Кладовище німецьких військовополонених — розташоване в Шевченківському районі міста Києва, в історичній місцевості Сирець, в кінці вулиці Ризької, в місці її сполучення з вулицею Щусєва, в невеличкому гаю неподалік від залізничної платформи «Сирець» та однойменної станції метро. Єдине кладовище такого роду в Києві. Згідно з «Книгою памяти України» всього близько 250 похованих осіб, згідно з Народним союзом Німеччини з догляду за військовими могилами — близько 300.
Кладовище німецьких військовополонених | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Україна |
Розташування | Київ Шевченківський район |
Відкрито | |
Статус | військовий цвинтар[d] |
Площа | 1,2 гектар |
Кількість поховань | 300 |
Кладовище німецьких військовополонених Кладовище німецьких військовополонених (Київ) | |
Кладовище німецьких військовополонених у Вікісховищі |
Кладовищем опікується [de] (Volksbund Deutsche Kriegsgraberfursorge e. V.), це було перше кладовище в Україні, яке свого часу союзу вдалося відновити.
Історія
На цвинтарі ховали передусім військовополонених з Сирецького табору (колишній концентраційний табір німецької окупаційної влади), що розташовувався неподалік (в якості кладовища Сирецького табору діяло з 1944 по 1947 роки, за іншими даними по 1949 рік). Також тут було поховано військовополонених страчених у Києві за військові злочини — загалом 15 осіб: трьох повішених 23 листопада 1943 року на Бесарабській площі, та 12 повішених 29 січня 1946 року на Думській площі (сучасний Майдан Незалежності). Можливо в 1944 році на цьому кладовищі також було перепоховано 500 вояків з німецького кладовища у парку Пушкіна.
На початку функціонування цвинтаря Управлінням внутрішніх справ Київської області був укладений договір на догляд за кладовищем з мешканкою будинку № 62 по Ризькій вулиці (розташований безпосередньо поряд з кладовищем) Надією Дмитрівною Кунцевич. Пізніше (ймовірно у 1955 році) договір був припинений, після чого кладовище стало занепадати — заросло кущами і травою, номерні знаки були розтягнути, на крайних могилах збудували будинки. Незважаючи на припинення договору з УВС, Н. Д. Кунцевич з власної волі намагалася доглядати за могилами — згідно з її інтерв'ю 1992 року, їй вдалося зберегти п'ять гробків розташованих поряд з її будинком.
Опис
Початково мало огорожу з металевою сіткою, на кожний могилі був номерний знак. Станом на початок 21 сторіччя має вигляд майданчика прямокутної форми площею біля 1200 м², обнесеного огорожею. Вимощена камінням доріжка йде від входу до центру кладовища, де знаходиться дерев'яний хрест висотою біля 3 м, у підніжжя якого вмонтована кам'яна плита з логотипом Народного союзу Німеччини з догляду за військовими могилами і написом німецькою і українською мовами: «Hier ruhen kriegsgefangene — opfer des Zweiten weltkrieges. Тут покояться військовополонені — жертви Другої світової війни». У кожному з чотирьох кутків майданчику знаходяться символічні групи з трьох кам'яних хрестів, біля двох з цих груп в землі знаходяться плити з іменами встановлених осіб: ефрейтора Генриха Еріха Вюхерпфенніга (Heinrich Erich Wucherpfennig. gefreiter. 18.07.1921—22.01.1945) та Альберта Шлафена (Albert Schlafen 24.09.1904—14.01.1945).
Примітки
- Коментарі
- Не виключено, що вояки з парку Пушкіна були поховані десь в іншому місці на Сирці, це зокрема випливає з невідповідності в цифрах — біля 500 похованих у парку Пушкіна і 250—300 на цвинтарі на Ризький.
- Примітки
- Ругаль, Володомир. Щоб на надмогильних плитах не було напису «Невідомий». Голос України. Процитовано 1 липня 2022.
- Малаков, Дмитро. ДОЛИНОЮ РІЧКИ СИРЕЦЬ. Процитовано 1 липня 2022.
- Kyjiw-Syrez. Volksbund Gemeinsam für den Frieden. Процитовано 2 липня 2022.
- Проценко, 1995, с. 276—277.
Джерела
- Проценко Л. А. Історія київського некрополя / ред. В. С. Трубенко. — Національна академія наук України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського. — К. : Укрбланквидав, 1995. — .
Література
- Левикін В. Поховання німецьких військово полонених часів Другої світової війни на території України. Збірка документів / Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства; Український центр біографічної некрополістики; Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського. — К., 2002. — Вип. — 103 c. — (Серія «Архівні та бібліографічні джерела української історичної думки»).
Посилання
- Сторінка цвинтаря на сайті Народного союзу Німеччини з догляду за військовими могилами
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kladovishe nimeckih vijskovopolonenih roztashovane v Shevchenkivskomu rajoni mista Kiyeva v istorichnij miscevosti Sirec v kinci vulici Rizkoyi v misci yiyi spoluchennya z vuliceyu Shusyeva v nevelichkomu gayu nepodalik vid zaliznichnoyi platformi Sirec ta odnojmennoyi stanciyi metro Yedine kladovishe takogo rodu v Kiyevi Zgidno z Knigoyu pamyati Ukrayini vsogo blizko 250 pohovanih osib zgidno z Narodnim soyuzom Nimechchini z doglyadu za vijskovimi mogilami blizko 300 Kladovishe nimeckih vijskovopolonenihInformaciya pro cvintar50 28 30 pn sh 30 25 56 sh d H G OKrayina UkrayinaRoztashuvannyaKiyiv Shevchenkivskij rajonVidkrito1944Statusvijskovij cvintar d Plosha1 2 gektarKilkist pohovan300Kladovishe nimeckih vijskovopolonenihKladovishe nimeckih vijskovopolonenih Kiyiv Kladovishe nimeckih vijskovopolonenih u Vikishovishi Kladovishem opikuyetsya de Volksbund Deutsche Kriegsgraberfursorge e V ce bulo pershe kladovishe v Ukrayini yake svogo chasu soyuzu vdalosya vidnoviti IstoriyaNa cvintari hovali peredusim vijskovopolonenih z Sireckogo taboru kolishnij koncentracijnij tabir nimeckoyi okupacijnoyi vladi sho roztashovuvavsya nepodalik v yakosti kladovisha Sireckogo taboru diyalo z 1944 po 1947 roki za inshimi danimi po 1949 rik Takozh tut bulo pohovano vijskovopolonenih strachenih u Kiyevi za vijskovi zlochini zagalom 15 osib troh povishenih 23 listopada 1943 roku na Besarabskij ploshi ta 12 povishenih 29 sichnya 1946 roku na Dumskij ploshi suchasnij Majdan Nezalezhnosti Mozhlivo v 1944 roci na comu kladovishi takozh bulo perepohovano 500 voyakiv z nimeckogo kladovisha u parku Pushkina Na pochatku funkcionuvannya cvintarya Upravlinnyam vnutrishnih sprav Kiyivskoyi oblasti buv ukladenij dogovir na doglyad za kladovishem z meshkankoyu budinku 62 po Rizkij vulici roztashovanij bezposeredno poryad z kladovishem Nadiyeyu Dmitrivnoyu Kuncevich Piznishe jmovirno u 1955 roci dogovir buv pripinenij pislya chogo kladovishe stalo zanepadati zaroslo kushami i travoyu nomerni znaki buli roztyagnuti na krajnih mogilah zbuduvali budinki Nezvazhayuchi na pripinennya dogovoru z UVS N D Kuncevich z vlasnoyi voli namagalasya doglyadati za mogilami zgidno z yiyi interv yu 1992 roku yij vdalosya zberegti p yat grobkiv roztashovanih poryad z yiyi budinkom OpisPochatkovo malo ogorozhu z metalevoyu sitkoyu na kozhnij mogili buv nomernij znak Stanom na pochatok 21 storichchya maye viglyad majdanchika pryamokutnoyi formi plosheyu bilya 1200 m obnesenogo ogorozheyu Vimoshena kaminnyam dorizhka jde vid vhodu do centru kladovisha de znahoditsya derev yanij hrest visotoyu bilya 3 m u pidnizhzhya yakogo vmontovana kam yana plita z logotipom Narodnogo soyuzu Nimechchini z doglyadu za vijskovimi mogilami i napisom nimeckoyu i ukrayinskoyu movami Hier ruhen kriegsgefangene opfer des Zweiten weltkrieges Tut pokoyatsya vijskovopoloneni zhertvi Drugoyi svitovoyi vijni U kozhnomu z chotiroh kutkiv majdanchiku znahodyatsya simvolichni grupi z troh kam yanih hrestiv bilya dvoh z cih grup v zemli znahodyatsya pliti z imenami vstanovlenih osib efrejtora Genriha Eriha Vyuherpfenniga Heinrich Erich Wucherpfennig gefreiter 18 07 1921 22 01 1945 ta Alberta Shlafena Albert Schlafen 24 09 1904 14 01 1945 PrimitkiKomentariNe viklyucheno sho voyaki z parku Pushkina buli pohovani des v inshomu misci na Sirci ce zokrema viplivaye z nevidpovidnosti v cifrah bilya 500 pohovanih u parku Pushkina i 250 300 na cvintari na Rizkij PrimitkiRugal Volodomir Shob na nadmogilnih plitah ne bulo napisu Nevidomij Golos Ukrayini Procitovano 1 lipnya 2022 Malakov Dmitro DOLINOYu RIChKI SIREC Procitovano 1 lipnya 2022 Kyjiw Syrez Volksbund Gemeinsam fur den Frieden Procitovano 2 lipnya 2022 Procenko 1995 s 276 277 DzherelaProcenko L A Istoriya kiyivskogo nekropolya red V S Trubenko Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo K Ukrblankvidav 1995 ISBN 5 12 004029 2 LiteraturaLevikin V Pohovannya nimeckih vijskovo polonenih chasiv Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi Ukrayini Zbirka dokumentiv Ukrayinskij naukovo doslidnij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Ukrayinskij centr biografichnoyi nekropolistiki Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo K 2002 Vip 103 c Seriya Arhivni ta bibliografichni dzherela ukrayinskoyi istorichnoyi dumki PosilannyaStorinka cvintarya na sajti Narodnogo soyuzu Nimechchini z doglyadu za vijskovimi mogilami