Кліщинець Бессера або арум Бессера Arum besserianum рідкісна трав яниста рослина Належить до родини ароїдні Рослина отру

Кліщинець Бессера або арум Бессера (Arum besserianum) — рідкісна трав'яниста рослина. Належить до родини ароїдні. Рослина отруйна.

Кліщинець Бессера

Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:	Частухоцвіті (Alismatales)
Родина:	Кліщинцеві (Araceae)
Рід:	Кліщинець (Arum)
Вид:	*Кліщинець Бессера (A. besserianum)*
Біноміальна назва
*Arum besserianum* Schott, 1858

Поширення

Арум Бессера росте в лісових масивах Східній Європі, в основному у східній, південно-східній і південній частинах. Точний розподіл нелегко визначити через проблеми розбіжності таксономічних класифікацій різних ботаніків. Одне джерело вважає що ця рослина є реліктовий, ендемічний вид.

В Україні Бессера є компонентом трав'яного покриву букових лісів Поділля. Внесена до «Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного світу на території Тернопільської області».

Охоронний статус

Знаходиться під охороною в Львівській області, у регіональному ландшафтному парку «Загребелля» (місто Тернопіль), Довжоцькому ботанічному заказнику, заповіднику «Медобори», національному природному парку «Кременецькі гори».

Синоніми

Arum besseranum Schott
Arum orientale subsp. besseranum (Schott) J.Holub
Arum orientale subsp. orientale M.Bieb.
Arum orientale subsp. besserianum (Schott) Holub
Arum alpinum Schott & Kotschy
Arum maculatum subsp. besseranum (Schott) Nyman
Arum maculatum subsp. besserianum (Schott) Nyman
Arum besserianum forma miodoborense (Szafer) Terpó
Arum besserianum var. miodoborense Szafer

Примітки і джерела

Arum besserianum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
Синиця Г. «Арум Бессерів», // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
Рішення Тернопільської обласної ради від 11 листопада 2002 № 64
Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2007 році^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Пацура І. М. "Рідкісні ліси з участю в'яза шорстского (Ulmus scabra Mill.) у верхів'ї басейну р. Дністер^{[недоступне посилання з липня 2019]}. Український державний лісотехнічний університет, м. Львів
Arum orientale subsp. besseranum (Schott) J.Holub [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — GBIF
Arum orientale subsp. besseranum (Schott) J.Holub — IPNI
Arum orientale ssp. orientale M.Bieb. — EEA
. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 10 січня 2010.

[1] Arum besserianum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

[2] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.

[ТЕС1-3] Синиця Г. «Арум Бессерів», // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .

[4] Рішення Тернопільської обласної ради від 11 листопада 2002 № 64

[5] Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2007 році^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[6] Пацура І. М. "Рідкісні ліси з участю в'яза шорстского (Ulmus scabra Mill.) у верхів'ї басейну р. Дністер^{[недоступне посилання з липня 2019]}. Український державний лісотехнічний університет, м. Львів

[7] Arum orientale subsp. besseranum (Schott) J.Holub [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — GBIF

[8] Arum orientale subsp. besseranum (Schott) J.Holub — IPNI

[EEA-9] Arum orientale ssp. orientale M.Bieb. — EEA

[GBIF-10] . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 10 січня 2010.