Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Типи планет за Сударським
Класифікація екзопланет за Сударським — це теоретична модельна класифікація зовнішнього вигляду планет-гігантів в залежности від їх температури. Ця система класифікації була вперше запропонована (зі співавторами) у роботі «Albedo and Reflection Spectra of Extrasolar Giant Planets» і розвинута в роботі «Theoretical Spectra and Atmospheres of Extrasolar Giant Planets», перше ніж були зроблені будь-які успішні прямі або непрямі спостереження атмосфер екзопланет.
В класифікації екзопланет за Сударським газові гіганти, згідно з моделями їх атмосфер, розділяються на 5 основних типів (позначаються римськими цифрами):
- Аміачні хмари;
- Водяні хмари;
- Чисті;
- Лінії поглинання лужних металів;
- Силікатні хмари.
В Сонячній системі під класифікацію Сударського підпадають тільки Юпітер та Сатурн (обидва належать до класу I). Під класифікацію Сударського не підпадають планети земної групи, як Земля, HD 85512 b (3.6 маси Землі), OGLE-2005-BLG-390Lb (5.5 маси Землі); та , як Уран (14 мас Землі) і Нептун (17 мас Землі).
Загальні положення
Властивості екзопланет, наразі, слабо досліджені, що зумовлюється складністю їх безпосереднього спостереження. Часто неможливо провести аналогію з планетами сонячної системи, більшість відомих екзопланет повністю відрізнається від планет сонячної системи. Так серед відомих екзопланет досить розповсюджений клас «гарячий Юпітер».
Безпосередні спектроскопічні спостереження можливі тільки для деяких екзопланет в момент їх транзиту перед своєю зіркою. Такі спостереження були проведені для HD 189733 b. Вони показали, що планета блакитна та її альбедро становить більше 0.14.
Припущення щодо властивостей невидимих планет наразі ґрунтуються на модельних разрахунках атмосфери планети, наприклад на припущеннях профилів температури-тиску виходячи з рівня опромінення планети світлом центральної зірки.
Планетарні класи
Клас I: Аміачні хмари
Планети класу I знаходяться в зовнішніх регіонах своєї планетної системи і в їх атмосферах домінують хмари аміаку. Цей клас планет може існувати при температурах, нижче 150К (−120 °C). За разрахунками альбедо планети, що обертається навколо сонцеподібної зірки, має становити приблизно в 0.57. У порівнянні з Сонячною системою, альбедо Юпітера становить 0.343 і Сатурна 0.432. Розбіжності можуть пояснюватися наявністю в хмарах неврахованих нерівноважних конденсатів, таких як толіни та фосфорні сполуки, що зумовлюють рожеве забарвлення хмар Юпітера і не враховуються в розрахункових моделях. В нашій Сонячній системі цьому класу відповідає Юпітер і Сатурн, які, як відомо, мають хмари аміаку.
Виходячи з температурного режиму, необхідного для існування планет класу I, ці планети мають обертатися або навколо холодних зірок малої маси, або находитися на широких орбітах навколо сонцеподібних зірок. Холодні зірки можуть бути занадто далеко для проведення спостережень, а знаходження планети в зовнішній частині системи зумовлює її невеликий і повільний вплив на головну зірку системи. Покращення ситуації з виявленням планет класу I може бути, якщо планета буде набагато масивніша за Юпітер, але такий «суперюпітер» може мати досить багато внутрішнього тепла, що може перевести його в більш високий клас.
З позасонячних планет класу I має відповідати HD 154345 b (Gliese 651 b).
Клас II: Водяні хмари
Планети класу II занадто теплі, щоб на них утворювалися аміачні хмари. Хмари у планет цього класу утворюються з водяної пари. Це накладає наступні обмеження: температура повинна бути нижча за 250К. Водяні хмари, в порівнянні з аміачними хмарами, більше відбивають світло, тож розрахове альбедо для планети, що обертається навколо сонцеподібної зорі, становить 0.81. Хоча водяні хмари будуть нагадувати хмари в атмосфері Землі, але сама атмосфера буде складатися переважно з водня та водневомісних газів, як то метан. В Сонячній системі планета класу II мала б обертатися навколо Сонця на відстані 1.2 а.є (між Землею і Марсом).
Представників планет цього класу в Сонячній системі не існує. Можливі кандидати на планети класу II: HD 45364 b та HD 45364 c.
Клас III: Чисті
Планети-гіганти з температурою від 350К до 800К не будуть мати жодних хмар, через відсутність в атмосфері сполук, що можуть утворювати хмари в цьому температурному інтервалі. Зовні планета має виглядати як блакитна куля без видимих деталей, як збільшений до розмірів Юпітера, Урана чи Нептуна. Блакитний колір зумовлений релеївським розсіюванням світла на молекулах метану. Через відсутність хмар розраховане альбедо для планети, що обертається навколо сонцеподібної зірки досить мале і становить 0.12. При температурах вище 700К у верхній атмосфері можуть виникати перисті хмари з сульфідів та хлоридів. В Сонячній системі планета класу III мала б находитися приблизно на орбіті Меркурія.
Представників планет цього класу в Сонячній системі не існує. Можливо, представниками планет класу III є: HD 37124 b, HD 18742 b, HD 178911 B b та HD 205739 b.
Клас IV: Поглинання лужних металів
При температурах вище 900К основним вуглецевомісним компонентом в атмосфері стає не метан, а монооксид вуглецю. Крім того, в атмосфері збільшується кількість парів лужних металів (літія, натрію, калію) і, за прогнозами, в спектрі планети мають бути видимі спектральні лінії натрію та калію. Глибоко в атмосфері утворюються хмари з парів заліза та силікатів, але це істотно не впливає на спектр планети. Прогноз альбедо для планети класу IV, що обертається навколо сонцеподібної зірки надзвичайно низький: лише 0.03. Такий низький альбедо пояснюється інтенсивним поглинанням світла парами лужних металів. Планети 4 і 5 типів також називають «гарячими Юпітерами». Представників планет цього типу в Сонячній системі не існує.
Планета 55 Рака b зареєстрована як планета класу IV.
HD 209458 b з температурою 1300К також належать до класу IV. Виміри альбедо для неї (з урахуванням похибки), дають значення 0. В 2001р. під час транзиту NASA спостерігала в спектрі планети лінії натрію, хоча й менш інтенсивні, ніж передбачалося.
HD 189733 b. Була першою екзопланетою, для якої складена карта температур. Температура атмосфери в різних точках становить 700-1200К і також була класифікована як клас IV. Але в 2007 році її колір був визначений як темно-синій і альбедо визначено > 0.14 (можливо через випрмінювання її «гарячої точки»).
TrES-2 має низький альбедо, тож належить до класу IV.
Клас V: Силікатні хмари
Для найгарячіших планет с температурою понад 1400К (або холодніших, але менш масивних за Юпітер), за прогнозами, в верхній атмосфері утворюються хмари з парів заліза і силікатів. Завдяки ним розрахований альбедо досить великий і становить 0.55. Завдяки високій температурі планета має світитися червоним світлом. Теоретично, якщо така планета обертається навколо зірки з видимою величиною менше за +4.5, то її можна було б побачити за допомогою сучасних інструментів. Але на практиці світло зорі екрануватиме світло планети.
Кандидатами на планети класу V служать 51 Пегаса b. HAT-P-11b та інші планети-гіганти, знайдені за допомогою космічного телескопа Кеплер.
Окрім даних 5 типів існують інші класифікації позасонячних планет.
Окремі різновиди екзопланет
Гарячий Юпітер. Більшість відомих екзопланет належать до класу «гарячий Юпітер». Згідно з класифікацією екзопланет за Сударським, гарячі юпітери належать до IV-V класу екзопланет.
Водний гігант належить до ІІ типу (класу) екзопланет.
Газовий гігант належить до І або ІІ типу (класу) екзопланет.
Двовимірна класифікація планет по системі маса/температурний режим
Ця система класифікації запропонована Вікторією Воробйовою на сайті http://allplanets.ru/tipy_exoplanet.htm [ 6 Вересня 2013 у Wayback Machine.]. У ситемі маса/температурний режим планети класифікуються по двох незалежних параметрах: масі планети та її тепловому режимові.
За параметром маси планети поділяються на три класи:
- Планети-гіганти. Маса від 0.19 до 13 мас Юпітера.
- Нептуни. Маса від 7 до 60 мас Землі, або від 0.022 до 0.19 мас Юпітера.
- Планети земного типу. Маса менше 7 мас Землі.
Робиться припущення, що маса планети корелює з її хімічним складом та внутрішньою будовою. Границя між планетами-гігантами та нептунами проведена по границі утворення в надрах планети металічного водню. Межа між нептунами і планетами земного типу умовно проведена по середині інтервалу між масою Урана (14 мас Землі) та Землею (як найтяжчою планетою земного типу в сонячній системі).
Припускається, що хімічний склад планет-гігантів близький до хімічного складу зірок, тобто вони складаються переважно з водню та гелію. Швидко обертаються. Через величезний тиск в надрах цих планет водень переходить у металевий стан (вироджується). Починаючи з маси в 0.3 маси Юпітера до 13 мас Юпітера (границі коричневих карликів) радіус планети приблизно дорівнює радіусу Юпітера. Збільшення маси планети призводить до збільшення густини планети, а не до збільшення радіусу. Винятком є Гарячі Юпітери, що мають більші розміри через наргів атмосфери (видимий радіус планети становить 1-1.4 радіуса Юпітера).
Нептуни переважно складаються з льодів (водяного, аміачного, метанового, сіроводневого), з великою кілкістю силікатів, що складають приблизно чверть маси планети. Частка водню і гелію становить приблизно 15-20%. Тиск в надрах недостатній для утворення металічного водню.
Планети земного типу мають масу менше 7 мас Землі і складаються переважно з силікатів та заліза. Радіус менше 2 радіусів Землі.
За критерієм температурного режиму, в залежності від кількості тепла, що планета отримує від центральної зірки системи, планети поділяються на наступні класи:
- Гарячі (R/Rеф < 0.1).
- Дуже теплі (0.1 < R/Rеф < 0.4).
- Теплі (0.4 < R/Rеф < 0.8).
- Прохолодні (0.8 < R/Rеф < 1.3).
- Холодні (1.3 < R/Rеф < 3).
- Дуже холодні (3 < R/Rеф < 12).
- Льодяні (R/Rеф > 12).
Де R - велика піввісь орбіти планети, а Rеф - радіус ефективної земної орбіти для цієї зорі (радіус орбіти навколо зорі, при обертанні по якій, Земля б отримувала таку ж кількість тепла, що отримує зараз від Сонця).
Відповідно до цієї класифікації у Сонячній системі Юпітер та Сатурн є дуже холодними гігантами, Земля - прохолодною землею, Венера - теплою землею, Марс - холодною землею, Уран та Нептун - льодяними нептунами.
Посилання
- Sudarsky, D., Burrows, A., Pinto, P. (2000). . The Astrophysical Journal. 538 (2): 885—903. arXiv:astro-ph/9910504. Bibcode:2000ApJ...538..885S. doi:10.1086/309160. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 8 липня 2013.
- Sudarsky, D., Burrows, A., Hubeny, I. (2003). . The Astrophysical Journal. 588 (2): 1121—1148. arXiv:astro-ph/0210216. Bibcode:2003ApJ...588.1121S. doi:10.1086/374331. Архів оригіналу за 7 Жовтня 2016. Процитовано 24 Жовтня 2009.
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 24 жовтня 2009.
- Berdyugina, Svetlana V.; Andrei V. Berdyugin, Dominique M. Fluri, Vilppu Piirola (20 January 2008). (PDF). The Astrophysical Journal. 673: L83. arXiv:0712.0193. Bibcode:2008ApJ...673L..83B. doi:10.1086/527320. Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2008. Процитовано 8 липня 2013.
- Jupiter Fact Sheet. Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 9 липня 2013.
- Saturn Fact Sheet. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 9 липня 2013.
- LEIGH C., COLLIER CAMERON A., HORNE K., PENNY A. & JAMES D., 2003 "A new upper limit on the reflected starlight from Tau Bootis b." MNRAS,344, 1271
Див. також
- Список екзопланетних систем
- Енциклопедія позасонячних планет[недоступне посилання з червня 2019]
- Exoplanets.org [ 15 Серпня 2000 у Wayback Machine.]
- Відкриття позасонячних планет [ 11 Лютого 2006 у Wayback Machine.]
- Типы экзопланет (рус.) [ 6 Вересня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Planeta I klasu Planeta II klasu Planeta III klasu Planeta IV klasu Planeta V klasuTipi planet za SudarskimKlasifikaciya ekzoplanet za Sudarskim ce teoretichna modelna klasifikaciya zovnishnogo viglyadu planet gigantiv v zalezhnosti vid yih temperaturi Cya sistema klasifikaciyi bula vpershe zaproponovana zi spivavtorami u roboti Albedo and Reflection Spectra of Extrasolar Giant Planets i rozvinuta v roboti Theoretical Spectra and Atmospheres of Extrasolar Giant Planets pershe nizh buli zrobleni bud yaki uspishni pryami abo nepryami sposterezhennya atmosfer ekzoplanet V klasifikaciyi ekzoplanet za Sudarskim gazovi giganti zgidno z modelyami yih atmosfer rozdilyayutsya na 5 osnovnih tipiv poznachayutsya rimskimi ciframi Amiachni hmari Vodyani hmari Chisti Liniyi poglinannya luzhnih metaliv Silikatni hmari V Sonyachnij sistemi pid klasifikaciyu Sudarskogo pidpadayut tilki Yupiter ta Saturn obidva nalezhat do klasu I Pid klasifikaciyu Sudarskogo ne pidpadayut planeti zemnoyi grupi yak Zemlya HD 85512 b 3 6 masi Zemli OGLE 2005 BLG 390Lb 5 5 masi Zemli ta yak Uran 14 mas Zemli i Neptun 17 mas Zemli Zagalni polozhennya Vlastivosti ekzoplanet narazi slabo doslidzheni sho zumovlyuyetsya skladnistyu yih bezposerednogo sposterezhennya Chasto nemozhlivo provesti analogiyu z planetami sonyachnoyi sistemi bilshist vidomih ekzoplanet povnistyu vidriznayetsya vid planet sonyachnoyi sistemi Tak sered vidomih ekzoplanet dosit rozpovsyudzhenij klas garyachij Yupiter Bezposeredni spektroskopichni sposterezhennya mozhlivi tilki dlya deyakih ekzoplanet v moment yih tranzitu pered svoyeyu zirkoyu Taki sposterezhennya buli provedeni dlya HD 189733 b Voni pokazali sho planeta blakitna ta yiyi albedro stanovit bilshe 0 14 Pripushennya shodo vlastivostej nevidimih planet narazi gruntuyutsya na modelnih razrahunkah atmosferi planeti napriklad na pripushennyah profiliv temperaturi tisku vihodyachi z rivnya oprominennya planeti svitlom centralnoyi zirki Planetarni klasi Klas I Amiachni hmari Planeti klasu I znahodyatsya v zovnishnih regionah svoyeyi planetnoyi sistemi i v yih atmosferah dominuyut hmari amiaku Cej klas planet mozhe isnuvati pri temperaturah nizhche 150K 120 C Za razrahunkami albedo planeti sho obertayetsya navkolo soncepodibnoyi zirki maye stanoviti priblizno v 0 57 U porivnyanni z Sonyachnoyu sistemoyu albedo Yupitera stanovit 0 343 i Saturna 0 432 Rozbizhnosti mozhut poyasnyuvatisya nayavnistyu v hmarah nevrahovanih nerivnovazhnih kondensativ takih yak tolini ta fosforni spoluki sho zumovlyuyut rozheve zabarvlennya hmar Yupitera i ne vrahovuyutsya v rozrahunkovih modelyah V nashij Sonyachnij sistemi comu klasu vidpovidaye Yupiter i Saturn yaki yak vidomo mayut hmari amiaku Vihodyachi z temperaturnogo rezhimu neobhidnogo dlya isnuvannya planet klasu I ci planeti mayut obertatisya abo navkolo holodnih zirok maloyi masi abo nahoditisya na shirokih orbitah navkolo soncepodibnih zirok Holodni zirki mozhut buti zanadto daleko dlya provedennya sposterezhen a znahodzhennya planeti v zovnishnij chastini sistemi zumovlyuye yiyi nevelikij i povilnij vpliv na golovnu zirku sistemi Pokrashennya situaciyi z viyavlennyam planet klasu I mozhe buti yaksho planeta bude nabagato masivnisha za Yupiter ale takij superyupiter mozhe mati dosit bagato vnutrishnogo tepla sho mozhe perevesti jogo v bilsh visokij klas Z pozasonyachnih planet klasu I maye vidpovidati HD 154345 b Gliese 651 b Klas II Vodyani hmari Planeti klasu II zanadto tepli shob na nih utvoryuvalisya amiachni hmari Hmari u planet cogo klasu utvoryuyutsya z vodyanoyi pari Ce nakladaye nastupni obmezhennya temperatura povinna buti nizhcha za 250K Vodyani hmari v porivnyanni z amiachnimi hmarami bilshe vidbivayut svitlo tozh rozrahove albedo dlya planeti sho obertayetsya navkolo soncepodibnoyi zori stanovit 0 81 Hocha vodyani hmari budut nagaduvati hmari v atmosferi Zemli ale sama atmosfera bude skladatisya perevazhno z vodnya ta vodnevomisnih gaziv yak to metan V Sonyachnij sistemi planeta klasu II mala b obertatisya navkolo Soncya na vidstani 1 2 a ye mizh Zemleyu i Marsom Predstavnikiv planet cogo klasu v Sonyachnij sistemi ne isnuye Mozhlivi kandidati na planeti klasu II HD 45364 b ta HD 45364 c Klas III Chisti Planeti giganti z temperaturoyu vid 350K do 800K ne budut mati zhodnih hmar cherez vidsutnist v atmosferi spoluk sho mozhut utvoryuvati hmari v comu temperaturnomu intervali Zovni planeta maye viglyadati yak blakitna kulya bez vidimih detalej yak zbilshenij do rozmiriv Yupitera Urana chi Neptuna Blakitnij kolir zumovlenij releyivskim rozsiyuvannyam svitla na molekulah metanu Cherez vidsutnist hmar rozrahovane albedo dlya planeti sho obertayetsya navkolo soncepodibnoyi zirki dosit male i stanovit 0 12 Pri temperaturah vishe 700K u verhnij atmosferi mozhut vinikati peristi hmari z sulfidiv ta hloridiv V Sonyachnij sistemi planeta klasu III mala b nahoditisya priblizno na orbiti Merkuriya Predstavnikiv planet cogo klasu v Sonyachnij sistemi ne isnuye Mozhlivo predstavnikami planet klasu III ye HD 37124 b HD 18742 b HD 178911 B b ta HD 205739 b Klas IV Poglinannya luzhnih metaliv Pri temperaturah vishe 900K osnovnim vuglecevomisnim komponentom v atmosferi staye ne metan a monooksid vuglecyu Krim togo v atmosferi zbilshuyetsya kilkist pariv luzhnih metaliv litiya natriyu kaliyu i za prognozami v spektri planeti mayut buti vidimi spektralni liniyi natriyu ta kaliyu Gliboko v atmosferi utvoryuyutsya hmari z pariv zaliza ta silikativ ale ce istotno ne vplivaye na spektr planeti Prognoz albedo dlya planeti klasu IV sho obertayetsya navkolo soncepodibnoyi zirki nadzvichajno nizkij lishe 0 03 Takij nizkij albedo poyasnyuyetsya intensivnim poglinannyam svitla parami luzhnih metaliv Planeti 4 i 5 tipiv takozh nazivayut garyachimi Yupiterami Predstavnikiv planet cogo tipu v Sonyachnij sistemi ne isnuye Planeta 55 Raka b zareyestrovana yak planeta klasu IV HD 209458 b z temperaturoyu 1300K takozh nalezhat do klasu IV Vimiri albedo dlya neyi z urahuvannyam pohibki dayut znachennya 0 V 2001r pid chas tranzitu NASA sposterigala v spektri planeti liniyi natriyu hocha j mensh intensivni nizh peredbachalosya HD 189733 b Bula pershoyu ekzoplanetoyu dlya yakoyi skladena karta temperatur Temperatura atmosferi v riznih tochkah stanovit 700 1200K i takozh bula klasifikovana yak klas IV Ale v 2007 roci yiyi kolir buv viznachenij yak temno sinij i albedo viznacheno gt 0 14 mozhlivo cherez viprminyuvannya yiyi garyachoyi tochki TrES 2 maye nizkij albedo tozh nalezhit do klasu IV Klas V Silikatni hmari Dlya najgaryachishih planet s temperaturoyu ponad 1400K abo holodnishih ale mensh masivnih za Yupiter za prognozami v verhnij atmosferi utvoryuyutsya hmari z pariv zaliza i silikativ Zavdyaki nim rozrahovanij albedo dosit velikij i stanovit 0 55 Zavdyaki visokij temperaturi planeta maye svititisya chervonim svitlom Teoretichno yaksho taka planeta obertayetsya navkolo zirki z vidimoyu velichinoyu menshe za 4 5 to yiyi mozhna bulo b pobachiti za dopomogoyu suchasnih instrumentiv Ale na praktici svitlo zori ekranuvatime svitlo planeti Kandidatami na planeti klasu V sluzhat 51 Pegasa b HAT P 11b ta inshi planeti giganti znajdeni za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Kepler Okrim danih 5 tipiv isnuyut inshi klasifikaciyi pozasonyachnih planet Okremi riznovidi ekzoplanetGaryachij Yupiter Bilshist vidomih ekzoplanet nalezhat do klasu garyachij Yupiter Zgidno z klasifikaciyeyu ekzoplanet za Sudarskim garyachi yupiteri nalezhat do IV V klasu ekzoplanet Vodnij gigant nalezhit do II tipu klasu ekzoplanet Gazovij gigant nalezhit do I abo II tipu klasu ekzoplanet Dvovimirna klasifikaciya planet po sistemi masa temperaturnij rezhimCya sistema klasifikaciyi zaproponovana Viktoriyeyu Vorobjovoyu na sajti http allplanets ru tipy exoplanet htm 6 Veresnya 2013 u Wayback Machine U sitemi masa temperaturnij rezhim planeti klasifikuyutsya po dvoh nezalezhnih parametrah masi planeti ta yiyi teplovomu rezhimovi Za parametrom masi planeti podilyayutsya na tri klasi Planeti giganti Masa vid 0 19 do 13 mas Yupitera Neptuni Masa vid 7 do 60 mas Zemli abo vid 0 022 do 0 19 mas Yupitera Planeti zemnogo tipu Masa menshe 7 mas Zemli Robitsya pripushennya sho masa planeti korelyuye z yiyi himichnim skladom ta vnutrishnoyu budovoyu Granicya mizh planetami gigantami ta neptunami provedena po granici utvorennya v nadrah planeti metalichnogo vodnyu Mezha mizh neptunami i planetami zemnogo tipu umovno provedena po seredini intervalu mizh masoyu Urana 14 mas Zemli ta Zemleyu yak najtyazhchoyu planetoyu zemnogo tipu v sonyachnij sistemi Pripuskayetsya sho himichnij sklad planet gigantiv blizkij do himichnogo skladu zirok tobto voni skladayutsya perevazhno z vodnyu ta geliyu Shvidko obertayutsya Cherez velicheznij tisk v nadrah cih planet voden perehodit u metalevij stan virodzhuyetsya Pochinayuchi z masi v 0 3 masi Yupitera do 13 mas Yupitera granici korichnevih karlikiv radius planeti priblizno dorivnyuye radiusu Yupitera Zbilshennya masi planeti prizvodit do zbilshennya gustini planeti a ne do zbilshennya radiusu Vinyatkom ye Garyachi Yupiteri sho mayut bilshi rozmiri cherez nargiv atmosferi vidimij radius planeti stanovit 1 1 4 radiusa Yupitera Neptuni perevazhno skladayutsya z lodiv vodyanogo amiachnogo metanovogo sirovodnevogo z velikoyu kilkistyu silikativ sho skladayut priblizno chvert masi planeti Chastka vodnyu i geliyu stanovit priblizno 15 20 Tisk v nadrah nedostatnij dlya utvorennya metalichnogo vodnyu Planeti zemnogo tipu mayut masu menshe 7 mas Zemli i skladayutsya perevazhno z silikativ ta zaliza Radius menshe 2 radiusiv Zemli Za kriteriyem temperaturnogo rezhimu v zalezhnosti vid kilkosti tepla sho planeta otrimuye vid centralnoyi zirki sistemi planeti podilyayutsya na nastupni klasi Garyachi R Ref lt 0 1 Duzhe tepli 0 1 lt R Ref lt 0 4 Tepli 0 4 lt R Ref lt 0 8 Proholodni 0 8 lt R Ref lt 1 3 Holodni 1 3 lt R Ref lt 3 Duzhe holodni 3 lt R Ref lt 12 Lodyani R Ref gt 12 De R velika pivvis orbiti planeti a Ref radius efektivnoyi zemnoyi orbiti dlya ciyeyi zori radius orbiti navkolo zori pri obertanni po yakij Zemlya b otrimuvala taku zh kilkist tepla sho otrimuye zaraz vid Soncya Vidpovidno do ciyeyi klasifikaciyi u Sonyachnij sistemi Yupiter ta Saturn ye duzhe holodnimi gigantami Zemlya proholodnoyu zemleyu Venera teployu zemleyu Mars holodnoyu zemleyu Uran ta Neptun lodyanimi neptunami PosilannyaSudarsky D Burrows A Pinto P 2000 The Astrophysical Journal 538 2 885 903 arXiv astro ph 9910504 Bibcode 2000ApJ 538 885S doi 10 1086 309160 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2013 Sudarsky D Burrows A Hubeny I 2003 The Astrophysical Journal 588 2 1121 1148 arXiv astro ph 0210216 Bibcode 2003ApJ 588 1121S doi 10 1086 374331 Arhiv originalu za 7 Zhovtnya 2016 Procitovano 24 Zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2007 Procitovano 24 zhovtnya 2009 Berdyugina Svetlana V Andrei V Berdyugin Dominique M Fluri Vilppu Piirola 20 January 2008 PDF The Astrophysical Journal 673 L83 arXiv 0712 0193 Bibcode 2008ApJ 673L 83B doi 10 1086 527320 Arhiv originalu PDF za 17 grudnya 2008 Procitovano 8 lipnya 2013 Jupiter Fact Sheet Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2011 Procitovano 9 lipnya 2013 Saturn Fact Sheet Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 9 lipnya 2013 LEIGH C COLLIER CAMERON A HORNE K PENNY A amp JAMES D 2003 A new upper limit on the reflected starlight from Tau Bootis b MNRAS 344 1271Div takozhSpisok ekzoplanetnih sistem Enciklopediya pozasonyachnih planet nedostupne posilannya z chervnya 2019 Exoplanets org 15 Serpnya 2000 u Wayback Machine Vidkrittya pozasonyachnih planet 11 Lyutogo 2006 u Wayback Machine Tipy ekzoplanet rus 6 Veresnya 2013 u Wayback Machine