Клан О Туатайл ірл Clann Ó Tuathail він же клан О Тул клан О Туахайл один з ірландських кланів Виник в королівстві Ленст

Клан О'Туатайл — (ірл. — Clann Ó Tuathail) — він же: клан О'Тул, клан О'Туахайл — один з ірландських кланів. Виник в королівстві Ленстер (Лагін). Засновником клану вважається король Ленстеру Туатал Мак Авгайре (ірл. — Tuathal Mac Augaire) (помер у 958 році), який належав до династії Ві Дунлайге (ірл. — Uí Dúnlainge). Першим, хто використовував цю назву клану, був його онук Донкаон (ірл. — Doncaon), що був убитий в Лейглін (ірл. — Leighlin) у 1014 році.

Історія клану О'Туатайл

Земля клану О'Туатайл була розташована на території нинішнього графства Кілдер. Але в ХІІ столітті клан О'Туатайл був витіснений зі своєї землі норманами і мігрував на територію нинішнього графства Віклоу. Територія, яку вони тут контролювали, збігалася з територією старої єпархії Глендалохе з центром їхньої влади в районі Глен Імаал (ірл. — Glen Imaal). Незважаючи на те, що поруч з землями клану О'Туатайл був розташований Дублін — центр англійської колонізації в Ірландії, клан О'Туатайл чинив запеклий опір загарбникам і довго відстоював повну незалежність свого клану. Клан О'Туатайл наводив страх на англійських загарбників і на англійських жителів Дубліна і всього Пейлу — англійської колонії в Ірландії протягом 400 років. Нащадки людей клану О'Туатайл прийняли прізвище О'Тул (O'Toole). Традиція прізвищ в Ірландії розвивалась стихійно — багато призвіщ були видозміненою назвою старовинних кланів — як і вцьому випадку. До клану О'Тул належало чимало видатних людей: церковних діячів, державних діячів - вождів і королів, митців. Був і один єретик з клану О'Тул. Він жив у XIII - XIV століттях, заперечув триєдиність бога, преображення Господнє, вчив, що Біблію не можна розуміти буквально, що Біблія це низка алегорій. Закінчилось тим, що його засудили на смерть і спалили на вогнищі у 1327 році.

Відомі люди з клану О'Туатайл (О'Тул)

Лоркан Ва Туатайл (ірл. — Lorcán Ua Tuathail) — відомий як Святий Лоуренс О'Тул (ірл. — Saint Laurence O'Toole) — народився в Кастлдермот (ірл. — Castledermot) (графство Кілдер, Ірландія) у 1128 році. Помер в Ев (Нормандія, Франція) 14 листопада 1180 року. Він був архієпископом Глендалохе в 1171. У той час як він був архієпископом Дубліна він взявся за зброю в боротьбі проти англо-норманських загарбників. Він був канонізований в 1225 році Папою Гонорієм III.

Мор Ні Туатайл (ірл. — Mór Ní Tuathail) (1114–1191) — була королевою Лейнстера — першою дружиною короля Лейнстера Діармайта Мак Мурхада (ірл. — Diarmait Mac Murchada). Мор була матір'ю Аойфе Лейнстерського (ірл. — Aoife), дружиною Річарда де Клер, граф Пемброк, відомий в історії як Стронгбоу.

Джон О'Тул (ірл. — John O'Toole) — полковник ірландської бригади у Франції був предком графа О'Тул Ліможа.

Сержант О'Тул — з дев'ятого Королівського полку, улан британської армії, був нагороджений Хрестом Вікторії за хоробрість під час війни з зулусами в бою, що відбувся 3 липня 1879.

Джон Лоуренс О'Тул (ірл. — John Lawrence O'Toole) (1832–1906) комік, народився в Лондоні. Отримав освіту у Лондонській школі, потім торгував вином, у 1853 році відмовився від свого бюро в торговців вином, щоб стати актором. Він вперше зіграв у виставі «Іпсвіч» в Лондоні в театрі Сент-Джеймс в 1854 році. У 1874-75 він грав у Сполучених Штатах, і в 1890 році в Австралії. У 1879 він став орендарем театру "Фолі", який після успіху змінив назву на «Театр О'Тул».

Пітер Шеймус О'Тул (ірл. — Peter Seamus O'Toole) (1932–2013) — відомий ірландський актор театру і кіно. Він отримав три Золотих Глобуса, премію Еммі і вісім номінацій Оскар. Він знявся в таких фільмах, як «Лоуренс Аравійський», «Лев взимку», «Останній імператор», «І до побачення», «Пан Чіпс», «Калігула» і багатьох інших.

Прізвища, що виникли від клану О'Туатайл

O'Toole

O'Tool

Toole

Tool

Toil

Tooley

Toal

Toale

Tohill

Towle

Джерела

O'Toole, Patrick Laurance (1890). History of the Clan O'Tool and other Leinster Septs. Dublin: M. H. Gill and son; New York, Benziger brothers.
Oxford Companion to Irish History". Edited by S J Connolly. Pages 101–102. .
Nicholls, K. (2003). Gaelic and Gaelicized Ireland in the Middle Ages. Dublin: Lilliput Press, Second Edition.
Curley, W.J.P. (2004). Vanishing Kingdoms: The Irish Chiefs and their Families. Dublin: Lilliput Press.
Ó Muraíle, N. (2003). The Great Book of Irish Genealogies Compliled by Dubhaltach MacFhirbhisigh 1645–1666. Dublin. De Búrca Books.
МакКормак Д. Історія Ірландії. — К.: Юніверс, 2006.