Ко́вки́й чаву́н — умовна назва чавуну, що відзначається підвищеною пластичністю. Міцний, стійкий до впливу зовнішнього (корозійного) середовища і проти зношування, має добрі ливарні властивості. Містить 2,2…3,1 % вуглецю. Назва чавуну — умовна, оскільки він не піддається куванню, хоча він пластичніший ніж сірий чавун і білий чавун.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWlMMkk0TDBOaGMzUmZhWEp2Ymw5dFlXeHNaV0ZpYkdVdWFuQm5Mekl5TUhCNExVTmhjM1JmYVhKdmJsOXRZV3hzWldGaWJHVXVhbkJuLmpwZw==.jpg)
Отримання
Ковкий чавун отримується відпалом доевтектичного із вмістом вуглецю 2,3…2,8 % білого чавуну (крицювання чавуну). При відпалі цементит білого чавуну розпадається і вуглець виділяється у вільному стані, утворюючи пластівчасті включення графіту. Цю форму графіту прийнято називати вуглецем відпалу. Ступінь розпаду цементиту при відпалі визначає структуру металевої основи ковкого чавуну.
Маркування
Ковкі чавуни мають графітові включення в вигляді пластівців і в залежності від складу структури металевої основи поділяються як і сірі чавуни на феритний (Ф) та перлітний (П) класи:
- ковкі чавуни феритного класу, характеризується феритною або ферито-перлітною структурою металевої основи. Маркуються наступним чином: КЧ 30-6 (КЧ —ковкий чавун з границею міцності на розтяг 300 МПа і відносним видовженням 6 %), КЧ 33-8, КЧ 35-10, КЧ 37-12.
- ковкі чавуни перлітного класу, характеризується перлітною структурою металевої основи. До них належать марки: КЧ 47-7, КЧ 50-5, КЧ 55-4, КЧ 60-3, КЧ 65-3, КЧ 70-2, КЧ 80-1,5.
Використання
З ковкого чавуну виготовляють колінчасті і (розподільні вали), поршні дизельних двигунів, коромисла клапанів, деталі зчеплення, деякі деталі сільсько-господарських машин тощо.
Примітки
- ГОСТ 1215-79 Отливки из ковкого чугуна. Общие технические условия.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник. К.: Либідь, 2002. — 328с.
- Лахтин Ю. М. Основы металловедения. — М.: Металлургия, 1988. — 320с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет