya na Stalingradskomu fronti 7 zhovtnya 1942 roku znizhenij do zastupnika komanduvacha ciyeyu armiyeyu Na choli armiyi brav uchast v oboronnomu etapi Stalingradskoyi bitvi na takomu visokomu postu proyaviti sebe ne zmig i za nevdali diyi she buv znizhenij na posadi Yak zastupnik komanduvacha brav uchast v kontrnastup radyanskih vijsk pid Stalingradom v Kotelnikovskij ta Rostovskij nastupalnih operaciyah i v podalshih diyah na Mius fronti U chervni 1943 roku buv priznachenij na posadu komandira 54 go strileckogo korpusu 51 yi armiyi uspishno diyav pid chas Miuskoyi Donbaskoyi Melitopolskoyi operacij a takozh pri zvilnenni Debalcevogo Melitopolya U lyutomu 1944 roku korpus peredali do skladu 2 yi gvardijskoyi armiyi v yakij vona borolasya v hodi Krimskoyi nastupalnoyi operaciyi i vidznachilasya pri zvilnenni Bahchisaraya Sevastopolya ta inshih mist U lipni 1944 roku korpus buv perevedenij na 1 j Pribaltijskij front de vzyav uchast u Biloruskij nastupalnij operaciyi 28 serpnya 1944 roeku Trohim Kolomiyecsbuv napravlenij gospital cherez hvorobu U zhovtni 1944 roku jogo priznachili na posadu zastupnika komanduvacha 2 yu gvardijskoyu armiyeyu Z 27 kvitnya po 5 travnya 1945 roku timchasovo vikonuvav posadu komandira 60 go strileckogo korpusu ciyeyi armiyi Brav uchast v Shidno Prusskij nastupalnij operaciyi Iz zakinchennyam vijni general Trohim Kolomiyec pislya rozformuvannya armiyi z serpnya 1945 roku buv v rozporyadzhenni Golovnogo upravlinnya kadriv NKO SRSR v sichni 1946 roku priznachenij zastupnikom komanduvacha 57 yi armiyi Pivdennoyi grupi vijsk Piznishe na yiyi bazi bula sformovana 9 ta mehanizovana armiya v yakij T K Kolomiyec zalishivsya zastupnikom komanduvacha U grudni 1948 roku general lejtenant T K Kolomiyec zvilnenij u vidstavku cherez hvorobu Zhiv v Volgogradi Avtor memuariv Pomer Trohim Kolomiyec 4 kvitnya 1971 roku Pohovanij na Dimitriyivskomu kladovishi Volgograda Jogo im yam nazvana vulicya v Sevastopoli 1974 Vijskovi zvannyaPolkovnik 26 11 1935 Kombrig 13 02 1938 General major 4 06 1940 General lejtenant 15 09 1944 NagorodiOrden Lenina 21 02 1945 Tri ordeni Chervonogo Prapora 1920 1942 3 11 1944 Dva ordeni Suvorova 2 go stupenya 19 04 1944 19 04 1945 Orden Kutuzova 2 go stupenya 31 03 1943 Orden Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya 12 09 1944 Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 17 09 1943 Orden Chervonoyi Zirki 22 02 1938 Medali PraciKolomiyec T K Na bastionah chapayevci Simferopol Krim 1970 PrimitkiU publikaciyah inodi vkazuyetsya sho Trohim Kolomiyec mav chin pidpraporshika Savchenko V A Oborona Odessy 73 dnya geroicheskoj oborony goroda Moskva Centrpoligraf 2011 445 s Na linii fronta Pravda o vojne ISBN 978 5 227 03050 4 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2010 Procitovano 8 grudnya 2019 Nuzhdin O I Sevastopol v iyune 1942 goda hronika osazhdennogo goroda Ekaterinburg Izdatelstvo Uralskogo universiteta 2013 749 s ISBN 978 5 7996 0845 3 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2010 Procitovano 8 grudnya 2019 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2014 Procitovano 9 lyutogo 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta accessyear dovidka LiteraturaKollektiv avtorov Velikaya Otechestvennaya Komandarmy Voennyj biograficheskij slovar Pod obshej red M G Vozhakina M Zhukovskij Kuchkovo pole 2005 S 98 99 ISBN 5 86090 113 5 Kollektiv avtorov Velikaya Otechestvennaya Komdivy Voennyj biograficheskij slovar M Kuchkovo pole 2015 T 4 S 313 315 330 ekz ISBN 978 5 9950 0602 2 Solovev D Yu Vse generaly Stalina Tom 6 M 2019 S 24 26 Stalingradskaya bitva Enciklopediya Volgograd OAO Alyans Yugpoligrafizdat 2010 S 292 PosilannyaBiografiya T 8 grudnya 2019 u Wayback Machine K 8 grudnya 2019 u Wayback Machine Kolomijcya 8 grudnya 2019 u Wayback Machine Portret T 7 listopada 2019 u Wayback Machine K 7 listopada 2019 u Wayback Machine Kolomijcya 7 listopada 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ