Коджа-Мехмед Рагип-паша (1698 — 8 квітня 1763) — державний та військовий діяч Османської імперії, великий візир в 1757—1763 роках.
Коджа-Мехмед Рагип-паша | |
---|---|
Народився | 1698 або 1702 Константинополь |
Помер | 1763 Константинополь |
Поховання | Стамбул |
Країна | Османська імперія |
Діяльність | дипломат |
Посада | Великий візир Османської імперії[d], d і Великий візир |
У шлюбі з | d |
|
Життєпис
За походженням був турок. Син Шевкі Мехмеда-ефенді, катіба (секретаря) деферхана (державної скарбниці). Здобув всебічну освіту, зокрема вільно володів арабської й перською мовами. Після завершення освіти в палацовій школі Ендерун Мехмед Рагип працював в різних частинах імперії в якості державного службовця: головним скарбником Багдадського еялету.
1739 року брав участь в укладання Белградського мирного договору. домігся більш вигідних умов для Османської імперії, незважаючи на поразки. так, Російська імперія не була допущена до фортів Чорного моря. У 1740 році призначається раїс-уль-куттаб (на кшталт міністра закордонних справ).
1744 року отримує важливу посаду бейлербея Єгипетського еялету. Намагався завадити посиленню нового мамлюцького клану аль-Каздаглія, проте марно. Невдовзі фактична влада в провінції зосередилася в руках Ібрагіма-катходи, що спирався на яничар та рештки клану Касимія, якого підтримував Ридван-катхода з клану аль-Джалфія і абази. Зрештою спроби покласти край посиленню цих двох не мали успіху. Під тиском мамлюків, оджаків яничар і абазів Рагип-паша пішов у відставку 1748 року. З цього часу вплив османської адміністрації все більше втрачається.
1750 року стає пашою Сідонського еялету. 1755 року призначається очільником еялетів Ракка і Алеппо. 1756 року повертається до Стамбулу.
1757 року призначено великим візиром. 1758 року оженився на Саліхе-хатун, сестрі султана Мутафи III. На своїй посаді здійснив реформи османської адміністрації та скарбниці. Разом з тим вважав, що для відновлення потуги імперії необхідно деякий час дотримуватися миру із сусідами. При цьому не скористався сприятливою ситуацією для нападу на Австрію, яка значні зусилля витрачала в Семирічній війні.
Водночас відзначився як меценат, що підтримувавпоетів та інших літераторів, зібрав значну бібліотеку. також за власний кошт побудував бібліотеку, фонтан та школу в стамбульського районі Коска (Лалелі).
Помер у 1763 році.
Творчисть
Був одним з головних османських представників поезії у жанрі диван XVIII ст. Його вірші переважно насичені східною мудрістю. Вірші складав арабською, турецької і фарсі. У 1836 і 1859 роках його вірші було зібрано в один диван. Також в доробку є праціз будівництво («Мюншеат»), історії («Тахкік ве Тевфік», «Мекмуа Рагип-паши»)
Джерела
- Danişmend, İsmail Hâmi, (1961) Osmanlı Devlet Erkânı, İstanbul: Türkiye Yayınevi.
- Buz, Ayhan (2009) Osmanlı Sadrazamları, İstanbul: Neden Kitap,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kodzha Mehmed Ragip pasha 1698 8 kvitnya 1763 derzhavnij ta vijskovij diyach Osmanskoyi imperiyi velikij vizir v 1757 1763 rokah Kodzha Mehmed Ragip pashaNarodivsya1698 abo 1702 KonstantinopolPomer1763 KonstantinopolPohovannyaStambulKrayinaOsmanska imperiyaDiyalnistdiplomatPosadaVelikij vizir Osmanskoyi imperiyi d d i Velikij vizirU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisZa pohodzhennyam buv turok Sin Shevki Mehmeda efendi katiba sekretarya deferhana derzhavnoyi skarbnici Zdobuv vsebichnu osvitu zokrema vilno volodiv arabskoyi j perskoyu movami Pislya zavershennya osviti v palacovij shkoli Enderun Mehmed Ragip pracyuvav v riznih chastinah imperiyi v yakosti derzhavnogo sluzhbovcya golovnim skarbnikom Bagdadskogo eyaletu 1739 roku brav uchast v ukladannya Belgradskogo mirnogo dogovoru domigsya bilsh vigidnih umov dlya Osmanskoyi imperiyi nezvazhayuchi na porazki tak Rosijska imperiya ne bula dopushena do fortiv Chornogo morya U 1740 roci priznachayetsya rayis ul kuttab na kshtalt ministra zakordonnih sprav 1744 roku otrimuye vazhlivu posadu bejlerbeya Yegipetskogo eyaletu Namagavsya zavaditi posilennyu novogo mamlyuckogo klanu al Kazdagliya prote marno Nevdovzi faktichna vlada v provinciyi zoseredilasya v rukah Ibragima kathodi sho spiravsya na yanichar ta reshtki klanu Kasimiya yakogo pidtrimuvav Ridvan kathoda z klanu al Dzhalfiya i abazi Zreshtoyu sprobi poklasti kraj posilennyu cih dvoh ne mali uspihu Pid tiskom mamlyukiv odzhakiv yanichar i abaziv Ragip pasha pishov u vidstavku 1748 roku Z cogo chasu vpliv osmanskoyi administraciyi vse bilshe vtrachayetsya 1750 roku staye pashoyu Sidonskogo eyaletu 1755 roku priznachayetsya ochilnikom eyaletiv Rakka i Aleppo 1756 roku povertayetsya do Stambulu 1757 roku priznacheno velikim vizirom 1758 roku ozhenivsya na Salihe hatun sestri sultana Mutafi III Na svoyij posadi zdijsniv reformi osmanskoyi administraciyi ta skarbnici Razom z tim vvazhav sho dlya vidnovlennya potugi imperiyi neobhidno deyakij chas dotrimuvatisya miru iz susidami Pri comu ne skoristavsya spriyatlivoyu situaciyeyu dlya napadu na Avstriyu yaka znachni zusillya vitrachala v Semirichnij vijni Vodnochas vidznachivsya yak mecenat sho pidtrimuvavpoetiv ta inshih literatoriv zibrav znachnu biblioteku takozh za vlasnij kosht pobuduvav biblioteku fontan ta shkolu v stambulskogo rajoni Koska Laleli Pomer u 1763 roci TvorchistBuv odnim z golovnih osmanskih predstavnikiv poeziyi u zhanri divan XVIII st Jogo virshi perevazhno nasicheni shidnoyu mudristyu Virshi skladav arabskoyu tureckoyi i farsi U 1836 i 1859 rokah jogo virshi bulo zibrano v odin divan Takozh v dorobku ye praciz budivnictvo Myunsheat istoriyi Tahkik ve Tevfik Mekmua Ragip pashi DzherelaDanismend Ismail Hami 1961 Osmanli Devlet Erkani Istanbul Turkiye Yayinevi Buz Ayhan 2009 Osmanli Sadrazamlari Istanbul Neden Kitap ISBN 978 975 254 278 5