Класична японська мова яп 中古日本語 chūko nihongo англ Late Old Japanese або пізня старояпонська мова японська мова і шрифт

Класична японська мова (яп. 中古日本語, chūko nihongo, англ. Late Old Japanese), або пізня старояпонська мова — японська мова і шрифт якими користувалися в епоху Хейан (794—1185). Ця мова є прямим нащадком старояпонської мови і попередником середньояпонського періоду середніх віків в Японії.

Старояпонська мова використовувала на письмі китайський шрифт. В часи класичної японської мови виникли два нові шрифти: Хірагана та Катакана. Таким чином було спрощено письмову мову, що позитивно вплинуло на розвиток літературної мови і призвело до розквіту японськох літератури. В той час з'явилися такі класичні твори як Гендзі моногатарі (Genji Monogatari), Такеторі моногатарі (Taketori Monogatari) та Ісе-Моноґатарі (Ise Monogatari).

Фонеми

Відбулися такі великі фонетичні зміни:

перехід від передньоносових приголосних до дзвінких
виникнення довгих голосних і закритих складів
перестали вимовляти деякі приголосні в певних ситуаціях
змінилася ритмічна структура мови, основним елементом ритму став не склад, а мора (одиниця ритму, що відповідає короткому голосному звуку)

В той час як в старояпонській мові було 88 базових складів, в класичній японській стало лише 66 складів:

a	i	u	e	o
ka	ki	ku	ke	ko
ga	gi	gu	ge	go
sa	si	su	se	so
za	zi	zu	ze	zo
ta	ti	tu	te	to
da	di	du	de	do
na	ni	nu	ne	no
ha	hi	hu	he	ho
ba	bi	bu	be	bo
ma	mi	mu	me	mo
ya		yu		yo
ra	ri	ru	re	ro
wa	wi		we

Найважливішою зміною став відхід від системи складів дзьодай токусю канадзукай (Jōdai Tokushu Kanazukai), яка розрізняла два види голосних -i, -e und -o. Цей відхід спостерігався вже в кінці періоду старояпонської мови, але повна відмова від цієї системи відбулася на початку періоду класичної японської мови. Останніми було втрачено фонеми /ko₁/ and /ko₂/.

Протягом 10 століття звуки /e/ та /ye/ злилися в /e/, а в 1 столітті /o/ та /wo/ злилися в /o/.

Фонетика

Голосні

/a/: [a]
/i/: [i]
/u/: [u]
/e/: [je]
/o/: [wo]

Приголосні

/k, g/: [k, g]
/s, z/: Теорії для /s, z/ включають в цю групу також [s, z], [ts, dz] та [ʃ, ʒ]. Вимова може, як і в сучасній японській мові, залежати від наступної голосної.
/t, d/: [t, d]
/n/: [n]
/h/: /h/ надалі відбиває звук [ɸ]. В 11 століття з'явився виняток, коли ця фонема між двома голосними почала відбивати звук [w].
/m/: [m]
/y/: [j]
/r/: [r]
/w/: [w]

Граматика

Дієслова

Класична японська мова успадкувала всі вісім типів відмінювання у старояпонської мови й додала один новий тип: нижній моноряд (яп. 下一段, shimo ichidan).

Відмінювання

Клас дієслова	Mizenkei 未然形 Irrealis	Renyōkei 連用形 Adverbial	Shūshikei 終止形 Conclusive	Rentaikei 連体形 Attributiv	Izenkei 已然形 Realis	Meireikei 命令形 Imperativ
Четверний ряд	-a	-i	-u	-u	-e	-e
Верхній моноряд	-	-	-ru	-ru	-re	-(yo)
Верхній подвійний ряд	-i	-i	-u	-uru	-ure	-i(yo)
Нижній моноряд	-e	-e	-eru	-eru	-ere	-e(yo)
Нижній подвійний ряд	-e	-e	-u	-uru	-ure	-e(yo)
Неправильні К-форми	-o	-i	-u	-uru	-ure	-o
Неправильні С-форми	-e	-i	-u	-uru	-ure	-e(yo)
Неправильні Н-форми	-a	-i	-u	-uru	-ure	-e
Неправильні Р-форми	-a	-i	-i	-u	-e	-e

Джерела та посилання

Джерела

Akiho Yamaguchi, Hideo Suzuki, Ryūzō Sakanashi, Masayuki Tsukimoto: Nihongo no rekishi. Tōkyō Daigaku Shuppankai, 1997,
Yasuhiro Kondō, Masayuki Tsukimoto, Katsumi Sugiura: Nihongo no rekishi. Hōsō Daigaku Kyōiku Shinkōkai, 2005,
Susumu Ōno: Nihongo no keisei. Iwanami Shoten, 2000,
Samuel E. Martin: The Japanese Language Through Time. Yale University, 1987,
Masayoshi Shibatani: The languages of Japan. Cambridge University Press, 1990,
Bjarke Frellesvig: A Case Study in Diachronic Phonology. The Japanese Onbin Sound Changes. Aarhus University Press, 1995,

Посилання

Kondō: Nihongo no rekishi. S. 67-71
Yamaguchi: Nihongo no rekishi. S. 43-45
Frellesvig, S. 73

[kondō-1] Kondō: Nihongo no rekishi. S. 67-71

[Yamaguchi-2] Yamaguchi: Nihongo no rekishi. S. 43-45

[Frellesvig-3] Frellesvig, S. 73

a	i	u	e	o
ka	ki	ku	ke	ko
ga	gi	gu	ge	go
sa	si	su	se	so
za	zi	zu	ze	zo
ta	ti	tu	te	to
da	di	du	de	do
na	ni	nu	ne	no
ha	hi	hu	he	ho
ba	bi	bu	be	bo
ma	mi	mu	me	mo
ya		yu		yo
ra	ri	ru	re	ro
wa	wi		we

a	i	u	e	o
ka	ki	ku	ke	ko
ga	gi	gu	ge	go
sa	si	su	se	so
za	zi	zu	ze	zo
ta	ti	tu	te	to
da	di	du	de	do
na	ni	nu	ne	no
ha	hi	hu	he	ho
ba	bi	bu	be	bo
ma	mi	mu	me	mo
ya		yu		yo
ra	ri	ru	re	ro
wa	wi		we

a	i	u	e	o
ka	ki	ku	ke	ko
ga	gi	gu	ge	go
sa	si	su	se	so
za	zi	zu	ze	zo
ta	ti	tu	te	to
da	di	du	de	do
na	ni	nu	ne	no
ha	hi	hu	he	ho
ba	bi	bu	be	bo
ma	mi	mu	me	mo
ya		yu		yo
ra	ri	ru	re	ro
wa	wi		we