Ковальов Олег Борисович

Олег Борисович Ковальо́в (нар. 7 вересня 1940, Маріуполь) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1988 року. Заслужений художник України з 2016 року.

Ковальов Олег Борисович
Народження	7 вересня 1940(1940-09-07) (83 роки) Маріуполь, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Жанр	портрет і пейзаж
Навчання	Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова (1966)
Діяльність	художник
Вчитель	Яків Никодимов
Член	Спілка радянських художників України
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Ковальов.

Біографія

Народився 7 вересня 1940 року у місті Маріуполі (нині Донецька область, Україна). Навчався у художній студії при Палаці культури заводу «Азовсталь» у Якова Никодимова. 1966 року закінчив Ростовське художнє училище, де навчався зокрема у В. Горчакова, .

Упродовд 1966—2000 років працював у майстернях Маріупольської організаціїції Спілки художників України; у 2005—2012 роках очолював «АРТ-М» при ній. Жив у Маріуполі в будинку на вулиці Чорноморській, № 1, квартира 24.

Творчість

Працює у галузі монументально-декоративного мистецтва (рельєф, фреска, мозаїка, вітраж, інтарсія) і станкового живопису. Створює темататичні картини, портрети та пейзажі у реалістичній манері. Серед робіт:

монументальні твори у Маріуполі

• фреска «Кіно» (1967—1971, кінотеатр; у співавтовтві);
• мозаїка «Фольклор України» (1985, Будинок побуту; у співавтовтві);
• інтарсія «Письменники» (1987, бібліотека; у співавтовтві);
• вітраж «Знаки зодіаку» (1995);

живопис

• серія «Трудовий Маріуполь» (1968—1985);
• серія «Рідне Приазов'я» (1968—2012);
• «Приазовський натюрморт» (1972);
• «Міксер Азовсталі» (1974);
• «Кораблі в Маріуполі» (1979);
• «Вісті з Багіо» (1979);
• «Седнів» (1979);
• «Металург» (1983);
• «Сталевари бригади А. Бульського» (1985);
• «Білосарайська коса — край птахів» (1998);
• «Крутий берег» (2002);
• «Ранковий шлях» (2004);
• «Бурхливе море» (2006);
• «Світлий день» (2007);
• «Узбережжя» (2008);
• «Шлях на Білосарайку» (2009);
• «Азовська хвиля» (2009);
• «Майстерня в Седневі» (2009);
• «Ранковий берег Білосарайки» (2010);
• «Крим. Судак» (2010);
• «Самотнє вітрило» (2011);
• «На батьківщині А. Куїнджі» (2012);
• «Заповідний степ» (2012).

Брав участь в обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставказ з 1966 року. Персональна виставка відбулася у Жданові у 1971 році.

Деякі роботи художника зберігаються у музеях Донецька, Маріуполя.

Примітки

1. Указ Президента України від 9 листопада 2016 року № 495/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.

Література

• Міщенко Г. Шлях до самоствердження // «Образотворче мистецтво». 2002. № 4; Художники Донеччини: Альбом. Донецьк, 2008;
• Художники Маріуполя: Альбом. Маріуполь, 2012;
• О. М. В'ячеславова. Ковальов Олег Борисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — .