Кла́ус Шу́льце (Klaus Schulze; 4 серпня 1947, Берлін, Німеччина — 26 квітня 2022) — німецький музикант, клавішник, гітарист, перкусист, композитор, автор текстів, продюсер. Працював у жанрі електронної музики.
Клаус Шульце | |
---|---|
нім. Klaus Schulze | |
Основна інформація | |
Дата народження | 4 серпня 1947 |
Місце народження | Берлін |
Дата смерті | 26 квітня 2022 (74 роки) |
Місце смерті | Люнебурґ, Нижня Саксонія, Німеччина[1] |
Роки активності | 1969 — 2022 |
Громадянство | Німеччина |
Професії | композитор, музикант |
Інструменти | синтезатор, гітара, ударна установка і ударний музичний інструмент |
Жанри | Мінімалізм |
Псевдоніми | Richard Wahnfried |
Лейбли | d, Island Records, Virgin Records, The City of Metronome, d і ZYX Music |
Нагороди | d |
klaus-schulze.com | |
Файли у Вікісховищі |
Кар'єра
Свою кар'єру цей музикант, який вважається одним з передвісників сучасної електронної музики, розпочав у 1960-х роках, коли захопившись досягненнями гурту The Kinks виступав як гітарист.
1967 року Шульце став учасником гурту Psy Free, де разом з ним грали Алекс Конті (Alex Conti) — гітара та Джо Шуманн (Jo Schumann) — орган. Двома роками пізніше він опинився у формації Tangerine Dream, у складі якої зіграв на перкусійних інструментах лише на єдиному альбомі «Electronic Meditations». Також у цей період Клаус часто відвідував західноберлінську студію експериментальної музики, де під керівництвом Томаса Кесслера оволодів авангардною композиторською технікою та пізнав звукові можливості нових інструментів. 1970 року разом з приятелями Мануелем Готтшінгом (Manuele Göttsching) — гітара та Хартмутом Енком (Hartmut Enke) — бас, Шульце утворив гурт Ash Ra Tempel. Він записав з нею дві платівки — «Ash Ra Tempel» (1971) та «Join Inn» (1973), однак ще у вересні 1971 року після швейцарського турне Ash Ra Tempel, Шульце присвятив себе сольній кар'єрі. Свій перший авторський лонґплей «Irrlicht», який 1972 року видала фірма «Ohr», Клаус записав за участю музикантів із симфонічного оркестру. Далі з'явились чергові пропозиції музиканта — альбоми «Cyborg» (1973), «Picture Music» (1973), «Blackdance» (1974), «Timewind» (1975) та «Moondawn» (1976).
Ще під час запису дебютного альбому Шульце обмежився використанням електроорганів, проте надалі він поступово розширив інструментарій за рахунок синтезаторів «VCS 3», «ARP Odyssey», «ARP 2600», «EMS Synti'A», «Moog» та «Fairlight» (на початку 1980-х Шульце замінив синтезатори музичними комп'ютерами). До участі у своїх записах автор спорадично запрошував одного або кількох музикантів, наприклад, оперного співака Ернста Волтера Саймона (Ernst Walter Siemon), вокалістів Майкла Гарвенса (Michael Garvens) та Ієна Вілкінсона (Ian Wilkinson), віолончеліста Вольфганга Тіполда (Wolfgang Tiepold), гітариста Нуну Іса (Nunu Isa), басиста Харолда Асмуссена (Harold Asmussen), перкусистів Харолда Гросскопфа (Harald Grosskopf), Фреда Северлоха (Fred Severloh) та Уллі Шобера (Ulli Schober), піаністів Райнера Блосса (Rainer Bloss) та Андреса Гроссера (Andreas Grosser), а інколи й оркестри.
Паралельно Шульце записувався з іншими виконавцями та формаціями: 1972 року з Уолтером Вегмюллером (Walter Wegmüller) (платівка «Tarot») 1973 року з Сергісом Головіним (Serrgiusz Golowin) (платівки «The Cosmic Jokers» та «Galactic Supermarket»). Разом з Енді Ворхолом, Валер'яном Боровскі, Кенном Расселлом та П'єром-Паоло Пазоліні артист розвивав характерну для 1970-х років «сублімацію еротизму у мистецтві», склавши 1976 року авангардну музичну ілюстрацію до сміливого фільму Лесса Брауна «Body Love». З'явившись того ж року на платівці, ця музика принесла авторові нагороду — «Grand Prix International» французької академії імені Шарля Кросса. Того ж року Шульце розпочав співпрацю з японським перкусистом Стому Ямашто, внаслідок чого виникла формація Go, що записала три альбоми: «Go», «Go Live From Paris» та «Go Too».
Тим часом на музичному ринку з'явився черговий сольний лонгплеи Клауса — «Mirage», а крім компонування та записування альбомів Шульце дуже хотів гастролювати. 12 та 13 квітня 1977 року він виступив у лондонському «Planetarium», і ці концерти було визнано за одну з найважливіших подій року у Великій Британії.
Наступного року з'явився альбом музиканта «Body Love Vol.2» (Moogetique), з композиціями, що не ввійшли до фільму «Body love». У жовтні 1978 року Шульце запропонував ювілейний, десятий альбом — «X» з музичними біографіями Ніцше, Тракла, Франка Херберта, Баха, Людвіга II та Клейста. Записана за участю вокаліста Артура Брауна чергова платівка «Dune» 1979 року відкрила відлік другому десятку сольних робіт Шульце.
1980 року на ринку з'явились два нових видання Клауса — концертне «Live» та студійне «Dig It» (видане 1982 року в НДР під назвою «Elektronik Impressionen»). Наступний рік приніс відразу три нових платівки — компіляцію «Mindphaser», записану за участю перкусиста Майкла Шрайва «Trancefer» та «Tonwelle» (під псевдонімом Шульце Richard Wahnfried). Після запису 1983 року лонгплея «Audentity» музикант у рамках промоційного турне потрапив до Польщі, де разом з перкусистом Райнером Блоссом дав кілька концертів. Згодом з'явився концертний альбом «Dziekuje Poland — Live'83».
1984 рік виявився дуже насиченим для музиканта. Того ж року Шульце утворив власну фонографічну фірму INTEAM (яка діяла до 1987), записав три платівки: «Afrika» (з вокалістом Ерстом Фушем), «Drive Inn» (з Райнером Блоссом) та «Angst». Паралельно того ж року під псевдонімом Richard Wahufried з'явився черговий альбом «Richard Wahnfried Plays Megatone». У наступні роки Клаус Шульце продовжив свою активну музичну діяльність, а його платівки та концерти завжди знаходять багато прихильників.
Як продюсер, Щульц співпрацював з Джузеппе «Баффо» Банфімом, Робертом Шродером, Вольфгангом Бокі, Дітером Шутцем, Earthstar, P'Cock, Din A Testbild, Alphaville, Lorry, Deo та японською групою Far East Family Band (один з учасників якої — ).
На початку 2008 року вийшов альбом Sehnsucht проекту Schiller, одна із композицій альбому Zenith була записано разом з Клаусом Шульце.
Новий альбом Shadowlands буде випущено в січні 2013 року.
Дискографія
- 1971: Irrlieht — Quadrophonische Symphonie fur Orchester und E-Maschine
- 1973: Cyborg
- 1974: Blackdance
- 1975: Picture Music
- 1975: Timewind
- 1976: Moondawn
- 1977: Body Love (soundtrack)
- 1977: Mirage — Eine Elektronische Winterlandschaft
- 1977: Body Love Vol.2 (Moogetique)
- 1978: X-Sechsmusikalische Biographien
- 1979: Dune
- 1979: Time Actor (як Richard Wahnfried)
- 1980: Live
- 1980: Rock On
- 1980: Dig It
- 1981: Mindphaser
- 1981: Trancefer
- 1981: Tonwelle (як Richard Wahnfried)
- 1982: Electronik Impressionen (перевидання «Dig It» тільки в НДР)
- 1983: Audentity — The Story Of Sebastian & A Search For Self — Indentity
- 1983: Dziekuje Poland — Live'83 (разом з Райнером Блоссом)
- 1984: Drive Inn (разом з Райнером Блоссом)
- 1984: Aphrica (разом з Райнером Блоссом та Ернстом Фушем)
- 1984: Augst (soundtrack)
- 1984: Richard Wahnfried Plays Megatone (як Richard Wahnfried)
- 1985: Inter-Face
- 1986: Dreams
- 1986: Miditation (як Richard Wahnfried)
- 1987: Babel (разом з Андреасем Гроссером)
- 1988: En-Trance
- 1990: Miditerranean Pads
- 1990: The Dresden Performance — Dresden Imaginary Scenes
- 1991: Beyond Recall
- 1992: Live At The Royal Festival Hall Vol.1/Vol.2
- 1992: Picture Music
- 1993: The Dome Event — Live At The Cologue Cathedral
- 1993: The Essential 1972—1993
- 1993: Le Moulin De Daudet (soundtrack)
- 1993: The Silver Edition
- 1994: Totentag
- 1994: Midi Klassik
- 1994: The Dark Side Of The Moog (разом з Пітером Немлуком)
- 1994: The Dark Side Of The Moog. Vol 2 (разом з Пітером Немлуком)
- 1994: The Dark Side Of The Moog. Vol 3 (разом з Пітером Немлуком)
- 1994: In Blue
- 1995: Trance Appeal
- 1996: Are You Sequenced?
- 1996: The Dark Side Of The Moog. Vol 4 (разом з Пітером Немлуком)
- 1996: The Dark Side Of The Moog. Vol 5 (разом з Пітером Немлуком)
- 1997: Drams'n'Balls (як Richard Wahnfried)
- 1997: Dosburg Online
- 1997: The Dark Side Of The Moog. Vol 6 (разом з Пітером Немлуком).
- 2001: Live @ KlangArt 1 (live)
- 2001: Live @ KlangArt 2 (live)
- 2005: Moonlake
- 2005: Vanity of Sounds — Re-released 2005 from Contemporary Works I box set
- 2006: The Crime of Suspense — Re-released 2006 from Contemporary Works I box set
- 2006: Ballett 1 — Re-released 2006 from Contemporary Works I box set
- 2006: Ballett 2 — Re-released 2006 from Contemporary Works I box set
- 2007: Ballett 3 — Upcoming re-release mid 2007 from Contemporary Works I box set
- 2007: Kontinuum
- 2008: Farscape Klaus Schulze/Lisa Gerrard
- 2008: Rheingold Klaus Schulze feat. Lisa Gerrard
- 2008: Dziekuje Bardzo Klaus Schulze feat. Lisa Gerrard
- 2010: Big In Japan (Japanese Version)
- 2010: Big In Japan (European Version)
- 2011: Big In Japan (American Edition)
- 2013: Shadowlands
Література
- Олександр Рудяченко. 1. Синті-Клаус, або Музика для себе // «Молода гвардія» (Київ). — 13 травня 1990.
- Олександр Рудяченко. 2. Синті-Клаус, або Музика для себе // «Молода гвардія» (Київ). — 20 травня 1990.
Посилання
- https://fr.findagrave.com/memorial/239327986/klaus-schulze
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kla us Shu lce Klaus Schulze 4 serpnya 1947 Berlin Nimechchina 26 kvitnya 2022 nimeckij muzikant klavishnik gitarist perkusist kompozitor avtor tekstiv prodyuser Pracyuvav u zhanri elektronnoyi muziki Klaus Shulcenim Klaus SchulzeZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya4 serpnya 1947 1947 08 04 Misce narodzhennyaBerlinData smerti26 kvitnya 2022 2022 04 26 74 roki Misce smertiLyuneburg Nizhnya Saksoniya Nimechchina 1 Roki aktivnosti1969 2022GromadyanstvoNimechchinaProfesiyikompozitor muzikantInstrumentisintezator gitara udarna ustanovka i udarnij muzichnij instrumentZhanriMinimalizmPsevdonimiRichard WahnfriedLejblid Island Records Virgin Records The City of Metronome d i ZYX MusicNagorodidklaus schulze com Fajli u VikishovishiKar yeraSvoyu kar yeru cej muzikant yakij vvazhayetsya odnim z peredvisnikiv suchasnoyi elektronnoyi muziki rozpochav u 1960 h rokah koli zahopivshis dosyagnennyami gurtu The Kinks vistupav yak gitarist 1967 roku Shulce stav uchasnikom gurtu Psy Free de razom z nim grali Aleks Konti Alex Conti gitara ta Dzho Shumann Jo Schumann organ Dvoma rokami piznishe vin opinivsya u formaciyi Tangerine Dream u skladi yakoyi zigrav na perkusijnih instrumentah lishe na yedinomu albomi Electronic Meditations Takozh u cej period Klaus chasto vidviduvav zahidnoberlinsku studiyu eksperimentalnoyi muziki de pid kerivnictvom Tomasa Kesslera ovolodiv avangardnoyu kompozitorskoyu tehnikoyu ta piznav zvukovi mozhlivosti novih instrumentiv 1970 roku razom z priyatelyami Manuelem Gottshingom Manuele Gottsching gitara ta Hartmutom Enkom Hartmut Enke bas Shulce utvoriv gurt Ash Ra Tempel Vin zapisav z neyu dvi plativki Ash Ra Tempel 1971 ta Join Inn 1973 odnak she u veresni 1971 roku pislya shvejcarskogo turne Ash Ra Tempel Shulce prisvyativ sebe solnij kar yeri Svij pershij avtorskij longplej Irrlicht yakij 1972 roku vidala firma Ohr Klaus zapisav za uchastyu muzikantiv iz simfonichnogo orkestru Dali z yavilis chergovi propoziciyi muzikanta albomi Cyborg 1973 Picture Music 1973 Blackdance 1974 Timewind 1975 ta Moondawn 1976 She pid chas zapisu debyutnogo albomu Shulce obmezhivsya vikoristannyam elektroorganiv prote nadali vin postupovo rozshiriv instrumentarij za rahunok sintezatoriv VCS 3 ARP Odyssey ARP 2600 EMS Synti A Moog ta Fairlight na pochatku 1980 h Shulce zaminiv sintezatori muzichnimi komp yuterami Do uchasti u svoyih zapisah avtor sporadichno zaproshuvav odnogo abo kilkoh muzikantiv napriklad opernogo spivaka Ernsta Voltera Sajmona Ernst Walter Siemon vokalistiv Majkla Garvensa Michael Garvens ta Iyena Vilkinsona Ian Wilkinson violonchelista Volfganga Tipolda Wolfgang Tiepold gitarista Nunu Isa Nunu Isa basista Harolda Asmussena Harold Asmussen perkusistiv Harolda Grosskopfa Harald Grosskopf Freda Severloha Fred Severloh ta Ulli Shobera Ulli Schober pianistiv Rajnera Blossa Rainer Bloss ta Andresa Grossera Andreas Grosser a inkoli j orkestri Paralelno Shulce zapisuvavsya z inshimi vikonavcyami ta formaciyami 1972 roku z Uolterom Vegmyullerom Walter Wegmuller plativka Tarot 1973 roku z Sergisom Golovinim Serrgiusz Golowin plativki The Cosmic Jokers ta Galactic Supermarket Razom z Endi Vorholom Valer yanom Borovski Kennom Rassellom ta P yerom Paolo Pazolini artist rozvivav harakternu dlya 1970 h rokiv sublimaciyu erotizmu u mistectvi sklavshi 1976 roku avangardnu muzichnu ilyustraciyu do smilivogo filmu Lessa Brauna Body Love Z yavivshis togo zh roku na plativci cya muzika prinesla avtorovi nagorodu Grand Prix International francuzkoyi akademiyi imeni Sharlya Krossa Togo zh roku Shulce rozpochav spivpracyu z yaponskim perkusistom Stomu Yamashto vnaslidok chogo vinikla formaciya Go sho zapisala tri albomi Go Go Live From Paris ta Go Too Tim chasom na muzichnomu rinku z yavivsya chergovij solnij longplei Klausa Mirage a krim komponuvannya ta zapisuvannya albomiv Shulce duzhe hotiv gastrolyuvati 12 ta 13 kvitnya 1977 roku vin vistupiv u londonskomu Planetarium i ci koncerti bulo viznano za odnu z najvazhlivishih podij roku u Velikij Britaniyi Nastupnogo roku z yavivsya albom muzikanta Body Love Vol 2 Moogetique z kompoziciyami sho ne vvijshli do filmu Body love U zhovtni 1978 roku Shulce zaproponuvav yuvilejnij desyatij albom X z muzichnimi biografiyami Nicshe Trakla Franka Herberta Baha Lyudviga II ta Klejsta Zapisana za uchastyu vokalista Artura Brauna chergova plativka Dune 1979 roku vidkrila vidlik drugomu desyatku solnih robit Shulce 1980 roku na rinku z yavilis dva novih vidannya Klausa koncertne Live ta studijne Dig It vidane 1982 roku v NDR pid nazvoyu Elektronik Impressionen Nastupnij rik prinis vidrazu tri novih plativki kompilyaciyu Mindphaser zapisanu za uchastyu perkusista Majkla Shrajva Trancefer ta Tonwelle pid psevdonimom Shulce Richard Wahnfried Pislya zapisu 1983 roku longpleya Audentity muzikant u ramkah promocijnogo turne potrapiv do Polshi de razom z perkusistom Rajnerom Blossom dav kilka koncertiv Zgodom z yavivsya koncertnij albom Dziekuje Poland Live 83 1984 rik viyavivsya duzhe nasichenim dlya muzikanta Togo zh roku Shulce utvoriv vlasnu fonografichnu firmu INTEAM yaka diyala do 1987 zapisav tri plativki Afrika z vokalistom Erstom Fushem Drive Inn z Rajnerom Blossom ta Angst Paralelno togo zh roku pid psevdonimom Richard Wahufried z yavivsya chergovij albom Richard Wahnfried Plays Megatone U nastupni roki Klaus Shulce prodovzhiv svoyu aktivnu muzichnu diyalnist a jogo plativki ta koncerti zavzhdi znahodyat bagato prihilnikiv Yak prodyuser Shulc spivpracyuvav z Dzhuzeppe Baffo Banfimom Robertom Shroderom Volfgangom Boki Diterom Shutcem Earthstar P Cock Din A Testbild Alphaville Lorry Deo ta yaponskoyu grupoyu Far East Family Band odin z uchasnikiv yakoyi Na pochatku 2008 roku vijshov albom Sehnsucht proektu Schiller odna iz kompozicij albomu Zenith bula zapisano razom z Klausom Shulce Novij albom Shadowlands bude vipusheno v sichni 2013 roku Diskografiya1971 Irrlieht Quadrophonische Symphonie fur Orchester und E Maschine 1973 Cyborg 1974 Blackdance 1975 Picture Music 1975 Timewind 1976 Moondawn 1977 Body Love soundtrack 1977 Mirage Eine Elektronische Winterlandschaft 1977 Body Love Vol 2 Moogetique 1978 X Sechsmusikalische Biographien 1979 Dune 1979 Time Actor yak Richard Wahnfried 1980 Live 1980 Rock On 1980 Dig It 1981 Mindphaser 1981 Trancefer 1981 Tonwelle yak Richard Wahnfried 1982 Electronik Impressionen perevidannya Dig It tilki v NDR 1983 Audentity The Story Of Sebastian amp A Search For Self Indentity 1983 Dziekuje Poland Live 83 razom z Rajnerom Blossom 1984 Drive Inn razom z Rajnerom Blossom 1984 Aphrica razom z Rajnerom Blossom ta Ernstom Fushem 1984 Augst soundtrack 1984 Richard Wahnfried Plays Megatone yak Richard Wahnfried 1985 Inter Face 1986 Dreams 1986 Miditation yak Richard Wahnfried 1987 Babel razom z Andreasem Grosserom 1988 En Trance 1990 Miditerranean Pads 1990 The Dresden Performance Dresden Imaginary Scenes 1991 Beyond Recall 1992 Live At The Royal Festival Hall Vol 1 Vol 2 1992 Picture Music 1993 The Dome Event Live At The Cologue Cathedral 1993 The Essential 1972 1993 1993 Le Moulin De Daudet soundtrack 1993 The Silver Edition 1994 Totentag 1994 Midi Klassik 1994 The Dark Side Of The Moog razom z Piterom Nemlukom 1994 The Dark Side Of The Moog Vol 2 razom z Piterom Nemlukom 1994 The Dark Side Of The Moog Vol 3 razom z Piterom Nemlukom 1994 In Blue 1995 Trance Appeal 1996 Are You Sequenced 1996 The Dark Side Of The Moog Vol 4 razom z Piterom Nemlukom 1996 The Dark Side Of The Moog Vol 5 razom z Piterom Nemlukom 1997 Drams n Balls yak Richard Wahnfried 1997 Dosburg Online 1997 The Dark Side Of The Moog Vol 6 razom z Piterom Nemlukom 2001 Live KlangArt 1 live 2001 Live KlangArt 2 live 2005 Moonlake 2005 Vanity of Sounds Re released 2005 from Contemporary Works I box set 2006 The Crime of Suspense Re released 2006 from Contemporary Works I box set 2006 Ballett 1 Re released 2006 from Contemporary Works I box set 2006 Ballett 2 Re released 2006 from Contemporary Works I box set 2007 Ballett 3 Upcoming re release mid 2007 from Contemporary Works I box set 2007 Kontinuum 2008 Farscape Klaus Schulze Lisa Gerrard 2008 Rheingold Klaus Schulze feat Lisa Gerrard 2008 Dziekuje Bardzo Klaus Schulze feat Lisa Gerrard 2010 Big In Japan Japanese Version 2010 Big In Japan European Version 2011 Big In Japan American Edition 2013 ShadowlandsLiteraturaOleksandr Rudyachenko 1 Sinti Klaus abo Muzika dlya sebe Moloda gvardiya Kiyiv 13 travnya 1990 Oleksandr Rudyachenko 2 Sinti Klaus abo Muzika dlya sebe Moloda gvardiya Kiyiv 20 travnya 1990 Posilannyahttps fr findagrave com memorial 239327986 klaus schulze