Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Клан Вайт (англ. – Clan White, Clan MacWhite, ірл. - Clan Mac Faoitigh) – клан МакВайт, клан Мак Фаойті – один з ірландських кланів.
Гасло клану: Labore parta – Здобудемо в роботі (лат.)
Історія клану Вайт (МакВайт)
Прізвища Вайт та МакВайт поширені прізвища в Ірландії і входять до числа 50 найбільш поширених в Ірландії прізвищ. Назва клану – це англійський варіант назви. Слово означає «білий». Таке прізвище в часи пізнього середньовіччя, коли ірландські прізвища і назви кланів забороняли, а замість них примушували людей приймати англійські прізвища, давали людям, що мали світле волосся. Крім того, таке прізвище в Ірландії отримували люди, що переселилися з острова Вайт. У часи релігійних війн у Франції гугеноти тікали з Франції і переселялися в Англію, Шотландію та Ірландію. Деякі гугеноти мали прізвище Бланк. Зокрема, гугеноти, що переселились в Ірландію у 1685 році мали прізвище Бланк. В Ірландії вони отримали прізвище Вайт.
Значна частина людей з прізвищами Вайт в Ірландію переселилася в часи англо-норманського завоювання Ірландії з Англії – вони мали прізвище Ле Вайтс (норм. - Le Whytes). Ці люди були поглинуті ірландською культурою і змішалися з ірландцями. Крім того, в давні часи в Ірландії існував клан Мак Фаойті (ірл. - Mac Faoitigh). Його назва була співзвучна англійському слову Вайт, тому цей в часи занепаду ірландських культурних традицій і витіснення ірландської мови англійською у XVII столітті клан почали називати Вайт, МакВайт, МакВітті, МакКвітті. Крім цього існував ще клан Вітті (МакВітті) англо-саксонського походження в графстві Вексфорд. Крім того, в часи заборони ірландської мови ірландські прізвища і назви кланів та септ, які ірландською мовою означали «білий» почали називати англійським словом Вайт. Так прізвища, назви кланів і септ Бан (ірл. – Bán), Бане (ірл. – Bane), Баун (ірл. – Bawn) перетворилися на Вайт.
На півночі Ірландії люди з прізвищем Вайт походять від Шотландського клану Мак Гілле Вайн (гельск. - Mac Gille Bhain). Назва клану перекладається як «сини слуги світловолосого». Тікі прізвища і назву свого клану прийняли багато людей з кланів МакГрегор та Ламонт, коли вони були оголошені поза законом і їхні прізвища і назви кланів були заборонені. В інших землях Ірландії прізвища Вайт часто отримували люди, які мали прізвища, або належали до кланів Фіонн (ірл. – Fionn) – в перекладі з ірландської «світлий», «справедливий», «яскравий».
Люди з прізвищем Вайт розселилися по Ірландії і стали шанованими людьми в Ірландії, їх вважали в Ірландії людьми одного клану, хоча вони мали дуже різне походження. У графстві Лімерік люди з клану Вайт часто ставали мерами міст та шерифами, особливо після англо-норманського завоювання. Після 1213 року люди клану Вайт (МакВайт) ввійшли до складу місцевої шляхти в графстві Клер. Священик пастор Джеймс Вайт (ірл. - James White) написав «Історію графства Лімерік» у 1738 році. Він в той час належав то Ірландської королівської академії і належав саме до цього клану.
Інша відома гілка цього клану жила в графстві Вотерфорд. У 1414 році чимало місцевої шляхти, мерів міст та інших шанованих людей належали саме до цього клану. У графстві Кілкені людей клану Вайт називали Вайтшел (ірл. – Whyteshall). Вони жили біля селища Клонмел (ірл. – Clonmel). Відомий єзуїт пастор Стівен Вайт (ірл. - Stephen White) (1575 – 1648) народився саме в Клонмел. Він став доктором теології в Інгольштадті (нім. – Ingolstadt), Німеччина в 1606 – 1609 роках. Він розшифрував, перклав і опублікував багато цінних давніх ірландських рукописів, зокрема, «Життя святого Адамнана», «Життя святого Колумби». Він збирав старожитності і давні історичні документи. Сьогодні прізвище Вайт і люди, які вважають себе частиною клану Вайт (МакВайт) часто зустрічаються в графствах Клер, Голвей, Кілкені, Вотерфорд, Лімерік.
Відомі і видатні люди з клану Вайт
- Джеймс Вайт (ірл. - James White) – ірландський художній критик, працював у цій галузі з 1930 року. У 1960 – 1964 роках він був куратором Дублінської муніципальної галереї. З 1964 року він працював в Національній галереї Ірландії і в 1968 році став її директором.
Джерела
- For 1653 and 1659 figures from Civil Survey Census of those years, Paper of Mr Hardinge to Royal Irish Academy 14 March 1865.
- "Census for post 1821 figures.". Cso.ie. Retrieved 2014-08-08.
- Mokyr, Joel; O Grada, Cormac (November 1984). "New Developments in Irish Population History, 1700-1850". The Economic History Review 37 (4): 473–488. doi:10.1111/j.1468-0289.1984.tb00344.x.
- Egan, P.M. (20 November 2004) [1893]. "Early Waterford History 2. The Decies". History of Waterford. Retrieved 2008-02-23.
- Edwards, David (2000). The Ormond Lordship in County Kilkenny, 1515-1642: The Rise and Fall of Butler Feudal Power. Four Courts Press. .
- Lewis, Samuel (1837). A Topgrahical Dictionary of Ireland. London: S. LEWIS & Co. 87, ALDERSGATE STREET.
- Annals of the Four Masters (A.F.M.).
- Annals of Loch Cé.
- Annals of Ulster (A.U.).
- Best, R.I., Osborn Bergin & M.A. O'Brien, eds. The Book of Leinster – formerly Lebar na Núachongbála. Vol. 1. Dublin, 1954.
- Books of Survey and Distribution – Co. Wexford.
- Brabazon, Elizabeth Jane. Outlines of the History of Ireland for schools and families. 2nd ed. Dublin, 1847.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klan Vajt angl Clan White Clan MacWhite irl Clan Mac Faoitigh klan MakVajt klan Mak Faojti odin z irlandskih klaniv Gaslo klanu Labore parta Zdobudemo v roboti lat Istoriya klanu Vajt MakVajt Prizvisha Vajt ta MakVajt poshireni prizvisha v Irlandiyi i vhodyat do chisla 50 najbilsh poshirenih v Irlandiyi prizvish Nazva klanu ce anglijskij variant nazvi Slovo oznachaye bilij Take prizvishe v chasi piznogo serednovichchya koli irlandski prizvisha i nazvi klaniv zaboronyali a zamist nih primushuvali lyudej prijmati anglijski prizvisha davali lyudyam sho mali svitle volossya Krim togo take prizvishe v Irlandiyi otrimuvali lyudi sho pereselilisya z ostrova Vajt U chasi religijnih vijn u Franciyi gugenoti tikali z Franciyi i pereselyalisya v Angliyu Shotlandiyu ta Irlandiyu Deyaki gugenoti mali prizvishe Blank Zokrema gugenoti sho pereselilis v Irlandiyu u 1685 roci mali prizvishe Blank V Irlandiyi voni otrimali prizvishe Vajt Znachna chastina lyudej z prizvishami Vajt v Irlandiyu pereselilasya v chasi anglo normanskogo zavoyuvannya Irlandiyi z Angliyi voni mali prizvishe Le Vajts norm Le Whytes Ci lyudi buli poglinuti irlandskoyu kulturoyu i zmishalisya z irlandcyami Krim togo v davni chasi v Irlandiyi isnuvav klan Mak Faojti irl Mac Faoitigh Jogo nazva bula spivzvuchna anglijskomu slovu Vajt tomu cej v chasi zanepadu irlandskih kulturnih tradicij i vitisnennya irlandskoyi movi anglijskoyu u XVII stolitti klan pochali nazivati Vajt MakVajt MakVitti MakKvitti Krim cogo isnuvav she klan Vitti MakVitti anglo saksonskogo pohodzhennya v grafstvi Veksford Krim togo v chasi zaboroni irlandskoyi movi irlandski prizvisha i nazvi klaniv ta sept yaki irlandskoyu movoyu oznachali bilij pochali nazivati anglijskim slovom Vajt Tak prizvisha nazvi klaniv i sept Ban irl Ban Bane irl Bane Baun irl Bawn peretvorilisya na Vajt Na pivnochi Irlandiyi lyudi z prizvishem Vajt pohodyat vid Shotlandskogo klanu Mak Gille Vajn gelsk Mac Gille Bhain Nazva klanu perekladayetsya yak sini slugi svitlovolosogo Tiki prizvisha i nazvu svogo klanu prijnyali bagato lyudej z klaniv MakGregor ta Lamont koli voni buli ogolosheni poza zakonom i yihni prizvisha i nazvi klaniv buli zaboroneni V inshih zemlyah Irlandiyi prizvisha Vajt chasto otrimuvali lyudi yaki mali prizvisha abo nalezhali do klaniv Fionn irl Fionn v perekladi z irlandskoyi svitlij spravedlivij yaskravij Lyudi z prizvishem Vajt rozselilisya po Irlandiyi i stali shanovanimi lyudmi v Irlandiyi yih vvazhali v Irlandiyi lyudmi odnogo klanu hocha voni mali duzhe rizne pohodzhennya U grafstvi Limerik lyudi z klanu Vajt chasto stavali merami mist ta sherifami osoblivo pislya anglo normanskogo zavoyuvannya Pislya 1213 roku lyudi klanu Vajt MakVajt vvijshli do skladu miscevoyi shlyahti v grafstvi Kler Svyashenik pastor Dzhejms Vajt irl James White napisav Istoriyu grafstva Limerik u 1738 roci Vin v toj chas nalezhav to Irlandskoyi korolivskoyi akademiyi i nalezhav same do cogo klanu Insha vidoma gilka cogo klanu zhila v grafstvi Voterford U 1414 roci chimalo miscevoyi shlyahti meriv mist ta inshih shanovanih lyudej nalezhali same do cogo klanu U grafstvi Kilkeni lyudej klanu Vajt nazivali Vajtshel irl Whyteshall Voni zhili bilya selisha Klonmel irl Clonmel Vidomij yezuyit pastor Stiven Vajt irl Stephen White 1575 1648 narodivsya same v Klonmel Vin stav doktorom teologiyi v Ingolshtadti nim Ingolstadt Nimechchina v 1606 1609 rokah Vin rozshifruvav perklav i opublikuvav bagato cinnih davnih irlandskih rukopisiv zokrema Zhittya svyatogo Adamnana Zhittya svyatogo Kolumbi Vin zbirav starozhitnosti i davni istorichni dokumenti Sogodni prizvishe Vajt i lyudi yaki vvazhayut sebe chastinoyu klanu Vajt MakVajt chasto zustrichayutsya v grafstvah Kler Golvej Kilkeni Voterford Limerik Vidomi i vidatni lyudi z klanu VajtDzhejms Vajt irl James White irlandskij hudozhnij kritik pracyuvav u cij galuzi z 1930 roku U 1960 1964 rokah vin buv kuratorom Dublinskoyi municipalnoyi galereyi Z 1964 roku vin pracyuvav v Nacionalnij galereyi Irlandiyi i v 1968 roci stav yiyi direktorom DzherelaFor 1653 and 1659 figures from Civil Survey Census of those years Paper of Mr Hardinge to Royal Irish Academy 14 March 1865 Census for post 1821 figures Cso ie Retrieved 2014 08 08 Mokyr Joel O Grada Cormac November 1984 New Developments in Irish Population History 1700 1850 The Economic History Review 37 4 473 488 doi 10 1111 j 1468 0289 1984 tb00344 x Egan P M 20 November 2004 1893 Early Waterford History 2 The Decies History of Waterford Retrieved 2008 02 23 Edwards David 2000 The Ormond Lordship in County Kilkenny 1515 1642 The Rise and Fall of Butler Feudal Power Four Courts Press ISBN 1 85182 578 9 Lewis Samuel 1837 A Topgrahical Dictionary of Ireland London S LEWIS amp Co 87 ALDERSGATE STREET Annals of the Four Masters A F M Annals of Loch Ce Annals of Ulster A U Best R I Osborn Bergin amp M A O Brien eds The Book of Leinster formerly Lebar na Nuachongbala Vol 1 Dublin 1954 Books of Survey and Distribution Co Wexford Brabazon Elizabeth Jane Outlines of the History of Ireland for schools and families 2nd ed Dublin 1847