Козлов Яким Олексійович

Яким Олексійович Козлов (Аким Алексеевич Козлов, 9 вересня 1908, Яригіно — 22 листопада 1992, Санкт-Петербург) — російський радянський тромбоніст і музичний педагог, заслужений артист РРФСР (1955).

Козлов Яким Олексійович
Основна інформація
Дата народження	9 вересня 1908(1908-09-09)
Місце народження	Яригіно^[d], Сичовський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Дата смерті	22 листопада 1992(1992-11-22) (84 роки)
Місце смерті	Санкт-Петербург, Росія
Громадянство	СРСР і Росія
Професії	музичний педагог, тромбоніст, викладач
Освіта	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Інструменти	тромбон
Жанри	класична музика
Заклад	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди

Яким Козлов закінчив робітфак Ленінградської консерваторії у 1933 році по класу Петра Волкова. Потім він продовжив навчання в самій консерваторію у класі Євгена Рейху. У 1938 році він закінчив Ленінградську консерваторію, а в 1947 - аспірантуру.

Понад п'ятдесят років (З 1937 по 1989 рік) Козлов був солістом - концертмейстером групи тромбонів ЗКР симфонічного оркестру Ленінградської філармонії під керівництвом Євгена Мравінського.

З 1946 по 1970 рік Яким Козлов викладав у Ленінградській консерваторії. У 1958 році йому було присвоєно звання доцента, в 1967 - професора. З 1970 по 1985 рік він продовжував викладацьку діяльність у Петорозаводском філії Ленінградської консерваторії, а з 1986 року - в Ленінградському державному інституті культури ім. Н. К. Крупської. Серед учнів Козлова і Борис Виноградов.

6 січня 2009 в Петербурзі відбувся концерт, присвячений сторіччю з дня народження Якима Козлова. У концерті взяли участь симфонічний оркестр Санкт-Петербурзької філармонії під керуванням і македонська піаніст Симон Трпческі.

На думку народного артиста СРСР диригента Натана Рахліна, творчість Якима Козлова сприяло значному розширенню ролі тромбона в симфонічному оркестрі. Завдяки йому та іншим представникам «... орлиною зграї тромбоністів-віртуозів ...», оркестрові тромбоновие партії змінилися в бік більшої технічної віртуозності і «... віолончельної співучості ...».

Література

• Энциклопедический Биографический Словарь музыкантов — исполнителей на духовых инструментах. — 2-е изд. — М. : Радуница, 1995. — С. 129—130. — 4000 прим. — . (рос.)