Колобова Ксенія Михайлівна (31 грудня 1905 (13 січня 1906), Ашхабад — 2 лютого 1977) — дослідник античної історії та культури, професор Ленінградського університету.
Колобова Ксенія Михайлівна | |
---|---|
Народилася | 31 грудня (13 січня) 1906 Ашхабад |
Померла | 2 лютого 1977 (71 рік) Ленінград, РРФСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | класицистка |
Alma mater | Азербайджанський університет |
Галузь | антикознавство |
Заклад | Ленінградський університет |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Науковий керівник | В'ячеслав Іванов |
Відомі учні | Юрій Андреєв |
Аспіранти, докторанти | Андреєв Юрій Вікторович d d |
Діти |
Біографія
Ксенія Михайлівна Колобова народилася в родині священика, який згодом склав з себе сан. Дитячі та юнацькі роки провела в Баку. 1926 року закінчила історико-філологічний факультет Азербайджанського університету. Її головним наставником став відомий філолог-класик і поет В'ячеслав Іванов, який викладав в університеті і був його колишнім ректором.
Після закінчення університету переїжджає до Ленінграда, де вчиться в аспірантурі Державної академії історії матеріальної культури. З 1937 року на викладацькій роботі на кафедрі історії Стародавньої Греції та Риму Ленінградського університету. Того ж року К. М. Колобовій присвоєно ступінь кандидата наук і звання доцента. З 1949 — професор, доктор наук. У 1949—1951 була деканом історичного факультету, в 1956—1971 — завідувач кафедри.
Наукові праці К. М. Колобови присвячені різним проблемам історії Стародавньої Греції. Вона займалася переважно питаннями егейської цивілізацією, питаннями становлення та розвитку Афінської демократії, повстаннями рабів у Стародавньому Римі.
Син Ксенії Михайлівни — , російський філософ.
Основні праці
- Лекции по истории Древней Греции (Вып. 1-4. Л., 1955—1958);
- Л., 1951;
- Древний город Афины и его памятники. Л., 1961;
- Очерки истории Древней Греции. Л., 1958 (в соавт. с Л. М. Глускиной);
- Олимпийские игры, Л., 1959 (в соавт. с Л. М. Глускиной).
- К вопросу о судовладении в древней Греции. Ленинград : ГАИМК, 1933. 99 с. (Известия ГАИМК; Вып. 61).
Джерела
- И.А. Лисовый, К.А. Ревяко. Античный мир в терминах, именах и названиях: Словарь-справочник по истории и культуре Древней Греции и Рима / Науч. ред. А.И. Немировский. - 3-е изд. - Мн: Беларусь, 2001 [ 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Большая олимпийская энциклопедия[недоступне посилання з серпня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolobova Kseniya Mihajlivna 31 grudnya 1905 13 sichnya 1906 Ashhabad 2 lyutogo 1977 doslidnik antichnoyi istoriyi ta kulturi profesor Leningradskogo universitetu Kolobova Kseniya MihajlivnaNarodilasya31 grudnya 13 sichnya 1906 1906 01 13 AshhabadPomerla2 lyutogo 1977 1977 02 02 71 rik Leningrad RRFSR SRSRKrayina SRSRDiyalnistklasicistkaAlma materAzerbajdzhanskij universitetGaluzantikoznavstvoZakladLeningradskij universitetNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikV yacheslav IvanovVidomi uchniYurij AndreyevAspiranti doktorantiAndreyev Yurij Viktorovich d dDitiBiografiyaKseniya Mihajlivna Kolobova narodilasya v rodini svyashenika yakij zgodom sklav z sebe san Dityachi ta yunacki roki provela v Baku 1926 roku zakinchila istoriko filologichnij fakultet Azerbajdzhanskogo universitetu Yiyi golovnim nastavnikom stav vidomij filolog klasik i poet V yacheslav Ivanov yakij vikladav v universiteti i buv jogo kolishnim rektorom Pislya zakinchennya universitetu pereyizhdzhaye do Leningrada de vchitsya v aspiranturi Derzhavnoyi akademiyi istoriyi materialnoyi kulturi Z 1937 roku na vikladackij roboti na kafedri istoriyi Starodavnoyi Greciyi ta Rimu Leningradskogo universitetu Togo zh roku K M Kolobovij prisvoyeno stupin kandidata nauk i zvannya docenta Z 1949 profesor doktor nauk U 1949 1951 bula dekanom istorichnogo fakultetu v 1956 1971 zaviduvach kafedri Naukovi praci K M Kolobovi prisvyacheni riznim problemam istoriyi Starodavnoyi Greciyi Vona zajmalasya perevazhno pitannyami egejskoyi civilizaciyeyu pitannyami stanovlennya ta rozvitku Afinskoyi demokratiyi povstannyami rabiv u Starodavnomu Rimi Sin Kseniyi Mihajlivni rosijskij filosof Osnovni praciLekcii po istorii Drevnej Grecii Vyp 1 4 L 1955 1958 L 1951 Drevnij gorod Afiny i ego pamyatniki L 1961 Ocherki istorii Drevnej Grecii L 1958 v soavt s L M Gluskinoj Olimpijskie igry L 1959 v soavt s L M Gluskinoj K voprosu o sudovladenii v drevnej Grecii Leningrad GAIMK 1933 99 s Izvestiya GAIMK Vyp 61 DzherelaI A Lisovyj K A Revyako Antichnyj mir v terminah imenah i nazvaniyah Slovar spravochnik po istorii i kulture Drevnej Grecii i Rima Nauch red A I Nemirovskij 3 e izd Mn Belarus 2001 12 lyutogo 2010 u Wayback Machine Bolshaya olimpijskaya enciklopediya nedostupne posilannya z serpnya 2019