Клименко Іван Павлович

Іва́н Па́влович Климе́нко (20 червня 1924 — 22 червня 2017) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — повітряний стрілець 953-го штурмового авіаційного полку 311-ї штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії, старшина. Повний кавалер ордена Слави.

Іван Павлович Клименко
Народження	20 червня 1924(1924-06-20) Каїри, Горностаївський район, Херсонська округа, УСРР, СРСР
Смерть	22 червня 2017(2017-06-22) (93 роки) Сімферополь, АР Крим, Україна
Національність	українець
Країна	СРСР →  Україна
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	штурмова авіація
Роки служби	1942—1970
Партія	КПРС
Звання	Полковник авіації  Генерал-майор
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників» Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За взяття Кенігсберга» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль Жукова Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Життєпис

Народився в селі Каїри Горностаївського району Херсонської області в родині робітника. Українець. Рано залишившись без батьків, відданий до дитячого будинку. Згодом до 14 років виховувася у прийомній родині в селі Василівка Каховського району. У 1940 році закінчив 7 класів і вступив до школи ФЗУ в м. Миколаїв. Після закінчення школи у червні 1941 року переїхав у Владивосток. Працював судноскладальником на Владивостоцькому суднобудівному заводі № 202 імені К. Ворощилова.

До лав РСЧА вступив добровільно у травні 1942 року через Ворошиловський РВК м. Владивосток. Закінчив тримісячні курси молодшого командного складу полкової розвідки в Іркутську. У діючій армії — з жовтня 1942 року. Воював командиром відділення взводу пішої розвідки 1071-го стрілецького полку 311-ї стрілецької дивізії Ленінградського фронту, був поранений. Після лікування у шпиталі був направлений до школи повітряних стрільців-радистів.

З 14 квітня 1943 року і до кінця війни — повітряний стрілець-радист 953-го штурмового авіаційного полку 311-ї штурмової авіаційної дивізії на Західному і 3-му Білоруському фронтах. До травня 1945 року здійснив 110 бойових вильотів на розвідку, штурмовку і бомбардування скупчень військ і комунікацій ворога. У повітряних боях особисто та у складі групи збив 14 літаків супротивника.

По закінченні війни продовжив військову службу у лавах ЗС СРСР. Закінчив Ризьке військово-політичне училище. Проходив службу на військово-політичних посадах у частинах ВПС. У 1970 році полковник І. П. Клименко вийшов у запас. Генерал-майор авіації України (05.05.2008).

Мешкав у Сімферополі, де й помер.

Нагороди

Нагороджений українським орденом Богдана Хмельницького 2-го (09.05.2013) та 3-го (14.10.1999) ступенів, радянськими орденами Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (07.06.1945) ступенів, Червоної Зірки (06.04.1945), Слави 1-го (15.05.1946), 2-го (22.02.1945) та 3-го (26.12.1944) ступенів і медалями.

Примітки

1. Військове звання вказане на момент представлення до нагородження орденом Слави 1-го ступеня.
2. . Архів оригіналу за 26 Березня 2020. Процитовано 26 Березня 2020.

Посилання

• Клименко Іван Павлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• «Я помню…»: Інтерв'ю з І. П. Клименком [ 26 Березня 2020 у Wayback Machine.]. (рос.)