Когут Ольга Арнольдівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Когут.

Ольга Арнольдівна Когут (18 березня 1969, Донецьк — 29 січня 2023, Київ) — українська акторка, Заслужена артистка України (2006) .

Когут Ольга Арнольдівна
Народилася	18 березня 1969(1969-03-18) Донецьк, Українська РСР, СРСР
Померла	29 січня 2023(2023-01-29) (53 роки) Київ, Україна
Країна	Україна  СРСР
Діяльність	телеакторка, акторка театру, кіноакторка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки активності	1994 — 2023
Нагороди
IMDb	ID 2538813
— «Дайте чоловіка Ніні і Зіні» 1997 — «Королівські ігри»  — «Розлучення по-російськи» 1999 — «Огогнь бажань»  — «Таємниці мадридського двору» 2000 — «Любов і війна» 2000 — «Царські розбирання або міф про Електру»  — «І все це було… і все це буде…» 2001 — «Долетимо до Мілана»  — «Кришталеве серце»  — «Шахраї по неволі»  — «Маскарад» 2004 — «Трохи ніжності»  — «Ромео і Джульєтта» 2006 — «Як важливо бути серйозним»  — «СолдАтики» 2008 — «МаратСад» 2011 — «Трохи мерехтить примарна сцена … (Ювілей. Ювілей? Ювілей!)» 2013 — «Нахлібник» 2014 — «Клавдія Шульженко. Старовинний вальс» Фільмографія 1994 — Кілька любовних історій 2000 — Нескорений — Роза 2001 — День народження Буржуя 2 2001 — Леді Бомж 2001 — Слід перевертня — Таїсія Кобилкіна 2002 — Під дахами великого міста — Зіна 2002 — Право на захист — Світу 2004 — Дванадцять стільців — панянка на аукціоні 2004 — Небо в горошок — Варвара 2004 — Ніч світла — мати Віті 2004 — Попіл Фенікса — Фірочка Михайлівна 2005 — Повернення Мухтара 2 — Ольга (серія «Мисливський трофей») 2006 — Вовчиця 2006 — Все включено 2006 — Дурдом — мати Наталії Миколаївни в молодості 2006 — Пригоди Вєрки Сердючки — Леся, провідниця 2006 — Таємниця «Святого Патріка» 2006 — Театр приречених — Ольга Миколаївна 2006 — Утьосов. Пісня довжиною в життя 2007 — Доярка з Хацапетівки — власниця весільного салону 2007 — Психопатка — тележурналістка 2008 — Міський пейзаж — Мати Олени 2008 — Зачароване кохання — Віра 2008 — Не квап кохання! — Анна 2008 — Реквієм для свідка — Наталя Маслічкіна 2008 — Сила тяжіння — Рябоштан 2009 — Блудні діти — коханка Олексія 2009 — Гувернантка — Анна 2009 — Згідно із законом — Аліса Зуєва 2009 — Горобини грона червоні — Ліпатова 2010 — Брат за брата — Карданова 2010 — Повернення Мухтара 6 — Лукерія (серія «Вінець королеви») 2010 — Щастя моє — дружина майора 2010 — Я тебе нікому не віддам — Маша 2011 — Бабине літо — Марго 2011 — Байки Мітяя — дружина Кукси 2011 — Повернення Мухтара 7 — Аліса Станіславівна (серія «Наречений») 2011 — Ластівчине гніздо — Лариса 2011 — Любов і трохи перцю — Ліза 2012 — Повернення Мухтара 8 — Надія Соловйова (серія 90) 2012 — Захисниця — Віра Фролова 2012 — Менти. Таємниці великого міста — Тетяна Вікторівна 2012 — Порох і дріб — Галина Рамадаєва 2013 — Квиток на двох — Тетяна Федорівна 2013 — Домоправитель — гостя Аїстова 2013 — Жіночий лікар-2 — Жанна Шаповал 2014 — Злочин у фокусі — Аля 2015 — Пес — сусідка Макса 2015 — Прокурори — Ася Боярчук 2016 — Підкидьки — Карина' 2017 — Чорна кров — продавчиня 2018 — Чуже життя — епізодична роль 2018 — Стоматолог — епізодична роль 2018 — Родинні зв'язки — Елеонора Тиманський 2018 — Ангеліна — епізодична роль 2018 — Акварелі — епізодична роль Примітки . Архів оригіналу за 6 Березня 2019. Процитовано 2 Березня 2019. Галина Плачинда: Столичні театрали досі купують квитки на вистави сепаратиста Тітова^[недоступне посилання з листопадаа 2019] 29 червня 2016 Актрису київського театру звинуватили у сепаратизмі «Obozrevatel» Упіймана на любові до «Новоросії» київська актриса сховалася в соцмережах Любительці ДНР з Києва розповіли, як в РФ боролися зі словом «російська»: опубліковано відео Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки. Ми самі ще не віримо у цю страшну звістку, але мусимо повідомити, що сьогодні пішла з життя одна з провідних актрис нашого театру — Ольга Когут… Посилання Ольга Когут [ 30 Вересня 2020 у Wayback Machine.] «Енциклопедія Сучасної України» Ольга Когут на сайті «Theatre.love» Ольга Когут [ 10 Жовтня 2019 у Wayback Machine.] на сайті театру Лесі Українки Ольга Когут на сайті IMDb (англ.)