Колкагун шотл Clan Colquhoun гельск Clann a Chombaich кланн а Хомбех гірський шотландський клан Емблема клану Колкагун Г

Колкагун (шотл. — Clan Colquhoun, гельск. — Clann a' Chombaich) — кланн а Хомбех — гірський шотландський клан.

Гасло клану: Si je puis — Якщо я можу.

Військова пісня: Cnoc Ealachain! — Кнок Еалахайн! — Пагорб Чорної Верби! (гельск.)

Землі клану: Дурбантоншир

Символ клану: гілка ліщини

Музика клану: марш Колкагун

Вождь клану: сер Малкольм Колкагун Лусс — VIII баронет Колкагун

Резиденція вождя клану: Россду-Хаус

Історична резиденція вождя клану: замок Дунгласс-Кастл

Ворожі клани: МакГрегор, МакФарлан

Історія клану Колкагун

Походження

Землі клану Колкагун були на берегах озера Лох-Ломонд. Під час правління короля Шотландії Олександра II Умфредус де Кілпатрік (шотл. — Umphredus de Kilpatrick) отримав ці землі від Малдуйна — графа Леннокс. Зокрема, було отримано землі Колкухон (шотл. — Colquhoun), Аухенторілі (шотл. — Auchentorily) та Дамбак (шотл. — Dumbuck). Оплотом вождя клану Колкагун став замок Дангласс, що стоїть на скелястому мисі річки Клайд. Цей замок розташований недалеко від королівського замку Данбартон, в якому вожді клану Колкагун були намісниками та охоронцями.

Титут вождя Колкагун включає титул барон Лусс з того часу, коли вождь клану Колкагун — сер Роберт Колкагун одружився з спадкоємицею лордів Лусс у 1368 році.

XV століття

В часи правління шотландського короля Джеймса II вождь клану Колкагун — сер Джон Колкагун був призначений губернатором королівського замку Данбартон. Але він був вбитий від час військового рейду на Інхмуррін (шотл. — Inchmurrin) у 1439 році. У той час йшли постійні війни між кланами і вожді кланів здійснювали рейди на землі інших кланів. Наступником вбитого вождя став другий син сера Джона, який отримав вагомий вплив у королівському дворі. Він отримав грамоту на володіння всіма землями клану, включно з землями баронства Лусс у 1457 році. Ще через рік він отримав у володіння ліси Россву (шотл. — Rossdhu) та Гленмахом (шотл. — Glenmachome) разом з землями в Кілмардінні (шотл. — Kilmardinny).

У 1474 році сер Джон Колкагун входив до складу амбасади до англійського короля Едварда IV з метою переговорів про шлюб дочки Едварда — Сесилії з Джемсом IV Шотландським.

Потім сер Джон Колкагун захищав замок Данбар від повстанців, що його намагались взяти штурмом і при цьому був вбитий гарматним ядром.

Клан Колкагун контролював замок Камстрадден (шотл. — Camstradden), що був отриманий від баронів Лусс у 1395 році.

XVI століття

VI вождь клану Колкагун — Лайрд Камстрадденський був відомий як лицар, що воював у битві під Пінкі Клеу у 1547 році.

XVII століття

Землі клану Колкагун були особливо вразливі для рейдів інших кланів, крім того вони мали стратегічне значення у міжклановій боротьбі. У 1603 році Аласдер МакГрегор (шотл. — Alasdair MacGregor) з клану МакГрегор вдерлися на територію клану Колкагун з 400 воїнами. Вождь клану Колкагун зібрав понад 500 воїнів і 300 вершників виступив проти клану МакГрегор. Вони вирушили до Глен Фруїн. МакГрегори розділили свої сили на дві частини і спробували атакувати клан Колкагун з тилу і з фронту. Кіннота загнала загони МакГрегорів в Мосс Авхінгайх (шотл. — Moss Auchingaich), але в ущелині кіннотники були безпорадні і майже всі були перебиті. Через 200 років вожді обох кланів зустрілися на цьому самому місці де був жорстокий цей бій і потиснули один одного руки.

У 1625 році Джон Колкагун Лусс оголосив про створення баронства Нова Шотландія (Nova Scotia). Але в 1632 році він був звинувачений у злочинах проти держави і змушений був переховуватись разом з дружиною — леді Катрін Грехем — дочкою графа Монтроза. Крім цього він був звинувачений у чаклунстві. Він змушений був тікати і всі маєтки і землі його були конфісковані. Старший син Джона Колкагуна був відновлений у правах у 1646 році.

XVIII століття

У 1703 році сер Хемфрі — V барон Дунбартоншира — колишній член шотландського парламенту рішуче висловився за незалежність Шотландії і проти созу з Англією. Він помер не лишивши синів, тому його титул успадкував чоловік його дочки — Джеймс Грант Плускардін. Але коли його старший брат помер, то він знову прийняв ім'я Грант. Він був родоначальником графів Шефвлд і баронів Стретспей. Помістя успадкував Джеймс Грант Колкагун який був четвертим сином Джеймса Гранта та Енн Колкагун. Він збудував замок Россду (шотл. — Rossdhu), який став резиденцією вождів клану Колкагун.

Клан Колкагун сьогодні

Сер Івар Колкагун став вождем клану у 1948 році. він був вождем клану 60 років до своєї смерті у 2008 році. Після його смерті вождем став його син Малкольм.

Сер Малкольм Колкагун одружений леді Кетрін. Його спадкоємець — Патрік Колкагун Лусс народився від його першої дружини Сюзан Тіммерман.

Септи клану Колкагун

Calhoun
Cohoon
Cowan (or Cowen)
Ingram (or Ingraham)
Kilpatrick
King
Kirkpatrick
Laing
McCowan
McMain
McManus
McClintock
McOwan

Джерела

Way, George; Romily Squire (1998). Collins Scottish Clan and Family Encyclopedia. HarperCollins Publishers Limited. — pp. 108—109. .

Burke's Peerage — Preview Family Record. Retrieved 2013-05-30.

Clan Colquhoun Society". History. Retrieved 2013-05-30.

McElroy, Steve. «FAREWELL SIR IVAR» 12 February 2008 dumbartonreporter.co.uk Retrieved on 25 February 2008

ForArgyll website

Clan Historical Facts Retrieved on 25 February 2008