Клаус Ганс Герберт фон Бісмарк (нім. Klaus Hans Herbert von Bismarck; 6 березня 1912, маєток Ярхім, район Наугард — 22 травня 1997, Гамбург) — німецький журналіст. Учасник Другої світової війни, підполковник резерву.
Клаус фон Бісмарк | |
---|---|
нім. Klaus Hans Herbert von Bismarck | |
Народився | 6 березня 1912[1][2][3] Ярхліно, Ґміна Новоґард, Голеньовський повіт, Західнопоморське воєводство, Республіка Польща |
Помер | 22 травня 1997[1][2][3] (85 років) Гамбург, Німеччина[1] |
Поховання | Гамбург |
Країна | Німеччина |
Діяльність | журналіст, письменник |
Alma mater | d[4] |
Знання мов | німецька[2][5] |
Заклад | WDR і Ґете-Iнститут |
Учасник | Друга світова війна |
Членство | d[4] |
Посада | d |
Військове звання | Оберст-лейтенант |
Рід | Бісмарки[6] |
Нагороди | |
|
Біографія
Син Ґоттфріда фон Бісмарка (1881—1928), власника маєтків Ярхім та Кніпгоф, і Гертруди Кьон (1890—1971). Двоюрідний онук Отто фон Бісмарка.
Військова кар'єра
1 квітня 1934 року вступив у 4-й піхотний полк, з 1937 рроку — ад'ютант 2-го батальйон цього полку, який входив у 32-у піхотну дивізію. На початку 1939 року вийшов у відставку.
В серпні 1939 року знову призваний на службу і призначений на свою стару посаду. Учасник Польської кампанії. З початку 1940 року — ад'ютант свого полку, з липня 1941 року — командир 7-ї роти, з вересня 19041 року — командир 2-го батальйону. Літом 1943 року вийшов у відставку і почав керувати родовим маєтком.
Восени 1944 року повернувся на службу і був призначений командиром 4-го гренадерського полку на радянсько-німецькому фронті. В кінці війни евакуювався на кораблі з Курляндії в Шлезвіґ-Гольштайн, де здався британським військам.
Після війни
У 1950—1995 роках був членом президіума Асоціації німецької євангелістської церкви, в 1977—1979 роках — президентом Асоцації.
В 1961—1975 роках — директор телерадіокомпанії Westdeutscher Rundfunk.
15 квітня 1977 року став президентом Інституту Гете зі штаб-квартирою в Мюнхені і залишався на цій посаді д о 1989 року. Під його керівництвом інститут розширив свої зв'язки у Східній Европі та відкрив свої офіси у Варшаві і Кракові.
Автор мемуарів «Відбуття з Померанії».
Особисте життя
15 липня 1939 року одружився з Рут-Алісою фон Ведемайєр (3 березня 1920 — 28 грудня 2013, Гамбург). В шлюбі народились 8 дітей: 7 синів і 1 дочка.
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
Друга світова війна
- Залізний хрест 2-го класу (9 жовтня 1939)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (1939)
- Залізний хрест 1-го класу (18 червня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- Хрест (21 грудня 1942) — як обер-лейтенант резерву, командир 2-го батальйону 4-го піхотного полку
- Дубове листя (№ 669; як майор резерв, командир 4-го гренадерського полку
- Дем'янський щит
- Чорний нагрудний знак «За поранення»
Після війни
- Премія барона фом Штайна (1954)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- Командорський хрест (3 жвовтня 1973)
- Великий офіцерський хрест (1982)
- Великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою (2 червня 1989)
- Премія Адольфа Грімме (1976)
- Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (1989)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119025027 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Munzinger Personen
- Rehwaldt H., Lange J. Vom Großherzog zum Grundgesetz: aus der Geschichte des Friderico-Francisceums vormals Erweiterte Goetheoberschule Bad Doberan — 1 — Neubukow: 2001. — S. 19. — 119 с. —
- CONOR.Sl
- Архів преси XX століття — 1908.
- Bismarck, von, Klaus - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Процитовано 6 вересня 2018.
Джерела
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.419-420 — 4000 экз. —
- Genealogisches Handbuch des Adels, Adelige Häuser A Band XVI, Seite 34, Band 76 der Gesamtreihe, C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn) 1981, ISSN 0435-2408.
- Josef Schmid: Wir haben auf einer Insel des Selbstbetruges gelebt. Klaus von Bismarcks Weg vom Dienst in der Wehrmacht zur Eröffnung der «Wehrmachtsausstellung» 1995 in Hamburg, in: Jennifer Wasmuth (Hg.): Zwischen Fremd- und Feindbildern. Interdisziplinäre Beiträge zu Rassismus und Fremdenfeindlichkeit', Fremde Nähe — Beiträge zur interdisziplinären Diskussion, Band 16, Seite 33f., Münster-Hamburg-London 2000.
- Josef Schmid: Intendant Klaus von Bismarck und die Kampagne gegen den «Rotfunk» WDR, in: «Archiv für Sozialgeschichte», Band 41, Seite 349f., 2001.
- Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 223.
- Redaktionsbüro Harenberg: . Mit über 400 Fotos. Droemer Knaur, München/Zürich 1979, ISBN 3-426-07604-7, Bismarck, von, Klaus, S. 44.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klaus Gans Gerbert fon Bismark nim Klaus Hans Herbert von Bismarck 6 bereznya 1912 mayetok Yarhim rajon Naugard 22 travnya 1997 Gamburg nimeckij zhurnalist Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni pidpolkovnik rezervu Klaus fon Bismarknim Klaus Hans Herbert von BismarckNarodivsya6 bereznya 1912 1912 03 06 1 2 3 Yarhlino Gmina Novogard Golenovskij povit Zahidnopomorske voyevodstvo Respublika PolshaPomer22 travnya 1997 1997 05 22 1 2 3 85 rokiv Gamburg Nimechchina 1 PohovannyaGamburgKrayina NimechchinaDiyalnistzhurnalist pismennikAlma materd 4 Znannya movnimecka 2 5 ZakladWDR i Gete InstitutUchasnikDruga svitova vijnaChlenstvod 4 PosadadVijskove zvannyaOberst lejtenantRidBismarki 6 NagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu Komandor ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Kavaler Velikogo Hresta 2 klasu ordena Za zaslugi pered FRN Velikij oficerskij hrest ordena Za zaslugi pered FRN Komandor ordena Za zaslugi pered FRN Shturmovij pihotnij znak v sribli Dem yanskij shit Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin Gottfrida fon Bismarka 1881 1928 vlasnika mayetkiv Yarhim ta Knipgof i Gertrudi Kon 1890 1971 Dvoyuridnij onuk Otto fon Bismarka Vijskova kar yera 1 kvitnya 1934 roku vstupiv u 4 j pihotnij polk z 1937 rroku ad yutant 2 go bataljon cogo polku yakij vhodiv u 32 u pihotnu diviziyu Na pochatku 1939 roku vijshov u vidstavku V serpni 1939 roku znovu prizvanij na sluzhbu i priznachenij na svoyu staru posadu Uchasnik Polskoyi kampaniyi Z pochatku 1940 roku ad yutant svogo polku z lipnya 1941 roku komandir 7 yi roti z veresnya 19041 roku komandir 2 go bataljonu Litom 1943 roku vijshov u vidstavku i pochav keruvati rodovim mayetkom Voseni 1944 roku povernuvsya na sluzhbu i buv priznachenij komandirom 4 go grenaderskogo polku na radyansko nimeckomu fronti V kinci vijni evakuyuvavsya na korabli z Kurlyandiyi v Shlezvig Golshtajn de zdavsya britanskim vijskam Pislya vijni U 1950 1995 rokah buv chlenom prezidiuma Asociaciyi nimeckoyi yevangelistskoyi cerkvi v 1977 1979 rokah prezidentom Asocaciyi V 1961 1975 rokah direktor teleradiokompaniyi Westdeutscher Rundfunk 15 kvitnya 1977 roku stav prezidentom Institutu Gete zi shtab kvartiroyu v Myunheni i zalishavsya na cij posadi d o 1989 roku Pid jogo kerivnictvom institut rozshiriv svoyi zv yazki u Shidnij Evropi ta vidkriv svoyi ofisi u Varshavi i Krakovi Avtor memuariv Vidbuttya z Pomeraniyi Osobiste zhittya15 lipnya 1939 roku odruzhivsya z Rut Alisoyu fon Vedemajyer 3 bereznya 1920 28 grudnya 2013 Gamburg V shlyubi narodilis 8 ditej 7 siniv i 1 dochka NagorodiMedal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu 4 roki Druga svitova vijna Zaliznij hrest 2 go klasu 9 zhovtnya 1939 Shturmovij pihotnij znak v sribli 1939 Zaliznij hrest 1 go klasu 18 chervnya 1940 Licarskij hrest Zaliznogo hresta z dubovim listyam Hrest 21 grudnya 1942 yak ober lejtenant rezervu komandir 2 go bataljonu 4 go pihotnogo polku Dubove listya 669 yak major rezerv komandir 4 go grenaderskogo polku Dem yanskij shit Chornij nagrudnij znak Za poranennya Pislya vijni Premiya barona fom Shtajna 1954 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina Komandorskij hrest 3 zhvovtnya 1973 Velikij oficerskij hrest 1982 Velikij hrest iz zirkoyu ta plechovoyu strichkoyu 2 chervnya 1989 Premiya Adolfa Grimme 1976 Komandor ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu 1989 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119025027 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Munzinger Personen d Track Q107343683 Rehwaldt H Lange J Vom Grossherzog zum Grundgesetz aus der Geschichte des Friderico Francisceums vormals Erweiterte Goetheoberschule Bad Doberan 1 Neubukow 2001 S 19 119 s ISBN 978 3 934355 20 0 d Track Q29963520d Track Q29963675d Track Q9638d Track Q29963530 CONOR Sl d Track Q16744133 Arhiv presi XX stolittya 1908 d Track Q36948990 Bismarck von Klaus TracesOfWar nl www tracesofwar nl nid Procitovano 6 veresnya 2018 DzherelaZalesskij K A Zheleznyj krest M Yauza press 2007 s 419 420 4000 ekz ISBN 978 5 903339 37 2 Genealogisches Handbuch des Adels Adelige Hauser A Band XVI Seite 34 Band 76 der Gesamtreihe C A Starke Verlag Limburg Lahn 1981 ISSN 0435 2408 Josef Schmid Wir haben auf einer Insel des Selbstbetruges gelebt Klaus von Bismarcks Weg vom Dienst in der Wehrmacht zur Eroffnung der Wehrmachtsausstellung 1995 in Hamburg in Jennifer Wasmuth Hg Zwischen Fremd und Feindbildern Interdisziplinare Beitrage zu Rassismus und Fremdenfeindlichkeit Fremde Nahe Beitrage zur interdisziplinaren Diskussion Band 16 Seite 33f Munster Hamburg London 2000 Josef Schmid Intendant Klaus von Bismarck und die Kampagne gegen den Rotfunk WDR in Archiv fur Sozialgeschichte Band 41 Seite 349f 2001 Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Scherzers Militaer Verlag Ranis Jena 2007 ISBN 978 3 938845 17 2 S 223 Redaktionsburo Harenberg Mit uber 400 Fotos Droemer Knaur Munchen Zurich 1979 ISBN 3 426 07604 7 Bismarck von Klaus S 44