Янош Кобор угор Kóbor János 17 травня 1943 Будапешт 6 грудня 2021 Будапешт угорський співак лауреат премії Кошута і Фере

Янош Кобор (угор. Kóbor János; 17 травня 1943, Будапешт – 6 грудня, 2021, Будапешт) — угорський співак, лауреат премії Кошута і Ференца Ліста, на прізвисько «Мекі», фронтмен Omega.

Кобор Янош

Основна інформація
Дата народження	17 травня 1943(1943-05-17)
Місце народження	Будапешт, Угорське королівство
Дата смерті	6 грудня 2021(2021-12-06) (78 років)
Місце смерті	Будапешт, Угорщина
Причина смерті	коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)
Поховання	Базиліка Святого Іштвана
Роки активності	з 1962
Громадянство	Угорщина
Професії	співак
Освіта	Будапештський університет технології та економіки
Інструменти	ритм-гітара
Нагороди	Премія імені Кошута (2013) ^d (1987)
Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Будапешті. Син Яноша Кобора та Єви Рейнауер, його батьки працювали у сфері фінансів. Дитячі канікули провів у Батасеку зі своїми швабськими родичами. Спочатку він хотів бути спортсменом, досяг хороших результатів у бігу з бар'єрами, але через травму змушений був відмовитися від спортивної кар'єри. Його дід і дядько по батьковій лінії були архітекторами, тому він вирішив також вивчати архітектуру.

Свій перший ансамбль заснував з однокласниками як учень гімназії імені Аттіли Йожефа. Інструменти були обрані шляхом жеребкування, Кобор виграв ритм-гітару, барабанщиком став басист Іштван Варшаньї, а барабанщик Йожеф Лаукс був єдиним, кому не дали свій інструмент за жеребкуванням. Пізніше Лаукс приєднався до Benkó Dixieland Band, а Кобор і Варшаньї сформували ансамбль Cyclone, в тому числі з соло-гітаристом Андрашем Ковачичем. Їхній репертуар складався з інструментальних західних номерів.

У 1962 році разом із Ковачичем та Варшанії їм вдалося реалізувати свій задум і створити гурт Омега. 1964 року приєднався колишній однокласник Лаукс.

Західні хіти продовжували оброблятися в перші роки. У той час Ласло Бенко також співав разом із Кобором, кілька разів Жужою Конч, а також Тамаш Сомло та Марія Віттек. Однак у другій половині шістдесятих Омега вже співав більшість власних хітів Омеги, і він є єдиним сольним співаком у піснях, записаних з 1971 року.

Він також співає на англійських альбомах, за винятком Omega Red Star з Угорщини 1968 року, коли він не зміг поїхати до Англії, і Transcendent 1996 року, на якому він співав лише разом із голландцем Едвіном Балогом. Припинив грати на гітарі за порадою Габора Прешшера в 1970 році, і тільки під час туру Omega він повернув інструмент на шию, у пісні під назвою His Dream is a Picture.

При написанні пісень 1970- х років його головним завданням було узгодити мелодію і текст, в цих піснях його ім'я записано між композитором і автором текстів. Він також написав кілька текстів самостійно: Hűtlen barátok, Régvárt kedvesem, Helló, Elefánt! (не записано), Addig élj, Ne legyen / Never feel shame.

Його співоча кар'єра майже повністю пов'язана з Omega, але водночас він брав участь у виробництві кількох записів на студії Omega як продюсер, музичний керівник та звукорежисер. Його першою співпрацею в інших постановках був концерт Scorpions у Будапешті та Кошицях в 2009 році. 2010 року він випустив альбом Omega Rhapsody, який був названий сольним альбомом, але його назва також показує, що це переважно матеріал, пов'язаний з Омегою. 2011 року робота була показана в прямому ефірі. Угорська версія подвійного альбому Omega Symphony & Rhapsody вийшла 2012 року, а потім альбом Omega Oratorio у 2013 році, який виконувався наживо на церковних концертах. Це послужило мотивацією для ремонту вежі костелу в Баташеку. 2014 року давнє бажання Кобора здійснилося — він зміг дати концерт на честь 25-ї річниці зміни режиму на площі Героїв. На концерті також виступили The Scorpions, Кобор заспівав Wind of Change з Клаусом Майне. 2018 року, як додаткова постановка до першої добірки шоу «Пісня», виконав обробку Old Chicks разом з Balkan Fanatics. Він також був винятковим гостем на концерті Ференца Дем'єна наприкінці року в 2019 (який, як виявилося, був його останнім сценічним виступом): він виконав три пісні Omega та пісню Demjén Sohase félj у дуеті. Він також зробив власну демонстрацію останнього відео, опублікованого на сторінці Omega у Facebook.

Особисте життя

Його перша дружина народила сина (Даніель, 1976 р.), який працює техніком. У липні 2008 року одружився вдруге і одружився з Деме Жокою, молодшою за нього на 23 роки, у Балатонализі, від якої народилася дочка (Лена, 2007). Через Даніеля він був дідусем двох онуків (Софія Ханга, 2018; Сара, 2020), але він також любив маленьку дівчинку Ельзу, яка народилася від старшої дочки його другої дружини. Він не вважав себе типовим дідом.

В Будапештському технологічному університеті він здобув ступінь магістра архітектури, але ніколи не працював у цій галузі. Раніше займався спортом, але кинув через травму. Його хобі був вітрильний спорт, яким він займався в Балатоналіге, але не на змаганнях, тому що, за його словами, йому не подобалося ходити по Фіксованому маршруту.

Янош Кобор помер від коронавірусної інфекції під час пандемії Covid19.

Прощання з Яношем Кобором відбуkjся 17 грудня 2021 року в базиліці Святого Стефана. Траурну месу відслужив єпископ-помічник Габор Мохош. На церемонії Кароль Френрайс виступив з прощальною промовою від імені товаришів по команді, а Ласло Газдаг від імені фан-клубу «Омега». Серед інших на церемонії з’явилися Ференц Дебрецені, Дьордь Молнар, Феро Надь, Жолт Гьомори та Аттіла Патакі. Траурну месу транслювали в прямому ефірі громадські ЗМІ та TV2.

Посилання

Вебсайт шанувальників Омеги [ 31 Серпня 2019 у Wayback Machine.]
Німецький сайт фанатів Омеги [ 6 Лютого 2022 у Wayback Machine.]

Примітки

Pimasz úr ott alszik: Kóbor János [ 6 Лютого 2022 у Wayback Machine.] 7:44-8:00
. Архів оригіналу за 6 Лютого 2022. Процитовано 6 Лютого 2022.
. zene.hu. 20 травня 2010. Архів оригіналу за 16 Грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 30 липня 2011.
. Архів оригіналу за 5 Грудня 2020. Процитовано 6 Лютого 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
P. Horváth Gábor: Szabadságra született [ 6 Лютого 2022 у Wayback Machine.] Vasárnap Reggel: Sztárok és sztorik, 2003. november 2.
Kovács Ferenc, Pogonyi Nóra (7 грудня 2021). . index.hu. . Архів оригіналу за 7 Грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
. 24.hu. . 6 грудня 2021. Архів оригіналу за 12 Лютого 2022. Процитовано 16 грудня 2021.
Elkezdődött Kóbor János búcsúztatója - élőben jelentkezünk a helyszínről [ 18 Грудня 2021 у Wayback Machine.] blikk.hu

[1] Pimasz úr ott alszik: Kóbor János [ 6 Лютого 2022 у Wayback Machine.] 7:44-8:00

[2] . Архів оригіналу за 6 Лютого 2022. Процитовано 6 Лютого 2022.

[3] . zene.hu. 20 травня 2010. Архів оригіналу за 16 Грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.

[4] . Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 30 липня 2011.

[5] . Архів оригіналу за 5 Грудня 2020. Процитовано 6 Лютого 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[6] P. Horváth Gábor: Szabadságra született [ 6 Лютого 2022 у Wayback Machine.] Vasárnap Reggel: Sztárok és sztorik, 2003. november 2.

[7] Kovács Ferenc, Pogonyi Nóra (7 грудня 2021). . index.hu. . Архів оригіналу за 7 Грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.

[8] . 24.hu. . 6 грудня 2021. Архів оригіналу за 12 Лютого 2022. Процитовано 16 грудня 2021.

[9] Elkezdődött Kóbor János búcsúztatója - élőben jelentkezünk a helyszínről [ 18 Грудня 2021 у Wayback Machine.] blikk.hu