Клаудіо Вілла

Клаудіо Вілла (італ. Claudio Villa; Рим, 1 січня 1926 року — Падуя, 7 лютого 1987 року) — італійський співак. Іноді він виступав автором, на його ім'я записано 35 пісень. За всю свою кар'єру він продав 45 мільйонів платівок в усьому світі.

Клаудіо Вілла
Основна інформація
Повне ім'я	італ. Claudio Pica
Дата народження	1 січня 1926(1926-01-01)^[1]^[2]
Місце народження	Рим, Італія^[3]
Дата смерті	7 лютого 1987(1987-02-07)^[4]^[2](61 рік)
Місце смерті	Рим, Італія
Причина смерті	інфаркт міокарда
Роки активності	з 1946
Громадянство	Італія і Королівство Італія
Професії	актор, співак, студійний музикант, автор-виконавець
Співацький голос	тенор
Інструменти	вокал^[d]
Жанри	поп
Псевдоніми	Claudio Villa
Нагороди	Пісенний фестиваль «Санремо»
Діти	^d
Автограф
Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився в кварталі Трастевере в Римі. За свою кар'єру він записав понад 3000 пісень, продав 45 мільйонів платівок і знявся в 25 мюзиклах. Батьки дали йому ім'я «Клаудіо» на честь Клаудіо Серіо. На фірмі звукозапису «Fonit Cetra» він записав багато відомих пісень, таких як «'A Tazza 'E Cafe'».

Клаудіо Вілла (в центрі) і Маріо Треві, 1962 рік

Клаудіо Вілла розділяє з Доменіко Модуньо рекорд за кількістю перемог на Фестивалі пісні в Сан-Ремо — чотири рази. Вілла перемагав там у 1955, 1957, 1962 і 1967 роках. У 1962 і 1967 роках він представляв Італію на Конкурсі пісні на приз Євробачення: в 1962 році з піснею «Addio, addio» посів 9-те місце, а у 1967 з «Non andare più lontano» — 11-е.

Вілла помер у 1987 році; на його надгробку написано слова «Життя — ти прекрасна, смерть — ти тхнеш» (Vita sei bella, morte fai schifo). Про його смерть у 1987 році від серцевого нападу оголосив у прямому ефірі Піппо Баудо в останню ніч фестивалю Сан-Ремо. Його могила, оточена барельєфом і настінними розписами з нагоди 20-ї річниці смерті, знаходиться на кладовищі Сан-Себастьяно у Рокка-ді-Папа, недалеко від Риму, де він жив протягом багатьох років зі своєю сім'єю.

У Північній Америці співак був практично невідомим до 1996 року, поки не вийшов фільм «Довга ніч», співрежисерами якого були Стенлі Туччі і ^[en]. Фільм, у якому звучать три пісні Клаудіо Вілла, отримав міжнародне визнання.

Дискографія

^[it]

Фільмографія

^[it]

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
   d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
3. Carnegie Hall linked open data — 2017.
   d:Track:Q30500746
4. https://pantheon.world/profile/person/Claudio_Villa
5. Antonella Scutiero (10 лютого 2015). . Lettera43 (італ.). NEWS 3.0 S.p.A. via Garofalo 31, 20133 Milano. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
   Massimo Poggini, официальный биограф Васко Росси и Лучано Лигабуэ (8 лютого 2013). . Блог на сайте Gazzetta dello Sport.it (італ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
   . Sapere.it. Архів оригіналу за 30 Червня 2020. Процитовано 28 листопада 2015.
   . Il Post. 11 лютого 2015. Архів оригіналу за 1 Липня 2020. Процитовано 28 листопада 2015.
   (італ.). ANSA.it. 4 лютого 2015. Архів оригіналу за 30 Червня 2020. Процитовано 2015-11028.
6. Emanuele Lombardini, Alessandro Pigliavento. (PDF). Euofestival News (EurofestivalNEWS.Com). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 28 листопада 2015.
   (італ.). Il Fan Club Italiano dell'Eurofestival. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 28 листопада 2015.
7. Big Night Original Motion Picture Soundtrack, liner notes.

Посилання

• Клаудіо Вілла [ 1 Травня 2021 у Wayback Machine.] на сайті AllMusic
• Клаудио Вилла на сайті IMDb (англ.)