Клод Пюель

Клод Пюель (фр. Claude Puel, нар. 2 вересня 1961, Кастр) — колишній французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. Відомий, зокрема, виступами за футбольний клуб «Монако». У подальшому — футбольний тренер, з жовтня 2019 очолює «Сент-Етьєн».

Клод Пюель
Клод Пюель
Особисті дані
Повне ім'я	Клод Пюель
Народження	2 вересня 1961(1961-09-02) (62 роки)
	Кастр,  Франція
Зріст	175 см
Громадянство	Франція
Позиція	опорний півзахисник
Юнацькі клуби
1970–1977 1977–1979	«Монако»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1979–1996 «Монако» 488 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1996–1997 «Монако» тренер 1997–1998 «Монако» тренер 1998–1999 «Монако» асистент 1999–2001 «Монако» 2002–2008 «Лілль» 2008–2011 «Ліон» 2012–2016 «Ніцца» 2016–2017 «Саутгемптон» 2017–2019 «Лестер Сіті» 2019–2021 «Сент-Етьєн»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Клод Пюель почав займатися футболом у 9-річному віці в місцевій команді . Через 7 років юнак перейшов до «Монако», де грав за молодіжну команду до 1979 року, коли вперше потрапив до основи. З того часу Клод протягом 17 років безперервно виступав лише за монегаскський клуб. З «Монако» він двічі ставав чемпіоном Франції, тричі — володарем кубка країни. Також завоював суперкубок Франції 1985 року та дістався до фіналу Кубка володарів кубків сезону 1991–92

Всього провів у лізі 486 матчів (4 забитих м'ячі), у національному кубку — 65 матчів, у європейських клубних турнірах — 49 матчів. За «Монако» у Лізі 1 більше ігор провів лише голкіпер Жан-Люк Етторі (602).

Тренерська кар'єра

Після закінчення кар'єри гравця Пюель декілька років працював фітнес-тренером та тренером дублюючого складу «Монако». На посаду головного тренера клубу його було призначено у січні 1999 року. Маючи у складі команди таких непересічних гравців як, наприклад, Людовик Жюлі та Марсело Гальярдо, Клоду Пюелю вдалося завоювати золоті нагороди чемпіонату Франції 1999-00. У липні 2001 року контракт з ним не було продовжено і Пюель покинув клуб після 24 років, які провів у ньому як гравець і тренер.

Через рік у липні 2002-го Клод почав тренувати «Лілль». Період перебування Пюеля на посаді тренера «догів» став одним з найдовших у Франції. Він тренував команду впродовж 6 років до 2008 року.

18 червня 2008 року тренер підписав контракт з «Ліоном». Із семиразовим чемпіоном Франції він підписав 4-річний контракт. У 2010 році під керівництвом Пюеля «Ліон» дістався до півфіналу Ліги чемпіонів. 20 червня 2011 року клуб достроково розірвав контракт з тренером.

23 травня 2012 року Клод Пюель уклав договір з футбольним клубом «Ніцца» строком на три роки. Вже 31 жовтня він на чолі «Ніцци» обіграв на стадії 1/8 Кубка французької ліги свою колишню команду «Ліон» з рахунком 3-1. Загалом працював з командою чотири сезони. За підсумками останнього сезону 2015-16 Ліги 1 вивів команду в Лігу Європи. Йому не вистачило лише однієї перемоги для завоювання путівки до Ліги чемпіонів. Проте 24 травня 2016 року керівництво команди заявило про розставання з Пюелем.

30 червня 2016 року Пюель був призначений головним тренером англійського «Саутгемптона», підписавши контракт на три роки, проте був звільнений вже в кінці сезону 2016-17.

У жовтні 2017-го французький спеціаліст прийняв «Лестер Сіті», з яким підписав контракт до 2020 року. На початку 2019 року клуб звільнив Пюеля через невиразні результати команди.

4 жовтня 2019 року, після невдалих результатів команди в чемпіонаті та Лізі Європи, керівництво «Сент-Етьєна» звільнило з посади головного тренера і відразу знайшло йому заміну в особі Клода Пюеля. Контракт з ним розрахований до літа 2022 року. Однак до кінця контракту Пюель не допрацював і був звільнений з посади 5 грудня 2021-го.

Титули і досягнення

Як гравця «Монако»: Чемпіонат Франції Чемпіон (2): 1981–82, 1987–88 Срібний призер (3): 1983–84, 1990–91, 1991–92 Бронзовий призер (5): 1984–85, 1988–89, 1989–90, 1992–93, 1995–96 Кубок Франції Володар (3): , , Фіналіст (2): , Суперкубок Франції Володар (1): 1985 Кубок володарів кубків Фіналіст (1): 1991–92

Як тренера «Монако»: Чемпіонат Франції Чемпіон (1): 1999–2000 Суперкубок Франції Володар (1): 2000 Кубок французької ліги Фіналіст (1): 2000–01 «Лілль»: Чемпіонат Франції Срібний призер (1): 2004–05 Бронзовий призер (1): 2005–06 «Ліон»: Чемпіонат Франції Срібний призер (1): 2009–10 Бронзовий призер (2): 2008–09, 2010–11 «Сент-Етьєн»: Кубок Франції Фіналіст (1): 2019–20

Примітки

1. По завершенні сезону 2018/19.
2. Клод Пюель переходить у «Ліон»; actualite-francaise.com, 16 червня 2008(фр.)
3. Клубні повідомлення [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]; Офіційний сайт «Ліона», 20 червня 2011(фр.)
4. «Ніцца»: Клод Пюель прибув до штаб-квартири клубу [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]; Nice-Matin, 24 травня 2012(фр.)
5. Пюель залишив посаду головного тренера «Ніцци» [ 26 травня 2016 у Wayback Machine.]; championat.com 24 травня 2016 (рос.)
6. Пюеля призначено на посаду головного тренера «Святих» [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] saintsfc.co.uk 30 червня 2016(англ.)
7. Клод Пюель прийняв «Лестер» [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]; ua-football.com, 25 жовтня 2017
8. Лестер звільнив Клода Пюеля [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]; ua-football.com, 24 лютого 2019.
9. Сент-Етьєн звільнив Прентана і призначив головним тренером Клода Пюеля [ 20 травня 2022 у Wayback Machine.]; ua-football.com, 4 жовтня 2019.
10. . campeones.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 12 травня 2021.

Посилання

• Профіль Пюеля на footballdatabase.eu [ 19 лютого 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
• Коротка біографія Клода Пюеля на www.goal.com [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• (фр.) . Pari-Et-Gagne. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.