Степан Калинович Колесниченко (нар. 24 грудня 1913 — пом. 30 серпня 1943) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, помічник командира 519-го винищувального авіаційного полку з повітряно-стрілецької служби (283-я винищувальна авіаційна дивізія, 16-а повітряна армія), лейтенант. Герой Радянського Союзу (1943).
Степан Калинович Колесниченко | |
---|---|
Народження | 24 грудня 1913 Якимів Яр |
Смерть | 30 серпня 1943 (29 років) Кривенкове |
Країна | Російська імперія СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | винищувальна авіація |
Роки служби | 1935–1943 |
Партія | КПРС |
Звання | Старший лейтенант авіації |
Формування | |
Війни / битви | радянсько-фінська війна німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Колесниченко Степан Калинович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у селі Якимів Яр, нині Ширяївського району Одеської області (за іншими даними — в селі Гиртоп, нині Григоріопольського району Молдови) в селянській сім'ї. Українець. Після закінчення 8 класів школи працював трактористом.
До лав РСЧА призваний Григоріопольським РВК в 1935 році. Дійсну військову службу проходив на Чорноморському флоті, залишився на понадстрокову службу. У 1939 році закінчив Одеський аероклуб. Під час радянсько-фінської війни брав участь в бойових діях на Балтиці.
У 1940 році вступив до Качинської військової авіаційної школи пілотів.
З початком німецько-радянської війни разом зі школою евакуювався на схід, де продовжив навчання. Член ВКП(б) з жовтня 1941 року. На фронтах німецько-радянської війни з квітня 1942 року. Воював у складі 519-го винищувального авіаційного полку на Західному і Центральному фронтах. Літав на винищувачах МіГ-3 і Як-7.
Всього до середини липня 1943 року здійснив 114 бойових вильотів, провів 24 повітряних боя, в яких збив особисто 16 та в складі групи 4 літаки супротивника.
30 серпня 1943 року загинув у повітряному бою над селом Кривенкове, нині Глухівського району Сумської області. Похований у братській могилі в селі Береза того ж району.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 вересня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, лейтенантові Колесниченку Степану Калиновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (нагороду не отримав оскільки загинув 30.08.1943 року).
Також був нагороджений орденами Червоного Прапора (08.05.1943) і Червоної Зірки (10.05.1943).
Література
- «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 151–154.
Примітки
- ОБД «Мемориал»: Інформація з донесення про незворотні втрати.(рос.)
- «Подвиг народа»: Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Kalinovich Kolesnichenko nar 24 grudnya 1913 19131224 pom 30 serpnya 1943 radyanskij vijskovij lotchik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni pomichnik komandira 519 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku z povitryano strileckoyi sluzhbi 283 ya vinishuvalna aviacijna diviziya 16 a povitryana armiya lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Stepan Kalinovich KolesnichenkoNarodzhennya24 grudnya 1913 1913 12 24 Yakimiv YarSmert30 serpnya 1943 1943 08 30 29 rokiv KrivenkoveKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskvinishuvalna aviaciyaRoki sluzhbi1935 1943PartiyaKPRSZvannya Starshij lejtenant aviaciyiFormuvannyaVijni bitviradyansko finska vijna nimecko radyanska vijnaNagorodi Kolesnichenko Stepan Kalinovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolesnichenko ZhittyepisNarodivsya u seli Yakimiv Yar nini Shiryayivskogo rajonu Odeskoyi oblasti za inshimi danimi v seli Girtop nini Grigoriopolskogo rajonu Moldovi v selyanskij sim yi Ukrayinec Pislya zakinchennya 8 klasiv shkoli pracyuvav traktoristom Do lav RSChA prizvanij Grigoriopolskim RVK v 1935 roci Dijsnu vijskovu sluzhbu prohodiv na Chornomorskomu floti zalishivsya na ponadstrokovu sluzhbu U 1939 roci zakinchiv Odeskij aeroklub Pid chas radyansko finskoyi vijni brav uchast v bojovih diyah na Baltici U 1940 roci vstupiv do Kachinskoyi vijskovoyi aviacijnoyi shkoli pilotiv Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni razom zi shkoloyu evakuyuvavsya na shid de prodovzhiv navchannya Chlen VKP b z zhovtnya 1941 roku Na frontah nimecko radyanskoyi vijni z kvitnya 1942 roku Voyuvav u skladi 519 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku na Zahidnomu i Centralnomu frontah Litav na vinishuvachah MiG 3 i Yak 7 Vsogo do seredini lipnya 1943 roku zdijsniv 114 bojovih vilotiv proviv 24 povitryanih boya v yakih zbiv osobisto 16 ta v skladi grupi 4 litaki suprotivnika 30 serpnya 1943 roku zaginuv u povitryanomu boyu nad selom Krivenkove nini Gluhivskogo rajonu Sumskoyi oblasti Pohovanij u bratskij mogili v seli Bereza togo zh rajonu NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 2 veresnya 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm lejtenantovi Kolesnichenku Stepanu Kalinovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka nagorodu ne otrimav oskilki zaginuv 30 08 1943 roku Takozh buv nagorodzhenij ordenami Chervonogo Prapora 08 05 1943 i Chervonoyi Zirki 10 05 1943 Literatura Podvig vo imya zhizni Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Odesskoj oblasti Sost Abramov A F Bulba A I Odesa Mayak 1984 stor 151 154 PrimitkiOBD Memorial Informaciya z donesennya pro nezvorotni vtrati ros Podvig naroda Predstavlennya na prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 23 chervnya 2015