Коваріантний вектор (ковектор) — вектор кодотичного простору, тобто 1-форма. Природним базисом для розкладання ковекторів служить дуальний базис.
Говорячи простіше, коваріантний вектор — це такий об'єкт, який діє на звичайний контраваріантний вектор і в результаті дає число — скалярний добуток цих векторів із звичайними властивостями лінійності. Розмірність ковекторів збігається з розмірністю їх контраваріантних аналогів.
- Це визначення узгоджене з визначенням коваріантного тензора валентності 1 (див. Тензор), яким і є коваріантний вектор (ковектор), як окремого випадку тензора.
Основні відомості
Нерідко коваріантним вектором, особливо у фізичній літературі, називають розкладання будь-якого вектора (тобто вектора або ковектора, вектора дотичного або кодотичного простору) за дуальним базисом. Тоді мова йде про набір коваріантних координат будь-якого об'єкта — 1-форми або звичайного вектора, звичайно, проте, кожен тип об'єктів намагаються записувати в природному для нього базисі, що відповідає основному визначенню.
Коваріантні координати будь-якого об'єкта прийнято записувати з нижнім індексом, а також — в матричних позначеннях — у вигляді вектора-рядка (на відміну від запису з верхнім індексом і вектора-стовпця для контраваріантних координат, природних для подання контраваріантного вектора).
- Можливо, було б краще суворо дотримуватися відмінності в розумінні термінів «ковектор» і «коваріантний вектор», розуміючи під першим об'єкт (вектор кодотичного простору — 1-форму), а під другим — подання з нижнім індексом будь-якого об'єкта, однак з одного боку — ізоморфізм між ко- і просто дотичним просторами у випадку (псевдо-) ріманових многовидів все одно розмиває формальний кордон у цьому найпоширенішому випадку, а з іншого боку — традиція застосування терміна до тензора є досить стійкою. Крім того, підйом-опускання індексу можливі все-таки не у всіх випадках, а при цьому властивості подання будуть жорстко закріплені за самим об'єктом.
Просте «традиційне» визначення коваріантного вектора з підручника Ландау:
«Коваріантним вектором називається всяка сукупність [рівного розмірності простору кількості] величин, які при перетворенні координат перетворюються як похідні від скаляра».
Під похідними від скаляра маються на увазі похідні від скалярної функції по (контраваріантним) координатам:
а вектор, згідно з «традиційним» підходом означують як набір його координат, що змінюються певним чином при заміні базису (системи координат).
Як бачимо, формально це означення описує коваріантні уявлення, але змістовно описує як зразок коваріантного вектора ковектор — 1-форму — градієнт скаляра — для якої (як і для решти 1-форм) саме це подання природно.
Література
- Дубровин Б. А., Новиков С. П., Фоменко А. Т. Современная геометрия. Методы и приложения. — М. : Наука, 1971.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kovariantnij vektor kovektor vektor kodotichnogo prostoru tobto 1 forma Prirodnim bazisom dlya rozkladannya kovektoriv sluzhit dualnij bazis Govoryachi prostishe kovariantnij vektor ce takij ob yekt yakij diye na zvichajnij kontravariantnij vektor i v rezultati daye chislo skalyarnij dobutok cih vektoriv iz zvichajnimi vlastivostyami linijnosti Rozmirnist kovektoriv zbigayetsya z rozmirnistyu yih kontravariantnih analogiv Ce viznachennya uzgodzhene z viznachennyam kovariantnogo tenzora valentnosti 1 div Tenzor yakim i ye kovariantnij vektor kovektor yak okremogo vipadku tenzora Osnovni vidomostiNeridko kovariantnim vektorom osoblivo u fizichnij literaturi nazivayut rozkladannya bud yakogo vektora tobto vektora abo kovektora vektora dotichnogo abo kodotichnogo prostoru za dualnim bazisom Todi mova jde pro nabir kovariantnih koordinat bud yakogo ob yekta 1 formi abo zvichajnogo vektora zvichajno prote kozhen tip ob yektiv namagayutsya zapisuvati v prirodnomu dlya nogo bazisi sho vidpovidaye osnovnomu viznachennyu Kovariantni koordinati bud yakogo ob yekta prijnyato zapisuvati z nizhnim indeksom a takozh v matrichnih poznachennyah u viglyadi vektora ryadka na vidminu vid zapisu z verhnim indeksom i vektora stovpcya dlya kontravariantnih koordinat prirodnih dlya podannya kontravariantnogo vektora Mozhlivo bulo b krashe suvoro dotrimuvatisya vidminnosti v rozuminni terminiv kovektor i kovariantnij vektor rozumiyuchi pid pershim ob yekt vektor kodotichnogo prostoru 1 formu a pid drugim podannya z nizhnim indeksom bud yakogo ob yekta odnak z odnogo boku izomorfizm mizh ko i prosto dotichnim prostorami u vipadku psevdo rimanovih mnogovidiv vse odno rozmivaye formalnij kordon u comu najposhirenishomu vipadku a z inshogo boku tradiciya zastosuvannya termina do tenzora ye dosit stijkoyu Krim togo pidjom opuskannya indeksu mozhlivi vse taki ne u vsih vipadkah a pri comu vlastivosti podannya budut zhorstko zakripleni za samim ob yektom Proste tradicijne viznachennya kovariantnogo vektora z pidruchnika Landau Kovariantnim vektorom nazivayetsya vsyaka sukupnist rivnogo rozmirnosti prostoru kilkosti velichin yaki pri peretvorenni koordinat peretvoryuyutsya yak pohidni vid skalyara Pid pohidnimi vid skalyara mayutsya na uvazi pohidni vid skalyarnoyi funkciyi po kontravariantnim koordinatam ϕ x1 ϕ x2 displaystyle left frac partial phi partial x 1 frac partial phi partial x 2 dots right a vektor zgidno z tradicijnim pidhodom oznachuyut yak nabir jogo koordinat sho zminyuyutsya pevnim chinom pri zamini bazisu sistemi koordinat Yak bachimo formalno ce oznachennya opisuye kovariantni uyavlennya ale zmistovno opisuye yak zrazok kovariantnogo vektora kovektor 1 formu gradiyent skalyara dlya yakoyi yak i dlya reshti 1 form same ce podannya prirodno LiteraturaDubrovin B A Novikov S P Fomenko A T Sovremennaya geometriya Metody i prilozheniya M Nauka 1971