Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юрій Свиридович Кобилецький (справжнє ім'я — Іван Спиридонович; 29 липня (11 серпня) 1905, Звенигородка — 9 вересня 1987, Київ) — український радянський письменник та літературознавець, доктор філологічних наук (1973), професор (1961). Співавтор підручників з історії «дожовтневої» української літератури.
| Кобилецький Юрій Свиридович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 29 липня (11 серпня) 1905 Звенигородка, Київська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 9 вересня 1987 (82 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Діяльність | письменник, літературознавець | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| | ||||
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (лютий 2016) |
Життєпис
Народився й виріс на Кучугурівці, бідній околиці Звенигородки. Після утвердження радянської влади став комсомольцем, а потім, з 1927 року, членом компартії.
З 1927 р. був студентом робітфаку при Київському Інституті народної освіти (КІНО, тепер Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова.
З 1929 р. — викладач та директор Київської вечірньої робочої школи.
Протягом 1930—1934 рр. — студент літературно-мовного факультету Київського державного університету (спеціальність: укр. мова та література).
У своїй автобіографії Кобилецький писав, що ще в університеті він брав участь у цькуванні «націоналістичної» та «троцькістської» професури та у колективізації й розкуркуленні.
1931 р. — викладач та завідувач 5-ї Вечірньої Робітничої школи.
З 10.10.1931 по 10.08.1932 — редактор Масового Сектора Державного Тресту Кінопромисловості «Українфільм». За розпорядженням Тресту був редактором Художнього відділу Одеської Комсомольської Кінофабрики.
У 1934—1935 рр. — редактор журналу «Молодий Більшовик».
З жовтня 1935 по лютий 1937 — редактор художнього літературного видавництва «Молодий Більшовик» та заступник редактора журналу «Молодняк» — у майбутньому журналу «Дніпро» (з 15.12. 1935 р. по квітень 1937).
1937 — викладач української мови та літератури в середній школі № 102 та директор і викладач у 71 середній школі міста Києва (суміщав різні обов'язки водночас).
1939 року закінчив аспірантуру по кафедрі української літератури Київського державного університету, подав дисертацію, але захистився вже у 1944 р. (перешкодила війна).
1935—1941 старший викладач української літератури Київського державного університету.
З липня 1941 р. — головний редактор Державного літературного видавництва УРСР і керівник Фронтової групи Укрвидаву, яка здійснювала спеціальні видання із серії «Фронт і тил», частина яких переправлялася на окуповані території та партизанські загони (Вороніж).
З 1943 — завідувач кафедри української літератури КДУ ім. Т. Шевченка.
12.04.1945 р. наказом Міністерства Вищої освіти СРСР кандидат філологічних наук, доцент Іван-Юрій Кобилецький затверджений деканом філологічного факультету КДУ ім. Т. Шевченка. Водночас — письменник-спецкор газети «Київська Правда».
В кінці серпня 1947 року на ім'я секретаря ЦК КП(б)У Лазара Кагановича надходить замовлений лист-донос, у якому автори (Є. Адельгейм та І. Стебун) паплюжать особливо небезпечну, на думку тодішньої влади частину творчої української інтелігенції. Серед низки імен названо й ім'я Ю. Кобилецького. Його звинувачено в небажанні видавати твори, в яких розвінчується «український буржуазний націоналізм», в тому, що «У своїх статтях Ю. Кобилецький неодноразово звеличував позначені націоналістичними викривленнями твори П. Панча та О. Вишні…», що «Малишко, Нехода, Бичко, Дорошко, Крижанівський, Кобилецький та інші перебувають у тісних особистих контактах, завжди виступають єдиною групою і явно координують свої дії на своїх ділянках літературного фронту…» і «спільно протидіють проведенню більшовицької партійної політики в Союзі Радянських письменників України». На полях цього доносу «залізний Лазар» робить помітку: «Надо специально разобрать и обсудить Кобылецкого!»). Знищити вченого Л. Каганович не встиг, проте тавро українського буржуазного націоналіста, якому Володимир Сосюра присвятив славнозвісний вірш «Любіть Україну!» залишилося на довгі роки. Було і звільнення з роботи, і партійні та профспілкові збори із «чистками», і багато інших неприємностей. Зрештою із січня 1952 р. Юрій Кобилецький починає працювати (до початку 1986 року) професором кафедри української літератури Київського педагогічного університету — нині Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.
Викладаючи студентам історію розвитку вітчизняного красного письменства, наполегливо, з року в рік дбав про якісну підготовку висококваліфікованих кадрів — вчителів та викладачів літератури для середніх та вищих шкіл. За десятиліття викладацької діяльності підготував до захисту більше 30-ти аспірантів, останнім з яких був проф. Л. Куценко, який захистив кандидатську дисертацію у кінці червня 1987 року (за 2 з половиною місяці до смерті свого керівника).
Відомий франкознавець своєї доби, Ю. Кобилецький створив також низку наукових монографій, літературних портретів та інших літературознавчих праць про творчість О. Довженка, А. Малишка, М. Куліша, П. Козланюка, П. Панча, А. Турчинської, багатьох інших майстрів художнього слова та відомих діячів українського мистецтва і культури, у співробітництві із професорами Волинським П. К. та Пільгуком І. І. писав підручники з історії української літератури для студентів вузу тощо. Дослідження вченого друкувались не лише в Україні, а й за кордоном — в Росії, Канаді, Польщі тощо.
Праці
- Буковинська краса: Нарис про О. Кобилянську. К.; Х., 1944
- Творчість Андрія Малишка. К., 1947
- Творче зростання. К., 1951
- Творчість Івана Франка. К., 1956
- Літературні портрети. К., 1958. Вип. 1; 1960. Вип. 2
- Иван Франко. Москва, 1960
- Натан Рибак. К., 1963
- Шевченко і Франко. К., 1964
- Драматургія і час. К., 1965
- Литературные портреты. Москва, 1967
- Крила кречета: Життя і творчість О. Корнійчука. К., 1975
- За далиною далина. К., 1988
- З літопису життя: спогади, нариси, портрети / Юрій Кобилецький. — К.: Дніпро, 1983
Примітки
- Гриценко Олександр. Пам'ять місцевого виробництва. Трансформація символічного простору та історичної пам'яті в малих містах України. — К.: К. І. С., 2014. — С. 69.
- Шаповал Ю. В жанре подметного письма // «Комсомольское знамя» от 6 ноября 1990 г. — с. 5
- Сосюра В. Вибране. — К.: Радянський письменник, 1950.
Посилання
- Кобилецький Юрій Свиридович / О. І. Кобелецька [ 6 Січня 2018 у Wayback Machine.]esu.com.ua
- Кобилецький Юрій (справжнє ім'я — Іван) Свиридович [ 8 Січня 2018 у Wayback Machine.]eu.univ.kiev.ua
- Кобилецький Юрій (справжнє ім'я — Іван) Свиридович [ 21 Листопада 2016 у Wayback Machine.]leksika.com.ua
- Сын Владимира Сосюры: «Маму, вернувшуюся в Киев из сталинских лагерей, мой отец нес домой на руках» [ 6 Січня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Дузь І. На терезах часу // Літературна Україна; 1966, 22 лютого
- І посіяне жать… / Мазуркевич О. // Радянська освіта; 1985, 13 серпня
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kobileckij Yurij Sviridovich Kobileckij spravzhnye im ya Ivan Spiridonovich 29 lipnya 11 serpnya 1905 19050811 Zvenigorodka 9 veresnya 1987 Kiyiv ukrayinskij radyanskij pismennik ta literaturoznavec doktor filologichnih nauk 1973 profesor 1961 Spivavtor pidruchnikiv z istoriyi dozhovtnevoyi ukrayinskoyi literaturi Kobileckij Yurij SviridovichNarodivsya 29 lipnya 11 serpnya 1905 Zvenigorodka Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 9 veresnya 1987 1987 09 09 82 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRDiyalnist pismennik literaturoznavecChlenstvo Nacionalna spilka pismennikiv Ukrayini Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2016 ZhittyepisNarodivsya j viris na Kuchugurivci bidnij okolici Zvenigorodki Pislya utverdzhennya radyanskoyi vladi stav komsomolcem a potim z 1927 roku chlenom kompartiyi Z 1927 r buv studentom robitfaku pri Kiyivskomu Instituti narodnoyi osviti KINO teper Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova Z 1929 r vikladach ta direktor Kiyivskoyi vechirnoyi robochoyi shkoli Protyagom 1930 1934 rr student literaturno movnogo fakultetu Kiyivskogo derzhavnogo universitetu specialnist ukr mova ta literatura U svoyij avtobiografiyi Kobileckij pisav sho she v universiteti vin brav uchast u ckuvanni nacionalistichnoyi ta trockistskoyi profesuri ta u kolektivizaciyi j rozkurkulenni 1931 r vikladach ta zaviduvach 5 yi Vechirnoyi Robitnichoyi shkoli Z 10 10 1931 po 10 08 1932 redaktor Masovogo Sektora Derzhavnogo Trestu Kinopromislovosti Ukrayinfilm Za rozporyadzhennyam Trestu buv redaktorom Hudozhnogo viddilu Odeskoyi Komsomolskoyi Kinofabriki U 1934 1935 rr redaktor zhurnalu Molodij Bilshovik Z zhovtnya 1935 po lyutij 1937 redaktor hudozhnogo literaturnogo vidavnictva Molodij Bilshovik ta zastupnik redaktora zhurnalu Molodnyak u majbutnomu zhurnalu Dnipro z 15 12 1935 r po kviten 1937 1937 vikladach ukrayinskoyi movi ta literaturi v serednij shkoli 102 ta direktor i vikladach u 71 serednij shkoli mista Kiyeva sumishav rizni obov yazki vodnochas 1939 roku zakinchiv aspiranturu po kafedri ukrayinskoyi literaturi Kiyivskogo derzhavnogo universitetu podav disertaciyu ale zahistivsya vzhe u 1944 r pereshkodila vijna 1935 1941 starshij vikladach ukrayinskoyi literaturi Kiyivskogo derzhavnogo universitetu Z lipnya 1941 r golovnij redaktor Derzhavnogo literaturnogo vidavnictva URSR i kerivnik Frontovoyi grupi Ukrvidavu yaka zdijsnyuvala specialni vidannya iz seriyi Front i til chastina yakih perepravlyalasya na okupovani teritoriyi ta partizanski zagoni Voronizh Z 1943 zaviduvach kafedri ukrayinskoyi literaturi KDU im T Shevchenka 12 04 1945 r nakazom Ministerstva Vishoyi osviti SRSR kandidat filologichnih nauk docent Ivan Yurij Kobileckij zatverdzhenij dekanom filologichnogo fakultetu KDU im T Shevchenka Vodnochas pismennik speckor gazeti Kiyivska Pravda V kinci serpnya 1947 roku na im ya sekretarya CK KP b U Lazara Kaganovicha nadhodit zamovlenij list donos u yakomu avtori Ye Adelgejm ta I Stebun paplyuzhat osoblivo nebezpechnu na dumku todishnoyi vladi chastinu tvorchoyi ukrayinskoyi inteligenciyi Sered nizki imen nazvano j im ya Yu Kobileckogo Jogo zvinuvacheno v nebazhanni vidavati tvori v yakih rozvinchuyetsya ukrayinskij burzhuaznij nacionalizm v tomu sho U svoyih stattyah Yu Kobileckij neodnorazovo zvelichuvav poznacheni nacionalistichnimi vikrivlennyami tvori P Pancha ta O Vishni sho Malishko Nehoda Bichko Doroshko Krizhanivskij Kobileckij ta inshi perebuvayut u tisnih osobistih kontaktah zavzhdi vistupayut yedinoyu grupoyu i yavno koordinuyut svoyi diyi na svoyih dilyankah literaturnogo frontu i spilno protidiyut provedennyu bilshovickoyi partijnoyi politiki v Soyuzi Radyanskih pismennikiv Ukrayini Na polyah cogo donosu zaliznij Lazar robit pomitku Nado specialno razobrat i obsudit Kobyleckogo Znishiti vchenogo L Kaganovich ne vstig prote tavro ukrayinskogo burzhuaznogo nacionalista yakomu Volodimir Sosyura prisvyativ slavnozvisnij virsh Lyubit Ukrayinu zalishilosya na dovgi roki Bulo i zvilnennya z roboti i partijni ta profspilkovi zbori iz chistkami i bagato inshih nepriyemnostej Zreshtoyu iz sichnya 1952 r Yurij Kobileckij pochinaye pracyuvati do pochatku 1986 roku profesorom kafedri ukrayinskoyi literaturi Kiyivskogo pedagogichnogo universitetu nini Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im M Dragomanova Vikladayuchi studentam istoriyu rozvitku vitchiznyanogo krasnogo pismenstva napoleglivo z roku v rik dbav pro yakisnu pidgotovku visokokvalifikovanih kadriv vchiteliv ta vikladachiv literaturi dlya serednih ta vishih shkil Za desyatilittya vikladackoyi diyalnosti pidgotuvav do zahistu bilshe 30 ti aspirantiv ostannim z yakih buv prof L Kucenko yakij zahistiv kandidatsku disertaciyu u kinci chervnya 1987 roku za 2 z polovinoyu misyaci do smerti svogo kerivnika Vidomij frankoznavec svoyeyi dobi Yu Kobileckij stvoriv takozh nizku naukovih monografij literaturnih portretiv ta inshih literaturoznavchih prac pro tvorchist O Dovzhenka A Malishka M Kulisha P Kozlanyuka P Pancha A Turchinskoyi bagatoh inshih majstriv hudozhnogo slova ta vidomih diyachiv ukrayinskogo mistectva i kulturi u spivrobitnictvi iz profesorami Volinskim P K ta Pilgukom I I pisav pidruchniki z istoriyi ukrayinskoyi literaturi dlya studentiv vuzu tosho Doslidzhennya vchenogo drukuvalis ne lishe v Ukrayini a j za kordonom v Rosiyi Kanadi Polshi tosho PraciBukovinska krasa Naris pro O Kobilyansku K H 1944 Tvorchist Andriya Malishka K 1947 Tvorche zrostannya K 1951 Tvorchist Ivana Franka K 1956 Literaturni portreti K 1958 Vip 1 1960 Vip 2 Ivan Franko Moskva 1960 Natan Ribak K 1963 Shevchenko i Franko K 1964 Dramaturgiya i chas K 1965 Literaturnye portrety Moskva 1967 Krila krecheta Zhittya i tvorchist O Kornijchuka K 1975 Za dalinoyu dalina K 1988 Z litopisu zhittya spogadi narisi portreti Yurij Kobileckij K Dnipro 1983PrimitkiGricenko Oleksandr Pam yat miscevogo virobnictva Transformaciya simvolichnogo prostoru ta istorichnoyi pam yati v malih mistah Ukrayini K K I S 2014 S 69 Shapoval Yu V zhanre podmetnogo pisma Komsomolskoe znamya ot 6 noyabrya 1990 g s 5 Sosyura V Vibrane K Radyanskij pismennik 1950 PosilannyaKobileckij Yurij Sviridovich O I Kobelecka 6 Sichnya 2018 u Wayback Machine esu com ua Kobileckij Yurij spravzhnye im ya Ivan Sviridovich 8 Sichnya 2018 u Wayback Machine eu univ kiev ua Kobileckij Yurij spravzhnye im ya Ivan Sviridovich 21 Listopada 2016 u Wayback Machine leksika com ua Syn Vladimira Sosyury Mamu vernuvshuyusya v Kiev iz stalinskih lagerej moj otec nes domoj na rukah 6 Sichnya 2018 u Wayback Machine ros Duz I Na terezah chasu Literaturna Ukrayina 1966 22 lyutogo I posiyane zhat Mazurkevich O Radyanska osvita 1985 13 serpnya